Рішення

від 14.02.2007 по справі 2-13/2007р.

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-13/2007p

Справа

№2-13/2007p.

РІШЕННЯ

ім'ям     України

14 лютого 2007 року                                                                              

смт.Куликівка

Місцевий Куликівський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді    

-       Білого М.М. при секретарі   -                 Бойко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну

справу за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, прож. АДРЕСА_1;

до відповідача:

Куликівського хлібокомбінату Куликівського районного

споживчого товариства, юридична адреса: 16300

Чернігівська область смт. Куликівка вулиця Заводська 1, код 01735169,

розрахункові рахунки: №26002497754001 в АБ „Приватінвест", МФО 353489;

№260051618 в ЧОД АППБ "Аваль", МФО 353348; №26000301565 у відділенні

Ніжинського Ощадбанку, МФО 343121; про визнання нещасного випадку

пов"язаного з виконанням трудових обов"язків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою і просить

визнати нещасним випадком на виробництві, який з нею стався 21.07.1985 року на

території Куликівського хлібокомбінату і зобов"язати Куликівський

хлібокомбінат скласти акт форми №

Н-1.

В судовому засіданні, в обгрунтування своїх вимог

заявниця пояснила, що з 03.01.1972

року по 02.07.2003 року

працювала ІНФОРМАЦІЯ_2 Куликівського хлібокомбінату Куликівського районного

споживчого товариства.

21.07.1985

року, у вихідний день (субота), прибула на підприємство для виконання

службових обов'язків по складанню звітів, і при вході до контори,

підсковзнулася, впала і отримала черепно-мозкову травму після чого була

доставлена швидкою допомогою в лікарню в зв"язку з чим до 03.08.1985 року лікувалася

в Куликівській ЦРЛ.

В послідуючому перенесення ЗЧМТ привело до настання

інвалідності. Рішенням Ніжинської МСЕК від 29 жовтня 1999

року їй встановлено втрату працездатності 10 %. А з 28

листопада 2000 року і

по даний час їй встановлена III група інвалідності і втрата працездатності ЗО %.

За фактом нещасного випадку на виробництві було проведено

службове розслідування і складено акт форми № Н-1, 15.08.2000

року.

18.08.2004  року місцевим Куликівським районним судом винесено

рішення про відмову встановлення факту нещасного випадку. В цьому рішенні

зазначалося, що акт форми №

Н-1 від 21.07.1985 року

дійсний, не скасований, а при таких обставинах встановлення даного факту не

викликається необхідністю.

23.06.2005  року рішенням місцевого Куликівського районного суду

визнано недійсним цей акт форми №

Н-1 від 21.07.1985 року, а

тому вона звернулась до суду і просить визнати падіння і одержання нею тілесних

ушкоджень на території хлібокомбінату нещасним випадком на виробництві і

зобов"язати Куликівський

2

хлібокомбінат скласти акт форми № Н-1, так як згідно

штатного розкладу посада (головного) старшого бухгалтера відносилась до

адміністративного персоналу, вона мала ненормований робочий день і відпустку

строком 24 дні.

Згідно "Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим

робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер роботи"

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 року №

7: "Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого

часу, але також колом обов"язків і обсягом виконаних робіт. У разі потреби

ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу

(ця робота не вважається надурочною)."

Крім цього, вона посилається на пояснення колишнього

провідного державного інспектора з охорони праці Чернігівської державної

інспекції охорони праці Микитко В.М., який допитувався в судовому засіданні при

розгляді кримінальної справи №

1-7/2005 року, який пояснив, що в акт форми № Н-1 від 21.07.1985 року внесено

відомості, які відповідають обставинам нещасного випадку і згідно Положення про

розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою

Президії ВЦРПС 13.08.1982

року № 11-6, яке

діяло на момент отримання травми, з нею трапився нещасний випадок на

виробництві.

За вказаних обставин вона просить встановити факт

нещасного випадку на виробництві і зобов"язати хлібокомбінат скласти акт

форми № Н-1, так

як фактично складеного раніше акту за формою № Н-1 не існує, а іншим шляхом як через суд встановити цю

обставину не вбачається можливим.

Представник відповідача - Куликівського хлібокомбінату Куликівського районного

споживчого товариства, заперечує необхідність задоволення позову, так як травма

позивачкою отримана у вихідний день, коли на роботу вона прибула самовільно, із

своєї ініціативи без наказу керівника підприємства, отримала травму по своїй

недбалості, приїхавши з дитиною велосипедом до підприємства в сонячну, ясну

погоду, а акт форми № Н-1 від 21.07.1985 року визнаний

рішенням місцевого Куликівського районного суду від 23.06.2005 року недійсним.

Вироком суду від 08.02.2005

року визнано, що позивачка підробила акт форми № Н-1 за що була

засуджена.

Представник зацікавленої особи - Відділення

виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжині, заперечила

необхідність задоволення позовної заяви, посилаючись на те що, у 2004 році органами

досудового слідства встановлено, що у 1996

році позивачка склала завідомо неправдиві відомості згідно акту по формі

№Н-, підробила підпис ОСОБА_2, та умовила затвердити акт колишнього

ІНФОРМАЦІЯ_3 хлібокомбіната ОСОБА_3,

а від членів комісії завірила відбитком недіючої печатки. Вказані дії судом

визнані кримінальними і вона понесла покарання по ст. 385 ч.З КК України

відповідно до вироку від 08.02.2005

року. Розслідування по нещасному випадку проводилось, але не було жодного

слова про те, що нещасний випадок обліковувався. У 1985 році був

складений акт по формі Н-1, а акт по формі Н-5 був складений у 2000 році. Спочатку

складається акт розслідування по формі №

Н-5 , а потім

складається акт по формі №

Н-1.

Вирок суду від 08.02.2005

року набрав законної сили, ухвалою колегії судової палати в кримінальних

справах апеляційного суду Чернігівської області апеляцію ОСОБА_1 залишено без

задоволення.

Заслухавши позивачку, представника відповідача і

представника зацікавленої особи, а також дослідивши інші матеріали справи, суд

доходить

3

висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню

по слідуючим підставам.

Як видно з копії вироку місцевого Куликівського районного

суду від 08.02.2005 року при

розгляді кримінальної справи по обвинуваченню позивачки по статтям 364 ч.2 і 366 ч.2 КК України

суд прийшов до висновку про те, що факт отримання ОСОБА_1 травми 21.07.1985 року на

території хлібзаводу при виконанні трудових обов"язків по складенню

бухгалтерських звітів, а також факт знаходження її на лікуванні, підтверджені

свідками та медичними документами. Свідок ОСОБА_3, який у вказаний період

працював директором хлібзаводу, підтвердив, що розслідування нещасного випадку

проводилося, і складався акт форми № Н-1, який, без скріплення його печаткою та

підписами деяких відповідальних посадових осіб, було передано до архіву для

зберігання без оприлюднення, оскільки його використання могло мати негативні

наслідки для виробничої діяльності підприємства. Провідний державний інспектор

з охорони праці (в АПК) Чернігівської державної інспекції охорони праці Микитко

В.М., в судовому засіданні підтвердив, що в акт форми Н-1 від 21.07.1985 року

внесено відомості, які відповідають обставинам нещасного випадку, і згідно

Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві,

затвердженого постановою Президії ВЦРПС 13.08.1982

року № 11-6, яке

діяло на момент отримання травми ОСОБА_1,

з нею трапився нещасний випадок на виробництві, а тому вона має право на

відповідні відшкодування.

Вказаний висновок суду грунтується на дослідженні доказів

в судовому засіданні при розгляді цієї кримінальної справи, а саме: при допиті

свідка ОСОБА_3, свідка

ОСОБА_4(колишніх ІНФОРМАЦІЯ_3 Куликівського хлібокомбінату), свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

які працювали разом із позивачкою, або приймали участь у виясненні

обставин, пов"язаних зі складанням акту форми Н-1, проведенням

розслідування випадку, який стався із позивачкою 21.07.1985 року.

Доводи позивачки також підтверджуються даними копії акта

розслідування нещасного випадку, що призвело до часткової втрати

працездатності, який стався 21

липня 1985 року на

хлібокомбінаті Куликівської райспоживспілки, складеного 15.08.2000 року. З цього

документа вбачається, що нещасний випадок стався на підприємстві у вихідний

день за таких обставин: ОСОБА_1 прийшла до комбінату для того, щоб закінчити

роботу по квартальній звітності. Зі слів свідків в цей день йшов дощ і коли вона

підійшла до крильця адмінбудинку, то підсковзнулась і впала головою об крильце.

Вона була непритомна деякий час. Свідки викликали медичну допомогу і її забрали

в лікарню. В лікарні вона перебувала з 21.07

по 03.08.1985 року з

діагнозом: черепно-мозкова травма.

Остання обставина підтверджується довідкою Куликівської

ЦРЛ від 14.05.2004 року № 300 за підписом

головного лікаря Куликівської ЦРЛ В.П.Годяєва, з якої вбачається, що заявниця

знаходилась на стаціонарному лікуванні з 21.07

по 03.08.1985 року з

діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, з приводу чого вона періодично

починаючи з 1985 року

лікувалась в Куликівській ЦРЛ.

Як видно з п.1.2 Положення про розслідування і облік

нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від

13.08.1982 року № 11-6, розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки, які

стались на території підприємства, поза територією підприємства при виконанні

потерпілим трудових обов'язків, завдання адміністрації підприємства, керівника

робіт (бригадира, майстра, начальника зміни дільниці і т.д.), а також при

слідуванні на наданому підприємством транспорті на роботу або з роботи.

4

Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки, які

стались як на протязі робочого часу (враховуючи встановлені перерви), так і на

протязі часу, необхідного для приведення в порядок знарядь праці, одягу і т.п. перед початком

або по закінченню роботи, а також при виконанні робіт в надурочний час, в

вихідні і святкові дні.

Відповідно до §1.Про працівників з ненормованим робочим

днем (Постанова НКП СРСР від 13.02.1928

року № 106), §2.Про

чергування на підприємствах і установах (Постанова секретаріата ВЦСПС від 02.04.1954 року),

Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем

щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затвердженої наказом

Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.1997 року №

7, Положення про головних бухгалтерів, затвердженого постановою Ради Міністрів

СРСР від 24.01.1980 року № 59 з послідуючими доповненнями, внесеними РМ СРСР та

KM СРСР (Остання зміна 29.07.1991 року № 531): посада

головного бухгалтера Куликівського хлібокомбінату, яку фактично раніше займала

позивачка, відноситься до такої, на яку розповсюджується ненормований робочий

день, додаткова відпустка, а також право добиватись на виробництві належної

організації приймання і зберігання сировини, матеріалів і інших цінностей,

підвищення обгрунтованості відпуску цих цінностей на потреби виробництва,

обслуговування і управління, а також проведення заходів щодо організації

правильного первинного обліку виробітку продукції і руху деталей та

напівфабрикатів, організації кількісного (натурального) обліку використання

сировини і матеріалів в цехах, виробничих дільницях, тощо.

Крім того, відповідно до Положення про головних

бухгалтерів, на ці посади покладені обов"язки нести відповідальність за

порушення термінів подання квартальних і річних бухгалтерських звітів та

балансів відповідним органам.

Відповідно до вищевказаного, пояснення заявниці про

знаходження на території хлібокомбіната в вихідний день з метою підготовки

квартального бухгалтерського звіту, а також присутність її у виробничому

підрозділі з передбаченою вказаним положенням метою, не суперечить обставинам

цієї справи.

Допитаний в судовому засіданні головний державний

інспектор з охорони праці (в АПК)

державної інспекції промислової інспекції та охорони праці в

агропромисловому комплексі, промисловості та соціально-культурній сфері Микитко

В.М. пояснив, що згідно Положення про розслідування і облік нещасних випадків

на виробництві, затвердженого Постановою Президії ВЦРПС від 13.08.1982 р. №11-6, 21 липня 1985 року з

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві.

Так в п.1.2 цього положення говориться, що розслідуванню

і обліку підлягають нещасні випадки, які пройшли на території підприємства,

поза межами підприємствами при виконанні потерпілим трудових обов"язків.

П.1.4 -

нещасні випадки на виробництві, які призвели до втрати працездатності не

менше одного дня, оформляються актом по формі №Н-1.

П. 1.6

- відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних

випадків, оформлення актів форми Н-1, несе керівник підприємства. Також Микитко

В.М. пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 впала 21.07.1985 року на

території підприємства - на ґанку амін. будинку, що її забрала швидка допомога

в Куликівську центральну районну лікарню і лікування проводилось з 21.07.1985

року по 03.08.1985 року на стаціонарі. Також свідки підтвердили, що вона

приходила на хлібокомбінат для закінчення піврічного звіту, тобто приходила

виконувати свою роботу. У 1985

році цей випадок рахувався б нещасним випадком, пов"язаний з

виробництвом і чому цей випадок не оформлений правильно? Чому в 1985 році лікарняний

листок був оплачений з

5

першого дня? На ці питання представники хлібокомбінату

відповіді не дали, а обов'язок на складання вище зазначеного акту покладено на

них. Але цей випадок розглядається зараз, в 2007 році. Тепер діє нове положення. Згідно нового переліку

обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування

громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, з

ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві.

Допитані в судовому засіданні відповідно до клопотання

сторін свідки ОСОБА_5, ОСОБА_8,

ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_6,

які підтвердили відомі їм обставини одержання травми позивачкою на

території хлібокомбінату 21.07.1985

року, як видно із пояснень свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_5, які допитувались в

якості свідків при розгляді кримінальної справи, свідчення свої вони змінили, а

тому суд до уваги ці свідчення не приймає, так як вони непослідовні, не

детальні, протирічать попереднім свідченням, а також дані в зв"язку з

особистими відношеннями з позивачкою, що стосується показів інших свідків, то

вони послідовні, відповідають обставинам справи, а також фактам викладених

позивачкою, крім того вони були очевидцями отримання травми позивачкою.

Особливо звертають на себе пояснення свідка ОСОБА_6, яка підтвердила

обставини одержання позивачкою травми на території Куликівського хлібокомбінату

у вихідний день, коли позивачка прийшли доробляти звіт, вона особисто вважає,

що остання одержала виробничу травму пов"язану з виробництвом

Таким чином по справі достовірно встановлено наявність

факту нещасного випадку на виробництві, який мав місце 21.07,1985 року з заявницею

ОСОБА_1

Зацікавлені особи не представили суду доказів, які б

спростовували цей висновок суду.

Керуючись ст.ст. 209,

213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 171,

221, 232 КЗпП України Положення про розслідування та облік нещасних

випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС 13.08.1982 року № 11-6 із змінами та

доповненнями суд,

ВИРІШИВ:

Визнати нещасним випадком, пов"язаним з виконанням

трудових обов"язків ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, випадок її падіння

і одержання травми на території Куликівського хлібокомбінату 21.07.1985 року.

Зобов"язати Куликівський хлібокомбінат або його

представницький орган скласти по цьому випадку акт про нещасний випадок на

виробництві по формі Н-1.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду

Чернігівської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої

інстанції може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної

скарги одночасно надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції.

Суддя