Постанова

від 28.08.2018 по справі 825/716/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/716/18 Суддя першої інстанції: Д'яков В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на проголошене о 10 годині 45 хвилин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, повний текст якого складено 24 травня 2018 року, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю М'ясні лани до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю М'ясні лани (далі - Позивач, ТОВ М'ясні лани ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 року №0034021207 та №0034041207.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивач, починаючи з моменту укладення договору оренди землі сплачував земельний податок своєчасно, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваних індивідуальних актів. Крім того, суд наголосив на помилковості твердження контролюючого органу про несвоєчасне подання ТОВ М'ясні лани податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, оскільки станом на 20.02.2016 року останній не міг знати про майбутнє набуття на праві користування земельної ділянки.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому наголошує на неврахуванні судом, що несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю зумовило відображення сплати підприємством земельного податку за січень - листопад 2016 року лише 23.01.2017 року, а за грудень 2016 року - 30.01.2017 року. Викладене, на переконання Апелянта, свідчить про несвоєчасну сплату Позивачем узгоджених податкових зобов'язань.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що Позивачем своєчасно сплачувалася оренда плата з 01.03.2016 року, податкові декларації подані у 2017 році за 2016 та 2017 роки, а ТОВ М'ясні лани станом на 20.02.2016 року не могло знати про майбутнє набуття права оренди на земельну ділянку.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив вимоги скарги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2017 року старшим державним ревізор-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності Менської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ТОВ М'ясні лани з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення ст. 287 Податкового кодексу України підприємством несвоєчасно сплачено орендну плату за земельні ділянки із затримкою від 2 до 129 календарних днів. Результати перевірки зафіксовані в акті від 04.10.2017 року №381/25-01-12-07/39738736 (а.с. 10).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми Ш від 16.11.2017 року:

- №0034021207, яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 2, 24 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 21 382,50,00 грн. у розмірі 10% у сумі 2 138,25 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб (а.с. 12);

- №0034021207, яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 32, 63, 64, 64, 64, 91, 122, 122, 122, 129, 129, 129, 129, 129, 129, 129, 129 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 278 709,15 грн. у розмірі 20% у сумі 55 741,83 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб (а.с. 11).

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, 29.02.2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ТОВ М'ясні лани укладені договори оренди землі (а.с. 13-15, 19-21, 25-27, 31-33, 37-39). Розмір орендної плати було визначено в сумі 40 834,28 грн., 55 227,35 грн., 56 997,00 грн., 48 250,38 грн., 55 280,18 грн.

Дані договори були зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2016 року (а.с. 17-18, 23-24, 29-30, 35-36, 41-42).

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що розрахунок суми земельного податку за 2016 рік (а.с. 43-47) було направлено на адресу ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві 20.01.2017 року (а.с. 48), а сплата орендної плати здійснювалася ТОВ М'ясні лани починаючи з 01.03.2016 року (а.с. 16, 22, 28, 34, 40, 105-108).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 54, 57, 120, 126, 266, 269, 286, 287, 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 182, 334 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 21 Закону України Про оренду землі , ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується факт своєчасної сплати платником податків орендної плати.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата);

Приписи п. 49.1, абз. 1 п. 49.2 ст. 49 ПК України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписи ст. 288 Податкового кодексу України визначають, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Положення п. 286.2 ст. 286 ПК України визначають, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами п. 286.4 ст. 286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до абз. 1 п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. п. 287.3, 287.4 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, обов'язок зі сплати орендної плати виникає в особи з моменту виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно приписів ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, яким кореспондують положення ст. 182 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За результатами аналізу наведених вище правових норма судова колегія приходить до висновку, що особа є платником орендної плати за земельні ділянки, які перебувають поза межами населених пунктів, з дати державної реєстрації договору оренди.

Отже, оскільки за ТОВ М'ясні лани право оренди згідно укладених договорів оренди землі було зареєстровано 26.04.2016 року, обов'язок зі сплати орендної плати виник в останнього саме із вказаної дати.

При цьому відповідно до п. 4.4 договорів оренди землі, орендар - ТОВ М'ясні лани сплачує орендну плату за перший рік користування не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору.

Як було встановлено раніше, згадані договори оренди землі були укладені 29.02.2016 року, а вже 01.03.2016 року, тобто у межах встановлених договорами та Податковим кодексом України строків Позивачем було сплачено у повному обсязі розмір орендної плати за перший рік користування у визначених договорами розмірах, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 16, 22, 28, 34, 40) та довідкою Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області від 04.05.2018 року №05-11/232/1269 (а.с. 138).

Таким чином, сплачена ТОВ М'ясні лани сум орендної плати за перший рік користування землею повинна обраховуватися з моменту державної реєстрації договорів оренди, тобто з 26.04.2016 року. У подальшому орендну плату за частину квітня 2017 року, граничний термін сплати якої було 30.05.2017 року, було сплачено Позивачем 25.05.2017 року (а.с. 105-106) на суму 3 563,83 грн., що відповідає розміру орендної плати за п'ять днів квітня 2017 року (21 382,44 / 30 х 5).

При цьому судовою колегією враховується, що, як вбачається зі змісту акту перевірки, відзиву на позов та апеляційної скарги, нарахування Позивачу орендної плати Відповідачем здійснювалося з лютого 2016 року (а.с. 93-102) відповідно до поданої ТОВ М'ясні лани податкової декларації з плати за землю (а.с. 46). Водночас, оскільки право користування земельними ділянками виникло у Позивача з 26.04.2016 року, факт сплати орендної плати за перший рік користування у повному обсязі 01.03.2016 року підтверджується матеріалами справи, як і сплата орендної плати за частину квітень 2017 року, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позиції податкового органу щодо несвоєчасності сплати ТОВ М'ясні лани орендної плати.

Несвоєчасне відображення даних у інтегрованій картці платника податків, на переконання судової колегії, не може бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у випадку встановлення забезпечення їх своєчасної сплати.

Отже, оскільки приписами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника податків за несвоєчасну сплату узгодженого суми грошового зобов'язання протягом строків, встановлених цих Кодексом, а матеріалами справи підтверджується факт забезпечення сплаченої сплати Позивачем орендної плати за період з квітня 2016 року по квітень 2017 року включено, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про нудність скасування спірних індивідуальних актів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що, як було зазначено вище, за правилами п. 286.4 ст. 286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відтак, обов'язок з подання податкової декларації з плати за землю протягом 20 календарних днів виникає у платника податків у місяці, що настає за місяцем, що настає за звітним місяцем. Тобто, податкова декларація з плати за землю за 2016 рік повинна була бути подана ТОВ М'ясні лани не пізніше 20.05.2016 року. Поряд з цим, наведеним підтверджується правильність висновків суду першої інстанції про відсутність обов'язку Позивача подати дану податкову декларацію до 20.02.2016 року з огляду на те, що на вказаний момент ТОВ М'ясні лани не знало і не могло знати про отримання права оренди земельної ділянки 29.02.2016 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю М'ясні лани до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 28 серпня 2018 року.