Рішення

від 31.08.2018 по справі 826/495/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 серпня 2018 року справа №826/495/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Українська дистрибуційна компанія") доНаціональної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі по тексту - відповідач) треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (далі по тексту - третя особа 1, ТОВ "Мульті Медіа Сервіс") 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" (далі по тексту - третя особа 2, ТОВ "Міжнародний Медіа Центр - СТБ") 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (далі по тексту - третя особа 3, ТОВ "Студія 1+1") 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеодин" (далі по тексту - третя особа 4, ТОВ "Телеодин") 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV)" (далі по тексту - третя особа 5, ТОВ "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV)") 6. Приватне акціонерне товариство "Телеканал "ІНТЕР" (далі по тексту - третя особа 6, ПрАТ "Телеканал "ІНТЕР") 7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" (далі по тексту - третя особа 7, ТОВ "Телестудія "Служба інформації") 8. Приватне акціонерне товариство "Телекомпанія "ТЕТ" (далі по тексту - третя особа 8, ТОВ "Телекомпанія "ТЕТ") 9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА" (далі по тексту - третя особа 9, ТОВ "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА") 10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Експрес-Інформ" (далі по тексту - третя особа 10, ТОВ "Експрес-Інформ") про визнання нечинним та скасування рішення від 08 грудня 2016 року №2569 (протокол №42) "Про результати моніторингу загальнонаціональних телерадіоорганізацій на предмет дотримання порядку трансляції спонсорської інформації торгових марок, під якими випускаються алкогольні напої та реклами алкоголю, в частині регулювання рекламних роликів торгових марок "Шустов" та "Первак"

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 08 грудня 2016 року №2569 (протокол №42) "Про результати моніторингу загальнонаціональних телерадіоорганізацій на предмет дотримання порядку трансляції спонсорської інформації торгових марок, під якими випускаються алкогольні напої та реклами алкоголю", в частині регулювання рекламних роликів торгових марок "Шустов" та "Первак", мотивуючи позовні вимоги тим, що в рекламних роликах відсутні порушення вимог статті 22 Закону України "Про рекламу", а також зазначає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем поза межами його компетенції, оскільки контроль за дотриманням законодавства щодо змісту реклами здійснюється центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/495/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Мульті Медіа Сервіс", ТОВ "Міжнародний Медіа Центр - СТБ", ТОВ "Студія 1+1", ТОВ "Телеодин", ТОВ "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV)", ПрАТ "Телеканал "ІНТЕР", ТОВ "Телестудія "Служба інформації", ТОВ "Телекомпанія "ТЕТ", ТОВ "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА", ТОВ "Експрес-Інформ".

Відповідачем надано до суду письмові заперечення проти позову, які мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а також зазначено, що рішення прийнято відносно телерадіоорганізацій, а не відносно позивача, тому жодним чином не порушує його прав.

В судовому засіданні 30 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; представники третіх осіб до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення в період з 01січня 2016 року по 07 січня 2016 року здійснено моніторинг чотирнадцяти загальнонаціональних телерадіоорганізацій на предмет дотримання порядку трансляції спонсорської інформації торгових марок під якими випускаються алкогольні напої та реклами алкоголю.

За цей період в ефірі телеканалів, які належать ТОВ "Мульті Медіа Сервіс", ТОВ "Міжнародний Медіа Центр - СТБ", ТОВ "Студія 1+1", ТОВ "Телеодин", ТОВ "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV)", ПрАТ "Телеканал "ІНТЕР", ТОВ "Телестудія "Служба інформації", ТОВ "Телекомпанія "ТЕТ", ТОВ "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА", ТОВ "Експрес-Інформ", зафіксовано трансляцію реклами та спонсорської інформації, зокрема торгових марок "Шустов" та "Первак", що належать ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" з ознаками порушення Закону України "Про рекламу".

У зв'язку з виявленими порушеннями законодавства Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення звернулась до Незалежної медійної ради для надання експертного висновку щодо наявності в рекламі вказаних торгових марок порушення законодавства України.

У відповідь на звернення Незалежною медійною радою надано висновок від 02 серпня 2016 року №8, яким встановлено наявність порушень частини третьої статті 22 Закону України "Про рекламу", оскільки в рекламних роликах формується уявлення про те, що вживання алкогольних напоїв відповідних торгових марок є важливим фактором досягнення успіху в різноманітних сферах життя.

За результатами моніторингу та висновку Незалежної медійної ради Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення прийнято рішення від 08 грудня 2016 року №2569 (протокол №42), яким: визнано зміст рекламних роликів торгових марок "Шустов" та "Первак" такими, що містять ознаки порушення частини третьої статті 22 Закону України "Про рекламу"; вказано телерадіоорганізаціям на неприпустимість у подальшому здійснення трансляцій рекламних роликів, зміст яких порушує вимоги чинного законодавства; вирішено звернутись до Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформаційної політики з пропозицією виступити із законодавчою ініціативою щодо змін до Закону України "Про рекламу"; виконання рішення покладено на управління контролю та аналізу телерадіомовлення, управління представників Національної ради, юридичне управління; контроль за виконанням рішення покладено на голову Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Ю. Артеменка.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.

У межах спірних правовідносин суду належить встановити, чи впливає спірне рішення на права та інтереси позивача, а також наявність у рекламних роликах торгових марок "Шустов" та "Первак" фактів порушення вимог Закону України "Про рекламу".

Судом встановлено, що рекламні ролики, в яких Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення виявлено ознаки порушення вимог Закону України "Про рекламу" містять знаки для товарів і послуг зареєстровані Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" (номери заявок: m201519313, m201519314, m201519315) та належать ТОВ "Українська дистрибуційна компанія".

Крім того, в матеріалах справи наявні копії договорів укладених між ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" та ТОВ "ХАЙЛАЙН МЕДІА", ТОВ "Глобал Медіа Груп", ТОВ "МЕДІА 24", ТОВ "Старлайт Бренд Контент", ТОВ "СМАРТ РЕКЛАМА", ТОВ "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА", ТОВ "Континент Медіа Сервіс" та ТОВ "Медійні Системи Смарт" про надання послуг з виготовлення та розповсюдження реклами торгових марок "Шустов" та "Первак".

Враховуючи, що ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" є власником знаків для товарів і послуг які використані в рекламних роликах, що були визнані такими, що містять ознаки порушення вимог Закону України "Про рекламу" та той факт, що дані рекламні ролики транслювались на замовлення позивача, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення впливає на права та інтереси позивача.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення" встановлено, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення" передбачено, що Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки національного аудіовізуального продукту; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, визначених законом; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо обсягу ведення передач державною мовою; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов'язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог щодо надання звітної інформації (звітів) про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, а саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі телерадіоорганізацій.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулює Закон України "Про рекламу".

Частиною першою статті 26 Закону України "Про рекламу" зокрема передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Враховуючи наведені правові норми та той факт що оскаржуване рішення прийнято Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відносно телерадіоорганізацій, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що рішення прийнято відповідачем за відсутності повноважень.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про рекламу" встановлено, що реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань; забороняється з використанням осіб віком до 18 років як фотомоделей; не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв; не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років; не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя; не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв'язанню особистих проблем; не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами; не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв; не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів; не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої; забороняється шляхом розміщення зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, на будь-яких інших товарах, крім розміщення на товарах (предметах), пов'язаних із вживанням тютюнових виробів, запальничках, попільничках.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Як вбачається з оскаржуваного рішення та доводів викладених відповідачем у запереченнях проти позову, підтвердженням факту наявності в рекламних роликах торгових марок "Шустов" та "Первак" фактів порушення вимог Закону України "Про рекламу" є висновок Незалежної медійної ради від 02 серпня 2016 року №8.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження повноважень Незалежної медійної ради на проведення відповідних експертиз.

Судом встановлено, що Незалежна медійна рада є громадською організацією, яка не наділена повноваженнями проводити експертизи, у тому числі судові, тому її висновок не може бути належним доказом наявності порушень вимог Закону України "Про рекламу".

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність в рекламних роликах торгових марок "Шустов" та "Первак" фактів порушення вимог Закону України "Про рекламу" відповідачем до суду не надано.

При цьому, в матеріалах справи міститься лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 03 листопада 2015 року №2608-4-11/7, яким ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" роз'яснено що рекламні відеоролики торгової марки "Шустов" відповідають вимогам законодавства про рекламу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в рекламних роликах торгових марок "Шустов" та "Первак" фактів порушення вимог Закону України "Про рекламу", а тому рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 08 грудня 2016 року №2569 (протокол №42) є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 08 грудня 2016 року №2569 (протокол №42) "Про результати моніторингу загальнонаціональних телерадіоорганізацій на предмет дотримання порядку трансляції спонсорської інформації торгових марок, під якими випускаються алкогольні напої та реклами алкоголю".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, 12; ідентифікаційний код 37310549) Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2; ідентифікаційний код 00063928)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (01601, м. Київ, вул. Воровського, 22 літ. А, ідентифікаційний код 32798254)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" (03113, м. Київ, Івана Шевцова, 1, ідентифікаційний код 20044726)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 23, ідентифікаційний код 23729809)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеодин" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 7, ідентифікаційний код 30177781)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV)" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, ідентифікаційний код 14323764)

Приватне акціонерне товариство "Телеканал "ІНТЕР" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30, ідентифікаційний код 23507865)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" (01601, м. Київ, вул. Воровського, 22 літ. А, ідентифікаційний код 21638497)

Приватне акціонерне товариство "Телекомпанія "ТЕТ" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 23, ідентифікаційний код 16391959)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Нахімова, 170, ідентифікаційний код 05744121)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Інформ" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, ідентифікаційний код 30184432).

Суддя В.А. Кузьменко