Рішення

від 10.12.2008 по справі 2-55/2008

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-55/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Роздобудько О.М.

при секретарі     Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березань справу за позовом

ОСОБА_1 до  Березанської міської лікарні про стягнення 1234,80 грн. коштів та 10 000 грн. моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 працює на посаді медичної сестри Березанської міської лікарні. Наказом по Київській обласній дитячій лікарні від 30.03.2002 року №26 по результатам атестації ОСОБА_1 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію сестри медичної дитячої поліклініки і видано посвідчення №974, яке було дійсне до 30.03.2007 p..

Наказом по Березанській МЛ від 26.10.2007 р. №83 із заробітної плати ОСОБА_1 утримано невірно нараховану та виплачену заробітну плату в сумі 247,80 грн. згідно акту ревізії КРВ в Баришівському районі та м. Березань.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення 1234,80 грн. коштів та 10 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та пояснила суду, що вона працює на посаді медичної сестри Березанської міської лікарні протягом 15 років. В 2002 р. вона пройшла атестацію і отримала вищу категорію. Наступна переатестація мала бути в 2007 p., однак в 2007 р. ніхто із працівників БМЛ не їздив на переатестацію, тому що не було створено атестаційну комісію, план проходження атестації був відсутній. З актом перевірки КРВ її не ознайомили, із наказом про утримання коштів-також. Працівники КРВ запитували її, чому вона не їздила на переатестацію, на що вона відповіла, що їй ніхто не пропонував їхати. В 2006 р. їй пропонували їхати на курси строком на 3 міс, однак вона не змогла поїхати на курси, тому що саме в цей період вона мала виклик на учбову сесію, проходження практики та здачу державних іспитів.

Діями відповідача їй заподіяно моральної шкоди, яка полягає в тому, що були порушені її права, вона втратила нормальні життєві зв»зки, вона, будучи вагітною, змушена була їхати в Боярську дитячу лікарню виясняти це спірне питання. Це все могло відбитися на здоров»ї її майбутньої дитини. Розмір моральної шкоди оцінює в 10 000 грн..

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив суду, що відповідач знав, що закінчується строк кваліфікаційної категорії ОСОБА_1, тому її було включено в план-заявку на курси, була путівка на курси удосконалення кваліфікації, але позивачка відмовилася від навчання. Згідно Наказу МОЗ України №146 від 23.10.1991 р. атестація проводиться в тому разі, якщо працівник сам виявив бажання атестуватися. Ревізія КРВ виявила, що їй було переплачено 247,80 грн. всупереч вимогам наказу МОЗ України від 05.10.2005 р. №308. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила суду, що путівки на навчання приходять поштою за 3-14 днів до початку навчання. Акт про відмову ОСОБА_1 від навчання складався 11.05.2008 p., коли позивачка перебувала у відпустці. Іменні путівки складаються згідно плану- графіку і згідно нього приходять путівки з Києва і вона, ОСОБА_3, вписує прізвище згідно плану- графіка. Наказ

пишеться у випадку, коли людина їде на курси. Так як ОСОБА_1 не поїхала на курси, тому на неї немає наказу. У ОСОБА_1 була перша категорія, а заробітна плата їй нараховувалася по вищій категорії. Через 5 років ОСОБА_1 повинна була їхати на курси підвищення кваліфікації. На 2007 рік план-заявка була відсутня і на курси ніхто не їздив. 12.12.2007 р. ОСОБА_1 пішла в декретну відпустку, 19.02.2008 р. вона народила дитину. Утримання із зарплати позивачки було проведено у листопаді-грудні 2007 р.

Заслухавши пояснення позивачки, представників відповідачів, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає до задоволення частково.

Згідно ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Статтею 127 ч. 2 КЗпП України встановленно вичерпний перелік відрахувань із заробітної плати працівників. При цьому суд зазначає, що відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 відбулося не внаслідок лічильних помилок, а у зв»язку із неналежним виконанням посадових осіб Березанської міської лікарні своїх посадових обов»язків.

Згідно п.4 Наказу МОЗ України №146 від 23.10.1991 р в редакції, що діяла на час виникнення спору, зазначено, що переатестацію проходять спеціалісти, що мають кваліфікаційну категорію з метою її підвищення. Переатестація проводиться через кожні п'ять років роботи спеціаліста за спеціальністю з якої він атестований. Переатестація, як правило, проводиться без запрошення атестованого на засіданні комісії на підставі атестаційної справи. В разі виникнення необхідності зміни раніше присвоєної категорії середній медичний працівник запрошується на засідання комісії.

При цьому відповідач повинен був виготовити атестаційну справу ОСОБА_1 відповідно до вимог Додатку №3 до Наказу МОЗ України №146 від 23.10.1991 p., чого відповідачем не було зроблено.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді медичної сестри Березанської міської лікарні.

Наказом по Київській обласній дитячій лікарні від 30.03.2002 року №26 по результатам атестації ОСОБА_1 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію сестри медичної дитячої поліклініки і видано посвідчення №974, яке було дійсне до 30.03.2007 p..

Наказом по Березанській МЛ від 26.10.2007 р. №83 із заробітної плати ОСОБА_1 утримано невірно нараховану та виплачену заробітну плату в сумі 247,80 грн. згідно акту ревізії КРВ в Баришівському районі та м. Березань.

Встановлене судом доводиться копією посвідчення №974 від 30.03.2002 р. про присвоєння ОСОБА_1 вищої кваліфікаційної категорії сестри медичної дитячої поліклініки,копіями розрахункових листів за листопад-грудень 2007 p., перерахунком відповідача, та наказом №83 від 26.10.2007 p., витягом із акту ревізії КРВ в Баришівському районі та м. Березань, які стверджують факт утримання з ОСОБА_1 247,80 грн..

Довідка-виклик МАУП №265 від 05.06.2006 р. і довідка №33 від 25.03.2006 р. підтверджують той факт, що позивачка мала поважну причину відмови від навчання на курсах підвищення кваліфікації, а копія плану-заявки на курси підвищення кваліфікації середніх медпрацівників БМЛ на 2006 р. і копія путівки №1920 на ім»я ОСОБА_1 стверджує, що навчання на курсах удосконалення припадало саме на період навчальної сесії позивачки.

Згідно листа ГУ охорони здоров»я від 17.11.2008 р. №1-36-3298 путівки на навчання середніх медичних працівників надсилаються до лікувально- профілактичних закладів відповідно до їх замовлення в тій кількості, яку вони замовляють. Путівки не є іменними. У 2006 р. було заплановано і проведено 3 цикли курсів.

Із вищезазначеного суд приходить до висновку про те, що відповідач у 2006-2007 p.p. мав можливість зробити заявку на включення ОСОБА_1 у план занять, однак не зробив цього.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що вона працює на посаді медсестри, в 2000 р. навчалася на курсах підвищення кваліфікації. її ніхто не попереджав, що вона повинна їхати за путівкою, з актом перевірки КРВ її ніхто не знайомив. З неї також утримали кошти по закінченню терміну дії категорії

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_1 була ознайомлена з актом ревізії КРВ, але відмовилася від підпису, про що було складено акт. Працівник КРВ попередив ОСОБА_1 про те, що їй нараховано зайві кошти. 247,80 було утримано з ОСОБА_1 за 2 місяці в рівних частинах згідно акту ревізії.. Позивачка відмовилася від курсів сама.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_1 ознайомилася із актом ревізії в кабінеті головного бухгалтера. Акт про відмову від підпису позивачки був складений у її відсутність.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона робить нарахування заробітної плати згідно наказів. Вона була присутня в кабінеті коли позивачка знайомилася із актом ревізії, але відмовилася ставити підпис. Наказ про утримання грошей був згідно акту ревізії.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що заявка на атестацію працівників складає головна медсестра коли закінчується термін атестації. Узв»язку із скороченням курсів медпрацівники напраляються на курси заздалегідь, тому позивачку було напрвлено на курси в 2006 p.. На курси сімейної медицини ОСОБА_1 відмовилася їхати, так як ці курси не підтверджують категорію. Вона сказала ОСОБА_1 про навчання на курсах в 2006 p., однак та відмовилася, мотивуючи це тим, що перебуватиме у відпустці і додала у грубій формі, що не збирається працювати в лікарні. Потім ОСОБА_1 перейшла працювати медсестрою аграрного ліцею в штаті Березанської МЛ і вони більше не спілкувалися.

Оскільки позивачем утримано з позивачки 247,80 грн., суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 саме цю документально доведену суму, а не 1234,80 грн., як це просить позивачка.

Позов у частинні відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення частково, оскільки у зв»язку із порушенням відповідачем трудового законодавства позивачка, готуючись стати матір»ю, зазнала моральних переживань у зв»язку із порушенням її прав, витрачала длодаткові зусилля для організації свого життя.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди суд виходить із розумності та справедливості, а також приймає до уваги характер і тривалість моральних стаждань позивачки.

Керуючись ст.ст.5,8,10,11,14,212-215 ЦПК України, ст.ст. 103,127,237-7 КЗпП України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Березанської міської лікарні Київської області на користь ОСОБА_1:

247(двісті сорок сім) грн. 80 коп. незаконно утриманої заробітної плати; 500 (п»ятсот) грн. заподіяної моральної шкоди. Стягнути з Березанської міської лікарні Київської області на користь держави судові витрати в сумі 102 (сто дві) грн..

Заява про апеляційне оскарження рішення Березанського міського суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення Березанського міського суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Київської області через Березанський міський суд.