Рішення

від 23.08.2018 по справі 804/828/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року Справа № 804/828/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В1 від 13.10.2017 року №0009464615, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 492 968,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат , за результатами якої складено акт №111/28-10-46-15/00190977 від 21.09.2017 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009464615 від 13.10.2017 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 492 968,50 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є неправомірними та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

06.02.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали від 06.02.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

09.02.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

28.02.2018 року на виконання вимог ухвали від 09.02.2018 року представником відповідача було надано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

01.03.2018 року у підготовчому судовому засіданні було витребувано від сторін додаткові докази по справі, у зв'язку з чим було оголошено перерву.

02.04.2018 року представником позивача було надано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої було зазначено, що позивач заперечує всі доводи зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву та вважає їх безпідставними та небунтованими.

19.04.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було закінчено підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду та вирішено викликати у судове засідання в якості свідків - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

23.05.2018 року у судовому засіданні надали свідчення свідки - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Також у судовому засіданні було оголошено перерву для надання можливості представникам сторін ознайомитись з матеріалами справи.

03.07.2018 року у судовому засіданні було оголошено перезву, у зв'язку із необхідністю надання відповідачем письмової обґрунтованої позиції щодо пояснень наданих позивачем.

09.08.2018 року у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді справи по суті, у зв'язку з заявленим клопотанням представника позивача про необхідність ознайомлення з матеріалами справи.

23.08.2018 року представником позивача було надано до суду додаткові пояснення по справі та докази на їх обґрунтування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, при цьому посилаючись на доводи вказані у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у його задоволенні, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 30.08.2017 №1876 та направлень від 01.09.2017 №227/28-10-46-08, №228/28-10-46-08, від 05.09.2017 №266/28-10-46-08 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по задекларованим фінансово-господарським операціям по взаємовідносинам з ТОВ СОКОЛ-КР (код ЄДРПОУ 35928225), ТОВ КАСКАД-КР (код ЄДРПОУ 37215037), ТОВ СПЕЦКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 32410436), ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМТРАНС (код ЄДРПОУ 37065482), ТОВ РЕМ-КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37272210), ПРАТ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 05476747), ТОВ НАФТОПРОМТОРГ (код ЄДРПОУ 37790532) ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 33273087) за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №111/28-10-46-15/00190977 від 21.09.2017 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту №111/28-10-46-15/00190977 від 21.09.2017 року перевіркою було встановлено такі порушення :

- п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2014 року на загальну суму ПДВ 2 985 981,00 грн.

- пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за вересень 2014 року на загальну суму 2 985 981,00 грн.

Не погодившись із висновками акту позивачем було надано заперечення вих. №4996/36 від 28.09.2017 року на акт перевірки.

Листом №53062/10/28-10-46-15 від 12.10.2017 року про результати розгляду заперечень, було залишено без змін акт перевірки.

На підставі висновків акта перевірки №111/28-10-46-15/00190977 від 21.09.2017 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009464615 від 13.10.2017 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 492 968,50 грн.

01.11.2017 року позивачем була подана до Державної фіскальної служби України скарга №5573/36 на податкове повідомлення-рішення №0009464615 від 13.10.2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №630/6/99-99-16-01.02-25 від 10.01.2018 року було залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0009464615 від 13.10.2017 року, а скарга - без задоволення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0009464615 від 13.10.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо посилань позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Особливості проведення документальної позапланової перевірки визначено ст.78 ПК України.

Згідно пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів.

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

З аналізу даних правових норм слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення.

Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, що наведена у постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Судом встановлено, що службові особи контролюючого органу були допущені до перевірки, при цьому зауважень до наказу в момент вручення не було, таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача, щодо відсутності підстав для проведення перевірки, винесення наказу про проведення перевірки та невідповідності його вимогам чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що будь-які можливі порушення порядку проведення перевірки та формальні неточності акту не спростовують сам факт встановлених за результатами проведеної перевірки порушень.

Разом з тим, суд зазначає, що перевірка проводилась на підставі наказу від 30.08.2017 №1876 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ , відповідно до якого зазначено: провести документальну позапланову виїзну перевірку Пиватного акціонерного товариства ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по задекларованим фінансово-господарським операціям за серпень 2014 року з наступними контрагентами: ТОВ СОКОЛ-КР (код ЄДРПОУ 35928225), ТОВ КАСКАД-КР (код ЄДРПОУ 37215037), ТОВ СПЕЦКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 32410436), ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМТРАНС (код ЄДРПОУ 37065482), ТОВ РЕМ-КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37272210), ПРАТ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 05476747), ТОВ НАФТОПРОМТОРГ (код ЄДРПОУ 37790532) ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 33273087).

Тобто, предметом перевірки було правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами за чітко визначений період, при цьому, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом було зменшено суму бюджетного відшкодування за період вересень 2014 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач вийшов за межі предмету перевірки та за межі перевіряємого періоду, що є порушенням норм податкового законодавства та ст.19 Конституції України, яка наголошує, що органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти виключно в рамках повноважень і способами передбаченими Конституцією та законами України.

Щодо господарських операцій з контрагентами зазначеними в Акті перевірки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав правовідносини ТОВ СОКОЛ-КР (код ЄДРПОУ 35928225), ТОВ КАСКАД-КР (код ЄДРПОУ 37215037), ТОВ СПЕЦКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 32410436), ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМТРАНС (код ЄДРПОУ 37065482), ТОВ РЕМ-КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37272210), ПРАТ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 05476747), ТОВ НАФТОПРОМТОРГ (код ЄДРПОУ 37790532), ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 33273087).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ СОКОЛ-КР (код ЄДРПОУ 35928225) було укладено Договір №1003-53-04 від 27.06.13, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надати послуги з охорони території та об'єктів Замовника, в тому числі майна, що належить Замовнику (або знаходиться в його розпорядженні чи використанні) та Договір №1004-53-04 від 27.06.13 - надання охоронних послуг.

Між позивачем та ТОВ КАСКАД-КР було укладено Договір від 23.06.2014 №1058-47-04 про надання послуг з охорони.

Між позивачем та ТОВ СПЕЦКОНТАКТ було укладено договір від 11.01.2014 №40-10-10, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується провести роботи по ремонту електричних машин, у відповідності до кошторисної документації та/або калькуляції, які надаються Підрядником щомісячно перед початком ремонту відповідно із поданою Замовником заявкою.

Між позивачем та ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМТРАНС було укладено Договір від 31.12.2010 №3428-52-04, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконувати своїми силами роботи по технічному огляду та безвідцепочному ремонту вагонів, з додатковими угодами, розрахунками вартості робіт, Регламентом взаємодії ПРАТ ЦГЗК та ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМТРАНС та Договір підряду від 01.04.2011 №946-52-10, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконувати своїми силами роботи по проведенню ремонту та технічного обслуговування та поточних ребомтів вагонів та тепловозів УЖДТ.

Між позивачем та ТОВ РЕМ-КОМПЛЕКТ було укладено Договір від 09.04.2014 №614-52-04 на капітальний ремонт думпкарів 2ВС-105 та хопер-дозаторів ЦНІІ-ДВЗ-М, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати у відповідності з Правилами заводського ремонту, ТУ Капітальний ремонт дупкарів 2ВС-105 відповідно відомості дефектів на 2014, ТУ У 35.2-09726120-015.2005, конструкторській документації, діючими стандартами, інструкціями, нормами допусків та ізносів, затвердженими у встановленому порядку, технологічній документації на ремонт, роботи по капітальному ремонту 30 думпкарів 2ВС-105.

Між позивачем та ПРАТ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС було укладено: - договір від 25.12.2013 №2079-10-10 підряду на технічне обслуговування та ремонт, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах даного договору роботи, відповідно до Додатка №1 по технічному обслуговуванню та ремонту (капітальному, поточному, середньому, аварійному) електричної частини екскаваторів кар'єрів ПРАТ ЦГЗК ; - договір від 12.06.2014 №1019-10-10, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується провести своїми силами роботи по технічному обслуговуванню, капітальному ремонту, поточному ремонту електричного та енергетичного обладнання цехів комбінату відповідно до Додатка №1, виготовлення виробів із сплавів кольорових металів на 2014-2015, у відповідності з Річним кошторисом витрат; - договір від 11.01.2014 №46-10-10, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується провести роботи по ремонту електричних машин, у відповідності із кошторисною документацією та/або калькуляцією.

Між позивачем та ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ було укладено договір від 11.08.2009 №1856-43-04, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконувати роботи, визначені даним договором, по завданням Замовника, а саме: транспортування гірської маси в межах Петрівського кар'єру.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем було надано до перевірки: вищевказані договори, прибуткові ордери, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, акти про витрати матеріалів, акти на використану давальну сировину, реєстри платежів, реєстри податкових накладних, дефектні відомості, планові калькуляції, додаткові угоди, рахунки-фактури, службові записки, залізничні накладні, акти здачі-прийняття робіт, дозвільні документи, податкові декларації та інші первинні документи, наявні в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з вказаною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши надані позивачем первинні документів, що були підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлено, що вони в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Слід зазначити, що окремі недоліки первинних документів, про які йдеться в акті перевірки та на які посилається відповідач, не є достатньою підставою для визнання господарських операцій такими, що реально не відбулися.

Щодо посилань відповідача, про ненадання позивачем в повному обсязі первинні документи або документи, які відносяться до предмету перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.44.1, 44.3 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 83 ПКУ визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно із п.п.85.2, 85.4, 85.8 ст.85 ПКУ, при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.85.6 ст.85 ПКУ, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд зазначає, що посадовими особами контролюючого органу акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати - не складався, відповідно на підпис платнику податків не надавався, в акті перевірки така інформація теж не зазначена. Таким чином, податковим органом не підтверджено жодним доказом факт ненадання ПРАТ ЦГЗК посадовим особам, які проводили перевірку, необхідних первинних документів. Отже, при проведенні перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи, які засвідчують та підтверджують факт здійснення операцій, - мають юридичну силу та доказовість, які описані в Акті перевірки.

Суд звертає увагу, що документи підтверджуючих сертифікатів, калькуляцій, дефектних відомостей, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт виконання робіт/отримання товарів, послуг, оскільки вони носять інформаційний характер та містять виключно інформацію стосовно визначених в них напрямків.

Тобто, документи, на відсутність яких посилається відповідач в акті перевірки, не є первинними документами для бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку, не пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

При цьому, суд зазначає, що під час перевірки контролюючим органом не було зазначено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Також, судом встановлено, що в акті перевірки контролюючим органом зроблені висновки про те, що суб'єкти підприємницької діяльності (контрагенти) не мали достатніх ресурсів, основних фондів, найманих працівників, транспортних засобів для здійснення даних робіт. Виконання робіт та послуг, передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залученім сторонньої організацій які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності / силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, зазначені вище контрагенти взагалі не подавали декларації з податку на прибуток, тобто взаємовідносини не відображено у податковому обліку (по ним не сплачено податок). Все це свідчить про нереальність будь-яких поставок.

Вказані висновки контролюючого органу були зроблені на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС Податковий блок , Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше).

Щодо вищевказаного твердження відповідача, суд зазначає, що розглянувши матеріали Акту судом встановлено, що викладені в акті доводи податкового органу про вчинення платником податків порушення закону стосуються діяльності контрагентів платника, тобто третіх осіб та допущених ними правопорушень у сфері податкового, цивільного чи іншого законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи податкового органу зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання зобов'язань на підставі інформаційних баз, які жодним чином не є доказом, що підтверджує податковий кредит.

Використана відповідачем податкова інформація стосовно контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.72 КАС України.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів судом не приймається, оскільки вказана обставина документально не підтверджена, крім того, сама по собі не впливає на реальність здійснених господарських операцій з надання послуг.

При цьому, суд зазначає, що у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3, який у серпні 2014 року займав посаду у ПАТ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС - начальник управління зовнішніх ремонтів та будівництва, ОСОБА_4, який займав посаду у серпні 2014 року ПАТ ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС - начальник виробничо-диспетчерського відділу, ОСОБА_5, який займав посаду у серпні 2014 року ПП СПЕЦКОНТАКТ - начальник відділу виробництва та збиту, ОСОБА_6, який займав посаду у серпні 2014 року на ТОВ СОКОЛ-КР - начальник дільниці охорони відділу охорони №3 та ОСОБА_7, який займав посаду у серпні 2014 року на ТОВ КАСКАД-КР .

Вказаними свідками було зазначено, що вони у серпні 2014 року працювали на вказаних підприємствах, вказали щодо кількості працівників, які працювали, щодо робіт які виконувались працівниками, щодо графіків роботи та обов'язків працівників, процедура ввезення/вивезення обладнання та інша інформація, що свідчить про те, що контрагенти мали достатні ресурси, найманих працівників та транспортні засоби для здійснення робіт та надання послуг.

Крім того, суд звертає увагу на принцип персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Порушення контрагентом позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону щодо формування податкового кредиту. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - позивача, будь-які порушення його контрагентами податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів. Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Приватним акціонерним товариством Центральний гірничо-збагачувальний комбінат при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 67183,57 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №4500009241 від 23.01.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 67183,57 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (50066, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В1 від 13.10.2017 року №0009464615, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 985 936,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 492 968,50 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір у розмірі 67183,57 грн. (шістдесят сім тисяч сто вісімдесят три гривні п'ятдесят сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 03.09.2018 року.

Суддя ОСОБА_8