Рішення

від 14.08.2018 по справі 334/6632/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 14.08.2018

Справа № 334/6632/16-ц

Провадження № 2/334/346/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного підприємства Гарфілд про усунення перешкод користування нежитловим приміщенням, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного підприємства Гарфілд про усунення перешкод користування нежитловим приміщенням, стягнення матеріальної шкоди, позовні вимоги якого пізніше були уточнені, в якому позивач просить суд усунути перешкоди користування нежитловим приміщенням та стягнути з відповідачів ОСОБА_3, Приватного підприємства Гарфілд на його користь майнову шкоду у виді понесених збитків у розмірі 184400 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста гривень), а також понесені ним судові витрати у виді сплаченої суми судового збору.

Позов обґрунтований тим, що позивач є власником нежитлового приміщення IX, будинку торгівлі інв. № 03416, заг. площею 98,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2016р. № 15944668, свідоцтвом від 11.08.2016р. № 766 та технічним паспортом від 25.08.2016р.

Дані приміщення були придбані позивачем на електронних торгах, організатором яких було Державне підприємство СЕТАМ , а продавцем Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області. Попереднім власником та зберігачем цих приміщень була відповідач - ОСОБА_3.

Після оформлення документів про право власності на вказані вище приміщення, позивач неодноразово звертався в усній формі до ОСОБА_3 та до належного їй приватного підприємства Гарфілд про звільнення належного йому на праві власності нежитлового приміщення IX; звільнення даного приміщення від особистих речей ОСОБА_3 і ПП Гарфілд , та рухомого майна інших фізичних і юридичних осіб; складення акту-прийому передачі приміщення IX; усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а саме приміщенням IX.

08 вересня 2016 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір оренди №10 вказаного нежитлового приміщення з орендною платою 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн. на місяць. Відповідно до пункту 3.1 даного договору Орендодавець повинен був передати, а Орендар прийняти дане приміщення протягом 5 (п'яти) днів.

Але виконати умови договору оренди та передати зазначене майно у оренду позивач не зміг, оскільки відповідачі незаконно, без відповідної правової підстави не звільнили приміщення, не звертаючи уваги на вимоги про звільнення приміщення, та вимоги усунення перешкод користування та розпорядження його майном.

Такі дії/бездіяльність ПП Гарфілд та ОСОБА_3 призвели до того, що позивачем був порушений п. 3.1. вказаного вище договору оренди, оскільки з вини ПП Гарфілд та ОСОБА_3, позивач був позбавлений можливості передати орендарю вказане вище приміщення.

Оскільки вказана у договорі вартість орендної плати за один місяць становила 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн., протягом 21 місяця з 12.09.16 по 13.06.18 позивач міг би одержати від оренди приміщення 184400 грн.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідачів, позивач не мав можливості на виконання договору оренди передати спірне майно орендарю, та не одержав у зв'язку з цим доход від оренди приміщення, згідно договору оренди з ОСОБА_4О , який би міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, що є для нього упущеною вигодою.

На підставі наведеного позивач просить суд захистити його майнові права, шляхом задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача позовні вимоги підтримали та просять суд задовольнити повністю.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ПП Гарфілд за дорученням, ОСОБА_5, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав та заперечив.

Заперечення обґрунтовано, що ОСОБА_3 оскаржує порядок проведення електронних торгів на яких відбувся продаж нежитлового приміщення, яке придбав позивач та заявляє вимогу про усунення перешкод його користування. За вказаними позовними вимогами Ленінський районний суд міста Запоріжжя 25.01.18 відкрив провадження у справі №334/447/18 за позовом ОСОБА_3 до Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області. Державного підприємства СЕТАМ , про визнання торгів недійсними. Також в провадженні Ленінського районного суду знаходиться справа №334/443/18 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ Кредитні ініціативи та приватного нотаріуса ОСОБА_6, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю. Провадження у даній справі відкрито 25.01.18. Тобто у разі задоволення вищезгаданих позовів будуть відсутні підстави для задоволення вимог позивача про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

Також відповідач у відзиві на позов повністю заперечив проти розміру позовних вимог в зв'язку з тим, що відповідач повідомляв позивача після проведених електронних торгів, що не згоден з порядком їх проведення та буде їх оскаржувати в суді. Тому відповідач вважає, що у позивача були відсутні підстави використовувати спірне нежитлове приміщення з метою отримання будь-якої вигоди, так як відповідачем було відмовлено позивачу в передачі нежитлового приміщення з повідомленням йому причини відмови, а саме в зв'язку з оскарженням порядку проведення електронних торгів у суді.

На підставі наведеного, представник відповідачів через відзив на позов просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач ОСОБА_1 у своїй відповіді відповідачу ОСОБА_3 на відзив проти позову зазначив, що оскарження електронних торгів не означає, що він вже не власник нежитлового приміщення та не має права вимагати звільнення свого приміщення.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, допоки не буде встановлено протилежного, правомірність набуття права власності презюмується, внаслідок чого вимога власника про усунення перешкод в користуванні власністю не може стояти в залежності від вирішення питання про правомірність набуття власником майна.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, з моменту початку проведення електронних торгів з 21 липня 2016 року відповідачами вони не оскаржувалися.

Твердження відповідача, що у позивача були відсутні підстави здавати в оренду приміщення є хибним та не основується на законі, оскільки право власності позивача не скасоване, а тому, він як власник мав право і має право розпорядитися належним йому на праві власності приміщенням.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд позовні вимоги задовольняє у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення IX, будинку торгівлі інв. № 03416, загальною площею 98,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2016р. № 15944668, свідоцтвом від 11.08.2016р. № 766 та технічним паспортом від 25.08.2016р.

Дані приміщення були придбані позивачем на електронних торгах організатором яких було Державне підприємство СЕТАМ , а продавцем Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області. Попереднім власником та зберігачем цих приміщень була відповідач - ОСОБА_3.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами той факт, що попереднім власником даного нежитлового приміщення була відповідач ОСОБА_3, яка, незважаючи на те, що нерухоме майно вибуло з її власності, продовжує займати це приміщення разом з відповідачем - ПП Гарфілд .

На цей час відповідачі не звільнили вказане приміщення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Такі ж вимоги встановлюються ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно зі ст. 317-319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Крім того, підлягає задоволенню також вимога позивача про стягнення майнової шкоди у виді втраченої вигоди, оскільки зібраними у справі доказами та встановленими обставинами справи, суд вважає доведеним факт, заподіяння позивачу ОСОБА_1 майнової шкоди у формі збитків, які є наслідком умисних дій ОСОБА_3 та ПП Гарфілд щодо відмови від звільнення належного позивачу ОСОБА_1 нежитлового приміщення, що в свою чергу спричинило перешкоди у виконанні взятих на себе зобов'язань за договором оренди від 08.09.2016 року, по передачі вищевказаних приміщень орендарю ОСОБА_4.

Судом встановлено, що 08 вересня 2016 року позивач уклав з ОСОБА_4 договір оренди №10 вказаного нежитлового приміщення з орендною платою 8800 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 3.1 даного договору Орендодавець повинен був передати, а Орендар прийняти дане приміщення протягом 5 (п'яти) днів.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ПП Гарфілд та ОСОБА_3 сторонами договору оренди не являються та жодних доказів їх майнових прав на об'єкт оренди суду не представлено. Водночас як встановлено судом, вчинення перешкод саме відповідачами призвело до порушення умов укладеного між сторонами договору оренди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

У зв'язку з невиконанням відповідачами ОСОБА_3 та ПП Гарфілд вимог позивача ОСОБА_1 щодо звільнення належного йому на праві власності приміщення IX, будинку торгівлі інв.№ 03416, заг. площею 98,6 кв.м., що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16, створені перешкоди у виконанні умов договору оренди від 08.09.2016 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в частині передачі у користування вказанного нежитлового приміщення протягом п'яти днів ( п. 3.1 Договору оренди), що в свою чергу завдало позивачу ОСОБА_1, як орендодавцю збитки у виді доходів, які б він міг реально одержати за звичайних обставин за договором оренди та у майбутньому на більш сприятливих для себе умовах здачі нерухомості в оренду за рахунок інфляції, якби його право не було порушено відповідачами ОСОБА_3 та ПП Гарфілд .

Таким чином, завдані збитки у виді упущеної вигоди за період починаючи з моменту визначеного у договорі оренди часу передачі у користування об'єкту оренди - 12.09.2016 року та до заявленого позивачем терміну 13.06.2018 року, що згідно представленого суду розрахунку становить у розмірі 184800,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ПП Гарфілд солідарно на користь позивача ОСОБА_1

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, у відповідності зі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, відповідно на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3360,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12-13, 17-18, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод користування нежитловим приміщенням до відповідачів ОСОБА_3. Приватного Підприємства Гарфілд та стягнення з відповідачів ОСОБА_3, Приватного Підприємства Гарфілд на його користь майнової шкоди - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3, Приватне підприємство Гарфілд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю ОСОБА_1 шляхом звільнення належного йому на праві власності нежитлового приміщення ІХ площею 98,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Таганська 16, від відповідачів ОСОБА_3 і Приватного Підприємства Гарфілд ; звільнення даного приміщення від особистих речей ОСОБА_3 і Приватного Підприємства Гарфілд та рухомого майна інших фізичних і юридичних осіб.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та Приватного Підприємства Гарфілд (69041, м. Запоріжжя, вул. Таганська, б. 16, нежиле приміщення IX, ідентифікаційний номер 33570854) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у виді втраченої вигоди у розмірі 184800 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та Приватного Підприємства Гарфілд (69041, м. Запоріжжя, вул. Таганська, б. 16, нежиле приміщення IX. ідентифікаційний номер 33570854) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 3360 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст виготовлений 20 серпня 2018 року.

Суддя О.М. Гнатюк