Ухвала

від 07.09.2018 по справі 917/1071/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

07.09.2018 р. Справа № 917/1071/18

м. Полтава

Суддя Пушко І.І. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича, АДРЕСА_1, 49017, РНОКПП НОМЕР_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології", вул. Ніщинського, 7, офіс 1, м. Ананьїв, Одеська область, 66400, код ЄДРПОУ 38216873

2. Фізичної особи - підприємця Юр'євої Ірини Вікторівни, АДРЕСА_2, 39600, РНОКПП НОМЕР_2

про визнання договору недійсним (фіктивним),

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" та Фізичної особи - підприємця Юр'євої Ірини Вікторівни про визнання договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 03-03-16 від 03.03.2016 року недійсним (фіктивним).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що майно, яке було предметом оспорюваного ним правочину, належить на праві власності саме йому, було передане йому від Товариства з обмеженою відповідальністю Економ-Схід за договором поставки № 103 від 01.03.2016 року, на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2016 року по справі № 202/2884/16-к, якою було визначено, що зазначене майно належить на праві власності саме Сердюкову Ю.О., а також на те, що оспорюваний правочин є фіктивним з огляду на фіктивність господарської операції з поставки ТОВ Маркет Сістем на користь відповідача-1 товару за договором поставки № 25/16 ДП від 25.01.2016 року.

До позовної заяви позивачем додано копію рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2017 року в справі № 916/2719/16. Із змісту даного рішення вбачається, що предметом розгляду по справі № 916/2719/16 був позов Фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (код ЄДРПОУ 38216873) та Фізичної особи - підприємця Юр'євої Ірини Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_2) про визнання недійсним договору, тобто позов того ж самого позивача до тих самих відповідачів з тим же предметом вимог - про визнання недійсним договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 03-03-16 від 03.03.2016 року як такого, що є фіктивним.

Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/67749210), вказане вище рішення було скасоване постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2017 року, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Як зазначено Одеським апеляційним господарським судом в прийнятій постанові, позивачем не надано доказів, що майно, яке є предметом оспорюваного договору, належить саме ФОП Сердюков Ю.О. на праві власності, оскільки дане майно не має індивідуально визначених ознак, які б свідчили, що саме вказаний підприємець є його власником.

Наявність в матеріалах справи вищезгаданого договору поставки №103, укладеного 01.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Економ-Схід (постачальник) та ФОП Сердюков Ю.О. (покупець) 01.03.2016, та відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних свідчить про придбання останнім одягу та взуття, які були у використанні, однак допустимих, належних та достатніх доказів того, що саме це майно є предметом оспорюваного договору, позивачем не надано.

Також в постанові зазначено, що позивачем не доведено, згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, порушення Договором прав ФОП Сердюков Ю.О., а саме права власності на майно, передане на зберігання за оспорюваним договором, на яке посилається даний підприємець як на підставу позову.

Відповідно до абз. 4 п. 3.12 постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як свідчить зміст постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року, а також зміст постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2018 року по справі № 916/2719/16, в межах даної справи розглядався спір між тими ж сторонами (позивач - Фізична особа - підприємець Сердюков Юрій Олександрович, відповідачі - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології", 2. Фізична особа - підприємець Юр'єва Ірина Вікторівна) про той самий предмет (про визнання недійсним договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 03-03-16 від 03.03.2016 року) та з посиланням на ті ж самі обставини в обґрунтування позовних вимог (фіктивність оспорюваного правочину та належність позивачу права власності на майно, яке було його предметом), тобто з тих самих підстав.

Зокрема, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2018 року по справі № 916/2719/16, ФОП Сердюков Ю.О. в обгрунтування своїх вимог посилався на неправомірність укладеного між ТОВ Малі Будівельні Технології та ТОВ Маркет Сістем договору поставки № 25/16 ДП від 25.01.2016 року. Також у вказаній постанові Верховного Суду встановлено, що ФОП Сердюков Ю.О. в якості доказу належності йому майна, що є предметом оспорюваного договору посилався на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2016 року у справі № 202/2884/16-к. Разом з тим, як зазначено в постанові ВС, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду в постанові від 12.07.2017 року по справі № 916/2719/16 встановила, що вказана ухвала не має преюдиційного значення при вирішенні спору в даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже у суду наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі.

Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання/ (ст.ст.175, 235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко