Постанова

від 27.08.2018 по справі 925/394/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р. Справа№ 925/394/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

ОСОБА_3.- адвокат

від відповідача 1: ОСОБА_4 - адвокат

від третьої особи 4: ОСОБА_4 - адвокат

він інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Черкаської області, ухваленого 11.07.2018, повний текст якого складений 13.07.2018

у справі № 925/394/18 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. ОСОБА_5

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів 1. Державний реєстратор Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Рева Вадим Олександрович

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Е.А.

3. Орловецька сільська рада

4. ОСОБА_8

про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників, договору купівлі-продажу, Статуту товариства, нотаріально посвідченої довіреності, реєстраційних записів в ЄДРПОУ

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 93-94 т. 1), заявлено про:

- визнання недійсними повністю рішення сфальсифікованих загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , оформлених протоколом №06/04/2018-1 від 06.04.2018, якими:

1. звільнено з посади директора Товариства з 30.03.2018 ОСОБА_9 та з 31.03.2018 призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_8;

2. відчужено належну ОСОБА_2 частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 100% на користь ОСОБА_5 шляхом укладення договору купівлі-продажу частки за ціною 10 000 000 грн.;

3. виключено (виведено) ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства;

4. включено (введено) ОСОБА_5 до складу учасників Товариства;

5. затверджено Статут Товариства в новій редакції. Надано відповідні повноваження ОСОБА_5 на здійснення всіх необхідних дій щодо державної реєстрації змін.

- визнання недійсним сфальсифікованого договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро від 06.04.2018, начебто, укладеного між ОСОБА_2, в інтересах якого діяв ОСОБА_10, та ОСОБА_5 ;

- визнання недійсним сфальсифікованого Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , затвердженого загальними зборами учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства №06/04/2018-1 від 06.04.2018 та підписаного ОСОБА_5, підпис якого засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. за реєстровим № 3153.

- визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 06.04.2018 № 10241050014002468 щодо Товариства, проведеної державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

- визнання недійсними та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 06.04.2018 №10241070015002468 щодо Товариства, проведену державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

- визнання недійсною довіреності від 06.04.2018, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. за реєстровим номером 245.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.07.2018, повний текст якого складений 13.07.2018, у справі № 925/394/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- наданими позивачем доказами не підтверджується фізична неможливість підписати оспорювану довіреність у приватного нотаріуса Коновалової Е.А. в м. Києві, адже:

1. надана позивачем довідка портьє на ОСОБА_2 від 06.04.2018 (том 1 а.с. 61) не офіційний документ, що породжує права та обов'язки, та не містить даних про його реквізити та його реєстрацію в діловодстві готелю, а рукописний напис, виконаний на бланку установи в м. Київ (оригінал надано позивачем для огляду в судовому засіданні), в той час як перебування в готелі має бути підтверджено належними доказами (листок чи картка тимчасової реєстрації тощо) - і не інакше;

2. банківський витяг з реєстру про рух коштів позивача по операціях у м. Кропивницькому (том 1 а.с. 63-65) не є належним доказом вчинення дій особисто позивачем. Спору про рух коштів позивача немає. Оскільки платежі вчинялись через платіжний термінал, в безготівковій формі, способом віддаленого доступу, то вчинення дії має підтверджуватись офіційним банківським документом. Документально не підтверджено вчинення операцій по розрахунках безпосередньо гр. ОСОБА_2 Вказаний витяг по безготівкових розрахунках підтверджує лише проведення розрахунків банком на користь вигодоодержувачів в м. Кропивницький (Кіровоград), але не перебування позивача в м. Кропивницький в цей час;

3. при огляді та вивченні наданою позивачем роздруківки телефонних контактів за період з 05.04.2018 по 10.04.2018 (том 3 а.с. 40-52) встановлено, що дана роздруківка телефонних номерів та напрямків дзвінків не містить посилання на приналежність телефонних номерів громадянам чи організаціям, та підтверджує лише встановлення зв'язку через мобільні станції оператора. Дана роздруківка ніяким чином не фіксує перебування гр. ОСОБА_2 в м. Кропивницький в період 05-06.04.2018 та не заперечує і не спростовує його можливості перебування в Києві в цей день. Роздруківка також не містить відміток про її походження (копія, витяг, № справи тощо);

4. у наданій позивачем довідці банку зазначено дані паспорту громадянина ОСОБА_2 станом на 12.04.2018р. (том 1 а.с. 63) - серія НОМЕР_3, виданий Городищенським РС УГМС України в Черкаській області 18.02.2015., що вказані в даній як дійсний документ заявника;

5. суд врахував оформлення підприємства Черкаси-Дніпро Агро гр. ОСОБА_2 в Києві (перереєстрація): протокол №09/01/14-1 (том 1 а.с. 53), наказ про призначення № 2 від 10.01.2014 (том 1 а.с. 54);

- позивачем самостійно вчинено перереєстрацію статутних документів та внесено зміни по підприємству Черкаси-Дніпро Агро в ЄДРПОУ після 06.04.2018 - орієнтовно 19.04.2018 і на момент прийняття рішення судом позивач - громадянин ОСОБА_12 є повноправним єдиноосібним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та вигодонабувачем підприємства ТОВ Черкаси-Дніпро Агро (том 3 а.с. 73), а всі послідуючі - після 06.04.2018р. записи в ЄДРПОУ нівелюють попередні;

- тобто, на момент звернення позивача ОСОБА_2 з позовом до суду було відсутнє порушення його прав, статус власника підприємства та вигодонабувача поновлений позивачем самостійно в позасудовому порядку, договір купівлі-продажу прав від 06.04.2018 нівельовано та відсутній спір між сторонами;

- запропонований позивачем спосіб захисту не відповідає встановленим способам захисту, що викладені законодавцем в ст.ст. 15-16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2018 у справі № 925/394/18 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим, а при вирішення спору по суті суд першої інстанції не встановив всіх обставин справи, які мають значення для справи, дав неправильну оцінку доказам та взагалі частину доказів залишив поза увагою.

В обґрунтування вказаної позиції позивачем зазначено про таке:

- протягом всього розгляду справи в суді першої інстанції позивач зазначав про те, що спірна довіреність ним не підписувалась, а відтак, хибним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не заперечив свого підпису на цій довіреності;

- перебування корпоративних прав товариства у інших осіб в період з 06.04.2018 по 19.04.2018 порушує право позивача на управління товариством, адже у вказаний період він був позбавлений права на управління товариством;

- при розгляді вимог про визнання недійсною довіреності суд першої інстанції проігнорував положення статті 41 Конституції України, ст.ст. 3, 203, 321 ЦК України;

- суд першої інстанції не надав жодної оцінки доказам, які підтверджують, що у оскаржуваній довіреності були зазначені дані паспорту, який станом на дату її видачі не існував у зв'язку з визнанням його недійсним;

- суд першої інстанції безпідставно відхилив надані позивачем, на підтвердження перебування 06.04.2018 у місті Кропивницькому, та не надав належної оцінки доказам, які підтверджують, що позивач не міг фізично надати оспорювану довіреність, а ОСОБА_10 навіть теоретично не міг провести загальні збори учасників товариства з огляду на те, що спірну довіреність було видано 06.04.2018 близько 16 години в м.Києві, спірні загальні збори проходили 06.04.2018 в м.Сміла, а посвідчення підпису ОСОБА_5 на оскаржуваному протоколі відбулось 06.04.2018 з 18:00 до 18:30 в місті Києві. Також апелянт зауважив що документи для державної реєстрації змін до установчих документів були подані 06.04.2018 в той же день проте раніше за часом (об 11-30 такі зміни було зареєстровано);

- суд першої інстанції не дослідив протокол допиту Коновалової Е.А., а також залишив поза увагою невідповідність ПІБ позивача з відомостями, вказаними відповідачами та третіми особами;

- судом першої інстанції не досліджено питання того, що відсутні будь-які належні та допустимі докази як про скликання, так і про проведення спірних загальних зборів;

- суд першої інстанції безпідставно зазначив, що саме позивач самостійно відновив в позасудовому порядку своє порушене право, адже він не підписував і не подавав документи до реєстраторів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018 справа № 925/394/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою від 07.08.2018:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2018 у справі № 925/394/18;

- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 21.08.2018;

- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- розгляд справи призначено на 27.08.2018 о 13:30;

- сторони попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

17.08.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи в якості доказу заяву свідка ОСОБА_10.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Статтею 101 ГПК України в редакції, яка діяла на дату звернення відповідача з цією апеляційною скаргою, також встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частинами 3, 4 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 встановлено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Позивачем на підтвердження неможливості подати вказаний доказ до суду першої інстанції зазначено про те, що такий додатковий доказ ним було отримано лише 07.08.2018, а неможливість його отримання раніше зумовлено тим, що позивач не був знайомий з вказаною особою, не мав відомостей про місце її перебування, а адресою реєстрації такої особи згідно оспорюваної довірені є м. Макіївка, яке розташовано на тимчасово непідконтрольній Україні території, і можливість отримати такий доказ виникла лише після того, як органами слідства було встановлено місцезнаходження вказаної особи, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.07.2018 у справі № 711/6226/18 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення у разі внесення застави, внесено заставу та звільнено вказану особу з-під варти.

На підтвердження вказаних обставин до клопотання додано копію слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.07.2018 у справі № 711/6226/18.

Колегія суддів вважає викладені позивачем у клопотанні обставини поважними, задовольняє клопотання позивача про залучення додаткових доказів та переглядає справу в апеляційному порядку з урахуванням вказаного додаткового доказу - заяви свідка ОСОБА_10

23.08.2018 від відповідача 1 та третьої особи 4 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли аналогічні за змістом відзиви на апеляційну скаргу (направлені до суду 21.08.2018 - примітка суду), в яких вказані особи просять залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2018 у справі № 925/394/18 без змін, а апеліцйну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що:

- з огляду на те, що нотаріус вносить відомості до Єдиного реєстру довіреностей у день посвідчення довіреності, посилання апелянта на ту обставину, що спірна довіреність з'явилась у вказаному реєстрі лише о 16-03 не може спростувати існування належним чином засвідченої довіреності в момент підписання оскаржуваних документів та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з 10-30 до 12-00;

- посилання позивача на те, що він не мав намір видавати будь-які довіреність підтверджується виключно його словами, в той час як всі його дії свідчать про визнання та прийняття наслідків видання спірної довіреності;

- зміст апеляційної скарги фактично зводиться до того, що суд сам повинен був зібрати необхідні докази, якщо вважає, що докази позивача є неналежними або недопустимими, що не узгоджується з нормами господарського процесуального законодавства та не може бути підставою для скасування рішення.

Станом на 27.08.2018 до Київського апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач 2, треті особи 1, 2 та 3 представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 2, третіх осіб 1, 2 та 3 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, представник відповідач 1 та третьої особи 4 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників позивача, відповідача 1 та третьої особи 4 з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (далі Товариство) зареєстровано державним реєстратором 06.08.2013, номер запису № 10691020000030577, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.04.2018 (а.с. 41-46 т. 1).

Станом на квітень 2018 року діяла редакція Статуту Товариства, затверджена Загальними зборами учасників Товариства, протокол № 25/09/17-2 від 25.09.2017 (а.с. 30-39 т. 1) (далі Статут), що сторонами не заперечується.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Статуту Товариства, статутний капітал Товариства становить 200 000 грн., позивач має вклад у статутному капітал у розмірі 200 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає про те, що:

- 10.04.2018 року, він, як засновник та єдиний учасник Товариства був повідомлений про блокування роботи Товариства за адресою: вул. Цвітківська 44, с Орловець, Городищенський район, Черкаська область невідомою групою осіб;

- прибувши на місце, позивач побачив, що група невідомих осіб біля 50 чоловік, одягнених у спортивні костюми, блокують діяльність товариства, а саме: не пускають на територію Товариства його працівників, блокують вхід до виробничих та офісних приміщень, перешкоджають доступу до сільськогосподарської техніки;

- на чолі цієї групи осіб знаходився ОСОБА_8, якого позивач бачив раніше неодноразово, оскільки той з 2017 року, з використанням рейдерських схем, намагається захопити контроль над Товариством;

- вже перебуваючи на території Товариства, гр. ОСОБА_8 оголосив, що він новий директор Товариства, а попередній власник позивач начебто продав свою частку за 10 млн., при цьому підтверджуючих документів надати не зміг;

- позивач повідомив його, що нікому не відчужував корпоративні права Товариства та не мав на меті здійснювати таке відчуження у майбутньому і попросив його та невідомих позивачу осіб покинути територію. Гр. ОСОБА_8 відповів, що він новий хазяїн Товариства і територію не покине;

- позивач звернувся до територіальної поліції з заявою про захоплення Товариства та блокування його роботи невідомими особами та гр. ОСОБА_8;

- працівники поліції прибули за вказаною адресою та затримали близько 50 осіб. Цей факт було висвітлено в пресі та в мережі Інтернет (https:ІНФОРМАЦІЯ_1 / );

- при перевірці даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач з'ясував, що 06.04.2018 року державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою Вадимом Олександровичем внесено запис № 10241050014002468 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та запис №10241070015002468 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах . Змінено засновника та кінцевого бенефіціарного власника з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 , змінено керівника товариства з ОСОБА_9 на ОСОБА_8 ;

- як єдиний засновник та кінцевий бенефіціарний власник Товариства, позивач жодних правочинів, договорів про відступлення та/або продаж своєї частки не укладав та не підписував, жодних загальних зборів Товариства щодо продажу своєї частки не збирав, рішення про звільнення з посади директора ОСОБА_9 не приймав;

- позивач стверджує, що не має уявлення про ОСОБА_5, ніколи з ним не спілкувався та не вів жодних переговорів, не укладав з ним будь-яких правочинів щодо відчуження своєї частки в статутному капіталі Товариства, нікого не уповноважував представляти його інтереси на зборах товариства, не підписував жодних довіреностей на представництво інтересів інших осіб у відповідних зборах;

- будь-яких корпоративних спорів у Товариства немає, позивач є єдиним засновником з моменту створення Товариства.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить:

- визнати недійсними повністю рішення сфальсифікованих загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , оформлених протоколом №06/04/2018-1 від 06.04.2018;

- визнати недійсним сфальсифікований договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро від 06.04.2018, начебто, укладений між ОСОБА_2 в інтересах якого діяв ОСОБА_10 та ОСОБА_5;

- визнати недійсним сфальсифікований Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , затвердженого загальними зборами учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства №06/04/2018-1 від 06.04.2018 та підписаного ОСОБА_5, підпис якого засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. за реєстровим № 3153;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 06.04.2018 № 10241050014002468 щодо Товариства, проведену державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

- визнання нездійснимим та скасувати внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 06.04.2018 №10241070015002468 щодо Товариства, проведену державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

- визнати недійною довіреність від 06.04.2018, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. за реєстровим номером 245.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що 06.04.2018 у м. Сміла відбулись загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом № 06/04/2018-1 загальних зборів учасників Товариства (а.с. 55-56 т. 1) (далі Протокол).

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_9 та призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_8

2. Про продаж позивачем своєї частки у статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_5

3. Про виключення (виведення) позивача зі складу учасників Товариства.

4. Про включення (введення) ОСОБА_5 до складу учасників Товариства.

5. Про затвердження Статуту Товариства в новій редакції та проведення державної реєстрації.

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1 Звільнити з посади директора Товариства з 30.03.2018 ОСОБА_9

2. Відчужити належну позивачу частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 100% на користь ОСОБА_5

3. Виключити (вивести) позивача зі складу учасників Товариства.

4. Включити (ввести) ОСОБА_5 до складу учасників Товариства.

5. Затвердити Статут Товариства в новій редакції. Надати відповідні повноваження ОСОБА_5 на здійснення всіх необхідних дій щодо державної реєстрації змін.

Зі змісту Протоколу слідує, що його від імені позивача підписано ОСОБА_10, який діяв на підставі довіреності, а справжність підпису вказаної особи на Протоколі посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. та зареєстровано в реєстрі за № 3155 06.04.2018 з 18-00 до 18-30.

Довіреність, якою ОСОБА_10 надано повноваження, пов'язані з виходом позивача з складу учасників Товариства та відступленням (продажем) належної йому частки у статутному капіталі (далі Довіреність) (а.с. 59-60 т. 1), копія якої наявна в матеріалах справи, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 254 06.04.2018 о 16-03.

Крім того, 06.04.2018 ОСОБА_10 від імені та в інтересах позивача як продавцем та відповідачем 2 як покупцем укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро-Агро (а.с. 57-58 т. 1) (далі Договір), за яким продавець продав, а покупець купив частку у розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства за ціною 10 000 000 грн.

Відповідні реєстраційні дії були вчинені 06.04.2018 державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою Вадимом Олександровичем.

Колегія суддів вважає, що для вирішення спору по суті, перш за все, слід встановити, чи була підписана позивачем Довіреність, адже Протокол і Акт від імені позивача були підписані особою, уповноваженою на це Довіреністю, а відтак, у випадку недійсності Довіреності, документи, які підписані на її підставі, також мають бути визнані недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Статтею 244 ЦК України встановлено, що:

- представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч. 1);

- довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3).

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Позивач заперечує проти підписання ним Довіреності.

Оригіналу Довіреності матеріали справи не містять.

Водночас з наявної в матеріалах справи копії протоколу обшуку Київського державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 08.06.2018, проведеного в досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250110000742 від 27.12.2017 (а.с. 100-102 т.2) на підставі ухвали слідчого судді № 711/4446/18 (а.с. 99 т. 2), який проводився з метою відшукання реєстру нотаріальних дій приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коновалової Е.А. за 2018 рік з можливістю огляду даного реєстру в частині запису про вчинення 06.04.2018 нотаріальної дії - посвідчення Довіреності, отримання другого примірника Довіреності та документів, які подавались сторонами для отримання такої довіреності, слідує, що при огляді Реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2018 рік та справи Довіреності із зазначенням строку їх дії приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коновалової Е.А. виявлено відсутність аркушів, на яких мав міститься вказаний запис.

З огляду на відсутність як в матеріалах цієї справи, так і в матеріалах справи приватного нотаріуса оригіналу Довіреності, встановлення справжності підпису позивача на ній за допомогою судової експертизи є неможливим, адже п. 3.5 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.10.1998 за № 705/3145) (далі Рекомендації), заборонено проведення почеркознавчих досліджень за копіями, за фотознімками та іншими копіями об'єкта.

Крім того у Довіреності зазначено, що особа, яка її видала, діяла на підставі паспорта громадянина України серії НЕ № 735981, виданого 18.02.2015 Городищенським РС УДМС України в Черкаській області.

Однак згідно з довідкою Городищенського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Черкаській області № 327 від 19.05.2018 (а.с. 100 т. 1), 21.08.2017 позивачем отримано паспорт громадянина України 000891338, який було йому видано у зв'язку з непридатністю до користування паспорта громадянина України серії НЕ № 735981, виданого 18.02.2015 Городищенським РС УДМС України в Черкаській області.

Отже, з 21.08.2017 позивач має паспорт з номером 000891338 (а.с. 26 т. 3).

Тобто фактично довіреність була видана на підставі непридатного для користування і в зв'язку з цим заміненого в установленому законом порядку на час видачі Довіреності паспорта.

При цьому сам лише факт зазначення даних паспорта громадянина ОСОБА_2 станом на 12.04.2018 (серія НОМЕР_3, виданий Городищенським РС УГМС України в Черкаській області 18.02.2015) як діючого у довідці банку, яка надана позивачем (а.с. 63 т. 1), на що посилається відповідач 1 та третя особа 4, не встановлює факту дійсності вказаного паспорту та не спростовує обставин, викладених у довідці Городищенського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Черкаській області № 327 від 19.05.2018, а свідчить про те, що позивачем не було здійснено дій з внесення до інформації про нього як клієнта банку відповідних змін.

Послання відповідача 1 та третьої особи 4 у відзивах на апеляційну скаргу на те, що вказана Довіреність була наявна у ОСОБА_10 о 10 годині 30 хвилин 06.04.2018 під час подачі документів для проведення реєстраційних дій, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки з наявного в матеріалах справи Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) № 36489106 (а.с. 98 т. 2), який було отримано приватним нотаріусом Левицькою Е.А. при вчиненні послідуючих нотаріальних дій в м. Черкаси, спірна довіреність зареєстрована у відповідному реєстрі 06.04.2018 о 16:03:55.

Саме про такий час видачі довіреності вказано й самою Коноваловою Е.А. (приватний нотаріус, який її посвідчував, - примітка суду) у протоколі допиту свідка від 15.06.2018, проведеного в досудовому розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250110000742 від 27.12.2017 (а.с. 104-107 т. 2).

При з'ясуванні вказаних обставин колегією суддів враховано також таке:

- як слідує з протоколу допиту свідка від 10.04.2018, проведеного в досудовому розслідування внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250110000159 від 10.04.2018 (а.с. 92-94 т. 2), Ревою В.О., який є державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації та вчинив спірні реєстраційні дії, повідомлено про те, що ОСОБА_5 із заявою про вчинення спірних реєстраційних дій звернувся до реєстратора 06.04.2018 близько 11 години 30 хвилин та надав йому копію протоколу проведення спірних загальних зборів та спірний договір купівлі-продажу, проте спірна Довіреність була видана майже на шість годин пізніше, а відтак, і Договір і Протокол не могли бути підписані у вказаний період;

- проведення спірних реєстраційних дій до часу видачі Довіреності встановлений також ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.07.2018 у справі № 711/6226/18;

Щодо поданих позивачем на підтвердження факту перебування 06.04.2018 у м. Кропивницькому документів колегія суддів зазначає про те, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, банківський витяг з реєстру про рух коштів позивача по операціях у м. Кропивницькому (а.с. 63-65 т. 1) не є належним доказом вчинення дій особисто позивачем, адже вказаний витяг по безготівкових розрахунках підтверджує лише проведення розрахунків банком на користь вигодоодержувачів в м. Кропивницький, але не перебування позивача в м. Кропивницький в цей час.

Колегія суддів вважає, що таким оказом не можє бути й надана позивачем роздруківка телефонних контактів за період з 05.04.2018 по 10.04.2018 (а.с. 40-52 т. 3), адже матеріали справи не містять доказів того, що зазначений у вказаній роздруківці телефонний номер станом на 06.04.2018 використовувався виключно позивачем.

Щодо наданої позивачем довідки від 06.04.2018, виданої ТОВ Рейкартс хотел менеджмент за підписом портьє ОСОБА_15 колегія суддів зазначає про те, що факт заселення позивача 05.04.2018 та виселення 06.04.2018 в отель Рейкарц Кропивницький жодним чином не виключає можливість присутності його 06.04.2018 в місті Києві, адже відстань між Києвом та Кропивницьким становить близько 300 кілометрів

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджується, що позивач не підписував Довіреність, а тому така довіреність не може вважатися дійсною.

Крім того, слід зазначити про таке.

Згідно з приписами ст. 202 ЦК України:

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1);

- правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч. 2);

- одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3);

- дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4);

- до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (ч. 5).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За приписами ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Матеріли справи не містять належних доказів схвалення позивачем правочину щодо видачі ним Довіреності.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсною довіреності від 06.04.2018, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. за реєстровим номером 245, підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вказаних вимог - скасуванню.

Враховуючи встановлення судом факту недійсності Довіреності та, відповідно, відсутності у ОСОБА_10 прав на представництво інтересів позивача, задоволенню, з підстав підписання не уповноваженою особою та відсутності доказів схвалення, підлягають вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро від 06.04.2018, укладеного між ОСОБА_2, в інтересах якого діяв ОСОБА_10, та ОСОБА_5. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог підлягає скасуванню.

Водночас колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що вказані вимоги не можуть бути задоволені судом у тому формулюванні, про яке просить позивач, а саме, з зазначенням того, що Договір є сфальсифікованим та таким, що начебто укладався , оскільки такі обставини мають бути встановлені судом відповідною юрисдикції і можуть розглядатися як підстава для визнання Договору недійсним з інших правових підстав, ніж ті, які заявлені в позові у цій справі.

Щодо вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , оформлених Протоколом, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач 2 відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління відповідача 2 визначається Статутом Товариства.

Як встановлено судом, станом на дату проведення спірних зборів (06.04.2018) позивач мав статус учасника Товариства з часткою у статутному капіталі 100 %.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 1 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Водночас частиною 2 п. 18 вказаної Постанови встановлено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Згідно з п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин :

- під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;

- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства");

- під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

- у зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Враховуючи, що станом на 06.04.2018 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, а рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, виключення його зі складу учасників Товариства, включення до складу учасників іншої особи, порушує майнові права позивача як учасника, він має право на звернення до суду з позовом про визнання вказаних рішень недійсними.

Водночас вирішення питань на спірних зборах щодо звільнення та призначення директора Товариства порушує права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства, тобто корпоративних прав.

Крім того, відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зазначене кореспондується з п. 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , згідно з яким рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, порушення процедури скликання загальних зборів (скликагння загальних зборів не уповноваженою на це особою) та повідомлення позивача про них, наслідком чого стало позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, є підставою для визнання недійсними рішень таких загальних зборів.

До того ж, з огляду не недійсність Договору, підстави для прийняття рішення щодо виключення позивача зі складу учасників Товариства відсутні, що також свідчить про недійсність рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , оформлених протоколом №06/04/2018-1 від 06.04.2018, підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог - скасуванню.

При цьому колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для звернення до суду з цим позовом з огляду на те, що на момент його звернення з позовом в суд було відсутнє порушення його прав, статус власника підприємства та вигодонабувача поновлений позивачем самостійно в позасудовому порядку, договір купівлі-продажу прав від 06.04.2018 нівельовано та відсутній спір між сторонами, адже наявність або відсутність у нього на даний час статусу власника Товариства жодним чином не впливає на порушення його корпоративних прав, про які зазначено вище, та не може бути підставою відмови у задоволенні законних позовних вимог.

Водночас колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що вказані вимоги не можуть бути задоволені судом у тому формулюванні, про яке просить позивач, а саме з зазначенням того, що вказані рішення є сфальсифікованим, з підстав, викладених вище.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , затвердженого загальними зборами учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства №06/04/2018-1 від 06.04.2018 та підписаного ОСОБА_5, підпис якого засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. за реєстровим № 3153, слід зазначити таке.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (ч. 3 п. 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Враховуючи наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , оформлених протоколом №06/04/2018-1 від 06.04.2018, задоволенню підлягають й позовні вимоги про визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , затвердженого загальними зборами учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства №06/04/2018-1 від 06.04.2018 та підписаного ОСОБА_5, підпис якого засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. за реєстровим № 3153, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог підлягає скасуванню.

Водночас колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що вказані вимоги не можуть бути задоволені судом у тому формулюванні, про яке просить позивач, а саме, з зазначенням того, що вказаний статут є сфальсифікованим, з підстав, викладених вище.

Враховуючи визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , оформлених протоколом №06/04/2018-1 від 06.04.2018, задоволенню, як похідні від вказаних позовних вимог, підлягають й позовні вимоги про скасування реєстраційних дій, проведених на підставі вказаного протоколу.

За таких обставин, позовні вимоги про:

- визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 06.04.2018 № 10241050014002468 щодо Товариства, проведеної державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.;

- визнання недійсними та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 06.04.2018 №10241070015002468 щодо Товариства, проведену державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

також підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені цих вимог - скасуванню.

Водночас колегія суддів зазначає про те, що:

- з наданої позивачем заяви свідка ОСОБА_10 слідує, що він не був знайомий з позивачем, не спілкувався з ним та не отримував від нього жодних документів, в тому числі і Довіреності, та взагалі не приймав участі у спірних загальних зборах;

- при вирішення спору сторін по суті колегія суддів не встановлює та не досліджує обставини щодо наявності у відповідача 2 конфліктів, в тому числі судових з орендодавцями, оскільки вказані обставини жодним чином не впливають на вирішення спору сторін по суті;

- зазначення у спірних Протоколі та Договорі імені, відмінного від імені позивача, а саме замість Павло , зазначено Петро , з огляду на зазначення ідентифікаційного номеру саме позивача, є опискою та само по собі може бути підставою для визнання їх недійсними.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2018 у справі № 925/394/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється повністю.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також підстави скасування судового рішення, апеляційна скарга ОСОБА_2 задовольняється повністю.

Щодо витрат по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

В позові позивач просить покласти судові витрати на відповідача 1.

Відповідно до 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Як слідує з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є шість немайнових вимог, проте відповідач 1 є відповідачем лише щодо однієї з них, а саме, визнання недійсним Договору, а щодо решти - відповідачем є відповідач 2.

За таких обставин, судовий збір, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України за вимогу про визнання недійсним Договору покладається на відповідача 1, а щодо решти вимог - на відповідача 2.

Щодо витрат позивача колегія суддів зазначає таке.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, в якому сума витрат на професійну правничу допомогу визначена позивачем в сумі 23 053 грн.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що позивачем суду не надано відповідних доказів понесення таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2018 у справі № 925/394/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.07.2018 у справі № 925/394/18 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (ідентифікаційний код 38833440), оформлені протоколом №06/04/2018-1 від 06.04.2018.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро від 06.04.2018, укладений між ОСОБА_2, в інтересах якого діяв ОСОБА_10, та ОСОБА_5.

6. Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (ідентифікаційний код 38833440), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро , рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства №06/04/2018-1 від 06.04.2018, та підписаний ОСОБА_5, підпис якого засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. за реєстровим № 3153.

7. Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 06.04.2018 № 10241050014002468 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (ідентифікаційний код 38833440), проведену державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

8. Визнати недійсними та скасувати внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, від 06.04.2018 №10241070015002468 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (ідентифікаційний код 38833440), проведене державним реєстратором Черкаської обласної філії КП Центр державної реєстрації Ревою В.О.

9. Визнати недійсною довіреність від 06.04.2018, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. за реєстровим номером 245.

10. Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 405 (чотири тисячі чотириста п'ять) грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Дніпро Агро (20702, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ольги Олійник, 6, ідентифікаційний код 38833440) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 22 025 (двадцять дві тисячі двадцять п'ять) грн.

12. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

13. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

14. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

15. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/394/18.

Повний текст постанови складено: 03.09.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна