Ухвала

від 21.08.2018 по справі 909/386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21.08.2018 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю ліквідатора ОСОБА_1, представника АТ "Єврогазбанк" ОСОБА_2, представника ДПІ у м. Івано-Франківську ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Есенсе",

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Есенсе".

14 липня 2017 р., за результатами попереднього засідання суд постановив ухвалу, якою, зокрема, затвердив реєстр вимог кредиторів ТОВ "Есенсе", окремо вніс до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги АТ "Єврогазбанк" у розмірі 95 278 409 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, а також відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення.

23 березня 2018 р., суд ухвалив постанову про визнання ТОВ "Есенсе" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

02 липня 2018 р., до канцелярії суду надійшла заява ліквідатора про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, а саме:

- будівлю спального корпусу, цегляну, позначену на плані літерою А-4, загальною площею 2001,60 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 67;

- земельну ділянку площею 1,0455 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 67; кадастровий номер 4611500000:02:001:0015, з цільовим призначенням: обслуговування санаторію.

В обґрунтування заяви ліквідатор зазначає, що 12 червня 2018 р. звертався до забезпеченого кредитора АТ "Єврогазбанк" про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, однак станом на 25 червня 2018 р. відповіді від кредитора ліквідатор не отримував. Докази надсилання такого звернення ліквідатор долучив до свого клопотання.

21 серпня 2018 р., представник АТ "Єврогазбанк" подав через канцелярію суду клопотання, в якому просив суд відмовити ліквідатору в задоволенні заяви про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення з початковою вартістю сукупно визнаних вимог кредиторів в розмірі 164 477 706 грн 66 коп. В своїх запереченнях кредитор зазначає про необхідність отримання письмової згоди Національного банку України на продаж спірного майна, оскільки останній є заставодержателем майнових прав АТ "Єврогазбанк" за кредитним договором від 04 березня 2013 р. № 661-040313 та забезпеченнями за цим договором. На забезпечення виконання зобов'язань основного боржника за згаданим Кредитним Договором АТ "ЄВРОГАЗБАНК" та ТОВ "Есенсе" уклали договір іпотеки.

Відповідно до пп. 2.1.1 договору від 01 квітня 2014 р. № 27/ЗМП, АТ "Єврогазбанк" не має права без відома та попередньої згоди Національного банку України відчужувати предмет застави.

Крім того, заставний кредитор просить суд призначити незалежну експертну оцінку зазначеного заставного майна, оскільки вважає, що визначена ліквідатором оціночна вартість нерухомого майна, що забезпечує вимоги банку, є значно нижчою за ринкову вартість аналогічного майна, а відтак існує реальна загроза незадоволення вимог як АТ "Єврогазбанк", так і інших кредиторів боржника.

В ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що учасниками у справі про банкрутство є, зокрема, забезпечені кредитори. Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема, щодо управління та розпорядження майном, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно з яким така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для здійснення ліквідаційної процедури банкрута.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд, що викладена в постанові від 19 липня 2018 р. по справі № 910/7266/14.

Що ж до відмови кредитора надати згоду на продаж заставного майна з підстав необхідності отримання письмової згоди Національного банку України, суд врахувує те, що продаж заставного (іпотечного) майна у справі про банкрутство стосується прав та інтересів особи, в заставі (іпотеці) якої перебуває це заставне майно і яка має статус забезпеченого кредитора у справі про банкрутство, а не прав та інтересів інших осіб, яким цей забезпечений кредитор в свою чергу повинен сплатити кошти за іншими правочинами.

Крім того, правову оцінку, зазначеним АТ "Єврогазбанк" обставинам, суд надав в ухвалі від 30 червня 2017 р., якою відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у даній справі Національного банку України.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Сукупність визнаних вимог кредиторів є обов'язковим критерієм визначення початкової вартості майна банкрута при його продажу у вигляді цілісного майнового комплексу.

Як визначено в ст. 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В постанові від 21 червня 2018 р. у справі № 914/701/17 Верховний Суд дійшов висновку, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ліквідатор визначив початкову вартість заставного майна у розмірі 164 477 706 грн 66 коп., яка відповідає загальній сумі визнаних судом кредиторських вимог, що відповідає вимогам ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, зазначаючи про наявність обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна, АТ "Єврогазбанк" не наводить жодних обставин та не подає доказів в підтвердження таких сумнівів.

При цьому, визначена ліквідатором вартість заставного майна значно перевищує розмір визнаних судом грошових вимог АТ "Єврогазбанк", що спростовує твердження останнього щодо існування реальної загрози незадоволення його вимог.

У зв'язку із наведеним, підстав для призначення незалежної оцінки майна боржника на даному етапі провадження у справі про банкрутство суд не вбачає.

Керуючись статтями 2, 40, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про призначення незалежної експертної оцінки заставного майна - відмовити.

Клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, - задовольнити.

Надати згоду на продаж майна товариства з обмеженою відповідальністю "Есенсе", що знаходиться в заставі публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк":

- будівлю спального корпусу, цегляну, позначену на плані літерою А-4, загальною площею 2001,60 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 67;

- земельну ділянку площею 1,0455 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 67; кадастровий номер 4611500000:02:001:0015, з цільовим призначенням: обслуговування санаторію.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Суддя Ткаченко І. В.

Повний текст ухвали складено 28 серпня 2018 р.