Рішення

від 23.08.2018 по справі 912/1765/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 рокуСправа № 912/1765/18 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1765/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС", м. Київ, вул. В. Степанченка, 5

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна", 25006, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 5, офіс 414 Б

про стягнення 135 297,10 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 директор; ОСОБА_3, ордер серії КР № 004243 від 15.08.2018;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.01.18.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛС" (далі - ТОВ "КЛС", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 47 від 10.07.2018, яка містить вимоги до Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" (далі ТОВ "Регіонпродукт - Україна", відповідач) про стягнення 126 352,07 грн заборгованості за надані послуги та 8 945,03 грн пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 165-20 від 19.02.205 про надання послуг зберігання товару (та послуг, пов'язаних зі зберіганням товару) та/або послуг з декларування товару на митному складі ТОВ "КЛС" в частині оплати наданих послуг зберігання майна.

Ухвалою від 16.07.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/1765/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 27.07.2018 з повідомленням сторін.

27.07.2018 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає повністю, як необґрунтовані та безпідставні, посилаючись на те, що позивачем не надано підписаного сторонами акту здачі-приймання робіт (послуг) із зазначенням видів та фактичного обсягу виконаних робіт (наданих послуг); також позивачем не надано документів про дату вивезення товару зі складу 20.04.2018 - доказів надання послуг в квітні 2018 (а.с. 52).

27.07.2018 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Ухвалою від 27.07.2018 розгляд справи відкладено на 23.08.2018.

21.08.2018 позивач надав суду відповідь на відзив, де вказав про безпідставність доводів відповідача, оскільки позивачем було надіслано відповідачу ОСОБА_5 здачі-приймання робіт (послуг) від 20.04.2018, який отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. ОСОБА_6 відповідає умовам Договору № 165-20 від 19.02.2015, а саме пункту 6.2.3 Договору.

Крім того, позивач вказує, що товар був вивезений зі складу Позивача 20.08.2018, що підтверджується вантажно - митні декларації (а.с.80-81).

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача на відзив на позовну заяву не скористався.

23.08.2018 судом продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

Представниками позивача в судовому засіданні 23.08.2018 позовні вимоги підтримано; представником відповідача позовні вимоги заперечено, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши доводи, які наведено сторонами в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні наявні у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛС" (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" (далі - Замовник) укладено Договір № 165-20 про надання послуг зберігання товару (та послуг, пов'язаних зі зберіганням товару) та/або послуг з декларування товару на митному складі ТОВ "КЛС" (далі - Договір) (а.с. 25-28), відповідно до пункту 2.1. якого Виконавець зобов'язується зберігати товар, переданий йому Замовником, та надавати Замовнику послуги, пов'язані зі зберіганням товару, що оформлюється (випускається) на митному складі (з митного складу) ТОВ "КЛС", який визначений у пункті 4.1. Договору, а також, за необхідності, надавати послуги із декларування товару Замовника (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується сплатити визначену за домовленістю між сторонами грошову суму за надані Послуги.

Обов'язки Виконавця зі зберігання товару Замовника виникають з моменту прийняття товару Замовника на зберігання та припиняються з моменту передачі товару Замовнику або уповноваженій ним особі (пункт 2.3. Договору).

Згідно пункту 2.4. Договору на підтвердження факту надання Виконавцем Послуг та (або) виконання робіт відповідно до умов цього Договору протягом кожного (повного або неповного) календарного місяця за період дії Договору Сторони складають та підписують ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (послуг) із зазначенням видів та фактичного обсягу виконаних робіт (наданих послуг).

Пункт 4.1. Договору визначає, що Виконавець приймає на відповідальне зберігання товар Замовника, а також здійснює інші послуги, пов'язані зі зберіганням товару, а за необхідності надає послуги з митного декларування товару, на території складу ТОВ "КЛС", що знаходиться за адресою: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8.

Строк на який прийнято товар на зберігання, визначається строком дії цього Договору, однак не може перевищувати строку, на який його було укладено (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1.11. Договору, Виконавець останнього дня кожного календарного місяця, протягом якого надавалися Послуги за цим Договором, виставляє Замовнику, разом із рахунком, підписаний ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (послуг) у 2 (двох) примірниках для підпису Замовником.

Замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати за Послуги Виконавця, згідно рахунків-фактур Виконавця (п. 6.2.2 Договору).

Пункт 8.1. Договору визначає умови оплати: розрахунки за надані послуги за цим Договором здійснюються на підставі рахунку та ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (послуг) Виконавця 1 раз на місяць (за зберігання та надані послуги у період з 1-го числа до останнього числа місяця (рахунком з датою останнього числа поточного місяця)) в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником на рахунок Виконавця суми, вказаної у рахунку, протягом 3 банківських днів з дати рахунку.

Згідно приписів пункту 8.2. Договору тарифи на Послуги Виконавця відображені в Додатку № 1 до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Позивачем додано до Договору Додаток № 1, у якому зазначено перелік і вартість послуг (а.с. 28-29).

01.12.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції (а.с. 30-31).

Договір, Додаткова угода № 1 та Додатки до Договору підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2018 позивачем було надано відповідачу послуги, згідно переліку, наведеному в ОСОБА_6 надання послуг № 17917 від 20.04.2018 на загальну суму 126352,07 грн (а.с.36).

Виконавцем виставлено Замовнику рахунок на оплату № 17917 від 20.04.2018 на суму 126352,07 грн (а.с. 37).

ОСОБА_6 та рахунок направлено на адресу відповідача 03.05.2018, що підтверджується описом вкладенням в цінний лист від 03.05.2018 та фіскальним чеком від 03.05.2018 (а.с. 42-43)

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання не виконав; кошти згідно виставленого рахунку за надані послуги не сплатив.

Станом на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 126352,07 грн, з підстав чого Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛС" звернулось з позовом у даній справі

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 2 статті 509, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу і має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно положень частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Як вбачається із наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, останній вказує що позивачем не надано підписаного сторонами акту здачі-приймання робіт (послуг) із зазначенням видів та фактичного обсягу виконаних робіт (наданих послуг).

Заперечення відповідача з приводу вказаного спростовуються наступним.

В силу положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 6.2.3. Договору, Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (послуг) підписати 1 (один) примірник цього акту та надіслати його Виконавцю. Замовник має право відмовитись від прийняття Послуг за Договором, якщо вони надані неналежним чином, шляхом письмової мотивованої відмови від підписання акту. Якщо протягом 5(п'яти) календарних днів з моменту отримання ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (послуг) Замовник не надав підписаний його примірник або письмову мотивовану відмову від його підписання, вважається, що Послуги за Договором надані у повному обсязі.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивачем надіслано відповідачеві ОСОБА_5 здачі-приймання робіт (послуг) від 20.04.2018 разом з рахунком на оплату, а відповідачем отримано його 08.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 44).

Оскільки, відповідач, як встановлено п. 6.2.3 Договору, не надіслав жодної вмотивованої відмови від підписання ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (послуг), надані позивачем послуги вважаються наданими та прийнятими відповідачем у повному обсязі.

Відповідач інших доказів суду не надав.

Крім того, заперечення відповідача стосовно не надання документів про дату вивезення товару зі складу 20.04.2018, спростовуються наданими позивачем вантажно - митними деклараціями (форма МД-2) від 20.04.2018 (а.с. 88-92).

Враховуючи зазначене господарський суд дійшов висновку, що станом на день розгляду спору відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання по оплаті за отримані послуги за Договором № 165-20 від 19.02.2015 у розмірі 126352,07грн.

За наведеного вище суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором № 165-20 від 19.02.2015 в розмірі 126352,07 грн є обґрунтованою та доведеною належним і допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 8945,03 грн за прострочення оплати наданих послуг господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8945,03 грн за період з 26.04.2018 по 10.07.2018 (а.с. 5).

Відповідно до пункту 10.6 Договору у разі невчасної оплати Послуг Виконавця Замовник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення Замовником заборгованості.

Враховуючи приписи наведених вище норм вимоги позивача про стягнення пені є правомірними.

Однак, господарський суд вважає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення (а.с. 5).

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як зазначалось вище, пунктом 8.1. Договору визначено, що розрахунки за надані послуги за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Замовником на рахунок Виконавця суми, вказаної у рахунку, протягом 3 банківських днів з дати рахунку.

Враховуючи, що відповідачем отримано рахунок 08.05.2018 (а.с.44), то обов'язок відповідача оплатити надані Послуги виникає (з огляду на умови Договору) не пізніше 14.05.2018 (09.05, 12.05.2018 та 13.05.2018 вихідні дні - святковий день, субота і неділя), а отже датою з якої має нараховуватись пеня є 15.05.2018.

На підставі викладеного, за розрахунком господарського суду пеня, яка підлягає стягненню за період з 15.05.2018 по 10.07.2018 на суму боргу 126352,07 грн становить 6708,77 грн.

Підстави для задоволення позову про стягнення пені іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС" підлягають частковому задоволенню на суму 133060,84 грн, з яких: 126352,07 грн основного боргу та 6708,77 грн пені. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" (25006, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 5, офіс 414 Б, ідентифікаційний код 32514044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛС" (03115, м. Київ, вул. В. Степанченка, 5, ідентифікаційний код 31725997) 126352,07 грн основного боргу та 6708,77 грн пені, а також 1995,91 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛС" за адресою: 03115, м. Київ, вул. В. Степанченка, 5 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна", 25006, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 5, офіс 414 Б.

Повне рішення складено 28.08.2018.

Суддя В.В.Тимошевська