Постанова

від 29.08.2018 по справі 27-31/146-03-2842

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 27-31/146-03-2842 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.12.2017;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Енергоринок

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2018

у справі № 27-31/146-03-2842

за позовом: Державного підприємства Енергоринок

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго

про: стягнення 911 207 858,91 грн.

суддя першої інстанції: Демешин О.А., час та місце ухвалення ухвали: 13.06.2018, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2005 у справі №27-31/146-03-2842 первісний позов Державного підприємства Енергоринок до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго задоволено частково: з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго стягнуто 766 760 595, 27 грн. основного боргу, 259 006 080,58 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних, 10 000 000 грн. пені; вирішено питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго пені в сумі 155 283 815,90 грн. за первісним позовом Державного підприємства Енергоринок до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго відмовлено; в задоволені зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго до Державного підприємства Енергоринок про зміну договору № 427/01 від 14.10.1998 відмолено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 по справі №27-31/146-03-2842, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2006, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2005 у справі №27-31/146-03-2842 змінено та пункти 2-4 його резолютивної частини викладено в наступній редакції: Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок 766 760 595,27 грн. боргу, 129 051 129,48 грн. інфляційних нарахувань, 59 848 339,32 грн. 3% річних, 100 000, 00 грн. пені, 21 318,00 грн. - понесених витрат на оплату держмита та 98,65 грн. - понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частин позову - відмовити ; в решті рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2005 залишено без змін, у зв'язку з чим пункт 5 його резолютивної частини слід вважати пунктом 3; розстрочено виконання судового рішення строком на 480 місяців з щомісячним стягненням з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок по - 1 991 229,91грн., починаючи з 1 січня 2007 року.

06.05.2006 на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 по справі № 27-31/146-03-2842 господарським судом був виданий відповідний наказ.

20.04.2007 на адресу стягувача на підставі поданої ним заяви про внесення виправлень до наказу, направлено наказ на примусове виконання рішення від 06.05.2006.

25.07.2007 Державне підприємство Енергоринок в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2005 по справі №27-31/146-03-2842, за результатами розгляду якої, ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2007 в задоволенні заяви Державного підприємства Енергоринок відмовлено.

04.11.2008 Державне підприємство Енергоринок в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 11.05.2005 у справі № 27-31/146-03-2842 на строк до десяти років рівними щомісячними платежами, провадження за якою припинено ухвалою від 24.12.2008.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2009, ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.12.2008 по справі № 27-31/146-03-2842 скасовано, в задоволенні заяви Державного підприємства Енергоринок про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2005 - відмовлено.

11.09.2009 Держане підприємство Енергоринок звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області по даній справі згідно з наказом від 06.05.2006.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.09.2009 в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 06.05.2006 у справі № 27-31/146-03-2842 - відмовлено.

06.10.2009 Державне підприємство Енергоринок в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України звернулось до Господарського суду Одеської області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило:

- визнати неправомірними дії органу ДВС, які полягають у відмові відкрити виконавче провадження та прийняти наказ господарського суду Одеської області від 06.05.2006 №27-31/146-03-2842 до виконання;

- визнати недійсною постанову органу ДВС від 21.09.2006 №14858726 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- зобов'язати орган ДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області від 06.05.2006 №27-31/146-03-2842.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.03.2010, яка залишена без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2010 та Вищого господарського суду України від 11.08.2010, у задоволенні скарги Держаного підприємства Енергоринок на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 Державному підприємству Енергоринок відмовлено у прийнятті заяви про надання розстрочки на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2005 по справі №27-31/146-03-2842.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2010 в задоволені заяви Держаного підприємства Енергоринок про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2005 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2011 за результатами розгляду заяви Державного підприємства Енергоринок про виправлення помилки та приведення наказу від 06.05.2006 № 27-31/146-03-2842 у відповідність до вимог Закону України Про виконавче провадження , внесено виправлення до наказу Господарського суду Одеської області від 06.05.2006 у справі № 27-31/146-03-2842, шляхом його доповнення наступним змістом: Наказ дійсний для пред'явлення державному виконавцю протягом трьох років у відповідності до ст. 21 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2013 за результатами розгляду заяви Державного підприємства Енергоринок , замінено Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на правонаступника - Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Одесаобленерго .

В червні 2018 року Державне підприємство Енергоринок звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою щодо заміни найменування боржника, в якій просило здійснити заміну Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго , у зв'язку зі зміною його найменування на Акціонерне товариство Одесаобленерго (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м.Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б).

Заява з посиланням на ст. 52 Господарського процесуального кодексу України обґрунтована тим, що відповідачем здійснено перейменування з Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на Акціонерне товариство Одесаобленерго , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено відповідні відомості. Вищезазначені обставини впливають на законні права та інтереси Державного підприємства Енергоринок як кредитора та стягувача у відносинах з боржником щодо оплати ним заборгованості та виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 у задоволені заяви Державного підприємства Енергоринок , в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, про заміну найменування боржника з Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на Акціонерне товариство Одесаобленерго - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заміна найменування особи не є реорганізацією цієї особи, заміною боржника в зобов'язанні та заміною особи у відносинах, внаслідок чого є залучення правонаступника відповідного учасника справи, тобто заміна найменування - не є правонаступництвом в розумінні ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно судом звернуто увагу, що згідно ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по-батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Не погодившись з означеною ухвалою суду Державне підприємство Енергоринок звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити заяву Державного підприємства Енергоринок від 01.06.2018 №01/44-7074 та здійснити заміну Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго у справі №27-31/146-03-2842, у зв'язку зі зміною його найменування, на Акціонерне товариство Одесаобленерго (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м.Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б).

Підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, на думку апелянта, є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що у зв'язку із невизначеністю процесуальним законодавством питання зміни назви сторони у справі, під час розгляду даного питання підлягав застосування принцип аналогії закону, а саме ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, що забезпечило б належний захист прав та законних інтересів Державного підприємства Енергоринок щодо своєчасності та обов'язковості виконання боржником постанови суду у даній справі.

На необхідність застосування такого підходу, за твердженням апелянта, вказує і та обставина, що питання зміни найменування сторони висвітлювалось в Пленумі Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції в розрізі та в процесі роз'яснення порядку застосування ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017).

Крім того, апелянт також наголошує, що відповідачем самостійно виконується графік розстрочки, встановлений постановою Одеського апеляційного господарського суду, судовий наказ на виконанні органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, не перебуває, а тому посилання суду на положення ст. 15 Закону України Про виконавче провадження є помилковим.

Невідповідність назви боржника, зазначеного у виконавчому документі, його фактичному найменуванню, з огляду на приписи ч.3 п.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , позбавить скаржника можливості його примусового виконання, а тому апелянт вважає, що відповідні обставини безпосередньо впливають на законні права та інтереси Державного підприємства Енергоринок , як кредитора та стягувача у правовідносинах з боржником щодо оплати ним заборгованості та виконання рішення суду.

Розгляд вказаної заяви без повідомлення сторін призвів до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам справи.

20.08.2018 від Державного підприємства Енергоринок через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи судової практики.

Відповідач, згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу, проти доводів апелянта заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а скаргу - без задоволення, зазначивши, що в силу приписів ст. 108 Цивільного кодексу України, ст. 87 Закону України Про акціонері товариства , зміна найменування (типу акціонерного товариства) не є перетворенням юридичної особи та не свідчить про припинення суб'єкта господарювання як юридичної особи шляхом її реорганізації, внаслідок чого настають процесуальні наслідки, передбачені статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо імовірної загрози порушення прав скаржника через невідповідність назви боржника у справі фактичному найменуванню, відповідач зазначив, що виходячи з аналізу положень Закону України Про виконавче провадження такі обставини не можуть мати своїм наслідком повернення виконавчого документа стягувачу без виконання; при розгляді питання щодо відкриття виконавчого провадження на підставі наказу по даній справі державний виконавець має право на отримання інформації стосовно боржника за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що цілком відповідає приписам п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, відповідач також зазначив що аналогічних висновків дійшли й місцеві господарські суди при вирішенні аналогічних клопотань у справах № 24/8, № 5006/7/28/2012.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника скаржника (позивача), колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося вище, спір у справі № 27-31/146-03-2842, розглянутий судом з прийняттям відповідного рішення.

Судове рішення у справі № 27-31/146-03-2842 в силу приписів ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент його перегляду в апеляційному порядку) набуло законної сили 25.04.2006, з прийняттям постанови Одеським апеляційним господарським судом та є чинним.

Виконання рішення господарського суду відповідно до вимог ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на 06.05.2006) провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

06.05.2006 господарським судом на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 у даній справі згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України було видано відповідний наказ (з урахуванням виправлень (т.6 а.с. 109) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок 776 760 595, 27 грн. - боргу, 129 051 129, 48 грн. - інфляційних нарахувань, 59 848 339, 32 грн. - 3% річних, 100 000, 00 грн. - пені, 21 318, 00 грн. - понесених витрат на оплату держмита та 98, 65 грн. - понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ також містить відомості про розстрочення виконання судового рішення строком на 480 місяців з щомісячним стягненням з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок по 1 991 229, 91 грн. починаючи з 1 січня 2007 року.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2013 Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Одесаобленерго замінено на правонаступника - Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Одесаобленерго .

У відповідності до обставин, наведених скаржником в поданій 11.06.2018 місцевому господарському суду заяві щодо заміни найменування боржника, Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Одесаобленерго змінило назву на Акціонерне товариство Одесаобленерго .

З отриманого на запит судді витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.08.2018 за № НОМЕР_1 вбачається, що юридична особа з ідентифікаційним кодом 00131713 наразі має найменування Акціонерне товариство Одесаобленерго ; 05.05.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис за № 15561050071009473 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування.

Відповідно до статті 1 наявної в матеріалах справи копії Статуту, Акціонерне товариство Одесаобленерго є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго , яке було новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго , яке перетворене з Державної акціонерної енергопостачальної компанії Одесаобленерго , яка була заснована у процесі корпоратизації на базі Виробничого енергетичного об'єднання Одесаенерго відповідно до Указу Президента України № 282/95 Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України від 04.04.1995.

Наведені обставини стали підставою звернення стягувача до суду з відповідною заявою щодо заміни найменування боржника.

Нормативно вказана заява обґрунтована посиланням на положення ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо помилкового посилання заявника на положення ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даному випадку заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулась.

Наразі, як встановлено судом, підставою проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства стала зміна його найменування (повного та скороченого), у той час як ідентифікаційний код та юридична адреса Товариства залишився незмінним. У світлі положень ст.ст. 83, 108, 152 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 87 Закону України Про акціонерні товариства сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Таким чином, у даному випадку, обставини не потребують вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної ч. 3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, колегія суддів вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви Державного підприємства Енергоринок в повному обсязі, з огляду на таке.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до встановленого ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент набрання судовим рішенням законної сили) та гарантованого ст. 124 Конституції України (ст. 129-1 Конституції України в чинній редакції) принципу обов'язковості судових рішень, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 11 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

В силу положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз.3 п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду .

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що неправильне визначення заявником процесуальної норми є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви в повному обсязі, та звертає з даного приводу увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі ТОВ Фріда проти України (заява №24003/07), в якому Суд вказав на недопустимість надмірного формалізму, який би призводив до порушення прав особи.

В даному випадку, заявник звернувся до суду із заявою щодо заміни найменування боржника та, у зв'язку із зареєстрованими змінами, просив здійснити заміну Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго , у зв'язку зі зміною його найменування на Акціонерне товариство Одесаобленерго . Прохальна частина не містить вимог щодо здійснення процесуального правонаступництва сторони у справі.

Саме лише посилання заявника в тексті заяви на положення ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, не позбавляло суд можливості здійснити правильну правову кваліфікацію правовідносин та застосувати у прийнятті судового рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, адже мета здійснення відповідних процесуальних дій полягала у приведенні найменування сторін справи у відповідність до обставин, що склалися.

На можливість вчинення таких процесуальних дій вказує й судова практика Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справах № 906/586/17 (постанова від 19.06.2018), № 923/974/16 (постанова від 04.07.2018).

Отже, місцевий господарський суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів заявника, обмежившись лише формальними висновками про те, що заявник навів неналежне правове обґрунтування своїх вимог.

Стосовно посилань суду першої інстанції та відповідача на можливість вирішення цього питання під час примусового виконання судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на теперішній час виконання рішення здійснюється боржником у добровільному порядку (що не заперечується сторонами у справі), вирішення питання про зміну назви боржника в судовому порядку на даній стадії з огляду на приписи ч. 11 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України не може розцінюватись як підстава обмеження відповідних прав. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Державного підприємства Енергоринок підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 по справі № 27-31/146-03-2842 частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення заяви Держаного підприємства Енергоринок щодо заміни найменування боржника, із залишенням без змін оскаржуваної ухвали в частині, що стосується необгрунтованості посилань заявника на положення ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу відповідно до правил, встановлених ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Держаного підприємства Енергоринок - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 у справі № 27-31/146-03-2842 - скасувати частково.

Заяву Державного підприємства Енергоринок № 01/44-7074 від 01.06.2018 задовольнити частково.

Змінити найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго на Акціонерне товариство Одесаобленерго .

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 29.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови, оголошено, що повний текст постанови буде складено 03.09.2018. У зв'язку з відрядженням головуючого судді Богацької Н.С. у період з 03.09.2018 по 04.09.2018, повний текст постанови складено та підписано 05.09.2018.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

ОСОБА_2