Ухвала

від 18.03.2019 по справі 915/1122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 березня 2019 року Справа № 915/1122/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника прокуратури: ОСОБА_2, посвід.№043172 від 06.05.2016;

представника стягувача: не з'явився,

представника боржника: не з'явився,

представника ДВС: ОСОБА_3, посвід.№363 від 23.07.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву в.о. начальника Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_3 №1874 від 07.02.2019 про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №915/1122/17

за позовом : Першого заступника Прокурора Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, 28) в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А; ідент.код 04056500),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72; ідент.код 32937546),

про: дострокове розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, суд -

в с т а н о в и в:

08.02.2019 в.о. начальника Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою вхід.№1962/19 про зміну способу або порядку виконання судового рішення від 20.12.2017 у даній справі в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72, код 32937546) повернути Миколаївській районній державній адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А, код 04056500) земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області.

В обґрунтування заяви в.о. начальника Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області посилався на неможливість виконання зазначеного судового рішення в примусовому порядку органами Державної виконавчої служби, обов'язковість судових рішень, статті 33, 60 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою суду від 11.02.2019 вказану заяву залишено без руху та запропоновано заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвалою суду від 06.03.2019 розгляд заяви призначено на 18.03.2019.

У судовому засіданні 18.03.2019 в.о. начальника Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області вимоги заяви підтримав, просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2017 у даній справі з підстав, наведених у заяві.

Прокурор у судовому засіданні 18.03.2019 підтримав заяву в.о. начальника Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення та просив її задовольнити.

Представники стягувача та боржника у судове засідання не з'явились, письмових заяв по суті заяви не надали, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Згідно з п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, враховуючи, що судом вжиті достатні заходи для повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, зважаючи на те, що ГПК України передбачає 10-ти денний строк для розгляду заяв, суд вважає за можливе провести розгляд заяви за відсутності представників учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 18.03.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази, заслухавши представника ДВС та прокурора, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення на підставі такого.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2017 у справі №915/1122/17 задоволено позов першого заступника Прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» ; достроково розірвано договір оренди землі від 26.07.2006 укладений між Миколаївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» щодо земельної ділянки площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області, який 26.07.2006 посвідчений приватним нотаріусом МРНО ОСОБА_4, про що у Державному реєстрі правочинів вчинено запис №1461370; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72, код 32937546) повернути Миколаївській районній державній адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А, код 04056500) земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області ; стягнуто з відповідача на користь прокуратури судовий збір.

Вказане рішення оскаржено не було та набрало законної сили 12.01.2018.

12.01.2018 на виконання зазначеного судового рішення видано відповідні накази.

28.03.2018 головним державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження №56065732 щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72, код 32937546) повернути Миколаївській районній державній адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А, код 04056500) земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області; надано боржнику десять робочих днів для добровільного виконання рішення суду.

Станом на 07.02.2019 рішення суду у добровільному порядку боржником не виконано, повідомлень від боржника про добровільне виконання судового рішення до органу ДВС не надходило, про що стверджує державний виконавець та підтверджується постановою головного державного виконавця Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 27.04.2018 про накладення штрафу.

Згідно з актом державного виконавця від 01.06.2018 за адресою реєстрації боржника, а саме: м.Миколаїв, вул.Спаська, 72; ТОВ Семпл Торн відсутнє. Зі слів працівника АТЗТ Будівельна компанія Глиноземпромстрой , ТОВ Семпл Торн орендувало приміщення за вказаною адресою, але вибуло біля чотирьох років тому.

Керуючись статтями 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , постановою від 27.04.2018 державний виконавець накладав на боржника штраф за невиконання судового рішення в сумі 5100,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст.63 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець направив до Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області виконавець надсилав повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Тобто, матеріали справи свідчать, що виконавчими діями підтверджена неможливість виконання судового рішення як у добровільному, так і у примусовому порядку в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72, код 32937546) повернути Миколаївській районній державній адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А, код 04056500) земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області.

Відповідно до статті 129-1 ГПК України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Господарсько-процесуальний кодекс відносить обов'язковість судового рішення до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт сьомий частини третьої статті 2 ГПК України).

За приписами статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 160 ГПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За змістом статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Розв'язуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підпунктом 7.1.3. пункту 7.1. зазначеної вище постанови передбачено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Суд бере до уваги, що у відповідності до тексту резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2017 у справі №915/1122/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» зобов'язано самостійно вчинити дії щодо повернення позивачу (стягувачу) земельної ділянки, тому позивач (стягувач) і державний виконавець не мають права самостійно здійснювати дії щодо повернення земельної ділянки, а державний виконавець має право лише зобов'язати відповідача виконати певні дії, що і було ним вчинено неодноразово.

Таким чином, суд вважає, що державний виконавець вжив всіх заходів, наданих йому законом, але рішення суду неможливо виконати без участі боржника, тоді як рішення суду лишається невиконаним.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (боржником) не спростовано факту наявності у нього спірного нерухомого майна, зокрема, означеної земельної ділянки, а отже, відсутні об'єктивні перешкоди для складання між сторонами відповідного акту приймання-передачі такого майна. Разом із цим, означене судове рішення тривалий час не виконується відповідачем ані в добровільному порядку, ані в примусовому порядку на вимогу державної виконавчої служби, оскільки обраний судом спосіб та порядок його виконання передбачає особисте вчинення боржником певних дій, від яких останній ухиляється.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2017 у справі №915/1122/17 не можливо виконати без участі боржника, та оскільки боржник тривалий час відмовляється добровільно повернути позивачу зазначену в рішенні земельну ділянку, господарський суд встановив, що виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб, є об'єктивно неможливим, а, відтак, має місце винятковий випадок, коли зміна способу та порядку його виконання буде єдиним шляхом до повернення земельної ділянки позивачу та реального виконання рішення суду. Тому з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, що гарантує ефективне виконання судового рішення, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст.73, 74, 86, 232, 233, 234, 235, 331 ГПК України, ст.60 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву в.о. начальника Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_3 №1874 від 07.02.2019 про зміну способу або порядку виконання рішення у справі № 915/1122/17 - задовольнити.

2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2017 у справі №915/1122/17 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72, код 32937546) повернути Миколаївській районній державній адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А, код 04056500) земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області, виклавши зазначену частину в такій редакції:

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Семпл Торн» (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 72, код 32937546) земельну ділянку площею 3,7 га, з кадастровим номером 4824280400:04:000:0003, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївської області (відповідно до плану, що є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 26.07.2006, посвідченого приватним нотаріусом МРНО ОСОБА_4, про що у Державному реєстрі правочинів вчинено запис №1461370), та передати зазначену земельну ділянку Миколаївській районній державній адміністрації (54036, м.Миколаїв, Одеське шосе, 18-А, код 04056500) .

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписано суддею 22.03.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва