Рішення

від 03.11.2008 по справі 2-42/2008

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-42/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 листопада 2008 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Канурної О.Д.

при секретарі     Черкасової О.В.

за участю:

позивача     ОСОБА_1О

адвоката     ОСОБА_2

відповідача     ОСОБА_3

представника відповідача     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання

батьківства та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2007 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів.

В обгрунтування своїх позовних вимог, які підтримала в судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що вона з відповідачем познайомилася в серпні 2004 року. В листопаді 2004 року її батьки купили їй квартиру за адресою: Донецька обл. Добропільський район м. Білозерське вул. 50 років Жовтня 22-51, куди вона переїхала разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач навчався в м. Харкові і на її день народження 19 березня 2005 року уночі приїхав до неї за вищевказаною адресою і ночував у неї. 20 березня 2005 року ОСОБА_3 поїхав в м. Харків. В квітні 2005 року їй стало відомо, що вона вагітна, але одразу вона йому про вагітність не повідомила, так як з ним посварилася і із-за відсутності телефона не могла з ним зв'язатися. В серпні 2005 року вона повідомила відповідачу, що вагітна. На протязі її вагітності вони підтримували з відповідачем нормальні стосунки, планували реєструвати шлюб. 19 грудня 2005 року вона народила двох дітей: ОСОБА_2 і ОСОБА_7. В свідоцтві про народження дітей згідно до ст. 135 СК України батьком дітей записано ОСОБА_8. До закінчення університету відповідач кожну свою відпустку проживав разом з нею, турбувався про дітей, надавав матеріальну допомогу. Але батько відповідача сумнівався в тому, що вона була вагітна від ОСОБА_3 і наполягав на проведенні експертизи, вона не заперечувала, так як була переконана, що батьком дітей є відповідач. В м. Донецьку була проведена експертиза і було встановлено, що батьківство ОСОБА_3 відносно народжених дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_7 виключається. Вона не згодна з даним висновком, так як вважає, що батьком її дітей -ОСОБА_2 і ОСОБА_7 є відповідач, так як на той період вона близьких відношень з іншими

чоловіками не мала, тому вважає висновок спеціаліста № 409 від 06.10.2007 року не відоповідаючим дійсності. Крім того, відповідач матеріальної допомоги на дітей не надає.

Просить суд визнати ОСОБА_3 батьком відносно дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7, 19 12.2005 року народження, стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав і суду пояснив, що дійсно між ним і позивачкою були близькі відносини на період 19 березня 2005 року, але вважає, що вона завагітнити не могла. Сімейних відносин у них не було і він сам, а не його батько сумнівався в тому, що ОСОБА_1 вагітна від нього. Ніякої матеріальної допоми він не надавав дітям, спільного господарства з ОСОБА_1О не вів.

Просить суд відмовити позивачці в позовних вимогах в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно між ОСОБА_10 і ОСОБА_3 в 2005 року були близзькі стосунки, відповідач на той час навчався в Харківському університеті і іноді на каникулах проживав у ОСОБА_1 за адресою: Донецька обл. Добропільський район м. Білозерське вул. 50 років Жовтня 22-51.

19 грудня 2005 року ОСОБА_1 народила двох дітей: сина ОСОБА_9 і сина ОСОБА_7, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (ас. 9-Ю). Згідно до ст. 135 СК України батьком дітей записано ОСОБА_8.

Частиною 2 ст. 128 СК України передбачено, що підставою для визначення батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно висновку спеціаліста № 409 Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи відділення судово-медичної іммунології від 06.10.2007 року, батьківство ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_9 і ОСОБА_7 виключається (ас. 11-14).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відповідно до ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства має грунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Доказом батьківства можуть буть різні обставини (відомості), насамперед, висновок судово-генетичної експертизи.

Як вибачається із висновка експерта № 20/08-і від 23.09.2008 року Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що батьківство гр-ка ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_9, народжених гр-кою ОСОБА_1 19.12.2005 року, виключається за локусами FGA, D21S11 TaD18S51 (ас. 49-52).

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи, що в судовому засіданніне не надано доказів, що відповідач є батьком дітей ОСОБА_9 і ОСОБА_7, народжених ОСОБА_1 19.12.2005 року, то і сплачувати аліменти на утримання дітей ОСОБА_9 і ОСОБА_7 він не зобов'язаний.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання батьківства відносно дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення аліментів відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.