Постанова

від 29.01.2020 по справі 748/3055/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 748/3055/17

провадження № 61-44923св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року у складі Олещенко В. І. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір іпотеки від 20 серпня 2012 року укладений між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) і ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В. за реєстровим номером № 2056.

Позов обґрунтовувала тим, що 21 січня 2011 року між ПАТ Дельта Банк і Товариством з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар (далі - ТОВ Яблуневий дар ) укладено кредитний договір № ВКЛ-2005469, за умовами якого останнє отримало грошові кошти у розмірі 33 000 000,00 євро. 20 серпня 2012 року без внесення змін та укладення будь-яких додаткових угод до вищевказаного кредитного договору та без будь-якого рішення уповноважених органів банку, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності в порядку передоручення, посвідченої 03 серпня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В., укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим номером № 2056, за умовами якого в іпотеку були передані земельні ділянки з кадастровими номерами: 7425582800:08:000:0206, 7425582800:08:000:1106, 7425582800:08:000:0163, 7425582800:08:000:1140, 7425582800:08:000:1115, 7425582800:08:000:1083, 7425582800:08:000:1100, 7425582800:08:000:0167, 7425582800:08:000:0221, 7425582800:08:000:1144, 7425582800:08:000:1082, 7425582800:08:000:1137, 7425582800:08:000:1103, 7425582800:08:000:0173, 7425582800:08:000:1148, 7425582800:08:000:0192, 7425582800:08:000:1154, 7425582800:08:000:0195, 7425582800:08:000:1109, 7425582800:08:000:0222, 7425582800:08:000:0220, 7425582800:08:000:0205, 7425582800:08:000:0196, 7425582800:08:000:2272, 7425582800:08:000:1112, 7425582800:08:000:1067, 7425582800:08:000:0206, 7425582800:08:000:1152, 7425582800:08:000:1056, 7425582800:08:000:1151, 7425582800:08:000:1058.

Вказаний іпотечний договір позивачвважає недійсним з таких підстав.

Оспорюваний договір іпотеки укладений засновником та акціонером банку ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах свого товариства, за відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на його укладення, тобто ОСОБА_4 внаслідок зловмисної домовленості зі своїми підлеглими та шляхом надання їм довіреностей на укладення договору іпотеки, забезпечив своє товариство від ризиків неповернення кредитних коштів за договором, у якому була наявна заборгованість, нерухомим майном ОСОБА_1 , а отже, договір іпотеки вчинений всупереч інтересам довірителя, що спричинило несприятливі наслідки для довірителя, а саме втрату майна та наявність численних судових спорів, в тому числі про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення невиконаних зобов`язань третіми особами. На час укладення договору іпотеки кредит, на забезпечення якого передані в іпотеку земельні ділянки, був проблемним, за ним була наявна заборгованість.

Представник ОСОБА_1 , який діяв за довіреністю, не мав достатнього обсягу правоздатності щодо розпорядження спірними земельними ділянками, враховуючи наявність рішень судів у справах № 748/1529/13-ц, 2523/2692/2012, 2523/2694/2012, 2523/2567/2012, 748/3290/13-ц, якими правоустановчі документи, а саме договори міни та державні акти на земельні ділянки, передані в іпотеку від імені ОСОБА_1 , визнані незаконними з підстав набуття земельних ділянок у власність з порушенням норм земельного законодавства.

Зміст правочину, яким є довіреність від 24 червня 2009 року, на підставі якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатися належними їй земельними ділянками, суперечить актам цивільного законодавства України, оскільки в момент вчинення довіреності позивачка не мала зареєстрованого в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а тому не могла уповноважити відповідача на вчинення від її імені правочинів щодо розпорядження земельними ділянками.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 розпорядилася своїм правом і нотаріально посвідченою довіреністю наділила ОСОБА_4 . правом укласти договір іпотеки земельних ділянок, у тому числі в якості майнового поручителя за зобов`язаннями третіх осіб, з правом передоручення повноважень іншим особам, а останній у свою чергу нотаріально посвідченою довіреністю передав дані права ОСОБА_2 . Тому немає підстав вважати, що ОСОБА_2 при укладенні спірного іпотечного договору діяв поза волею ОСОБА_1 . Суду не надано доказів існування злочинної змови ОСОБА_2 з ОСОБА_4 . ТОВ Яблуневий дар не заявляло про порушення його прав, а тому твердження про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 21 січня 2011 року, шляхом забезпечення його кредиту третьою особою, без погодження з товариством є необґрунтованим. Зміни до договору є чинними. Доводи позивача про те, що земельні ділянки, про які йдеться у спірному договорі, на даний час не належать їй на праві власності є необґрунтованими, оскільки підставою недійсності правочину є недодержання законодавства в момент його вчинення, а не на даний час. Крім того, рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17 серпня 2017 року, встановлено, що на день ухвалення рішення ОСОБА_1 юридично є власником спірних земельних ділянок.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на день звернення до суду з позовом 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 не була власником земельних ділянок, переданих в іпотеку за оспорюваним договором від 20 серпня 2012 року. Право власності на вказані земельні ділянки перейшло до попередніх власників, таким чином в силу статті 23 Закону України Про іпотеку іпотека є дійсною саме для них і саме вони мають заявляти вимоги про захист своїх прав у разі їх порушення. Позивач не є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином, а тому відсутні підстави для задоволення її позову. Наявність судових рішень про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок і незаконними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, виданих на ім`я ОСОБА_1 , може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним за позовом заінтересованої особи. Нормами чинного законодавством не передбачено обов`язкової умови щодо зазначення у кредитному договорі про його подальше забезпечення іпотекою. Доводи апеляційної скарги про те, що зміст довіреності від 24 червня 2009 року, на підставі якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатися належними довірителеві земельними ділянками, суперечить актам цивільного законодавства України, а саме - частині першій статті 238 та статті 1003 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки в момент вчинення довіреності позивач не мала зареєстрованого в установленому порядку права власності на земельні ділянки, а тому не могла уповноважити відповідача на вчинення від її імені правочинів, ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27 вересня 2018 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 , надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2018 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не з`ясовано дійсні наміри позивача під час видачі довіреності, які стосувалися оформлення прав на земельні ділянки, а не їх відчуження. На час видачі довіреності ОСОБА_4 позивач не мала права власності на земельні ділянки, а тому не могла надавати повноважень на укладення договорів іпотеки щодо них. ОСОБА_4 не мав повноважень здійснювати передоручення ОСОБА_2 . Крім того, про передоручення не зазначено в довіреності ОСОБА_4 , що порушує порядок оформлення передоручення.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинили дії, пов`язані з переданням земельних ділянок, оформлених на позивача, в іпотеку для забезпечення боргових зобов`язань ТОВ Яблуневий сад без згоди та повідомлення позивача.

ОСОБА_4 діяв в своїх інтересах і інтересах ПАТ Дельта банк , в якому має корпоративні права, фактично був одночасно представником обох сторін, а також перебував у змові з ОСОБА_2 для незаконного передання земельних ділянок, оформлених на позивача, в іпотеку.

Про наявність оспорюваного позивачем договору іпотеки не зазначено у кредитному договорі, укладеному ТОВ Яблуневий сад з ПАТ Дельта банк , та додаткових угодах до нього. ТОВ Яблуневий сад не було проінформовано про укладення договору іпотеки.

Договір іпотеки є недійсним також тому, що у судовому порядку визнані недійсними договори міни та державні акти на право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, передані в іпотеку, на що не звернули уваги суди першої і апеляційної інстанції.

Позивач втратила право власності на предмети іпотеки. Припинення права, на наявності якого базується правочин, має наслідком його недійсність. Судом апеляційної інстанції не застосовано статті 512 і 520 ЦК України щодо підстав зміни кредитора і боржника у зобов`язанні та зроблено помилковий висновок про те, що недійсність договору призводить не до повернення в первісний стан, а до переходу прав і обов`язків у порядку правонаступництва на підставі певного правочину.

Судами не застосовано частину першу статті 5 Закону України Про іпотеку .

Позиції інших учасників

У липні 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб засобами поштового зв`язку надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мотивований тим, що стосовно ПАТ Дельта банк розпочато процедуру ліквідації. Спірний договір іпотеки не суперечить нормам чинного законодавства, особи, які вчиняли договір, мали повний обсяг повноважень на його укладення, договір посвідчено нотаріально. Довіреність представника позивача ОСОБА_2 посвідчена нотаріально та не визнана недійсною. Твердження позивача про наявність зловмисної домовленості ОСОБА_6 з іншими особами при укладенні спірного іпотечного договору, а також підписання зазначеного договору у власних інтересах не відповідають дійсності та не підтверджуються доказами. ОСОБА_4 діяв на підставі довіреності від 24 червня 2009 року, посвідченої нотаріально в межах наданих йому повноважень. Ця довіреність була чинною.

У липні 2019 року Національний банк України засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Відзив Національного банку України мотивований тим, що визнання недійсним спірного іпотечного договору безпосередньо вплине на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за ним, що спричинить непогашення заборгованості за заставленим кредитом, що є неприпустимим, оскільки в такому разі Національний банк України не отримає коштів від ПАТ Дельта банк в рахунок погашення заборгованості за договором рефінансування. Крім того, довіреність, видана позивачем ОСОБА_4 , уповноважувала останнього на укладення у подальшому договорів іпотеки земельних ділянок, в тому числі як майновим поручителем за зобов`язаннями третіх осіб, визначаючи умови договорів на власний розсуд. Довіреність була видана на п`ять років (до 24 червня 2014 року) з правом передоручення іншим особам, вона не була скасована та була дійсною до часу закінчення її строку дії. Посилання про попереднє узгодження умов договору із позивачем довіреність не містить. Спірний договір підписаний ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Тому твердження позивача про те, що ОСОБА_4 уклав спірний договір іпотеки у власних інтересах, а також, що договір підписаний особою, яка не мала на це повноважень, не відповідають дійсності. Позивач не надала доказів зловмисної домовленості ОСОБА_4 з іншими особами при укладенні спірного іпотечного договору. Для оспорення договору іпотеки, укладеного 20 серпня 2012 року, закінчилася позовна давність.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Фактичні обставини, встановлені судами

Довіреністю від 24 червня 2009 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. В. за реєстровим номером № 1031, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, зокрема, у відповідному відділі земельних ресурсів, відповідних органах місцевого самоврядування, у відповідному бюро технічної інвентаризації, органах місцевого самоврядування, в органах нотаріату та перед третіми особами з питань одержання на її ім`я державних актів на право власності на належні їй земельні ділянки, які розташовані на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, що мають такі кадастрові номери:

НОМЕР_1 :08:000:0205, 7425582800:08:000:0225, 7425582800:08:000:1083, 7425582822:08:000:0173, 7425582800:08:000:1100, 7425582800:08:000:2211, 7425582800:08:000:1082, 7425582822:08:000:1102, 7425582800:08:000:1068, 7425582800:08:000:1142, 7425582800:08:000:0195, 7425582822:08:000:1106, 7425582800:08:000:0206, 7425582800:08:000:1139, 7425582800:08:000:0194, 7425582800:08:000:1155, 7425582800:08:000:1065, 7425582800:08:000:2133, 7425582800:08:000:1066, 7425582800:08:000:1150, 7425582800:08:000:0168, 7425582800:08:000:1107, 7425582800:08:000:2172, 7425582800:08:000:1152, 7425582800:08:000:1058, 7425582800:08:000:1151, 7425582800:08:000:1056, 7425582800:08:000:1062, 7425582800:08:000:1112, 7425582800:08:000:1272, 7425582800:08:000:2272, 7425582800:08:000:1129, 7425582800:08:000:1071, 7425582800:08:000:1125, 7425582800:08:000:2191, 7425582800:08:000:1140, 7425582800:08:000:0196, 7425582800:08:000:1105, 7425582800:08:000:0192, 7425582800:08:000:1109, 7425582800:08:000:0193, 7425582800:08:000:1128, 7425582800:08:000:1070, 7425582800:08:000:1148, 7425582800:08:000:0163, 7425582800:08:000:1115, 7425582800:08:000:0222, 7425582800:08:000:1137, 7425582800:08:000:0167, 7425582800:08:000:2116, 7425582800:08:000:0223, 7425582800:08:000:1103, 7425582800:08:000:1067, 742558 2800:08:000:1144, 7425582800:08:000:0220, 7425582800:08:000:1154, 7425582800:08:000:1064, 7425582800:08:000:1143, 7425582800:08:000:0221, 7425582800:08:000:1113, 7425582800:08:000:0229 з правом подальшого розпорядження вказаними земельними ділянками згідно з діючим законодавством України.

У цій довіреності представнику надано право вести від імені ОСОБА_1 переговори та попередньо узгоджувати всі процедурні питання; укладати договори купівлі-продажу, міни, іпотеки земельних ділянок (у тому числі в якості майнового поручителя за зобов`язаннями третіх осіб), подавати від її імені заяви, в тому числі про те, що майно є її особистою приватною власністю (про те, що в зареєстрованому шлюбі не перебуває) та інші необхідні у кожному конкретному випадку документи, одержувати у відповідних уповноважених органах, зокрема, органах нотаріату, органах місцевого самоврядування, у відділі земельних ресурсів рішення, дозволи, експертно-грошові оцінки, довідки, Державні акти направо власності на земельні ділянки та будь-які документи, що стосуються виконання цієї довіреності, в тому числі підписати та отримати на власний розсуд, розписуватися за неї, здійснювати необхідні розрахунки та отримувати належні їй гроші, сплачувати державне мито, податки та інші платежі.

Довіреність видана строком на п`ять років і дійсна до 24 червня 2014 року з правом передоручення повноважень іншим особам.

ОСОБА_4 , діючи від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. В. 24 червня 2009 року, зареєстрованої за № 1031, довіреністю від 03 серпня 2012 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованою за № 1940, уповноважив ОСОБА_2 бути представником ОСОБА_1 в усіх державних і недержавних органах та установах, організаціях, у тому числі органах нотаріату, з питань передачі в іпотеку земельних ділянок; передавати (здавати) в іпотеку банківським установам, для забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 та (або) третіх осіб (виступати майновим поручителем) за договорами, укладеними з банківськими установами земельні ділянки з кадастровими номерами: 7425582800:08:000:0205, 7425582800:08:000:0225, 7425582800:08:000:1083, 7425582822:08:000:0173, 7425582800:08:000:1100, 7425582800:08:000:2211, 7425582800:08:000:1082, 7425582822:08:000:1102, 7425582800:08:000:1068, 7425582800:08:000:1142, 7425582800:08:000:0195, 7425582822:08:000:1106, 7425582800:08:000:0206, 7425582800:08:000:1139, 7425582800:08:000:0194, 7425582800:08:000:1155, 7425582800:08:000:1065, 7425582800:08:000:2133, 7425582800:08:000:1066, 7425582800:08:000:1150, 7425582800:08:000:0168, 7425582800:08:000:1107, 7425582800:08:000:2172, 7425582800:08:000:1152, 7425582800:08:000:1058, 7425582800:08:000:1151, 7425582800:08:000:1056, 7425582800:08:000:1062, 7425582800:08:000:1112, 7425582800:08:000:1272, 7425582800:08:000:2272, 7425582800:08:000:1129, 7425582800:08:000:1071, 7425582800:08:000:1125, 7425582800:08:000:2191, 7425582800:08:000:1140, 7425582800:08:000:0196, 7425582800:08:000:1105, 7425582800:08:000:0192, 7425582800:08:000:1109, 7425582800:08:000:0193, 7425582800:08:000:1128, 7425582800:08:000:1070, 7425582800:08:000:1148, 7425582800:08:000:0163, 7425582800:08:000:1115, 7425582800:08:000:0222, 7425582800:08:000:1137, 7425582800:08:000:0167, 7425582800:08:000:2116, 7425582800:08:000:0223, 7425582800:08:000:1103, 7425582800:08:000:1067, 7425582800:08:000:1144, 7425582800:08:000:0220, 7425582800:08:000:1154, 7425582800:08:000:1064, 7425582800:08:000:1143, 7425582800:08:000:0221, 7425582800:08:000:1113, 7425582800:08:000:0229.

21 січня 2011 року між ПАТ Дельта Банк і ТОВ Яблуневий дар укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2005469, з подальшими змінами та доповненнями шляхом укладення додаткових договорів, за умовами якого передбачалося надання ТОВ Яблуневий дар кредиту в межах відновлюваної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 33 000 000,00 євро зі сплатою 12 % і кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20 січня 2016 року.

20 серпня 2012 року між ПАТ Дельта Банк (іпотекодержатель) і ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 (іпотекодавець), на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В. 03 серпня 2012 року, зареєстрованої за № 1940, укладено іпотечний договір, за яким іпотекодавцем з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за договором кредитної лінії від 21 січня 2011 року № ВКЛ-2005469, передано належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Рішеннями Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 квітня 2013 року у цивільній справі № 2523/2567/2012, позов прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області, Чернігівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору міни та визнання незаконними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено, визнано недійсним договір міни земельних ділянок від 29 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 , яка діяла від імені ОСОБА_8 за довіреністю, та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Докійчук Н. В., зареєстрований за № 5513, визнано незаконним державний акт серії ЯЛ № 790451, виданий ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку розміром 1,6576 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, визнано незаконним державний акт серії ЯЛ № 790459, виданий ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку розміром 1,1768 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 січня. 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 квітня 2013 року у цивільній справі № 2523/2694/2012, позов прокурора Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору міни та визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено, визнано, з моменту укладення, недійсним договір міни земельних ділянок від 29 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 , яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_9 , і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Докійчук Н. В. за реєстровим №5519, визнано незаконним державний акт серії ЯЛ № 790447, виданий ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку розміром 1,1767 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 червня 2013 року у цивільній справі № 2523/2692/2012, позов прокурора Чернігівського району до ОСОБА_1 , ОСОБА_10 про визнання недійсним договору міни та визнання незаконними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено частково, визнано недійсним договір міни земельних ділянок від 29 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 , яка діяла від імені ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Докійчук Н.В., зареєстрований за № 5507, визнано незаконним державний акт серії ЯЛ № 790458, виданий ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку розміром 1,9024 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27 лютого 2014 року у цивільній справі № 748/3290/13-ц, позов прокурора Чернігівського району до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 про визнання недійсним договору міни та визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір міни земельної ділянки від 29 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 , яка діяла від імені ОСОБА_9 за довіреністю, та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Докійчук Н. В., зареєстрований за № 5522, визнано незаконним державний акт серії ЯЛ № 790463, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку розміром 1,4246 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області,

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2013 року, зміненим в частині підстав задоволення позову рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року у цивільній справі № 748/1529/13-ц, позов заступника прокурора Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 про визнання недійсними договорів міни та визнання незаконними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено, визнано недійсними з моменту укладення договори міни земельних ділянок, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Докійчук Н. В., укладені 29 грудня 2007 року між ОСОБА_1 і: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27, в інтересах якихна підставі довіреності діяла ОСОБА_7 , визнано незаконними державні акти, видані ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області: серії ЯЛ № 790423 від 13 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790446 від 14 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790411 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790414 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790416 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790418 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790422 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790425 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790426 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790434 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790435 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790436 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790439 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790442 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790447 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790448 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790452 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790454 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790456 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790462 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ № 790464 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790467 від 15 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790415 від 18 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790428 від 18 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790438 від 18 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790449 від 18 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790461 від 18 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790430 від 19 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790433 від 19 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790460 від 19 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790424 від 20 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790427 від 20 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790437 від 20 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790441 від 20 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790443 від 20 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790450 від 20 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790419 від 21 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790455 від 21 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790429 від 22 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790468 від 22 червня 2012 року; серії ЯЛ в„– 790469 від 22 червня 2012 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626 , 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не з`ясовано дійсний намір позивача під час видачі довіреності, які стосувалися оформлення прав на земельні ділянки, а не їх відчуження, а також відсутність таких повноважень у представника з огляду на те, що позивач не могла їх надавати, оскільки у неї не було на момент видачі довіреності прав на земельні ділянки, передані у іпотеку, спростовуються змістом довіреності, виданої позивачем 24 червня 2009 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. В., зареєстрованою за № 1031, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником і, зокрема, укладати договори купівлі-продажу, міни, іпотеки земельних ділянок (у тому числі в якості майнового поручителя за зобов`язаннями третіх осіб), кадастрові номери яких передбачені у довіреності, після оформлення прав ОСОБА_1 на них.

Аргументи позивача щодо відсутності у ОСОБА_4 прав на передоручення ОСОБА_2 повноважень, зазначених у довіреності, виданої у ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Відповідно до частин першої і третьої статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

У довіреності, виданій 24 червня 2009 року ОСОБА_1 ОСОБА_4 , посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. В., зареєстрованій за № 1031, зазначено, що вона видана з правом передоручення повноважень іншим особам.

ОСОБА_4 , діючи від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. В. 24 червня 2009 року у межах наявних повноважень, довіреністю від 03 серпня 2012 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованою за № 1940, уповноважив ОСОБА_2 бути представником ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги про порушення, допущені під час передоручення ОСОБА_4 повноважень на представництво ОСОБА_1 ОСОБА_2 , є необґрунтованими.

Згідно з частиною четвертою статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зчастиною другою статті 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність, видана 03 серпня 2012 року ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_1 , в порядку передоручення ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрована за № 1940. Таким чином, ОСОБА_4 дотримані норми цивільного законодавства щодо форми довіреності, виданої у порядку передоручення.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинили дії, пов`язані з переданням земельних ділянок, оформлених на позивача, в іпотеку для забезпечення боргових зобов`язань ТОВ Яблуневий сад без згоди та повідомлення позивача, не відповідають обставинам справи та спростовуються змістом довіреності, виданої ОСОБА_4 , відповідно до якої позивач надала ОСОБА_4 право вчиняти договори іпотеки земельних ділянок, визначаючи при цьому умови договорів на власний розсуд. Крім того, позивач до позовної заяви долучила копії кредитного договору і додаткових договорів до нього, на забезпечення виконання якого був укладений оспорюваний позивачем договір іпотеки, а також оспорюваного договору іпотеки, що свідчить про обізнаність позивача щодо укладення таких договорів.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_4 діяв в своїх інтересах і інтересах ПАТ Дельта банк , в якому він має корпоративні права, що він фактично був одночасно представником обох сторін, а також перебував у змові з ОСОБА_2 у питанні незаконного передання земельних ділянок, оформлених на позивача, в іпотеку, не відповідають змісту оспорюваного договору іпотеки, який був укладений ПАТ Дельта банком , від імені якого діяв ОСОБА_29 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В. 22 вересня 2010 року, та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим 03 серпня 2012 року.

Щодо доводу позивача про незазначення наявності оспорюваного позивачем договору іпотеки у кредитному договорі, укладеному ТОВ Яблуневий сад з ПАТ Дельта банк , та додаткових угодах до нього, з чого позивачем зроблено висновок про необізнаність ТОВ Яблуневий сад про укладення договору іпотеки, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що нормами чинного законодавством не передбачено обов`язкової умови щодо зазначення у кредитному договорі про його подальше забезпечення іпотекою.

Необґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що договір іпотеки є недійсним, оскільки судом визнані недійсними договори міни та державні акти на право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, передані у іпотеку, що не призводить до переходу прав і обов`язків за договором іпотеки до власників земельних ділянок, з якими позивач укладала визнані недійсними договори міни земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Визнання судом недійсними договорів міни, укладених позивачем щодо земельних ділянок, переданих нею у подальшому в іпотеку відповідачу, а також визнання незаконними державних актів,виданих позивачу на підставі зазначених договорів міни, не призвело до переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до інших осіб, оскільки у позивача на земельні ділянки, зазначені у оспорюваному договорі іпотеки, право власності не виникло.

Згідно зі статтею 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про іпотеку предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Разом з тим, відповідно до статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею частин другої - п`ятої статті 13цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них .

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання оспорюваного договору іпотеки земельних ділянок недійсними.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з формальних міркувань.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи, постановлені правильні по суті та законні рішення, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141, 400 , 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов