УХВАЛА
21 вересня 2018 року
Київ
справа №825/716/18
касаційне провадження №К/9901/61376/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 825/716/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясні лани до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясні лани звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 0034021207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 21382,50грн. у розмірі 10% у сумі 2138,25грн. зі сплати орендної плати за земельну ділянку, №0034021207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 278709,15грн. у розмірі 20% у сумі 55741,83 грн. зі сплати орендної плати за земельну ділянку.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2018 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.08.2018 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Чернігівській області 11.09.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 287 Податкового кодексу України.
Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено дії з метою здійснення касаційного оскарження судових рішень у найкоротші строки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 825/716/18 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 0034021207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 21382,50грн. у розмірі 10% у сумі 2138,25грн. зі сплати орендної плати за земельну ділянку, №0034021207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 278709,15грн. у розмірі 20% у сумі 55741,83 грн. зі сплати орендної плати за земельну ділянку.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що нарахування позивачу орендної плати відповідачем здійснювалося з лютого 2016 року відповідно до поданої позивачем податкової декларації з плати за землю. Водночас, оскільки право користування земельними ділянками виникло у позивача з 26.04.2016, факт сплати орендної плати за перший рік користування у повному обсязі 01.03.2016 підтверджується матеріалами справи, як і сплата орендної плати за частину квітень 2017.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 0034021207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 21382,50грн. у розмірі 10% у сумі 2138,25грн. зі сплати орендної плати за земельну ділянку, №0034021207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 278709,15грн. у розмірі 20% у сумі 55741,83 грн. зі сплати орендної плати за земельну ділянку, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Чернігівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 825/716/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясні лани до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна І.А.Гончарова Р.Ф.Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2018 |
Оприлюднено | 04.10.2018 |
Номер документу | 76885401 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні