3/218
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"19" червня 2007 р. Справа № 3/218
« 19 » червня 2007 року справа № 3/218
10 год. 15 хв.
За позовом Державної податкової інспекції у Щорському районі м.Щорс, вул.Леніна, 91
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тур”янський консервний завод” Щорський район, с.Тур”я, вул.Лісна, 1
про стягнення 611,43 грн. за рахунок активів
Суддя В. М. Репех
За участю секретаря судового засідання Карнабеда Т. О.
Представники сторін :
від позивача: Кусий В. В. –головний держподатревізор-інспектор з питань погашення прострочених податкових зобов”язань, довіреність № 684 від 30.05.2007р.
від відповідача: не з”явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач заявив позов про стягнення податкового боргу в сумі 611,43 грн. за рахунок активів платника податків, який виник станом на 14.05.2007р.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що сума податкового зобов”язання є узгодженою, але не сплачена відповідачем.
Відповідач в засідання суду не з”явився. Про час та місце розгляду справи він повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 480865 та № 504039.
Суд, з”ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Тур”янський консервний завод” зареєстроване як суб”єкт підприємницької діяльності розпорядженням Щорської райдержадміністрації № 274 від 11.07.2001р. Перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Щорському районі з 25.07.2001р., а тому згідно ст.4, п.3 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” зобов”язано сплачувати належні суми податків і зборів (обов”язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.
Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету.
Так, за даними позивача, станом на 14.05.2007р. відповідач має податкову заборгованість в сумі 611,43 грн., а саме: 571,86 грн. податкового боргу по земельному податку та 39,57 грн. податкового боргу по комунальному податку.
Сума податкового боргу виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковим органом за результатами перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов”язання платником податків, про що складено акти від 15.01.2007р. № 15-03/6 та № 15-03/7.
Так, проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III.
Відповідальність за дане порушення передбачена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III, відповідно до якої у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкові повідомлення-рішення повернулись на адресу інспекції у зв”язку з відмовою від одержання кореспонденції і були розміщені на дошці податкових оголошень.
Нараховану суму податкового зобов”язання відповідач не оскаржив в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Саме цім Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.
У відповідності з п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов”язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації до органів державної податкової служби і підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов”язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов”язання платника податків.
Нараховану суму податкового зобов”язання відповідач не оскаржив, таким чином вона є узгодженою.
Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону у випадках адміністративного узгодження суми податкового зобов”язання платник податків зобов”язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов”язання в строки передбачені п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, отже вона у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковий борг це в будь-якому випадку узгоджене податкове зобов'язання, яке не сплачене у встановлений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Активами платника податків згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Податкова інспекція направляла відповідачеві першу № 1/22 від 24.10.2001р. ( вручена платнику 24.10.2001р. ) та другу № 2/87 від 27.11.2001р. ( вручена платнику 27.11.2001р. ) податкові вимоги, як це передбачено Порядком направлення органом державної податкової служби України податкових вимог платникам податків.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу” державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У зв'язку з несплатою податкового боргу позивач 22.05.2007р. звернувся з позовом до суду та просить у рахунок його погашення звернути стягнення на активи відповідача.
Заявлений до стягнення податковий борг підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями та, з огляду на приписи ст. 5 Закону N 2181, є узгодженим.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки податкові зобов”язання не були погашені платником податку самостійно вони підлягають стягненню примусово за рахунок його активів у відповідності з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Керуючись п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути за рахунок активів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тур”янський консервний завод” ( Щорський район, с.Тур”я, вул.Лісна, 1, код ЄДРПОУ 05388977 ) до місцевого бюджету 571,86 грн. податкового боргу по земельному податку ( 33212811700592 в УДК в Чернігівській області ).
Стягнути за рахунок активів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тур”янський консервний завод” ( Щорський район, с.Тур”я, вул.Лісна, 1, код ЄДРПОУ 05388977 ) до місцевого бюджету 39,57 грн. податкового боргу по комунальному податку ( 33216828700570 в УДК в Чернігівській області ).
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя В. М. Репех
Повний текст постанови підписаний
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 762153 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні