Постанова

від 29.08.2018 по справі 489/3583/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/3583/16-ц 29.08.2018

Провадження №22-ц/784/1429/18

Справа 489/3583/16-ц

Провадження 22ц-784/1429/18 Головуючий по 1 інстанції Тихонова Н.С.

Категорія 53 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2018р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючий суддя - Колосовський С.Ю.,

судді: Ямкова О.О., Локтіонова О.В.,

секретар судового засідання - Цуркан І.І.,

за участі: позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Жубр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2018р.

за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства Трикотажник про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

У липні 2016р. ОСОБА_2 пред'явила позов до СТ Трикотажник про стягнення 10381,28 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з часу ухвалення рішення суду про поновлення на роботі - 16 жовтня 2015р. по 13 червня 2016р. - фактичного поновлення її на роботі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2018р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з СТ Трикотажник на користь ОСОБА_2 2872,80 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 жовтня 2015р. по 04 лютого 2016р.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його змінити та задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, наказом голови правління СТ Трикотажник від 11 липня 2015р. №27 ОСОБА_2 звільнено з 12 липня 2015р. з посади бухгалтера на підставі п.2 ч.1 чт.40 КЗпП.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2015р. визнано незаконним та скасовано наказ голови правління СТ Трикотажник від 11 липня 2015р. №27 про звільнення ОСОБА_2 з роботи, поновлено останню на попередній посаді, стягнуто на її користь 2719,32 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 200 грн. за завдану моральну шкоду.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015р. вказане судове рішення від 16 жовтня 2015р. змінено в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зі зменшенням стягнення до 2570,40 грн. з наступним утриманням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

01 лютого 2016р. наказом роботодавця №3 скасовано наказ про звільнення ОСОБА_2 з роботи та поновлено її на попередній посаді з 05 лютого 2016р.

18 березня 2016р. наказом роботодавця №5 внесені зміни до наказу від 01 лютого 2016р. №3 та зазначено, що ОСОБА_2 поновлено на роботі з 13 липня 2015р.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2016р. визнані незаконними та скасовані, в тому числі накази голови правління СТ Трикотажник від 01 лютого 2016р. №3 та від 18 березня 2016р. №5.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2016р. згадане судове рішення від 22 липня 2016р. скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.

За таких обставин, а саме, що рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на роботі з 13 липня 2015р. було виконано роботодавцем лише 05 лютого 2016р., суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.236 КЗпП для стягнення середнього заробітку за цей період.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду про поновлення на роботі було фактично виконане 18 березня 2016р. не можна визнати обґрунтованими, тому що відповідно до ст.76 Закону Про виконавче провадження (в редакції Закону №2677-У1 (2677-17) від 04.11.2010р. з наступними змінами), ст.24 КЗпП, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п.34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника є виконаним з дня видачі відповідного наказу роботодавцем. А наявність наказу роботодавця від 01 лютого 2016р. №3 надавало можливість ОСОБА_2 приступити до виконання своїх обов'язків з 05 лютого 2016р.

В разі наявності спору з приводу невиплаченої заробітної плати за період з 06 лютого 2016р., тобто після наказу роботодавця про поновлення на роботі, то позивач вправі пред'явити відповідний позов, але з підстав, пов'язаних з порушенням законодавства про оплату праці.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2018р. без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 29 серпня 2018р.

Головуючий: Судді: