Рішення

від 21.08.2018 по справі 819/849/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/849/18

21 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А.В., за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - Костової Н.З., представників відповідача - Палій І.О., Максимович В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо-Плюс" до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Лімо-Плюс (далі - позивач, ТОВ "Лімо-Плюс") з адміністративним позовом до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 10 листопада 2017 року №74 Про скасування погодження ТОВ Лімо-Плюс Про надання в користування мисливських угідь .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Боківською сільською радою прийнято рішення 10 листопада 2017 року №74 Про скасування погодження ТОВ Лімо-Плюс Про надання в користування мисливських угідь яким скасовано рішення Боківської сільської ради від 24.06.2011 №38 та від 17.05.2009 №90 ТОВ Лімо-Плюс Про погодження в користування мисливських угідь . Позивач вважає, що дане рішення є протиправним та суперечить чинному законодавству, оскільки сільська рада хоч і має право на скасування своїх рішень, які не вичерпала свою дію фактом виконання, проте лише в випадках їх явної незаконності або обґрунтованої необхідності. При цьому, обґрунтовані підстави прийняття рішення мають бути чітким і відображені в самому рішенні. Проте, з оскаржуваного рішення сільської ради не вбачається жодних обґрунтованих підстав його прийняття, не вказано жодної норми чинного законодавства на підставі якої прийнято дане рішення, не забезпечено необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ТОВ Лімо-Плюс і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, не забезпечено участі ТОВ Лімо-Плюс в процесі прийняття цього рішення, діяла недобросовісно та не розсудливо.

Ухвалою від 15 травня 2018 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2018.

Боківська сільська рада подала 29.03.2018 відзив на позов (аркуш справи 31-33).

У підготовчому засіданні 04.06.2018 оголошено перерву до 18.06.2018.

Позивач 11.06.2018 подав відповідь на відзив (аркуш справи 97-99).

В судовому засіданні 18.06.2018 оголошено перерву до 25.06.2018.

В судовому засіданні 25.06.2018 закінчено підготовче засідання, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 12.07.2018.

Ухвалою суду 12.07.2018 відкладено розгляд справи на 21.08.2018 у зв'язку з неявкою сторін.

В судовому засіданні 21.08.2018 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги адміністративного позову в повному обсязі та просила їх задовольнити посилаючись на зміст його обґрунтувань, наявні матеріали адміністративної справи та зміст обґрунтувань відповіді на відзив.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі, посилаючись на зміст заперечень викладених у відзиві на адміністративний позов. Зокрема, зазначили, що Боківською сільською радою прийнято рішення від 24.06.2011 №38, яким товариству з обмеженою відповідальністю Лімо-Плюс погодила надання в користування мисливських угідь. Зазначене рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, має погоджувальний характер і не закріплює жодних прав за позивачем. Проте, позивач незважаючи на наявність погодження, протягом семи років не виконав вимоги Закону України Про мисливське господарство та полювання і не оформив у встановленому порядку права користування мисливськими угіддями, свідомо ухилявся від укладання договору про користування мисливськими угіддями, від плати за їх користування та всупереч закону приступив до їх виконання, здійснюючи незаконний відстріл тварин без попередження органу місцевого самоврядування та без вжиття заходів безпеки, створивши безпосередню загрозу життю та здоров'ю для мешканців села, що викликало їх незадоволення та породило скарги на дії членів ТОВ Лімо-Плюс . Своїми діями члени ТОВ Лімо-Плюс завдали значної шкоди довкіллю. У зв'язку з цим прийнято рішення №65 від 13.02.2018 Про припинення права користування мисливськими угіддями ТОВ Лімо-Плюс на території Боківської сільської ради визнано такими, що втратило чинність рішення Боківської сільської ради від 24.06.2011 №38. Проте, учасники ТОВ Лімо-Плюс продовжували ними користуватися. В зв'язку з цим, 25.06.2017 відбувся схід села Боків, який прийняв рішення про скасування погодження наданого ТОВ Лімо-Плюс на користування мисливськими угіддями. Крім того прдставники відповідача зазначили, що рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 26.01.2018 визнано протиправним та скасовано п.3 рішення десятої сесії сьомого скликання Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 13 лютого 2017 року №65 "Про припинення права користування мисливськими угіддями ТОВ "Лімо-Плюс" на території Боківської сільської ради", в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Враховуючи викладене, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Суд встановив, що Рішенням Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільського району Тернопільської області сімнадцятої сесії п'ятого скликання від 17 травня 2009 року №90 вирішено погодити надання в користування ТОВ "Лімо-Плюс" мисливських угідь, які знаходяться на території Боківської сільської ради, площею 570 га, з них 377 га - лісові та 193 - польові (аркуш справи 10).

Рішенням №38 сесії шостого скликання Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 24.06.2011 вирішено погодити надання в користування ТОВ "Лімо-Плюс" мисливських угідь, які знаходяться на території Боківської сільської ради, площею 476 га, з них 377 га - лісові (аркуш справи 11).

Рішенням Х сесії сьомого скликання Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області №65 від 13 лютого 2017 року "Про припинення права користування мисливськими угіддями ТОВ "Лімо-Плюс" на території Боківської сільської ради" визнано таким, що втратило чинність рішення Боківської сільської ради від 24 червня 2011 року №38.

Рішенням ХІ сесії сьомого скликання Боківської сільської ради №70 від 30 червня 2017 року "Про припинення права користування мисливськими угіддями ТзОВ "Лімо-Плюс" на території Боківської сільської ради", визнано таким, що втратило чинність рішення Боківської сільської ради від 17 травня 2009 року №90.

Протоколом сходу села Боків від 25.06.2017 вирішено винести на розгляд сесії питання про скасування погодження ТОВ "Лімо-Плюс" "Про надання в користування мисливських угідь" (аркуш справи 41-51).

Рішенням Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільського району Тернопільської області від 10 листопада 2017 року №74 вирішено скасувати надані рішення Боківської сільської ради від 24 червня 2011 року №38 та від 17.05.2009 №90 товариству з обмеженою відповідальністю "Лімо-Плюс" "Про погодження надання в користування мисливських угідь" (аркуш справи 18).

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача №74 від 10.11.2017, позивач за захистом своїх прав звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України, за результатом аналізу статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України, зазначив, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Згідно з ч. 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин; вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь; реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 22 вказаного Закону мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ "Лімо-Плюс" покликається на рішення Конституційного суду у справі № 7-рп/2009, в якому зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачем, ТОВ "Лімо-Плюс" не отримало рішення щодо оформлення права користування мисливськими угіддями на території Боківської сільської ради, а тому акт індивідуальної дії - рішення Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області рішення від 24 червня 2011 року за № 38 "Про погодження надання в користування мисливських угідь" та рішення №90 від 17 травня 2009 року не вичерпали свою дію виконанням.

За таких обставин, сільська рада вправі була скасувати своє попереднє рішення, яке не вичерпало свою дію в часі, або внести в нього зміни.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки у позивача не виникали правовідносини з приводу користування мисливськими угіддями, що знаходяться на території Боківської сільської ради.

З приводу оцінки підстав для винесення оскаржуваного рішення відповідача, суд зазначає наступне.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 26.01.2018 по справі №605/372/17 позов ТОВ "Лімо-Плюс" до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення десятої сесії сьомого скликання Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 13 лютого 2017р. №65 "Про припинення права користування мисливськими угіддями ТзОВ "Лімо-Плюс", задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано п.3 рішення десятої сесії сьомого скликання Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 13 лютого 2017 року №65 "Про припинення права користування мисливськими угіддями ТзОВ "Лімо-Плюс" на території Боківської сільської ради", в задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Дане рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 26.01.2018 по справі №605/372/18 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін та набрало законної сили 08.05.2018.

Вищезазначеним судовим рішенням (яке набрало законної сили), зокрема, встановлено, що Боківська сільська рада в межах наданих законом повноважень мала право скасувати своє попереднє рішення про погодження надання в користування позивачу мисливських угідь, що знаходяться на території Боківської сільської ради, оскільки ТОВ "Лімо-Плюс" протягом семи років не оформило у встановленому законодавством порядку права користування мисливськими угіддями.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищеописані обставини, які встановлені Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 26.01.2018, справа №605/372/18, предметом дослідження якого було рішення відповідача "Про припинення права користування мисливськими угіддями ТзОВ "Лімо-Плюс" на території Боківської сільської ради", яким визнано таким, що втратило чинність рішення Боківської сільської ради від 24 червня 2011 року №38, не доказуються при розгляді даної адміністративної справи №819/849/18.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги як належні та допустимі докази акти від 03 січня та 07 листопада 2017 року, а також фотографії, які нібито свідчать про нанесення позивачем збитків сільській громаді, створення загрози місцевим мешканцям, а також підтверджують таємний відстріл тварин, оскільки такі документи не мають прямого відношення до предмету даного позову.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши доводи учасників справи, долучені до матеріалів справи письмові докази позивача на підтвердження позовних вимог та суб'єктом владних повноважень на їх спростування, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими та про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки суд приймає рішення про відмову у задоволені позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються. Відповідач в свою чергу не повідомляв суд про понесені ним судові витрати, щодо яких слід приймати рішення про їх розподіл.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо-Плюс" до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Боківської сільської ради від 10 листопада 2017 р.№74 "Про скасуванням погодження ТОВ "Лімо-плюс" "Про надання в користування мисливських угідь", відмовити.

Реквізити сторін: позивач - 46002, м.Тернопіль, вул.Дубовецька, 1Б, код ЄДРПОУ 21140225; відповідач - 48032, Тернопільська область, Підгаєцький район, с.Боків, вул.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 14030111.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.