Ухвала

від 17.08.2018 по справі 915/1122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 серпня 2018 року Справа № 915/1122/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

прокурора: не з'явився;

представника стягувача: не з'явився;

представника боржника: не з'явився;

представник державної виконавчої служби: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали скарги Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 06.07.2018 №(15-31)8944вих.18 (54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.73) на бездіяльність та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду від 20.12.2017 у справі №915/1122/17

за позовом : Першого заступника Прокурора Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28) в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, буд.18-А),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.72),

про: дострокове розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

особа, дії якої оскаржуються: Головний державний виконавець Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 (54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, буд.142), -

в с т а н о в и в:

10.07.2018 Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із скаргою №(15-31)8944вих.18 від 06.07.2018, в якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №56065732, а також неправомірними дії щодо винесення 01.06.2018 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №56065732;

- скасувати постанову головного державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 від 01.06.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №56065732;

- зобов'язати головного державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №56065732 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Скарга обґрунтована наступними обставинами.

Постановою головного державного виконавця Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 від 28.03.2018 відкрито виконавче провадження №56065732 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2018 у справі №915/1122/17 про зобов'язання ТОВ «Семпл Торн» повернути Миколаївській РДА земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області.

27.04.2018 головним державним виконавцем Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 винесено постанову у виконавчому провадженні №56065732 про накладення штрафу на боржника за не виконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Вказаною постановою державний виконавець також зобов'язав боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередив боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

01.06.2018 головним державним виконавцем Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 винесено постанову у виконавчому провадженні №56065732 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Скаржник не погоджується з прийнятою постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, вважає дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними. Скаржник вважає, що державним виконавцем не було здійснено виконавчих дій передбачених ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішення суду, а саме державним виконавцем не перевірено повторне виконання боржником рішення суду після винесення постанови від 27.04.2018 про накладення штрафу та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення, відповідний акт, як-то передбачено п.8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, не складено. Повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до органу досудового розслідування державним виконавцем не надіслано, заходів примусового виконання рішення не вжито. Крім того, 01.06.2018 державним виконавцем постанову про повернення виконавчого документа стягувачу винесено керуючись нормою п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", яка на думку скаржника є неправомірною для виконання рішення немайнового характеру. До того ж, не вживались державним виконавцем заходи з метою розшуку боржника, хоча відповідно до ч.2 ст.36 Закону розшук боржника - юридичної особи, майна боржника виконавець має організувати шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Ухвалою суду від 16.07.2018 скарга №(15-31)8944вих.18 від 06.07.2018 була залишена без руху.

Ухвалою суду від 23.07.2018 справа №915/1122/17 в частині розгляду скарги №(15-31)8944вих.18 від 06.07.2018 прийнята суддею Мавродієвою М.В. до свого провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Письмового відзиву на скаргу №(15-31)8944вих.18 від 06.07.2018 боржником та державним виконавцем не надано.

Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 06.07.2018 №(15-31)8944вих.18 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусового виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

20.12.2017 судом прийнято рішення, яким вимоги першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Семпл Торн задоволено в повному обсязі та достроково розірвано договір оренди землі від 26.07.2006 укладений між Миколаївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» щодо земельної ділянки площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області, який 26.07.2006 посвідчений приватним нотаріусом МРНО ОСОБА_2, про що у Державному реєстрі правочинів вчинено запис №1461370; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» повернути Миколаївській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» на користь Прокуратури Миколаївської області грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 3200 грн. 00 коп.

12.01.2018 вказане рішення набрало законної сили та судом видані відповідні накази.

У відповідності до ст.129 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з приписами ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27.03.2018 Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області із заявою №05-445вих-18 від 22.03.2018 про відкриття виконавчого провадження, у якій просив відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2018 у справі №915/1122/17 щодо зобов'язання ТОВ «Семпл Торн» повернути Миколаївській РДА земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області.

28.03.2018 головним державним виконавцем Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56065732 по виконанню вказаного наказу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2018 у справі №915/1122/17.

27.04.2018 головним державним виконавцем Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 винесено постанову у виконавчому провадженні №56065732 про накладення штрафу на боржника ТОВ «Семпл Торн» на користь держави у розмірі 5100,00 грн. за не виконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Вказаною постановою державний виконавець також зобов'язав боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередив боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

01.06.2018 головним державним виконавцем Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 винесено постанову у виконавчому провадженні №56065732 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Постанова мотивована тим, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Тобто, наслідком здійснення державним виконавцем виконавчих дій, в тому числі і винесення як наслідок постанови про повернення виконавчого документа, є повне виконання судового рішення, тобто вчинення дій, зазначених в статтях 10, 18, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Однак, в порушення зазначених норм державний виконавець до органу досудового розслідування не звертався, повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення не надсилав, дій, зазначених в статтях 10, 18, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження", не вчиняв, доказів зворотнього суду не надав.

Відповідно до п.п.1, 2, 4, 7 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну службу" основними обов'язками державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

При цьому, висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Однак, державним виконавцем, на вимогу суду, не надано будь-яких доказів, які б спростовували викладені вище обставини, зокрема, доказів, що ним вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, в тому числі і здійснення заходів передбачених ст.63 Закон України "Про виконавче провадження" та як наслідок правомірності винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.06.2018.

В свою чергу, скаржник з посиланням на норми чинного законодавства надав суду вичерпний перелік підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документа та визнання дій/бездіяльності державного виконавця незаконними, а тому скарга Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 06.07.2018 №(15-31)8944вих.18 на бездіяльність та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду від 20.12.2017 у справі №915/1122/17 є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

За приписами ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст.234, 235, 343 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Скаргу Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 06.07.2018 №(15-31)8944вих.18 на бездіяльність та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду від 20.12.2017 у справі №915/1122/17 - задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №56065732, а також неправомірними дії щодо винесення 01.06.2018 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №56065732.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 від 01.06.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому проваджені №56065732.

4. Зобов'язати головного державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №56065732 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 22 серпня 2018 року.

Суддя М.В.Мавродієва