Постанова

від 21.08.2018 по справі 382/573/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа №382/573/17

провадження №К/9901/44302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області (у складі судді Каропвич В.Д.) від 09 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О., Мельничука В.П). від 18 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та незаконними дій та рішення щодо відмови у проведені перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку із підвищенням заробітної плати на підставі довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16, відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру (в редакції що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення); зобов'язання провести перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівника прокуратури, починаючи з 01 січня 2016 року на підставі довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16, відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру (в редакції що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 84% від середнього заробітку без обмеження її граничного розміру та здійснення відповідних виплат, з урахування раніше проведених виплат.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Яготинського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та незаконними дії та рішення щодо відмови у проведені перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 82% місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру (в редакції, що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення) на підставі довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16. Зобов'язано здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року, №763 від 30 вересня 2015 року та №1013 від 09.12.2015 року, згідно з вимогами ст.50-1 Закону України Про Прокуратуру (в редакції, що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення) з розрахунку 82% від місячної заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16, починаючи з 01 січня 2016 року без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити відповідні виплати, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.

Рішення суду мотивовано тим, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року постанову Яготинського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року змінено, викладено абзац третій резолютивної частини постанови в новій редакції. Визнано протиправними та незаконними дії та рішення щодо відмови у проведені перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 82% місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру (в редакції, що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення) на підставі довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16. Зобов'язано здійснити з 01 березня 2016 року перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року, №763 від 30 вересня 2015 року та №1013 від 09.12.2015 року, згідно з вимогами ст.50-1 Закону України Про Прокуратуру (в редакції, що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення) з розрахунку 82% від місячної заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16, починаючи з 01 березня 2016 року без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити відповідні виплати, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачеві з 18 жовтня 2004 року призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, чинній на час призначення пенсії).

Позивач 06 березня 2017 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 84% від суми заробітної плати, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, згідно довідки прокуратури Київської області від 28 лютого 2017 року №18ф-16, з 01 січня 2016 року.

Рішенням від 13 березня 2017 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, оскільки згідно до вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 № 213, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до Закону України Про прокуратуру .

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно до норм п.5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 № 213 з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до Закону України Про прокуратуру .

7. ОСОБА_2 не подав до суду заперечення на касаційну скаргу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. На час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

9. Частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, у редакції на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

10. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

11. Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

12. З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

13. Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

14. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

17. Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Сорінг проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) "спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини". У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини".

18. У рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

19. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Суду від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії").

20. Європейський суд з прав людини у рішенні "Великода проти України" від 3 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

21. У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

22. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року (справа К/9901/5338/18) висловив свою позицію стосовно перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" та Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII. Суд вказав на відсутність правових підстав перерахунку пенсії працівникам прокуратури відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. На час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (06 березня 2017 року) положення статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

24. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 не містить.

25. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

26. Положення Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України № 76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень, а тому посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є помилковим.

27. Норма Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, якою внесено зміни до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України не підлягає застосуванню у зв'язку із тим, що пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ.

28. Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені прокурорські працівники, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Ураховуючи наведені вище положення джерел права, колегія суддів дійшла висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

30. Проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, оскільки суд, вирішив спір не у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити, постанову Яготинського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову. Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В.Коваленко

Судді: Я.О.Берназюк

М.І.Гриців