Постанова

від 30.08.2018 по справі 810/3871/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3871/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін груп" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін груп" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Рубін груп звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 00084414403 та № 0008451403 від 13.12.2016.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 17.11.2016 № 530, на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва та згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Рубін груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "АТП 1981" (код ЄДРПОУ 38442327), ТОВ "Кагарлик Агро Артіль" (код ЄДРПОУ 38923649), ТОВ "Слобода М" (код ЄДРПОУ 37483315), ТОВ "ТКМ і ДМ" (код ЄДРПОУ 39796321), ТОВ "Відродження ЗГП" (код ЄДРПОУ 40262595) за період з 01.01.2014 по 13.07.2016.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 30.11.2016 № 979/10-02-14-03/387937 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 58 126,00 грн., в тому числі за лютий 2014 року на суму 11 400,00 грн., за березень 2014 року на суму 12 391,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 34 335,00 грн.; п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 52 314,00 грн., в тому числі за 2014 рік - 52 314,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 00084414403 та № 0008451403 від 13.12.2016.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що відповідач як суб'єкти владних повноважень довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 00084414403 та № 0008451403 від 13.12.2016

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено договір поставки пшениці № 11/02/14 від 11.02.2014 з ТОв "Слобода М" (код ЄДРПОУ 37483315). Відповідно до умов договору пункт передачі товару на елеваторі КП "Білоцерківхлібопродукт".

Дана господарська операції відображена в бухгалтерському обліку: Дт 201 "Сировина та матеріали", Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Сума податку на додану вартість з вартості придбаної у ТОВ "Слобода М" пшениці відображені по бухгалтерському рахунку Дт 644 "Податковий кредит", Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2014 року на суму 11 400,00 грн.

Також позивачем було укладено договір постанови зерна пшениці № 02/10 від 02.10.2014 та № 20/03/2014 від 20.03.2014 з ТОВ "Кагарлик Агро Артіль" (код ЄДРПОУ 38923649). Відповідно до умов договору пункт передачі товару - на елеваторі КП "Білоцерківхлібопродукт".

Дана операція відображена в бухгалтерському обліку: Дт 201 "Сировина та матеріали", Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Сума податку на додану вартість з вартості придбаної у ТОВ "Кагарлик Агро Артіль" пшениці відображені по бухгалтерському рахунку Дт 644 "Податковий кредит", Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та відображені в реєстрі отриманих накладних за березень 2014 року на суму 12 391,70 грн., за жовтень 2014 року на суму 34 335,10 грн.

Перевірка позивача проводилась на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва.

Так, підставою слугувало встановлення під час досудового розслідування даних ТОВ "АТП 1981" (код ЄДРПОУ 38442327), ТОВ "Кагарлик Агро Артіль" (код ЄДРПОУ 38923649), ТОВ "Слобода М" (код ЄДРПОУ 37483315), ТОВ "ТКМ і ДМ" (код ЄДРПОУ 39796321), ТОВ "Відродження ЗГП" (код ЄДРПОУ 40262595) за період з 01.01.2014 по 13.07.2016, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та за сприяння невстановлених досудовим слідством осіб спланували та організували на території Київської області злочинну схему ухилення від сплати податків підприємств реального сектору економіки. Були зареєстровані або перереєстровані вищевказані підприємства з метою незаконного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку щодо нереальності вчинення фінансово - господарської операції, що знайшла своє відображення у вищенаведених договорах.

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 , підпункту а пункту 198.1 , пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу .

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України .

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу .

За приписами норм пункту 44.1 і пункту 44.3 ПК України , для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Закон України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 30.03.2017 у справі № 368/140/17 щодо угоди про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України та обвинувачем Кульчицьким В.В. у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, який набрав законної сили про що свідчить відповідна відмітка.

Як вбачається з даного вироку, судом було встановлено, що ОСОБА_6 є засновником суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб ТОВ "Слобода М" (ЄДРПОУ 37483315), ТОВ "Кагарлик Агро Артіль" (код ЄДРПОУ 38923649), ТОВ "ТКМ і ДМ" (код ЄДРПОУ 39796321).

ОСОБА_6 взяв участь у придбанні цих підприємств не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, тобто вчинив злочин у сфері господарської діяльності.

Наведене свідчить про те, що усі надані первинні документи контрагентів ТОВ "Слобода М" та ТОВ "Кагарлик Агро Артіль" є неналежними, оскільки вони завідомо створенні не для здійснення господарської діяльності.

Також в матеріалах справи міститься копія протоколу допиту свідка - ОСОБА_7 (директор ТОВ "Слобода М" та ТОВ "Кагарлик Агро Артіль"), який повідомив про непричетність до створення та здійснення господарської діяльності вищевказаних підприємств.

Окрім того, в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню №32016000000000015 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.16р. за ознаками правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України установлено, що ОСОБА_4 за сприянням невстановлених досудовим слідством осіб спланував та організував на території Київської області злочинну схему вчинення фіктивного підприємництва та пособництва ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки, зокрема зареєстровано та перереєстровано на ім'я ОСОБА_7 ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М .

Так, будучи допитаним в рамках кримінального провадження №32016000000000015 ОСОБА_7 показав, що приблизно в 2011 році працював у ОСОБА_4 спочатку слюсарем, а потім механіком. У 2011 році ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 стати директором ТОВ Слобода М на що було надано згоду у зв'язку з скрутним матеріальним положенням. В подальшому після підписання усіх необхідних документів ОСОБА_7 функції керівника підприємства не виконував, продовжував працювати різноробочим. З приводу того, що ОСОБА_7 є директором ТОВ Кагарлик Агро Артіль показав, що не був керівником вказаного підприємства з власної ініціативи, його не засновував та не придбавав.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій особою від імені ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М , а тому, з урахуванням вищевказаних обставин, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товару, робіт чи послуг.

Верховний Суд України у постанові від 22.03.16р. у справі №810/6201/14 вказав на те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки такі ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

Окрім того, Верховний Суд України у постановах від 12 квітня та 14 червня 2016 року дійшов висновку, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. За таких обставин Верховний Суд України погодився із рішеннями судів першої інстанції про відмову у задоволенні позовів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.11 №1936/11/13-11 Щодо підтвердження даних податкового обліку , наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому підстави для задоволення позову відсутні, що і було вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін груп" - залишити без задоволення , а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року - без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2018.