Постанова

від 08.10.2018 по справі 911/3349/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3349/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Таун"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 (судді: Скрипка І. М., Шаптала Є. Ю., Михальська Ю. Б.) про закриття апеляційного провадження у справі № 911/3349/16

за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Вишгородської районної державної адміністрації та Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство") - Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Таун", Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

про визнання недійсними розпоряджень і державних актів,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2016 року керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації (далі - Вишгородська райдержадміністрація) та Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - ДП "Вищедубечанське лісове господарство") (з урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви, яку прийнято судом) про визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА від 03.07.2012 № 1385 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області" у частині таких земельних ділянок: площею 2,3247 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0901; площею 1,0919 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:0904; площею 3,9801 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:0903; площею 0,9330 га, кадастровий номер 3221884000:34:032:0901; площею 1,2522 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:0902; площею 7,1098 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:0902; площею 4,8421 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:0903, визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА від 23.08.2012 № 1759 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування зазначеними земельними ділянками ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, а також про визнання недійсними відповідних державних актів на право постійного користування спірними земельними ділянками, виданих ДП "Вищедубечанське лісове господарство".

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2016 (суддя Кошик А.Ю.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсними розпорядження Вишгородської райдержадміністрації № 1385, № 1759, а також визнано недійсними державні акти на право постійного користування спірними земельними ділянками, видані ДП "Вищедубечанське лісове господарство".

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 (Коротун О. М. - головуючий, Гончаров С. А., Хрипун О. О.) за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Таун" (далі - ТОВ "Форест Таун") рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові повністю.

2.3. Постановою Верховного Суду від 13.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

2.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Форест Таун" на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 закрито.

Суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, оскільки установив, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи вирішено не було.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018, ТОВ "Форест Таун" у касаційній скарзі просить її скасувати, а справу передати до апеляційної інстанції для продовження розгляду, наголошуючи на порушенні судом норм процесуального права, помилковості висновків апеляційного суду стосовно того, що права товариства не порушено у зв'язку зі скасуванням державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДП "Вищедубечанське лісове господарство", а також залишенні поза увагою, що у разі задоволення позовних вимог і скасування цих державних актів на право постійного користування земельними ділянками припиняється і договір користування лісовою ділянкою, укладений із ТОВ "Форест Таун".

3.2. ДП "Вищедубечанське лісове господарство" у відзиві на касаційну скаргу погоджується із доводами скаржника і просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Як убачається із матеріалів справи предметом спору у ній є вимога прокурора до Вишгородської райдержадміністрації та ДП "Вищедубечанське лісове господарство" про визнання недійсним розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 03.07.2012 № 1385 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області" у частині таких земельних ділянок: площею 2,3247 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:0901; площею 1,0919 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:0904; площею 3,9801 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:0903; площею 0,9330 га, кадастровий номер 3221884000:34:032:0901; площею 1,2522 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:0902; площею 7,1098 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:0902; площею 4,8421 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:0903 (далі - спірні земельні ділянки), визнання недійсним розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 23.08.2012 № 1759 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування зазначеними земельними ділянками ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - розпорядження Вишгородської райдержадміністрації № 1759), а також про визнання недійсними відповідних державних актів на право постійного користування спірними земельними ділянками, виданих ДП "Вищедубечанське лісове господарство".

4.3. За змістом статті 91 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, що діяла на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) апеляційну скаргу на рішення, яке не набрало законної сили, мають право подати особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Рішення, оскаржуване такою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто у рішенні суду безпосередньо розглядається і вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або має бути наведено судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

4.4. Із 15.12.2017 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІI набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет та підстави позову.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.

У разі встановлення господарським судом зазначених обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

4.6. Звертаючись з апеляційною скаргою на судові рішення у справі, ТОВ "Форест Таун", обґрунтовуючи можливість впливу судового рішення у цій справі на його права, послалося на договір довгострокового тимчасового користування лісами від 17.12.2012, укладений з ДП "Вищедубечанське лісове господарство".

4.7. Суд апеляційної інстанції установив такі обставини:

- 07.09.2012 Київською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 385 "Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування ТОВ "Форест Таун", згідно з яким ТОВ "Форест Таун" виділено у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих і рекреаційних цілей дві лісові ділянки загальною площею 0,6088 га, що перебувають у постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство", а саме: лісову ділянку площею 0,1296 га (Старосільське лісництво, квартал № 154, виділ 5) та лісову ділянку площею 0,4792 га (Старосільське лісництво, квартал № 154, виділ 5), розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області;

- згідно з пунктом 2 розпорядження № 385 від 07.09.2012 лісові ділянки, зазначені у пункті 1 розпорядження, виділені без вилучення їх у постійного лісокористувача - ДП "Вищедубечанське лісове господарство" та без зміни цільового призначення;

- згідно з пунктом 3.1 цього розпорядження ТОВ "Форест Таун" необхідно укласти із постійним лісокористувачем - ДП "Вищедубечанське лісове господарство" договір про довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками, зареєструвати його в Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства (пункт 3.2) та розпочати використання лісових ділянок після підписання договору, зазначеного у підпункті 3.1 цього розпорядження, та його реєстрації (пункт 3.3);

- зазначене розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 385 від 07.09.2012 є чинним, доказів його скасування матеріали справи не містять;

- 17.12.2012 між постійним лісокористувачем ДП "Вищедубечанське лісове господарство" та тимчасовим лісокористувачем - ТОВ "Форест Таун" згідно з розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 385 від 07.09.2012 "Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування ТОВ "Форест Таун", укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами, який зареєстровано у визначеному порядку, про що у книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 24.12.2012 № 48;

- за змістом пунктів 1, 2 цього договору його предметом є виділення ТОВ "Форест Таун" у строкове платне довгострокове користування двох лісових ділянок загальною площею 0,6088 га, що перебувають у постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство", а саме: лісової ділянки площею 0,1296 га (Старосільське лісництво, квартал №154, виділ 5) та лісової ділянки площею 0,4792 га (Старосільське лісництво, квартал №154, виділ 5), розташовані на території Лебедівської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області згідно з планом - схемою, з метою використання корисливих властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей;

- згідно з пунктами 6 і 24 цього договору передача лісової ділянки у користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у постійного лісокористувача - ДП "Вищедубечанське лісове господарство" строком на 49 років - із 17.12.2012 по 16.12.2061 включно.

4.8. За змістом статті 18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами.

Згідно з частиною 4 статті 1 Лісового кодексу України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

ТОВ "Форест Таун", звертаючись з апеляційною скаргою, послалося на те, що лісова ділянка площею 0, 4792 га, надана йому у довгострокове користування, розташована у межах земельної ділянки, яка належить лісовому господарству на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №140210.

4.9. Суд апеляційної інстанції установив, що як убачається із державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.10.2012 серії ЯЯ № 140210, його видано ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на підставі розпорядження Вишгородської райдержадміністрації № 1759 від 23.08.2012, на право постійного користування земельною ділянкою площею 7,1098 га на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг.

За даними технічної інвентаризації, по Старосільському лісництву на території Лебедівської сільської ради розташовані ділянки № 4 та № 5, їх площа згідно з державним актом становить, відповідно, 10,9 га та 12,4 га, проінвентаризована площа -15,7761 га та 4,8421 га відповідно; по Старосільському лісництву на території Лебедівської сільської ради розташована ділянка № 6, її площа згідно з державним актом становить 32,2 га, проінвентаризована площа 7,1098 га та 20,5036 га (том 1, а.с.70-71).

За умовами договору довгострокового тимчасового користування лісами від 17.12.2012, укладеного між ТОВ "Форест Таун" і ДП "Вищедубечанське лісове господарство", товариству було надано в оренду дві земельні ділянки у кварталі № 154, ділянка № 5 на території Старосільського лісництва Лебедівської сільської ради.

Державний акт від 10.10.2012, серії ЯЯ № 140210 видано ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на право постійного користування земельною ділянкою площею 7,1098 га, яка проінвентаризована по виділу № 6, натомість ТОВ "Форест Таун" надано в оренду земельну ділянку площею 0,4792 га у виділі 5 кварталу № 154, про що свідчить кадастровий план лісової ділянки та викопіювання з плану лісонасаджень (том 1, а.с. 141- 142).

Суд апеляційної інстанції при цьому, зауважив, що на час прийняття Київською обласною державною адміністрацією розпорядження № 385 від 07.09.2012 "Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування ТОВ "Форест Таун", земельні ділянки загальною площею 0,6088 га, перебували у постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство" (лісові ділянки площею 0,1296 га та 0,4792 га Старосільське лісництво, квартал № 154, виділ 5), державного акта від 10.10.2012 серії ЯЯ № 140210 від 10.10.2012, виданого ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на право постійного користування земельною ділянкою площею 7, 1098 га, не існувало. Лісові ділянки разом з іншими перебували у постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на підставі державного акта на право постійного користування від 24.09.1998 серії 11-КВ № 003309, загальною площею 1446,5 га.

Суд апеляційної інстанції установив, що надана ТОВ "Форест Таун" земельна ділянка площею 0, 4792 га розташована у межах виділу 5 кварталу 154 і не входить до виділу 6 кварталу № 154, площа якого згідно з державним актом становить 32,2 га, проінвентаризована площа - 7,1098 га та 20,5036 га (том 1, а.с. 71, 144).

4.10. Отже, суд апеляційної інстанції установив, що визнання недійсним розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 03.07.2012 № 1385 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області" у частині спірних земельних ділянок, визнання недійсним розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 23.08.2012 № 1759 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП "Вищедубечанське лісове господарство" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області" у частині спірних земельних ділянок, та визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками, виданих ДП "Вищедубечанське лісове господарство", а саме: серія ЯЯ № 140196 на площу 2,3247 га, серія ЯЯ № 140199 на площу 1,0919 га, серії ЯЯ № 140200 на площу 3,9801 га, серії ЯЯ № 140213 на площу 0,9330 га, серії ЯЯ № 140217 на площу 1,2522 га, серії ЯЯ № 140210 на площу 7,1098 га та серії ЯЯ № 140209 на площу 4,8421 га, жодним чином не порушує права ТОВ "Форест Таун" на довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками загальною площею 0,6088 га, розташованими у Старосільському лісництві квартал № 154, виділ № 5, на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області згідно з планом-схемою.

4.11. Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема стосовно того, що на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами від 17.12.2012 у ТОВ "Форест Таун" не виникло цивільних прав на лісові ділянки, що є предметом розгляду у цій справі, такі лісові ділянки перебувають у постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство" та у власності держави, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у цій справі не стосується цивільних прав та обов'язків ТОВ "Форест Таун".

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини 1 статті 309 цього кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судом апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 ухваленою із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

5.4. Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки обставин справи.

5.5. Доводи скаржника про невзяття судом до уваги посилань ТОВ "Форест Таун" на висновок ФОП Гуриненка С.О. від січня 2017 року колегія суддів відхиляє, оскільки ці доводи не спростовують установлених судом апеляційної інстанції обставин. При цьому, як зазначено судом до висновку ФОП Гуриненка С.О., на який посилається скаржник, не долучено результатів топографічних, камеральних робіт зі встановлення місця розташування земельної ділянки площею 0,4792 га, не надано технічної документації та іншої документації, використаної під час дослідження, а отже висновок не підтверджено відповідними документами.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Таун" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 911/3349/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак