Постанова

від 04.09.2018 по справі 371/1042/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 371/1042/17 Суддя першої інстанції: Капшук Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на проголошене о 17 годині 18 хвилин рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 квітня 2018 року, повний текст якого складено 10 травня 2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області (далі - Відповідач, Малобукринська сільрада) про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2017 року №1 Про дострокове припинення повноважень секретаря Малобукринської сільської ради VII скликання ОСОБА_1 та №3 Про обрання секретаря Малобукринської сільської ради VII скликання .

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 30.04.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що депутатами сільради при скликанні позачергової сесії 14.07.2017 року не було дотримано вимоги Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та регламенту Малобукринської сільської ради. Крім того, підкреслив, що доказів на підтвердження факту надання вимоги Позивачу про скликання позачергової сесії 29.06.2017 року Відповідачем не надано. Поряд з цим, наголосив, що за своїм змістом протокол пленарного засідання сесії та рішення ради про дострокове припинення повноважень секретаря сільської ради містять різні підстави, а нового секретаря було обрано шляхом відкритого, а не таємного голосування.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що суд прийшов до неправильного висновку про порушення порядку скликання позачергової сесії сільської ради, а також необґрунтовано прийняв до уваги додаткові доводи Позивача, які не були оформлені в якості заяви про зміну підстав позову. Крім того, зазначає, що Малобукринською сільською радою було дотримано вимоги щодо таємного голосування, а суд помилково вказав на відмінності у підставах дострокового припинення повноваження секретаря ради, зазначених у протоколі засідання ради та її рішенні.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 справу призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2018 року.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Від представника Малобукринської сільради 03.09.2018 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано, по-перше, перебуванням представника Відповідача в інших судових засіданнях 04.09.2018 року, по-друге, неможливістю прибуття у судове засідання секретаря ради у зв'язку зі станом здоров'я, по-третє, регламентованим приписами п. 2 ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України обов'язком суду відкласти розгляд справи у випадку першої неявки учасника справи у судове засідання, по-четверте, неможливістю проведення судового засідання без участі представника Відповідача.

Разом з тим, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Разом з тим, викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи причини неможливості явки представника Відповідача у судове засідання судова колегія не може визнати поважними з огляду на те, що, по-перше, доказів тимчасової непрацездатності секретаря Малобукринської сільради до клопотання не додано, по-друге, поряд з керівником органу місцевого самоврядування, його інтереси може представляти будь-яка інша уповноважена належним чином на це особа, по-третє, ЦПК України не визначає порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, по-четверте, обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у клопотанні причин для відкладення розгляду справи, а також зважаючи на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судова колегія вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Малобукринської сільради І сесії VII скликання від 06.11.2016 року №04-01-VII ОСОБА_1 обрано секретарем сільського голови (т. 1 а.с. 65).

На засіданні позачергової сесії VII скликання Малобукринською сільрадою прийнято рішення від 14.07.2017 року №1 Про дострокове припинення повноважень секретаря Малобукринської сільської ради VII скликання ОСОБА_1 через невідповідність Позивача займаній посаді, незнання нормативних актів та актів законодавства, що регламентують діяльність органів місцевого самоврядування, небажання ефективно працювати для задоволення потреб територіальної громади села, створення перешкод у діяльності депутатів (т. 1 а.с. 6).

Крім того, на засіданні позачергової сесії VII скликання Малобукринською сільрадою прийнято рішення від 14.07.2017 року №3 Про обрання секретаря Малобукринської сільської ради VII скликання , згідно яким секретарем сільради обрано ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2) (т. 1 а.с. 5).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 7, 19, 55, 140, 146 Конституції України, ст. ст. 3, 26, 46, 50, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 2, 12, 13, 29 Регламенту Малобукринської сільської ради, затвердженого рішення сільради від 06.11.2015 року №06-01-VII, прийшов до висновку, що оскаржувані рішення Відповідача підлягають скасуванню як такі, що прийняті на позачерговій сесії, щодо якої порушено порядок її скликання, а обрання секретаря ради здійснювалося шляхом відкритого голосування, що прямо суперечить вимогам Закону.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Закон України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Приписи ч. 5 ст. 50 Закону визначають, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

При цьому, за правилами п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 статті 46 Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 46 Закону наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Приписи ч. 7 ст. 46 Закону визначають, що сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

За правилами ч. 9 ст. 46 Закону у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Відповідно до ч. 10 ст. 46 Закону рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сесії ради можуть бути черговими і позачерговими. Порядок скликання позачергової сесії за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної включає у себе звернення не менше вказаної кількості депутатів до сільського голови, який повинен скликати позачергову сесію, у випадку його відмови вчинити відповідні дії протягом двох тижнів з моменту звернення, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради за умови дотримання вимог щодо доведення до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

На виконання даної вимоги Закону рішенням Малобукринської сільради від 06.11.2015 року №06-01-VII затверджено регламент Малобукринської сільської ради (далі - Регламент) (т. 1 а.с. 66-77), який є нормативним актом, який передбачає порядок скликання сесії ради, підготовку і розгляд нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії.

Відповідно до ст. 12 Регламенту у разі, якщо посадові особи у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у ч. 7 ст. 46 Закону, сесія може бути скликана депутатами сільської ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Згідно ст. 13 Регламенту розпорядження про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляду ради.

Мотивовані пропозиції про скликання сесії сільської ради, підписані ініціаторами, надаються голові сільської ради із зазначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 29.06.2017 року п'ятьма депутатами Малобукринської сільради складено та підписано на ім'я голови сільської ради вимогу про скликання сесії з включенням до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень секретаря ОСОБА_1 та про дострокове припинення повноважень сільського голови (т. 1 а.с. 112-113).

При цьому, за твердженням Відповідача, голова Малобукринської сільради відмовився скликати сесію сільської ради, а секретар ради відмовився отримувати письмову вимоги депутатів про скликання сесії, про що п'ятами депутатами Малобукринської сільради складено акт від 29.06.2017 року (т. 1 а.с. 114).

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані письмові документи не дають підстав для висновку, що 29.06.2017 року мала місце вимога третини депутатів про скликання сесії з мотивованими пропозиціями про скликання сесії сільської ради, підписаними ініціаторами, така вимога була надана голові сільської ради із зазначенням питань і проектами документів, розгляд яких пропонується. Зі змісту даної вимоги випливає, що всупереч приписів Регламенту, остання не містить мотивованих пропозицій скликання сесії, а також до неї не були додані проекти документів, які пропонувалися на розгляд.

Викладені обставини, як було встановлено судом першої інстанції, підтверджуються також показаннями свідків з числа депутатів, які підписували вимогу про скликання сесії. Не підтверджено, як зазначено судом першої інстанції, показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підписали акт від 29.06.2017 року, що в їх присутності Позивач відмовився отримати вимогу про скликання позачергової сесії. У той час, як зі змісту показань ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було встановлено, що лише вказані особи мали розмову з ОСОБА_1 29.06.2017 року.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з твердженням Миронівського районного суду Київської області про те, що наявними у матеріалах справи доказами та показаннями свідків не підтверджується факт надання голові сільської ради та Позивачу 29.06.2017 року пропозицій не менше третини депутатів про скликання позачергової сесії із зазначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується.

Відтак, у межах спірних правовідносин скликання позачергової сесії 14.07.2017 року п'ятьма депутатами Малобукринської сільради не узгоджується з положеннями ст. 46 Закону та ст. 12 Регламенту.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що всупереч положень ст. 46 Закону та ст. 13 Регламенту, рішення про скликання сесії 14.07.2017 року, місце її проведення, перелік питань, що виносяться на розгляд ради, не були доведені до відома депутатів і населення не пізніш як за десять днів до сесії.

Так, копія оголошення за підписом п'ятьох депутатів Малобукринської сільської ради про те, що 14.07.2017 року відбудеться позачергова сесія сільської ради, не містить дати та часу проставлення підпису вказаними особами, у ньому не зазначено місце проведення сесії (т. 1 а.с. 56). Направлення 11.07.2017 року повідомлення про проведення позачергової сесії голові Миронівської районної державної адміністрації (т. 1 а.с. 50-51), голові Миронівської районної ради (т. 1 а.с. 53-54) та 12.07.2017 року начальнику Миронівського ВП ГУ НП в Київській області (т. 1 а.с. 52) повідомлень про проведення позачергової сесії Малобукринської сільради 14.07.2017 року не спростовує встановлені обставини порушення положень чинного законодавства в частині необхідності доведення до відома депутатів і населення розпорядження про скликання сесії ради не пізніше як за 10 днів до сесії.

У постанові від 13.06.2018 року у справі №459/2169/15-а Верховний Суд звернув увагу на те, що порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування цього рішення, якщо допущене порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність. Ухвалення рішення, наслідком якого є припинення публічної служби, без дотримання зазначеного порядку і процедури в цьому випадку вплинуло на його правильність.

Крім цього, при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради, необхідно не лише дотримання процедури, а для цього потрібні і підстави, передбачені законом.

Зі змісту протоколу позачергової сесії Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області VІІ скликання від 14.07.2017 року (т. 1 а.с. 95-111) вбачається, що підставами для дострокового припинення повноважень секретаря ОСОБА_1 є невиконання ним вимог п. п. 4, 5, 7, 10 ч. 3 ст. 50 Закону щодо своєчасного оприлюднення проектів нормативно-правових актів і рішень ради, сприяння в роботі депутатам ради, а також порушення ним правил депутатської етики.

Водночас, оскаржуване рішення Малобукринської сільради від 14.07.2017 року №1 не містить посилань на положення ч. 3 ст. 50 Закону, за недотримання яких, як зазначає Відповідач, Позивача було звільнено з посади секретаря сільської ради.

При цьому, аналіз змісту протоколу позачергової сесії Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області VІІ скликання від 14.07.2017 року свідчить, що Відповідачем не було зазначено мотивів та обґрунтувань, які лягли в основу припинення повноважень секретаря ради.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення від 14.07.2017 року №1 прийнято Відповідачем із порушенням встановленої нормативно-правовими актами процедури та без наявних на те правових підстав.

Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що приписи ч. 2 ст. 29 Регламенту, які кореспондують ч. 2 ст. 59 Закону, визначають, що таємне голосування проводиться, зокрема, при обранні на посаду та звільненні з посади секретаря ради.

Тобто, обов'язок з проведення таємного голосування покладено на раду й у випадку обрання на посаду секретаря ради, так й у випадку його звільнення.

При цьому колегія суддів погоджується з посиланням Апелянта на те, що прийняття рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради здійснювалося шляхом таємного голосування, що підтверджується, зокрема, протоколом позачергової сесії Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області VІІ скликання від 14.07.2017 року (т. 1 а.с. 103-111), протоколом засідання лічильної комісії від 14.07.2017 року №1 (т. 1 а.с. 152-153), протоколом засідання лічильної комісії від 14.07.2017 року №2 (т. 1 а.с. 154), бюлетенями для таємного голосування (т. 1 а.с. 157-163).

Разом з тим, жодних доказів проведення таємного голосування з питань обрання ОСОБА_2 секретарем Малобукринської сільської ради Миронівської району Київської області матеріали справи не містять. Крім того, зі змісту протоколу позачергової сесії Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області VІІ скликання від 14.07.2017 року (т. 1 а.с. 103-111) вбачається, що дане рішення було прийнято за наслідками відкритого поіменного голосування, що, як було зазначено вище, не узгоджується з приписами Закону та Регламенту.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування .

Принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Відтак, оскільки у межах спірних правовідносин Відповідачем не було належним чином виконані обов'язки щодо дотримання порядку скликання позачергової сесії, які останнім і були встановлені, не надано належне обґрунтування підстав дострокового припинення повноважень секретаря сільської ради, а також із порушенням порядку голосування обрано секретаря сільської ради, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Посилання Апелянта на те, що у відповіді на відзив, наданої Позивачем 12.01.2018 року, фактично змінені останнім підстави позову, судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КАС України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Зі змісту заперечень Відповідача (т. 1 а.с. 44-49) вбачається, що у ньому містилися доводи щодо правомірності дострокового припинення повноважень секретаря ради із посиланням на допущені ним, на думку Малобукринської сільради, порушення. Викладаючи у відповіді на відзив (відповіді на заперечення) доводи (т. 1 а.с. 124-127), Позивач надавав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, а не змінював підстави позову, як помилково вважає Апелянт.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без задоволення, а рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 04 вересня 2018 року.