Рішення

від 14.08.2018 по справі 910/3917/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2018Справа № 910/3917/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Кукота О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань, в місті Києві матеріали господарської справи

за первісним позовом Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 14, кімната 16/8)

про розірвання договору та стягнення 108 416,53 грн

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 14, кімната 16/8)

до Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 16)

про стягнення 261 787, 33 грн

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Опалюк В.С. довіреність № бн від 20.03.18;

від відповідача за первісним позовом: Домбровська І.О., довіреність № б/н від 01.06.18.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Комунальний заклад "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест", в якому просить:

- розірвати договір підряду від 31.08.2017 року № 122, укладений між Київським міським центром репродуктивної та перинатальної медицини та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" на виконання робіт з капітального ремонту приміщень харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини. Код за ДК 021:2015 - 45450000-6 (CPV);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ БУД ІНВЕСТ" на користь Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини: 1) пеню за кожен день прострочення виконання договірних зобов'язань за період з 26.09.2017 по 31.10.2017 у розмірі 6792, 18 гривень; 2) штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт, що становить 19070, 35 грн; 3) суму завданих неналежним виконанням умов договору збитків у розмірі 78 742,80 грн; 4) суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3811,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду від 31.08.2017 № 122, укладеним між Київським міським центром репродуктивної та перинатальної медицини та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" на виконання робіт з капітального ремонту приміщень харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини. Код за ДК 021:2015 - 45450000-6 (CPV).

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 35 024, 00 грн судових витрат, понесених у зв'язку зі зверненням до суду, з яких: 3524, 00 грн судового збору, 31 500, 00 грн витрат, понесених у зв'язку з проведенням експертного дослідження, наданого позивачем до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 залишено позовну заяву Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" без руху.

27.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання з додатками на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2018, яким останній усунув недоліки, встановлені у вищевказаній ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/3917/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін та повідомлено сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 02.06.2018.

22.05.2018 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, а також просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22.05.2018 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення грошових коштів за виконані будівельні роботи, відповідно до якого просив стягнути з Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" 261 787, 33 грн грошових коштів, з яких 239 482, 80 грн основної заборгованості, 4 015, 00 грн три відсотки річних та 18 289, 53 грн інфляційних втрат.

Зустрічні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором підряду від 31.08.2017 № 122 в частині оплати виконаних відповідачем за первісним позовом робіт.

Разом з тим, відповідач подав клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи дане клопотання заявник зазначає, що у зв'язку з поданням зустрічної позовної заяви, заявлено вимоги якої складають 261 787, 33 грн, що перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно дана справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 12.06.2018.

01.06.2018 від позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив.

11.06.2018 від позивача надійшло клопотання про залишення зустрічного позову без руху.

12.06.2018 надійшли до суду заперечення відповідача щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

Ухвалою від 12.06.2018 зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків даного зустрічного позову.

У підготовчому судовому засіданні 12.06.2018 оголошено перерву до 03.07.2018.

13.06.2018 від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

26.06.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху від 12.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 прийнято до спільного розгляду разом з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" до Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" про стягнення 261 787, 33 грн, зустрічні позовні вимоги об'єднано в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/3917/18 та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні на 24.07.2018.

Ухвалою суду від 16.07.2018 повідомлено сторін про те, що у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці, розгляд справи, призначений на 24.07.2018 не відбудеться і призначено розгляд справи на 07.08.2018.

24.07.2018 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення повторної експертизи у справі.

В судовому засіданні 07.08.2018 суд відмовив відповідачу за первісним позовом у задоволенні клопотання про проведення у справі повторної судової експертизи, закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/3917/18 до судового розгляду по суті на 14.08.2018, про що було постановлено відповідну ухвалу.

В судове засідання 14.08.2018 представники сторін прибули та надали суду усні пояснення по справі, в яких первісний позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а проти задоволення зустрічних вимог заперечив. Водночас позивач за зустрічним позовом заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Заслухавши вступні слова сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 24.05.2017 Київським міським центром репродуктивної та перинатальної медицини було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі за № UA-2017-05-24-000397-с, відповідно до якого останній мав здійснити закупівлю послуг з проведення капітального ремонту приміщень харчоблоку окремо розташованої будівлі. Код за ДК 021:2015-45450000-6 (CPV).

Згідно протоколу (рішення) засідання Комітету замовника про визначення переможця від 07.06.2017 № 69, переможцем торгів було визначено ТОВ Глобал Буд Інвест (відповідача за первісним позовом).

З метою погодження ціни договору було складено кошторисну документацію, яку було направлено на експертизу.

Відповідно до експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт приміщень харчоблоку окремо розташованої будівлі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини на пр. Героїв Сталінграду, 16 у місті Києві від 28.07.2017 № 110717-1/В, який було складено інженером - проектувальником Стадником Р. А., загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 28.07.2017 складає 718 571, 00 грн , у тому числі будівельно-монтажні роботи - 581 830 грн, устаткування 0, 000 грн; інші витрати - 136 741 грн.

28.07.2017 сторонами було погоджено договірну ціну, яку було визначено у розмірі 704 509, 20 грн.

31.08.2017 між Київським міським центром репродуктивної та перинатальної медицини, як покупцем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ БУД ЕНЗЕСТ , як підрядником було укладено договір підряду № 122 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язувався за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи, а саме: Капітальний ремонт приміщень харчоблоку Київського міського центру продуктивної та перинатальної медицини, код за ДК 021:2015 - 45450000-6 (CPV), відповідно до кошторисної документації, умов цього договору і передати їх замовнику у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених цим договором.

Додатковою угодою від 12.10.2017 № 1, яку було укладено між позивачем та відповідачем до договору підряду № 122 від 31.08.2017, сторони домовились у зв'язку із зміною директора ТОВ Глобал Буд Інвест вступну частину договору підряду № 122 від 31.08.2017 викласти в іншій редакції.

В п. 2.1. договору сторонами було погоджено, що термін виконання робіт 25 днів з дня підписання договору.

Роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту приймання - здачі робіт (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, замовник має право, зокрема, здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт, відповідністю виконуваних робіт - проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, а матеріалів - сертифікатам, державним стандартам і технічним умовам.

Згідно з п. 3.2. договору замовник зобов'язаний, зокрема, сплатити вартість виконаних підрядником робіт (відповідно до наданих актів та довідок, за формами КБ-2в, КБ-3) у порядку, визначеному відповідно до пункту 4.3. договору.

В п. 3.4. договору визначено, що підрядник зобов'язаний: здійснювати роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, що визначає обсяг, зміст та вартість робіт; при завершенні ремонтних робіт не пізніше як через 5 робочих днів після здачі робіт вивезти з будівельного майданчика техніку, невикористані матеріали підрядника, відходи, допоміжні споруди, тощо.

Вартість робіт за цим договором після проходження експертизи кошторису складає 704509, 20 грн, в т. ч. ПДВ 117 418, 20 грн (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.4. договору розрахунки за даним договором здійснюються після виконання робіт в безготівковій формі, в національній валюті, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ - 2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ - 3).

Відповідно до погодженого сторонами в п. 6.1. договору, підрядник зобов'язаний використовувати для виконання робіт матеріально - технічні ресурси, забезпечені відповідними технічними паспортами або сертифікатами.

В статті 7 договору сторонами було погоджено порядок прийняття робіт. Так, згідно з п. 7.1. договору підрядник протягом 3 - х днів з дати завершення робіт письмово з отриманням підтвердження від замовника сповіщає замовника про готовність робіт до здачі. Приймання - передача робіт оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ - 3 щомісячно та актом приймання - здачі робіт по закінченню всіх робіт відповідно до предмету договору. В акті приймання - здачі робіт вказуються усі претензії до виконаних робіт (п. 7.2. договору).

В п. 8.2. договору сторонами погоджено, що у разі виявлення недоліків замовник негайно інформує про це підрядника і представниками сторін складається дефектний акт. При відмові підрядника усунути недоліки, що виявлені протягом гарантійного строку, замовник може залучати для цієї роботи іншого виконавця, про що письмово повідомляє підрядника. Підрядник зобов'язаний відшкодувати витрати замовника, пов'язані із виправленням недоліків, що виявлені ним протягом гарантійного строку (п. 8.3. договору).

Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь - якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує замовник або сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передбачено договором підряду (п. 8.6. договору).

Згідно з п. 10.1. договору, у випадку порушення строків здачі робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки.

Відповідно до п. 14.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь - якому випадку до повного виконання зобов'язань сторін за цим договором.

Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін (п. 14.3. договору).

За умовами п. 14.4 договору, замовник має право призупинити виконання наступних робіт та/або вимагати розірвання договору за таких обставин: відсутність у замовника коштів для фінансування робіт; виявлення недоцільності або неможливості фінансування робіт, у тому числі через обставини непереборної сили, за рішенням державних контролюючих органів; грубі порушення (неодноразові порушення) підрядником вимог будівельних норм і правил, вимог проектно - кошторисної документації; порушення господарським судом справи про банкрутство підрядника.

На виконання умов договору, позивачем за первісним позовом було надано відповідачу за первісним позовом доступ до місця проведення робіт (фронт робіт) та джерел енерго- і водопостачання, необхідних для виконання робіт, а також погоджено кошторис робіт.

На виконання умов укладеного договору відповідач за первісним позовом розпочав виконання будівельних робіт, які у відповідності до п. 2.1. договору, зобов'язаний був завершити до 25.09.2017.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2017 року, станом на 28.09.2017 відповідачем за первісним позовом було виконано будівельних робіт на загальну вартість 435 319, 20 грн. До вартості виконаних робіт були включені також і приховані роботи, які були виконані відповідачем за первісним позовом, що підтверджується актами на закриття прихованих робіт. Вартість та обсяг виконаних робіт також підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, який було складено та підписано сторонами 28.09.2017.

10.10.2017 позивач за первісним позовом оплатив відповідачу 435 319, 20 грн за роботи виконанні згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року від 28.09.2017, що підтверджено матеріалами справи.

12.10.2017 відповідач за первісним позовом надав позивачу за первісним позовом листа, в якому гарантував завершення виконання будівельних робіт по ремонту приміщення харчоблоку згідно укладеного договору підряду в строк до 25.10.2017.

Позивач за первісним позовом, як вбачається із матеріалів справи, 18.10.2017 надав відповідачу за первісним позовом припис № 1, в якому зазначив, що відповідач за первісним позовом був зобов'язаний виконати роботи до 25.09.2017, проте станом на 18.10.2017 роботи практично не виконуються, та попередив останнього, що невиконання робіт в повному обсязі в термін до 25.10.2017 зобов'яже позивача за первісним позовом розірвати договір в односторонньому порядку. Вказаний припис був отриманий директором відповідача за первісним позовом 18.10.2017, про що свідчить відповідний напис на приписі.

27.10.2017 комісія у складі головного спеціаліста відділу технічного нагляду КП Інженерний центр Марініч Л. Г., керівника служби бух обліку та економічного аналізу Іванець Л. В., начальника відділу матеріально - технічного забезпечення Стоянової Н. І. 27.10.2017 здійснила вихід в приміщення харчоблоку з метою перевірки виконання та завершення ремонтно - будівельних робіт підрядником згідно договору підряду № 122 від 31.08.2017 та виявила наступне:

І. не завершені роботи по улаштуванню:

- покрівлі в обсязі 10 %;

- керамічної плитки на стінах в обсязі - 60 %;

- керамічної плитки на підлозі в обсязі - 80 %;

- по виконанню малярних робіт в обсязі - 100%;

- по заповненню дверних пройомів блоками - 100%;

- виконанню електромонтажних робіт в обсязі - 50 %;

- виконанню сантехнічних робіт в обсязі - 100%.

