Постанова

від 27.08.2018 по справі 806/3499/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3499/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря Кошиль О.Ю.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємство "Світанок ЗБК" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "22" березня 2018 р. у справі за позовом Хорошівського об'єднання управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Приватного підприємства "Світанок ЗБК" про стягнення заборгованості із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути з приватного підприємства "Світанок ЗБК" заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 18 536,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказана заборгованість утворилась з березня 2009 по серпень 2010, та витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути відшкодовані згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року позовні вимоги Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено.

Стягнуто з відкритого акціонерного підприємства "Світанок ЗБК" (ЄДРПОУ 20408571 вул. Заводська, 1, смт.Нова-Борова, Житомирська область, 12114) на користь Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 41246794 вул. Древлянська, 1 смт. Хорошів) заборгованість у сумі 18536,11 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нову постанову про залишення позову без задоволення або про закриття провадження у справі.

Розглянувши справу в межах, визначених статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пп. 7, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії (в тому числі пенсію за віком на пільгових умовах), щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інших виплати відповідно до законодавства, а також здійснюють стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів (в тому числі витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах).

Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відповідно до вимог передбачених в абз. 3 пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-ІУ, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

За змістом абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Як свідчать матеріали справи позивач звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості, що виникла з березня 2009 року по серпень 2010 року.

Згідно пунктом 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

У відповідності з пунктом 8.2. Інструкції (в редакції на час виникнення заборгованості), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Згідно пункту 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи). Відділ надходження доходів органу Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог за формою згідно з додатком 11. Відповідальними за збереження інформації у реєстрах вимог є спеціалісти відділу надходження доходів. При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику. Працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, слід прийти до висновку, що належним доказом наявності заборгованості може бути виключно вимога, яка була сформована з дотриманням вищевказаних вимог.

Заборгованість, про стягнення якої просить позивач, виникла в період з березня 2009 року по серпень 2010 року, при цьому всупереч вищевказаних норм законодавства Хорошівське об'єднане управління пенсійного фонду України замість вимоги сформувало довідку-розрахунок, яка не є вимогою про сплату боргу, а тому не може бути підставою для його стягнення (а.с.5).

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка-розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.12).

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок про наявність обов'язку підприємств та організацій відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ за списком № 2.

Колегією суддів встановлено, що до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не включено будь-яких сум, що відповідали б розміру ЩОМІСЯЧНОГО відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Заповнено лише графу загальний розмір пенсії, яка складає 1318 грн. Натомість у графах "Фактичні витрати…", "Сума плати даного підприємства Пенсійному фонду України за попередній рік…" зазначені суми заборгованості за минулі роки.

Відповідно з пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003№1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до набуття особою, якій призначена пільгова пенсія, права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

За даними довідки пенсія громадянину ОСОБА_2 призначена 16.08.2005, а датою досягнення ним пенсійного віку є 16.08.2010.

Таким чином, включення фактичних витрат на виплату та доставку йому пенсії в будь-які розрахунки, направлення таких розрахунків відповідачу ПІСЛЯ ЦІЄЇ ДАТИ суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2 здійснювалося по дату досягнення ним пенсійного віку.

Також колегія суддів вважає за необхідне вказати, що матеріали справи взагалі не містять доказів направлення зазначеного розрахунку відповідачу.

З наданого до суду рекомендованого поштового відправлення слідує, що 29.03.2012 року було направлено певний розрахунок фактичних витрат особі, прізвище якої починається на "Корнійч" (а.с.12 зворот).

Доказів направлення розрахунку щодо витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

З постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 року у справі №806/864/14 можна встановити, що на адресу відповідача направлявся інший розрахунок витрат на доставку пенсій - за червень 2013 року і відповідна сума була включена до цього розрахунку, як така, що підлягала сплаті у червні 2013 року. Цей розрахунок відповідачем отримано 28.11.2013 року.

Недотримання процедури стягнення заборгованості (не направлення вимоги), відсутність належних та допустимих доказів суми заборгованості є підставами для висновків про недоведеність позовних вимог та відмови у задоволенні позову.

Крім того, матеріали справи свідчать, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року (справа 0670/5291/12) та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2014 року (справа 806/7629/13-а) були залишені без розгляду аналогічні позовні вимоги Управління Пенсійного фонду у Володарськ-Волинському до відповідача (а.с.41-43).

Незважаючи на ці судове рішення позивач формально не позбавлений права повторно звернутися до суду з позовом.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне вказати, що розгляд такого позову суперечить принципу юридичної визначеності.

На час розгляду відповідної справи судова практика виходила з того, що до спірних правовідносин застосовуються строки звернення до суду. Для виниклого спору ухвалене судом 26.08.2014 року рішення було остаточним, оскільки фактично не давало можливості звернутися позивачу до суду з позовом.

У 2015 році змінилась судова практика, згідно якої до відносин щодо стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються (справа 803/2199/14).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

В даному випадку суд не вбачає будь-яких особливих та непереборних обставин, що дають підстави для перегляду останнього судового рішення після спливу більш як чотирьох років з дня набрання ним законної сили.

Тим більше, що позов подано зі значним зволіканням - більш ніж через 2,5 роки після ухвалення судового рішення, яким змінено судову практику. Фактично звернення з аналогічними позовними вимогами відбулося втретє, через значний проміжок час.

Наведене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки містить ознаки зловживання правом на звернення до суду.

Згідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції від 22.03.2018 року та ухвалення рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Світанок ЗБК" задовольнити, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "22" березня 2018 р. скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Хорошівського об'єднанного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до приватного підприємства "Світанок ЗБК" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: І.Г. Охрімчук

М.М. Капустинський

Повне судове рішення складено "05" вересня 2018 р.