Постанова

від 02.12.2008 по справі 2-а-172/2008

МИКИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ГОРЛІВКИ

 Справа № 2-а-172/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Мотивована

2 грудня 2008 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Батовріній О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом

ОСОБА_1 до Микитівського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради про стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки в розмірі 9086, 50 грн., посилаючись на те, що має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, до 9.03.2004 року був віднесений до 2 категорії, та є інвалідом II групи, а з 9.03.2004 року до 27.09.2004 року був інвалідом ІІІ групи, згідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат як інваліду II групи після 27.09.2004 року, а до цього строку у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат як інваліду III групи.

Відповідачем йому фактично виплачена щорічна допомога на оздоровлення: за 2001-2005 p.p. в розмірі 26, 70 грн. за кожен рік; за 2006 рік - 120 грн.; за 2007 рік - 120 грн., що не відповідає розміру, встановленому Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", внаслідок чого, утворилась недоплата за 2001-2007 роки у розмірі 9086, 50 грн., яку відповідач виплатити в добровільному порядку відмовляється.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та з посиланням на підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність з урахуванням письмових заперечень, в яких вказано на те, що відповідач у 2001-2007 p.p. нарахувало та виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік, тому дії Микитівського УПСЗН по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення мали правомірний характер, а також, пославшись на положення ст.99 КАС України, просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, до 9.03.2004 року був віднесений до 2 категорії, з 9.03.2004 року до 27.09.2004 року був інвалідом III групи, в теперішній час - інвалідом II групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам І та II групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам Щ групи - у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року-розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Частиною 5 статті 48 зазначеного Закону передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Микитівське УПСЗН Горлівської міської Ради нарахувало та виплатило ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення: у 2001 році - 26, 70 грн.; у 2002 році - 26, 70 грн.; у 2003 році - 26, 70 грн.; у 2004 році - 26, 70 грн.; у 2005 році - 26, 70 грн.; у 2006 році у розмірі 120 грн.; у 2007 році - 120 грн., тобто без додержання вимог вказаного вище Закону.

Листом за № 32-0116-3563 від 16.05.2008 року Микитівське УПСЗН відмовило позивачу у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2007 p.p. з посиланням на положення Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомогу, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент - Верховна Рада.

Конституція не надає права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Верховною Радою дія ст.48 Закону „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протягом 2000-2005 років не призупинялась.

Пунктом 37 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.4 та ч.7 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пунктом 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 1, частини 3, абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 4 та частини 7 статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року положення п.30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Тому суд дістає висновку, що дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки мали неправомірний характер.

Та тільки у 2006 році, з огляду на положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідач правомірно нарахував та виплатив позивачу допомогу на оздоровлення на підставі постанови KM України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 120 грн.

Виходячи з викладеного, суд дістає висновку про те, що Микитівське УПСЗН Горлівської міської Ради неправомірно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті щорічної разової допомоги за 2003-2005, 2007 p.p. Тому з відповідача на користь позивача за рахунок Державного бюджету необхідно стягнути недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007 p.p. (з урахуванням виплаченої допомоги на оздоровлення) у загальному розмірі 5459, 90 грн., виходячи з наступного розрахунку:

за 2003 рік у розмірі 998, 30 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги (28.04.2004 року) 205 грн.: 205 грн.* 5 - 26, 70 грн.,

за 2004 рік у розмірі 1158, 30 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги (27.09.2004 року) 237 грн.: 237 грн.* 5 - 26, 70 грн.,

за 2005 рік у розмірі 1423, 30 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги (квітень 2005 року) 290 грн.: 290 грн.* 5 - 26, 70 грн.,

за 2007 рік у розмірі 1880 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги (26.02.2007 року) 400 грн.: 400 грн.* 5 - 120 грн.

Вимоги перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення з 2000 р. до 2002 р. включно не підлягають задоволенню, оскільки виплату щорічної допомоги на оздоровлення органи соціального захисту населення здійснюють, починаючи тільки з 29.10.2003 p., відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм

соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою KM України від 4.03.2002 р. №256 (із змінами та доповненнями). Таким чином позивач пред'явив позовні вимоги за вказаний період до неналежного відповідача.

Тож в частині вимог стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2002 p.p. в позові саме до цього відповідача слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення недорахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення у 2006 p., оскільки з огляду на положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідач правомірно нарахував та виплатив позивачу допомогу на оздоровлення на підставі постанови KM України від 12.07.2005 року №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 120 грн.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що згідно з ч.2 ст.99 КАС України позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до адміністративного суду, який становить один рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки згідно нормам матеріального права, а саме ст.83 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст.268 ЦК України (в редакції 2004 року), позовна давність на дані правовідносини не поширюється.

Також необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо зобов'язання відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати допомогу на оздоровлення з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожен рік Законом України „Про державний бюджет України", оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин.

На підставі ст.83 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.268 ЦК України (в редакції 2004 року), керуючись ст.ст. 160-161 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки.

Стягнути з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради Донецької області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки у розмірі 5.459, 90 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів з дня складання постанови заяви про апеляційне оскарження.