ІІ. На об'єкті відсутні працівники для подальшого якісного виконання робіт.

За результатами перевірки комісією виконання та завершення ремонтно - будівельних робіт підрядником згідно договору підряду № 122 від 31.08.2017 було складено акт № 1 обстеження приміщень харчоблоку КМЦРПМ на предмет завершення ремонтних робіт ТОВ Глобал Буд Інвест від 27.10.2017, який отримав директор відповідача за первісним позовом, про що свідчить його підпис на вказаному акті.

06.11.2017 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 79 щодо невиконання умов договору підряду № 122 від 31.08.2017, в якій просив сплатити пеню за несвоєчасне виконання обов'язків за договором в розмірі 6 711, 31 грн, сплатити збитки в розмірі 141 500, 00 грн та сплатити 7 % штрафу від вартості невиконаних робіт в розмірі 18 843, 30 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем за первісним позовом, про що свідчить підпис його директора про отримання. Також 06.11.2017 позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом пропозицію вих. № 79 щодо розірвання договору підряду № 122 від 31.08.2017, в якій у зв'язку із тим, що останній у встановлені строки не виконав своїх зобов'язань за договором підряду № 122 від 31.08.2017, повідомив про намір розірвати договір, та вимагав розглянути таку пропозицію та підписати проект додаткової угоди про розірвання договору. Вказана пропозиція також отримані відповідачем за первісним позовом.

У відповідь на претензію позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом надав лист вих. № 3/17 від 10.11.2017, в якому вказав, що: станом на 06.11.2017 ним виконано робіт за договором на загальну суму 720 960, 00 грн, з яких оплачено 435 319, 20 грн, тобто у замовника перед підрядником наявна заборгованість в розмірі 285 640, 80 грн; закінчення виконання робіт ускладнюється, тим що замовник надав фронт робіт, який заставлений старим габаритним обладнанням, що ускладнює та уповільнює процес виконання робіт; фактично необхідно виконувати додаткові роботи для дотримання технологічного процесу, не обумовлені договором. Враховуючи викладене, підрядник просив замовника в триденний термін з отримання виконавчої документації (актів виконаних робіт КБ - 2, КБ - 3) належним чином прийняти та оплатити виконані згідно договору роботи, а також, для прискорення процесу завершення робіт, звільнити приміщення від обладнання, та надати можливість працівникам виконати завершу вальний етап будівельних робіт.

Відповідно до службової записки від 13.11.2017, яку було складено головним спеціалістом відділу технічного нагляду КП Інженерний центр Л. Марініч (діяв на підставі договору про здійснення технічного нагляду, укладеного між даним підприємством та позивачем за первісним позовом (копія договору міститься в матеріалах справи) на ім'я директора замовника, будівельні роботи у приміщенні харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини не виконуються у визначений договором підряду строк, розпочаті з порушенням технологічного циклу, а саме: не виконуються роботи по очищенню та влаштуванню стелі, проте, не зважаючи на неодноразові усні зауваження, відповідачем було розпочато роботи по влаштуванню стяжок та плитки на підлозі, без врахування рівня чистої підлоги. Окрім зазначеного, візуальним обстеженням було встановлено, що частково (хаотично) покладена на стінах керамічна плитка відстає та відпадає від стін, підрядником не надані сертифікати на матеріали, які ним використовуються, у зв'язку із цим, відставання плитки може бути пов'язане із використанням ним неякісних матеріалів.

16.11.2017 комісією зі сторони позивача за первісним позовом було проведено огляд приміщень харчблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини, в яких проводився капітальний ремонт згідно договору, за результатами проведеного огляду було складено акт, згідно до якого було встановлено, що обсяг виконаних підрядником робіт становить 435 886, 80 грн. Окрім цього, зазначеним актом огляду встановлено, що роботи по облаштуванню приміщень керамічними глазурованими плитками, сантехнічні роботи, роботи по опорядженню стелі, роботи по покрівлі, по вивезенню будівельного сміття не завершено.

У зв'язку із зазначеним, для визначення реального обсягу та якості виконаних робіт, позивач за первісним позовом звернувся до Київського експертно-дослідного центру для проведення будівельно-технічної експертизи, на вирішення будівельно-технічного експертного дослідження було поставлено наступні питання: (1) встановити обсяги виконаних робіт ТОВ ГлобалБудІнвест по об'єкту капітального ремонту харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини за адресою: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 16; (2) встановити вартість виконаних робіт ТОВ ГлобалБуд Інвест по об'єкту капітального ремонту харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини за адресою: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 16; (3) встановити якість виконаних робіт ТОВ ГлобалБудІнвест по об'єкту капітального ремонту харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини за адресою: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 16.

За результатами проведеної експертизи судовим експертом Комашко Романом Ігоровичем було складено висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 19.02.2018 № 14601 (копія наявна в матеріалах справи). Відповідно до зазначеного висновку було встановлено, що обсяги виконаних робіт, які вже були прийняті позивачем за первісним позовом не відповідають обсягам робіт, які були реально виконані відповідачем за первісним позовом, окрім цього, було встановлено, що на об'єкті наявні незавершені роботи, які не прийняті позивачем за первісним позовом. У зв'язку із цим, вартість фактично виконаних робіт, які прийняті позивачем за первісним позовом на день проведення дослідження становить 432 075, 60 грн. У зазначену вартість не було включено роботи, що не завершені та не прийняті відповідними актами.

Окрім зазначеного, під час проведення дослідження було виявлено недоліки виконаних робіт, а також недоліки робіт, які не завершені та не прийняті позивачем за первісним позовом, що підтверджується відповідним експертним звітом.

Згодом, 28.02.2018, позивачем за первісним позовом було додатково направлено заяву до Київського експертно-дослідного центру про проведення додаткового експертного дослідження з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, нанесеної відповідачем за первісним позовом внаслідок неякісного виконання робіт при капітальному ремонті харчоблоку КМЦРПМ. На підставі цього було складено висновок додаткового будівельно-технічного експертного дослідження від 12.03.2018 № 14613 (копія наявна в матеріалах справи), яким встановлено, що розмір матеріальної шкоди, нанесеної внаслідок неякісного виконання робіт при капітальному ремонті харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини за адресою: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 16, ТОВ ГлобалБудІнвест , яка є вартістю робіт по усуненню недоліків, становить 78 742, 80 грн, а з урахуванням того, що вартість фактично прийнятих робіт, за які сплачено позивачем, становить не 435 886, 80 грн, а 432 075, 60 грн, позивачем за первісним позовом сплачено за фактично виконані роботи більше на 3 811,20 грн. Загальна сума збитків, завданих в результаті неякісно виконаних робіт, становить 82 554, 00 грн.

Предметом первісного позову є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про розірвання договору підряду № 122 від 31.08.2017 укладеного між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом та про стягнення з останнього пені за кожен день прострочення виконання договірних зобов'язань за період з 26.09.2017 по 31.10.2017 у розмірі 6 792, 18 грн, штрафу у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт, що становить 19 070, 35 грн, суму завданих неналежним виконанням умов договору збитків у розмірі 78 742, 80 грн, суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3 811, 20 грн. Крім того позивач за первісним позовом просить покласти на відповідача за первісним позовом витрати понесені у зв'язку із зверненням до суду: 3 524, 00 грн судового збору; 31 500, 00 грн витрат на проведення експертного дослідження.

Предметом зустрічного позову є матеріально - правові вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача за первісним позовом, про стягнення з останнього 261 787, 33 грн, з яких 239 482, 80 грн основна сума заборгованості, 4 015, 00 грн 3 % річних за період прострочення з 26.10.2017 по 18.05.2018 та 18 289, 53 грн інфляційних втрат за період прострочення з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно. Також позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 926, 82 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір будівельного підряду.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Судом встановлено, що в договорі сторонами був визначений строк виконання робіт - 25 днів з дня підписання договору, тобто до 25.09.2017.

У строк визначений договором підрядник свої зобов'язання за договором не виконав у повному обсязі, що підтверджується, зокрема, його листом від 12.10.2017, яким підрядник гарантує замовнику завершення виконання будівельних робіт в строк до 25.10.2017.

В строк до 25.10.2017 підрядник також не виконав роботи в повному обсязі, обумовлені в договорі, що підтверджується листом підрядника вих. № 3/17 від 10.11.2017, в якому підрядник зазначає, що закінчення виконання робіт ускладнюється тим, що приміщення не є повністю доступним для виконання робіт. Вартість не виконаних підрядником робіт за договором становить 272 433, 60 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.

У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом були прострочені строки виконання робіт за договором підряду, і станом на 25.09.2017 роботи, обумовлені договором, по ремонту в повному обсязі виконані відповідачем за первісним позовом не були, і відповідно не були здані позивачу за первісним позовом, то господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом щодо розірвання договору є доведеними та обґрунтованими, та що договір підряду № 122 від 31.08.2017 підлягає розірванню у зв'язку з істотним порушенням відповідачем за первісним позовом договору в частині строків виконання робіт.

При цьому суд повністю відхиляє твердження відповідача за первісним позовом, що строки виконання робіт були продовжені сторонами до 25.10.2017, оскільки, в порядку визначеному п. 14.3. договору, сторони не укладали жодних змін, доповнень або додаткових угод до договору щодо зміни строків виконання робіт за договором (письмовий документ, підписаний обома сторонами).

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ст. 883 ЦК України).

В п. 10.1. договору сторонами було погоджено, що у випадку порушення строків здачі робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки.

Відповідач за первісним позовом порушив строки здачі робіт, таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума пені в розмірі 6 792, 18 грн у відповідності до п. 10.1. договору, за період прострочення з 26.09.2017 по 31.10.2017, оскільки судом встановлено порушення відповідачем за первісним позовом строків виконання його зобов'язання по виконанню обумовлених в договорі робіт. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п.10.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач за первісним позовом правильно здійснив вказаний розрахунок.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК, можливе за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-41гс10; постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 р. у справі N 3-11гс11).

Судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом було допущено прострочення строків виконання робіт обумовлених договором на строк понад 30 днів, роботи на суму 272 433, 60 грн станом на листопад 2017 року виконані не були, а позивач за первісним позовом є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача за первісним позовом відповідальності визначеної ч. 2 ст. 231 ГК України, в частині стягнення штрафу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 7 % в розмірі 19 070, 35 грн у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки судом встановлено порушення відповідачем за первісним позовом строків виконання зобов'язань по виконанню робіт обумовлених договором. Позовна заява містить розрахунок суми штрафу в розмірі 7 %, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми завданих неналежним виконанням умов договору збитків у розмірі 78 742, 80 грн задоволенню не підлягають, як недоведені та передчасні.

Так, статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Позивачем за первісним позовом не надані суду докази понесення ним витрат у розмірі 78 742, 80 грн на усунення недоліків внаслідок неякісного виконання відповідачем за первісним позовом його зобов'язань за договором.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

За вказаних обставин, враховуючи, що фактично позивачем за первісним позовом ще не були понесені витрати на усунення недоліків виконаних відповідачем за первісним позовом робіт за договором, і доказів іншого матеріали справи не містять, позивачем за первісним позовом не було запропоновано підряднику, усунути такі недоліки власними силами, станом на момент розгляду справ відсутній такий елемент складу цивільного правопорушення, як самі збитки (шкідливий результат протиправної поведінки підрядника), відповідно відсутні підстави для настання для відповідача за первісним позовом відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 3811,20 грн, як безпідставно набутих, то такі вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2014 року N 6-122цс14.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт) , якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 882 ЦК України визначено порядок передання та прийняття робіт. Так, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним були виконані будівельні роботи на суму 239 482, 80 грн за договором, на підтвердження чого надає акт виконаних робіт за жовтень 2017 року від 25.10.2017 на відповідну суму, підписаний з боку позивача за зустрічним позовом та з відміткою, що замовник від підписання акту відмовився.

За умовами договору, як встановлено судом, роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту приймання - здачі робіт (п. 2.2. договору). Розрахунки за даним договором здійснюються після виконання робіт в безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форми - КБ - 2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ - 3) (п. 4.4. договору). При цьому, згідно з п. 7.1 договору підрядник протягом 3-х днів з дати завершення робіт письмово з отриманням підтвердження від замовника сповіщає замовника про готовність робіт до здачі.

Проте, позивач за зустрічним позовом не надав суду жодних доказів із яких би вбачалось, що він письмово сповіщав замовника про готовність робіт до здачі. Крім того, із листа позивача за первісним позовом вих. № 3/17 від 10.11.2017 вбачається, що відповідний акт був направлений позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом, у відповідь на претензію останнього щодо порушення строків виконання робіт та пропозицію щодо розірвання договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом не сповіщав відповідача за зустрічним позовом про готовність робіт до здачі, а відтак у останнього не виникло зобов'язання щодо прийняття таких робіт. За викладених умов акт виконаних робіт за жовтень 2017 року від 25.10.2017 на суму 239 482, 80 грн підписаний з боку позивача за зустрічним позовом та з відміткою, що замовник від підписання акту відмовився, не приймається судом в якості належного та допустимого доказу виконання позивачем за зустрічним позовом в жовтні 2017 року робіт за договором на суму 239 482, 80 грн та виникнення у відповідача за зустрічним позовом зобов'язань щодо їх оплати. Інших доказів із яких би вбачалося виконання позивачем за зустрічним позовом робіт за договором в жовтні 2017 року на суму 239 482, 80 грн суду надано не було.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач за первісним позовом не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені первісні позовні вимоги щодо розірвання договору та стягнення пені і штрафу або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості по пені та штрафу у заявленому позивачем за первісним позовом розмірі. Водночас позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів, які б підтверджували факт наявності боргу у відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом в сумі 239 482, 80 грн та відповідали вимогам процесуального закону.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (ч. 4, 5 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що розмір витрат позивача за первісним позовом на підготовку експертного висновку на його замовлення становить 31 500, 00 грн, що підтверджується матеріалами справи, і що такий розмір витрат є співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд первісних позовних вимог покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за розгляд зустрічних позовних вимог покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" про розірвання договору та стягнення 108 416,53 грн задовольнити частково.

2. Розірвати договір підряду № 122 від 31.08.2017, укладений між Комунальним закладом "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 16; ідентифікаційний код 02124976) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 14, кімната 16/8; ідентифікаційний код 39245058) на виконання робіт з капітального ремонту приміщень харчоблоку Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини. Код за ДК 021:2015 - 45450000-6 (CPV).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 14, кімната 16/8; ідентифікаційний код 39245058) на користь Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 16; ідентифікаційний код 02124976) 6 792 (шість тисяч сімсот дев'яносто дві) грн 18 коп. пені, 19 070 (дев'ятнадцять тисяч сімдесят) грн 35 коп. штрафу, 7 514 (сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн 26 коп. витрат понесених на підготовку експертного висновку та 420 (чотириста двадцять) грн 32 коп. судового збору.

4. В задоволенні інших первісних позовних вимог, щодо стягнення 78742, 80 грн збитків та 3 811, 20 грн безпідставно отриманих коштів, відмовити.

5. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест" до Комунального закладу "Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини" про стягнення 261 787, 33 грн відмовити.

6. Судові витрати по розгляду зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Буд Інвест".

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27.08.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко