Постанова

від 21.08.2018 по справі 748/3055/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/3055/17 Провадження № 22-ц/795/573/2018 Головуючий у I інстанції - Олещенко В. І. Доповідач - Мамонова О. Є. Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

сторони:

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року (ухвалене о 15:00, повний текст рішення складений 05 березня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про визнання недійсним договору іпотеки, -

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 20.08.2012 укладений між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим номером № 2056.

Позов обґрунтовувала тим, що 21.01.2011 між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Яблуневий дар було укладено кредитний договір № ВКЛ-2005469, за умовами якого останнє отримало грошові кошти у розмірі 33 000 000 євро. 20.08.2012 без внесення змін та укладення будь-яких додаткових угод до вищевказаного кредитного договору та без будь-якого рішення уповноважених органів банку, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності в порядку передоручення, посвідченої 03.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., був укладений договір іпотеки, також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим номером № 2056, за умовами якого в іпотеку були передані земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Вказаний іпотечний договір позивачка вважає недійсним з наступних підстав.

По-перше, оспорюваний договір іпотеки був укладений засновником та акціонером банку ОСОБА_6 у своїх інтересах та інтересах свого товариства, за відсутності волевиявлення ОСОБА_2 на його укладення, тобто останній внаслідок зловмисної домовленості зі своїми підлеглими та шляхом надання їм довіреностей на укладення договору іпотеки, забезпечив своє товариство від ризиків неповернення кредитних коштів нерухомим майном ОСОБА_2, а отже вчинений всупереч інтересам довірителя, що спричинило несприятливі наслідки для довірителя, а саме втрату майна та наявність численних судових спорів, в тому числі про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення невиконаних зобов'язань третіми особами.

По-друге, представник ОСОБА_2, який діяв по довіреності, не мав достатнього обсягу правоздатності щодо розпорядження спірними земельними ділянками, враховуючи наявність рішень судів у справах № 748/1529/13-ц, 2523/2692/2012, 2523/2694/2012, 2523/2567/2012, 748/3290/13-ц, якими правоустановчі документи, а саме договори міни та Державні акти на земельні ділянки, передані в іпотеку на ім'я ОСОБА_2, визнані незаконними з підстав набуття земельних ділянок з порушенням норм земельного законодавства.

По-третє, зміст правочину, яким є довіреність від 24.06.2009, на підставі якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_6 розпоряджатися належними їй земельними ділянками, суперечить актам цивільного законодавства України, оскільки в момент вчинення довіреності позивачка не мала зареєстрованого в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а тому не могла уповноважити відповідача на вчинення від її імені правочинів щодо розпорядження земельними ділянками, у такий спосіб не проявивши волю до укладання правочину.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ні кредитний договір, ні додаткові угоди до кредитного договору не містять вказівки про укладення ОСОБА_2 з ПАТ Дельта Банк оспорюваного договору іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Яблуневий дар перед банком, а оскільки договір іпотеки має похідний та вторинний характер, то без вказівки у основному договорі на спрямування іпотеки на забезпечення визначеного ним зобов'язання, ізольоване від кредитного договору існування іпотечного договору, який нібито спрямований на забезпечення виконання того чи іншого зобов'язання, суперечить законодавству України.

Заявниця вказує, що з огляду на юридичну втрату позивачкою предмета іпотеки за оспорюваним у справі договором (за рішеннями судів) та відсутність його (предмета) заміни, право іпотеки щодо всіх земельних ділянок, державні акти на право власності на які рішеннями суду визнані незаконними, припинилося, безвідносно до вчинення або не вчинення тими чи іншими особами передбачених законом дій щодо реєстрації припинення такого права у Державному реєстрі речових прав.

Заявниця зазначає, що зміст довіреності від 24.06.2009, на підставі якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_6 розпоряджатися належними довірителеві земельними ділянками, суперечить актам цивільного законодавства України, а саме - ч. 1 ст. 238 та ст. 1003 ЦК України, оскільки в момент вчинення довіреності позивач не мав зареєстрованого в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а тому не міг уповноважити відповідача на вчинення від його імені правочинів щодо розпорядження земельними ділянками, у такий спосіб не проявивши волю до укладання правочину.

У відзиві на апеляційну скаргу Національний Банк України просить рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.02.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Представник третьої особи зазначає, що твердження ОСОБА_2 про те, що спірний іпотечний договір підписаний ОСОБА_6 у власних інтересах та підписаний іншими особами без достатніх для цього правових підстав не відповідає дійсності. Суд першої інстанції вірно зазначив про недоведеність існування злочинної змови ОСОБА_4 з ОСОБА_6

У відзиві на апеляційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.02.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, посилаючись на те, що спірний договір жодним чином не суперечить нормам чинного законодавства, особи, які уклали договір мали повний обсяг повноважень на його укладення, договір був посвідчений нотаріально; довіреність від 03.08.2012 на уповноваження ОСОБА_4 не визнавалась недійсною та була чинною на момент укладення спірного договору.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника третьої особи Національного банку України - Софіна О.В., який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при підписанні спірного Договору іпотеки були дотримані вимоги передбачені чинним законодавством для укладення договорів, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, зокрема дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним; ОСОБА_2 розпорядилася своїм правом та нотаріально посвідченою довіреністю наділила ОСОБА_6 правом укласти договір іпотеки земельних ділянок, у тому числі в якості майнового поручителя за зобов'язаннями третіх осіб, з правом передоручення повноважень іншим особам, а останній в свою чергу нотаріально посвідченою довіреністю доручив дані права ОСОБА_4, з огляду на що, у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_4 при укладанні спірного іпотечного договору діяв поза волею ОСОБА_2; доказів існування злочинної змови ОСОБА_4 з ОСОБА_6 суду не надано.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом по справі встановлено, що 21.01.2011 між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Яблуневий дар було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2005469, з подальшими змінами та доповненнями шляхом укладення додаткових договорів, за умовами якого передбачалося надання ТОВ Яблуневий дар кредиту в межах відновлюваної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 33 000 000 євро зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12% та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20 січня 2016 року (т.1 а.с. 115-146).

20.08.2012 між ПАТ Дельта Банк (іпотекодержатель) та ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_2 (іпотекодавець), на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. 03 серпня 2012 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1940, було укладено іпотечний договір, за яким іпотекодавцем, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, передано належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (т. 1 а.с. 147-157, 158).

Із копії довіреності від 03 серпня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованої в реєстрі за № 1940 (а.с. 161-162 т. 2), вбачається, що ОСОБА_6, діючи від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. 24.06.2009 року за реєстровим номером № 1031, цією довіреністю уповноважив ОСОБА_4 бути представником ОСОБА_2 в усіх державних та недержавних органах та установах, організаціях, в тому числі органах нотаріату, з питань передачі в іпотеку земельних ділянок; передавати (здавати) в іпотеку банківським установам, для забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 та/або третіх осіб (виступати майновим поручителем) за договорами, укладеними з банківськими установами земельні ділянки з кадастровими номерами:

НОМЕР_6,

НОМЕР_7,

НОМЕР_8,

НОМЕР_9,

НОМЕР_10

НОМЕР_11,

НОМЕР_12,

НОМЕР_13.

Довіреністю від 24.06.2009, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.В. за реєстровим номером № 1031, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_6 бути її представником в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, зокрема у відповідному відділі земельних ресурсів, відповідних органах місцевого самоврядування, у відповідному бюро технічної інвентаризації, органах місцевого самоврядування, в органах нотаріату та перед третіми особами з питань одержання на її ім'я Державних актів на право власності на належні їй земельні ділянки, які розташовані на території Іванівської сільської ради Чернігівського р-ну Чернігівської обл., що мають наступні кадастрові номери:

НОМЕР_6,

НОМЕР_7,

НОМЕР_8,

НОМЕР_9,

НОМЕР_10

НОМЕР_11,

НОМЕР_12,

НОМЕР_13

з правом подальшого розпорядження вказаними земельними ділянками згідно діючого законодавства України.

Для цього представнику вказаною довіреністю надавалось право: вести від імені ОСОБА_2 переговори та попередньо узгоджувати всі процедурні питання; укладати договори купівлі-продажу, міни, іпотеки земельних ділянок (у тому числі в якості майнового поручителя за зобов'язаннями третіх осіб), подавати від її імені заяви, в тому числі про те, що майно є її особистою приватною власністю (про те, що в зареєстрованому шлюбі не перебуває) та інші необхідні у кожному конкретному випадку документи, одержувати у відповідних уповноважених органах, зокрема органах нотаріату, органах місцевого самоврядування, у відділі земельних ресурсів рішення, дозволи, експертно-грошові оцінки, довідки, Державні акти направо власності на земельні ділянки та будь-які документи, що стосуються виконання цієї довіреності, в тому числі підписати та отримати на власний розсуд, розписуватися за неї, здійснювати необхідні розрахунки та отримувати належні їй гроші, сплачувати державне мито, податки та інші платежі.

Зазначено, що довіреність видана строком на п'ять років та дійсна до 24.06.2014, з правом передоручення повноважень іншим особам (т. 1 а.с. 158).

Рішеннями Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28.12.2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15.04.2013 у цивільній справі № 2523/2567/2012, Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.01.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10.04.2013 у цивільній справі № 2523/2694/2012, Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2013 у цивільній справі № 2523/2692/2012, Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28.01.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27.02.2014 у цивільній справі № 748/3290/13-ц та Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22.07.2013, зміненим в частині підстав задоволення позову рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 17.06.2015 у цивільній справі № 748/1529/13-ц, договори міни земельних ділянок визнано недійсними з моменту укладення та Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки видані на ім'я ОСОБА_2, що є предметом довіреностей від 24.06.2009 і від 03.08.2012 та оспорюваного договору іпотеки від 20.08.2012, визнано незаконними.

Таким чином, зважаючи на вказані судові рішення, станом на день звернення до суду із даним позовом 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 не була власником земельних ділянок, переданих в іпотеку за оспорюваним договором від 20.08.2012, право власності на вказані земельні ділянки перейшло до попередніх власників, а таким чином в силу ст. 23 Закону України Про іпотеку іпотека є дійсною саме для них і саме вони мають заявляти вимоги про захист своїх прав у разі їх порушення.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зважаючи на відсутність майнового права ОСОБА_2 на земельні ділянки, передані в іпотеку за договором іпотеки від 20.08.2012, укладеним між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим номером № 2056 є хибними доводи позивачки про те, що вона є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином, а тому відсутні підстави для задоволення її позову.

Посилання апеляційної скарги на те, що з огляду на юридичну втрату позивачкою предмета іпотеки за оспорюваним у справі договором (за рішеннями судів) та відсутність його (предмета) заміни, право іпотеки щодо всіх земельних ділянок, державні акти на право власності на які рішеннями суду визнані незаконними, припинилося є хибним, оскільки статтею 17 Закону України Про іпотеку визначено перелік підстав припинення іпотеки і така підстава як юридична втрата іпотекодавцем предмета іпотеки відсутня. Наявність судових рішень про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок та незаконними Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, виданих на ім'я ОСОБА_2, може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним за позовом заінтересованої особи.

Доводи ОСОБА_2 про те, що ні кредитний договір, ні додаткові угоди до кредитного договору ні містять вказівки про укладення ОСОБА_2 з ПАТ Дельта Банк оспорюваного договору іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Яблуневий дар перед банком не є підставою для скасування рішення суду зважаючи на те, що нормами чинного законодавством не передбачено обов'язкової умови щодо зазначення у кредитному договорі про його подальше забезпечення іпотекою.

Зазначення в апеляційній скарзі про те, що зміст довіреності від 24.06.2009, на підставі якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_6 розпоряджатися належними довірителеві земельними ділянками, суперечить актам цивільного законодавства України, а саме - ч. 1 ст. 238 та ст. 1003 ЦК України, оскільки в момент вчинення довіреності позивач не мав зареєстрованого в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а тому не міг уповноважити відповідача на вчинення від його імені правочинів, ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування вірного по суті рішення суду, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:Судді: