Ухвала

від 06.09.2018 по справі 1540/4514/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4514/18

УХВАЛА

06 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши заяву за вхід. №25966/18 від 05.09.2018 р. про забезпечення позову-,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду подана заява про забезпечення позову за вхід. №25966/18 від 05.09.2018 р., в якій заявник просить:

- заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо проведення газовідведення оздоровчого комплексу м. Одеса вул. Дача Ковалевського, 121, по території земель загального користування у селищі Лиманка.

Подана заява обґрунтована, тим що представниками громади і заявником безпосередньо з'ясовано, що будівництво здійснюється лише на підставі робочого проекту з єдиним підписом ОСОБА_1 Голови Таїровської селищної ради ОСОБА_2, без встановлення відповідної дати (число, місяць, рік), яким він узгодив проведення газопроводу по території земель загального користування. Згідно технічних умов приєднання до газорозподільної системи № 1069 від 16.07.2018 року, замовником приєднання є Приватне підприємство 7-Я , що має юридичну адресу: 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121.

На цей час селище Лиманка повністю збудоване, в ньому відсутні порожні земельні ділянки і прокладання газопроводу високого тиску здійснюється в безпосередній близькості до житлових будинків, що ставить під загрозу не лише моє життя як позивача, а і життя всіх жителів нашого селища.

Більш того, під земельною ділянкою, на якій заплановано будівництво знаходиться проблемний колектор стічних вод та водопровід , а централізована каналізація, взагалі відсутня , і це неминуче призведе до аварійних ситуацій пов'язаних з безпекою життя громадян. Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно технічних умов приєднання до газорозподільної системи № 1069 від 16.07.2018 року, замовником приєднання є Приватне підприємство 7-Я (Код ЄДРПОУ 31427983), що має юридичну адресу: 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121. Згідно вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів та Закону України Про місцеве самоврядування з метою недопущення самовільного проведення земляних робіт, запобігання виведенню з ладу підземних комунікацій та порушенню елементів сільського упорядкування Голова ОСОБА_1 або Виконавчий комітет, повинен надати відповідний (ордер) дозвіл на виконання земляних робіт. Тобто, до початку проведення земляних робіт, замовнику необхідно отримати письмовий дозвіл виконкому сільської ради, який повинен узгоджуватись зі всіма установами та організаціями, що обслуговують підземні комунікації.

Дозвіл на проведення земляних робіт для улаштування водопровідних, каналізаційних, газових та інших комунікаційних мереж для об'єктів, на які відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, не видається.

В порушення вимог чинного законодавства України, ОСОБА_1 Головою Таїровської ОСОБА_3 ОСОБА_4 відповідний дозвіл (ордер) взагалі не видавався, заява від замовника на проведення земляних робіт з відповідними додатками не приймалася. Таким чином єдина дія по узгодженню проведення будівельних робіт в якості підпису ОСОБА_1 Голови в Робочому проекті, вважаю є протиправною, такою, що порушує вимоги Закону України Про місцеве самоврядування .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення . Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Разом з тим, із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а заявником, у поданій заяві лише вказано на протиправність дій відповідача, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності дії суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Частиною 1, 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

У свою чергу, судом не встановлено, а заявником у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

При цьому, суддя звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача" у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Заявником не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Разом з цим, слід звернути увагу позивача, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача не носить зобов'язального характеру на майбутнє, а отже, загрози невиконання або утруднення виконання рішення в майбутньому не існує.

Отже, суддя відзначає, що забезпечуючи такий позов шляхом заборони будь яким особам вчиняти дії щодо проведення газовідведення оздоровчого комплексу м. Одеса вул. Дача Ковалевського, 121, по території земель загального користування у селищі Лиманка до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову за вхід. №25966/18 від 05.09.2018 р.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.

Приписами ч. 1 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.