Ухвала

від 23.08.2018 по справі 766/14097/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/8887/18

Провадження: №11-сс/791/411/18 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23серпня 2018року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3

ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

Адвоката: ОСОБА_7

Власника майна: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2018 року, про арешт майна,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області та накладено арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_8 , а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 6510136900:01:001:0978, площею 0,052 га, яка розташована за адресою: м.Херсон, вул.Литвинова,165 та автомобіль марки «Skoda Octavia» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2018 року, про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , скасувати та постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначив, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на належне ОСОБА_8 майно та належним чином не вмотивував своє рішення. Вказує, що посилання слідчого судді на те, що ОСОБА_9 міг раніше вчиняти злочини проти власності та отримані грошові кошти в подальшому легалізувати шляхом придбання рухомого та нерухомого майна на своїх близьких родичів є лише припущеннями, які нічим не аргументовані. Крім того, арештоване майно набуте ОСОБА_8 у власність задовго до початку досудового розслідування.

Також, просив поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що вказане судове рішення постановлено без участі ОСОБА_8 та її представника, а копії ухвали ними не отримано.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурора, у судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень абзацу другого ч.3ст.295 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченомустаттею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Враховуючи, що оскаржувану ухвалу від 03 липня 2018 року слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області постановлено без виклику ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_7 , а відомості про надсилання останнім копії судового рішення в матеріалах провадження відсутні, колегія суддів вважає, що виходячи із положень ч. 3ст. 395 КПК Україниапеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення подано в межах строку на апеляційне оскарження.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу незаконності ухвали слідчого судді, то суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Як вбачається із матеріалів провадження, СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017230000000368 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.4, 257, 263 ч.1, 289 ч.3, 345 ч.1 КК України відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

03 липня 2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Херсонській області, за погодженням із прокурором відділу прокуратури Херсонської області звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про арешт майна належного ОСОБА_8 , а саме: домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; частини земельної ділянки кадастровий номер 6510136900:01:001:0978, площею 0,052 га, яка розташована за адресою: м.Херсон, вул.Литвинова, 165, та автомобіль марки «Skoda Oktavia», чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

В обґрунтування доводів свого клопотання слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_9 перебуває у міжнародному розшуку, не має офіційного заробітку рухомого та нерухомого майна, у зв`язку із чим існують ризики, що з метою подальшого переховування останнього та матеріальної допомоги, найближчі родичі, а саме його матір ОСОБА_8 у разі не накладення арешту на її рухоме і нерухоме майно, може мати можливість його продажу, та в подальшому фінансувати переховування свого сина. Вказує, що оскільки санкціями ч.4 ст.187, ст.257, ч.3 ст.289 КК України передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення можливого вироку суду в частині конфіскації майна, необхідно накласти арешт на перелічене в клопотанні майно, що належить ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2018 року вказане клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області задоволено частково. Накладено арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_8 , а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 6510136900:01:001:0978, площею 0,052 га, яка розташована за адресою: м.Херсон, вул.Литвинова,165 та автомобіль марки «Skoda Octavia» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зазначив, що оскільки ОСОБА_8 є матір`ю підозрюваного ОСОБА_9 , то відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК України її слід вважати третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту. При цьому, враховуючи, що санкціями ч.4 ст.187, ст.257, ч.3 ст.289 КК України передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення можливого вироку суду в частині конфіскації майна, суд вважав за необхідне накласти арешт на земельну ділянку та автомобіль, що належать ОСОБА_8 . В іншій частині клопотання слідчого, щодо накладення арешту на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , судом першої інстанції відмовлено, оскільки в долученій до клопотання копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні відомості, що вказане домоволодіння належить підозрюваному ОСОБА_9 чи будь-якому члену його сім`ї.

Однак, із таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно доположень ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддясуд повиненврахувати:правову підставудля арештумайна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчий у своєму клопотанні просив накласти арешт на майно, належне матері підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_8 , посилаючись на наявність правових підстав, передбачених п.3, ч. 2, ч.5ст. 170 КПК України - необхідність забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.170 КПК України, дійсно передбачена можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Поруч із цим ч.5 вказаної статті встановлено, що у випадку, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, як видно зі змісту вказаної норми, законодавцем визначено вичерпний перелік суб`єктів на майно яких може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Натомість, відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.170 КПК України, накладення арешту на майно третіх осіб допускається у випадках передбачених п.п.1,2 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Разом із цим, матеріали провадження не містять відомостей про те, що перелічене в клопотанні слідчого майно належить підозрюваному ОСОБА_9 або ж, що ОСОБА_8 в кримінальному провадженні №12017230000000368 має статус підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, у зв`язку із чим відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на її майно, навіть попри наявність у неї родинних зв`язків із підозрюваним ОСОБА_9 .

Задовольняючи клопотання слідчого, та накладаючи арешт на майно ОСОБА_8 , слідчий суддя на вказане уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку, про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_8 , чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень ст.ст.407, 409 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого у зв`язку із недоведеністю необхідності арешту майна ОСОБА_8 , який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404,405,407,409,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2018 року.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2018 року, якою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 6510136900:01:001:0978, площею 0,052 га, яка розташована за адресою: м.Херсон, вул.Литвинова,165 та автомобіль марки «Skoda Octavia» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоювідмовитиу задоволені клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області, погодженого з прокурором, про накладення арешту на майно ОСОБА_8 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошеннята оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4