Постанова

від 31.08.2018 по справі 394/423/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.2018 року м. Кропивницький

Справа №394/423/17

Провадження № 22-ц/781/1291/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О.Л. (головуючий, суддя-доповідач), Авраменко Т.М., Голованя А.М.,

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство Еліт ,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (суддя Партоліна І.П.) від 3 травня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

13 червня 2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство Еліт (далі - ПСП Еліт або позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення збитків.

Позивач посилався на те, що 2 серпня 2012 року між ПСП Еліт та ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 3,43 га, розташованої на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, строком на 10 років, який зареєстровано відділом Держкомзему Новоархангельського району 23 жовтня 2012 року. У ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, а земельну ділянку успадкував відповідач по справі. У квітні 2016 року ОСОБА_4, всупереч умовам укладеного договору оренди, зайняв земельну ділянку, яка вже була засіяна позивачем насінням кукурудзи, переорав її та засіяв насінням сої. Внаслідок незаконних дій відповідача, ПСП Еліт були спричинені збитки у розмірі 130914 грн., які просив суд стягнути з відповідача.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 3 травня 2018 року позов ПСП Еліт задоволено. Суд присудив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПСП Еліт збитки у розмірі 130914 грн. а також сплачений судовий збір.

Суд мотивував своє рішення тим, що внаслідок смерті ОСОБА_5 всі права та обов'язки орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 2 серпня 2012 року перейшли від спадкодавця до ОСОБА_4, який всупереч умов договору та з порушенням прав позивача навесні 2016 року переорав оброблену і засіяну зерном кукурудзи земельну ділянку і пересіяв її зерном сої. Тим самим позивачу було завдано збитків, розмір яких визначено актом, затвердженим розпорядженням Новоархангельської районної державної адміністрації згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2013 року № 284.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Відповідач оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. В поданій ним апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на його користь понесені витрати по сплаті судового збору.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому , що на думку відповідача суд неповно з?ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального і процесуального права. Суд не встановив наявність вини відповідача у заподіянні позивачу збитків. Суд не надав правової оцінки та не встановим якими належними і допустимими доказами підтверджується розмір збитків позивача. Суд безпідставно дійшов висновку, що акт, затверджений Новоархангельською районною державною адміністрацією щодо визначення розміру заподіяних ПСП Еліт збитків, є достатньою підставою для їх стягнення в розмірі заявленому позивачем. Суд не взяв до уваги посилання відповідача, що в акті від 30 квітня 2016 року не наведено відомості про ідентифікацію обстежуваної земельної ділянки, відомості про посіяну на ній сільгоспкультуру. Суд не врахував, що про включення відповідача до складу комісії йому нічого не було відомо і в її роботі він участі фактично не приймав. Суд необґрунтовано відмовив в задоволенні його клопотань про залучення до участі у справі в якості третьої особи Новоархангельської районної державної адміністрації та про призначення судової економічної експертизи. Суд належним чином не мотивував своє рішення.

Узагальнені доводи і заперечення позивача

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на хибність доводів апеляційної скарги. Він вважає, що суд правильно встановив факт порушення відповідачем умов договору та заподіяння збитків, розмір яких підтверджено належними і допустимими доказами

Суд першої інстанції встановив такі обставини справи:

ОСОБА_5 являвся власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 3,43 га призначеної для ведення товарного сільського господарства на території Нерубаївської сільської ради, що посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 (а.с. 10).

2 серпня 2012 року між ОСОБА_5 та ПСП Еліт був укладений договір оренди належної ОСОБА_5 на праві власності земельної ділянки НОМЕР_4 розміром 3,43 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області строком на 10 років. Договір зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК 23 жовтня 2012 року за № 352360004003942.

Внаслідок смерті ОСОБА_5, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року, земельну ділянку успадкував його син - ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори 18 липня 2014 року.

В результаті прийняття спадщини до відповідача перейшли всі права та обов'язки орендодавця в межах умов договору оренди земельної ділянки від 2 серпня 2012 року,.

Актом від 30 квітня 2016 року, складеним комісією за участі начальника управління АПР Новоархангельської РДА, сільського голови та землевпорядника Нерубайської сільської ради, агронома та бухгалтера ПСП Еліт , засвідчено, зокрема, факт того, що на земельній ділянці площею 3,4350 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка перебуває у оренді ПСП Еліт , орендарем 10 квітня 2016 року було посіяно насіння гібриду кукурудзи сорту Канзас . При обстеженні комісія встановила, що на даній ділянці сходи кукурудзи знищено механічним обробітком і виявлено в ґрунті насіння сої. Встановлено, що невідомими особами було здійснено пересів кукурудзи соєю.

Згідно спільної письмової заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яка адресована ряду державних установ та ПСП Еліт , вони з осені 2015 року приступили до користування належними їм земельними ділянками, які прийняли у спадок, та 29 квітня 2016 року засіяли належну їм землю сільськогосподарськими культурами.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд правильно встановив, що 2 серпня 2012 року між позивачем і ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на десять років, який зареєстровано відділом Держкомзему в Новоархангельському районі 23 жовтня 2012 року.

Враховуючи, що п. 43 договору оренди передбачено, що він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації, договір набрав чинності 23 жовтня 2012 року є діє до 23 жовтня 2022 року.

За загальним правилом, сформульованим у ст. 32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п. 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За умовами пункту 39 договору розірвання оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Таким чином у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 та прийняття спадщини відповідачем по справі, до останнього перейшли права та обов'язки орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 2 серпня 2012 року, тобто відбулася заміна сторони в зобов'язанні. Отже умови вказаного договору є обов'язковими, як для позивача та і для відповідача по справі.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно ст. 27 цього ж Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 28 Закону передбачено , що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Право землекористувача на відшкодування завданих йому збитків також унормовано главами 23, 24 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Положеннями частин 1 і 3 ст. 157 ЗК встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забрудненнятериторії, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходамиі стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачамвстановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже створення орендодавцем умисно або через необережність перешкод орендарю у здійсненні його прав на орендовану земельну ділянку, які спричинили останньому збитки, являється порушенням зобов'язання з боку орендодавця і є підставою для настання його цивільно-правової відповідальності, зокрема у вигляді зобов'язання відшкодувати завдані збитки.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку наданим позивачем письмовим доказам та вірно встановив, що 10 квітня 2016 року ПСП Еліт було здійснено посів насіння гібриду кукурудзи сорту Канзас на земельній ділянці площею 3,4350 га з кадастровим номером НОМЕР_5, а 30 квітня 2016 року комісією було встановлено, що сходи кукурудзи на цій земельній ділянці знищено механічним обробітком а земельну ділянку засіяно насінням сої.

Відповідач посилався на відсутність доказів того, що вказані обставини мали місце на земельній ділянці, яку ОСОБА_5 передав в оренду ПСП Еліт .

Проте, згідно комісійного акту від 30 квітня 2016 року (а.с. 23), земельні ділянки на яких виявлено знищення посівів кукурудзи та пересіювання іншою культурою ідентифіковані за їх кадастровими номерами.

Крім того, суд врахував письмову заяву відповідача 30 квітня 2016 року (а.с. 20) якою він повідомив ПСП Еліт та інших осіб, що приступив до користування належною йому земельною ділянкою площею 3,43 га та 29 квітня 2016 року засіяв її.

При цьому відповідач не заперечував факт того, що саме він написав таку заяву позивачу та не надав доказів своєї непричетності до цих подій.

Заперечуючи правильність наданої судом першої інстанції оцінки письмової заяви ОСОБА_4 від 30 квітня 2016 року, відповідач не надав суду власної оцінки викладеним у ній обставинам та не спростував їх.

Зміст цієї заяви узгоджується і з іншими зібраними у справі доказами.

При цьому вбачається, що відповідач достеменно знав про наявність у позивача прав на належну йому земельну ділянку.

Такі умисні дії відповідача, які обмежили позивача у реалізації права на використання орендованої земельної ділянки, суперечать змісту існуючого між сторонами договору оренди земельної ділянки, порушують права орендаря, створюють йому перешкоди у користуванні нею та завдають втрат (збитків).

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати з звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач обґрунтовано посилався на те, що завдані йому протиправними діями відповідача реальні збитки відповідають понесеним витратам на обробіток та посів земельної ділянки, а упущена вигода становить розмір недоотриманих доходів, які б він міг отримати, за умови виконання договору оренди земельної ділянки орендодавцем.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 157 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, позивач звернувся до Новоархангельської районної державної адміністрації.

Суд зробив правильний висновок що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, а не Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, оскільки зайняття земельної ділянки відповідачем не є самовільним (тобто таким, що вчинено без правовстановлюючого факту на підставі якого виникає право на земельну ділянку), оскільки він є її власником, проте здійснене з порушення умов договору оренди та прав орендаря, чим завдано збитків землекористувачу.

Розмір завданих позивачу збитків визначено створено розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 13 травня 2016 року № 109-р (а.с. 78) комісією до складу якої, серед інших, включено відповідача.

Результати роботи комісії оформлено актом від 9 червня 2016 року № 1 (а.с. 82), затвердженого розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 30 червня 2016 року № 163-р (а.с. 77).

Згідно вказаного акту ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 3,4350 га завдано ПСП Еліта прямих збитків на суму 18505 грн. та у вигляді неодержаного доходу на суму 112409 грн.

Судом встановлено і вказані обставини відповідачем не спростовані, що ПСП Еліт надало розрахунок збитків правильність яких підтверджено також аудитором (а.с. 136 - 140).

На спростування позовних вимог в суді першої інстанції відповідач заявляв клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи для вирішення питання чи підтверджено документально розрахунок збитків позивача в сумі 130914 грн. При цьому в мотивувальній частині свого клопотання відповідач посилався на необхідність перевірки обґрунтованості розрахунку саме неотриманого позивачем прибутку та необхідність для цього спеціальних знань. Проте відповідач посилався на документальну необґрунтованість розрахунку величини непрямих збитків, а не на неможливість здійснення математичної перевірки розрахунку без спеціальних знань в галузі економіки. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні даного клопотання, зазначивши що до завдань економічної експертизи не належить проведення ревізійних дій.

Таке ж клопотання заявлено представником відповідача в суді апеляційної інстанції. Ухвалою апеляційного суду від 6 липня 2018 року в задоволенні цього клопотання відмовлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив реальність можливості отримання позивачем прибутків від земельної ділянки є безпідставними.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5 - 6), позивач являється юридичною особою приватного права основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном. Позивач орендував земельну ділянку сільськогосподарського призначення для її використання за призначенням вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, за відсутності перешкод з боку відповідача, позивач мав виростити урожай засіяної ним кукурудзи, зібрати його, реалізувати і отримати дохід.

Отже та обставина, що позивач обробляв земельну ділянку для здійснення своєї підприємницької діяльності, метою якої є отримання прибутку від реалізації сільгосппродукції, красномовно свідчить про наявність у нього реальної можливості отримання прибутків.

Дослідивши надані сторонами докази, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованим і доведені наданими позивачем доказами, тому позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідача не брав участі в роботі комісії для визначення розміру збитків, не свідчить про неправильність самого розрахунку.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову суду в залученні до участі у справі Новоархангельської районної державної адміністрації в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. По-перше, відповідач належним чином не обґрунтував своє клопотання, а по-друге, відмова в задоволенні такого клопотання жодним чином на вплинула на права відповідач і не потягла за собою неправильне вирішення спору.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргумент апеляційної скарги є аналогічними його запереченням на позов та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення і зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Про судові витрати

Судові витрати в даній справі на стадії апеляційного її розгляду складаються з витрат відповідача на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги в сумі 2967 грн. 67 коп.

У зв'язку з тим, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення понесені по відповідачем судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 3 травня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: Т.М. Авраменко

А.М. Головань