Ухвала

від 30.08.2018 по справі 911/3349/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3349/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі

за позовом Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Вишгородської районної державної адміністрації та Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство") - Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Таун", Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області і Головного управління держгеокадастру у Київській області,

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - ДП "Вищедубечанське лісове господарство") на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 911/3349/16, подана 20.08.2018 через Київський апеляційний господарський суд.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суддя вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762,00 грн.

ДП "Вищедубечанське лісове господарство" не додало до касаційної скарги платіжного доручення, яке підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Виходячи з приписів частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Таким чином ДП "Вищедубечанське лісове господарство" необхідно сплатити та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн за наведеними нижче реквізитами.

Отримувач коштів: УК у Печерському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: 31219207026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

Символ звітності банку: 207

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2 і 3 цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018, строк для оскарження якої відповідно до Господарського процесуального кодексу України сплив 03.07.2018.

До спливу зазначеного строку, 02.07.2018, ДП "Вищедубечанське лісове господарство" вперше подало касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018, яку ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2018 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з іі підписанням представником скаржника без надання будь-яких документів, на підтвердження правового статусу адвоката та його представницьких повноважень у зазначеній справі у Верховному Суді.

20.08.2018 скаржник повторно звернувся із касаційною скаргою разом із клопотанням по поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване помилковим підписанням вперше поданої касаційної скарги представником ДП "Вищедубечанське лісове господарство", яка не має адвокатського посвідчення.

Наведене не може вважатися поважною підставою, яка б дійсно перешкоджала звернутися в передбачений законом строк з належним чином оформленою касаційною скаргою, у зв'язку з чим вона визнається неповажною.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, запроваджено для забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху також відповідно до частини 3 статті 292 цього Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми заявник має право навести інші підстави для поновлення процесуального строку, які унеможливили здійснення відповідних процесуальних дій у встановлений термін.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали ДП "Вищедубечанське лісове господарство" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3349/16 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, частинами 2 і 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 911/3349/16 залишити без руху до 01.10.2018, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Дроботова