15.08.2018
2/328/142 /18
РІШЕННЯ
іменем України
15 серпня 2018 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Гончарук В.О., представника відповідача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до фермерського господарства ОСОБА_3 ПЛЮС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 року до договору оренди земельної ділянки
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ФГ ОСОБА_3 Плюс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 року до договору оренди землі від 24.03.2011 року, укладену між позивачкою та відповідачем, яка зареєстрована в Токмацькій районній державній адміністрації Запорізької області від 06.09.2018 року, індексний номер 31252389 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію договору оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 2325282400:09:002:0014.
В обґрунтування зазначила, що позивачка є власником земельної ділянки площею 12,40 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю. В 2011 році між позивачкою та відповідачем в особі керівника - ОСОБА_4 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років. У 2016 році після закінчення строку договору оренди позивачка звернулась до відповідача з вимогою повернути земельну ділянку на що їй було відмовлено та повідомлено, що між ними у 2016 році укладено додаткову угоду до договору оренди землі відповідно якій строк дії договору оренди землі продовжено ще на 15 років. Зазначає, що зазначену додаткову угоду позивачка не укладала та не підписувала, вважає, що додаткову угоду підписала інша особа. З огляду на що просила позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримавши позовні вимоги, заявили клопотання про призначення у справі судову технічно-почеркознавчу експертизу додаткової угоди від 01.08.2016 року до договору оренди землі, яке судом задоволено та по справі призначено відповідну експертизу.
Представник відповідача, не подавши відзив на позовну заяву, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав, що спірна додаткова угода до договору оренди землі підписана саме позивачкою, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Позивачка з'являючись в попередні судові засідання, в судове засідання призначене о 10 год. 00 хв. 15.08.2018 року не з'явилася, надавши заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю підготовки клопотання про призначення додаткової комплексної судово-технічної експертизи. Також, не з'явилася в судове засідання представник позивача, не повідомивши причини неявки, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.
Повідомлені підстави неявки позивача в судове засідання 15.08.2018 року є неповажними, оскільки, не створюють жодних перешкод прибути безпосередньо в судове засідання
Суд, з врахуванням думки представника відповідача на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, ухвалив вважати підстави неявки позивача в судове засідання 15.08.2018 року не поважними, оскільки, жодним чином, не позбавляють об'єктивної можливості позивачку з'явитися до суду. Більше того, заява про відкладення розгляду справи подана через канцелярію суду о 09 год. 47 хв. 15.08.2018 року, тобто, за 13 хв. до початку судового засідання.
Як зазначалося вище, представник позивача в судове засідання не з'явилася без будь-яких причин.
З огляду на викладене, судом прийнято рішення розглянути справу за відсутності позивача та його представника.
Суд, з'ясувавши обставини та дослідивши їх доказами, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 033905 позивачка є власником земельної ділянки площею 12,40 га на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
24.03.2011 року між позивачкою та відповідачем укладено договір оренди землі відповідно якому відповідач отримав від позивачки в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 12,40 га, який зареєстровано 24.01.2012 року за № 232528244001089.
Право оренди відповідача земельної ділянки позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
01.08.2016 року між позивачкою та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 24.01.2012 року № 232528244001089 якою зазначений договір оренди виклали в новій редакції, при цьому, було змінено строк дії договору з 5 років на 15 років. Зазначена додаткова угоди підписана позивачкою та керівником відповідача - ОСОБА_4. Також, було укладено акт про передачу та прийом земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України та ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі а також додаткові угоди до нього повинні вчинятися у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Право сторін договору на зміну його умов, в тому числі, шляхом укладення додаткових угод, передбачене ч. 1 ст. 651 ЦК України.
Позивачка, стверджувала про те, що вона не підписувала додаткову угоду від 01.08.2016 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 24.01.2012 року № 232528244001089, на підтвердження чого заявила клопотання про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи, яке судом задоволено.
Згідно висновку експерта від 20.07.2018 року № 4-229 підпис в графі Л.М. Андрющенко в додатковій угоді від 01.08.2016 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 24.01.2012 року за № 232528244001089 виконаний ОСОБА_5; підпис в графі Л.М. Андрющенко в акті про передачу та прийом земельної ділянки виконаний ОСОБА_2; підпис в графі Л.М. Андрющенко в акті визначення меж земельної ділянки в натурі виконаний ОСОБА_2. У вказаних підписах ознак застосування технічних засобів, або підробки підписів, виконаних шляхом монтажу - не виявлено. Інші питання не вирішувалися у зв'язку з відсутністю науково, обґрунтованої, достатньо апробованої, схваленої та рекомендованої до впровадження методики.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
В той же час, положення ч. 1 ст. 81 ЦПК України вимагає аби кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Жодні інші докази на спростування зазначеного вище висновку експерта позивачкою суду не надано.
З врахуванням підстав позовних вимог, відсутності інших належних та допустимих доказів на обґрунтування позиції позивачки, враховуючи принцип змагальності процесу, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови в задоволенні позову.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 1451 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, представником відповідача подано розрахунок понесених відповідачем витрат на правову допомогу на загальну суму 6800 грн., які включають в себе: витрати на консультацію клієнта та узгодження правової позиції - 680 грн., збір доказів - 680 грн. та участь в судових засіданнях на загальну суму 5440 грн..
Слід наголосити, що виключно на відповідача покладається обов'язок доведення відповідними доказами понесених судових витрат.
В той же час, представником відповідача в якості витрат на правову допомогу включено участь в засіданнях, в одних з яких він не приймав участь (суддею 15.11.2017 року без виклику сторін постановлено ухвалу про залишення позову без руху), інші розраховані як участь повну годину в судовому засіданні, в той час, як згідно журналів судового засідання останні тривали набагато менше (декотрі десяток хвилин).
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами витрати, які поніс відповідач на правничу допомогу, в частині витрат на консультацію клієнта та узгодження правової позиції і збір доказів.
Тому, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судові витрати на загальну суму 1360 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до фермерського господарства ОСОБА_3 ПЛЮС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання недійсною додаткову угоду від 01.08.2016 року до договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 233817943, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/1,2, на користь фермерського господарства ОСОБА_3 Плюс , код ЄДРПОУ 37435895, місце знаходження: Запорізька область, Токмацький район, с. Садове, вул. Шкільна, 3-Д витрати на правову допомогу в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн..
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua/fair.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області.
У відповідності до п.п. 15.5, п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя
(повний текст рішення виготовлено 21.08.2018)
Суд | Токмацький районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2018 |
Оприлюднено | 23.08.2018 |
Номер документу | 76008990 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Токмацький районний суд Запорізької області
Андрущенко О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні