Постанова

від 06.09.2018 по справі 478/1956/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1956/17 06.09.2018

Провадження №22-ц/784/1375/18

П О С Т А Н О В А

Єдиний унікальний номер судової справи: 478/1956/17

Провадження №22-ц/784/1375/18

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

Постанова

іменем України

06 вересня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Самчишиної Н.В.,

суддів: Порокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю:

- представника відповідача - ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства Крістєв про визнання недійсними договорів оренди землі за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану в його інтересах ОСОБА_4 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2018 року, ухвалене суддею Іщенко Х.В. в приміщенні цього ж суду, повний текст складено 13 червня 2018 року,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ФГ Крістєв в якому просив розірвати договори оренди землі.

Позивач зазначав, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №817650 виданого Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області від 16 січня 2012 року, він є власником земельної ділянки площею 11,1967 га з кадастровим №48236885300:06:000:0060 та за державним актом серії IV-МК за №007054 - земельної ділянки площею 10,98 га в межах Скобелівської сільської ради Казанківського району.

21 листопада 2011 року відповідач від його імені уклав та зареєстрував договір оренди землі за державним актом серії IV-МК за №007054 з ФГ Крістєв , передав її в користування останньому строком на 49 років.

Крім того, оформивши спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 та отримавши державний акт на земельну ділянку площею 11, 1967 га, 11 грудня 2017 року позивачу стало відомо про те, що ця земельна ділянка від його імені за договором оренди землі від 14 січня 2014 року з ФГ Крістєв , передана в користування останньому на 49 років.

Позивач зазначав, що відповідач в 2013 році виплатив 10 000 грн. орендної плати і в подальшому орендної плати за обидві земельні ділянки не виплачував.

Посилаючись на істотне порушення умов договору, систематичну невиплату орендної плати та те, що обидва договори оренди землі він не підписував, позивач просив розірвати договори оренди землі.

15 травня 2018 року уточнюючи позовні вимоги про визнання недійсними договорів, позивач просив припинити дію договорів оренди землі. Згідно протоколу судового засідання від 30 травня 2018 року ці вимоги залишені судом без задоволення.

Заперечуючи проти позову, ФГ Крістєв посилалось, на те, що оспорювані договори укладені з дотриманням вимог закону та виконувалися його сторонами.

Позивач 21 листопада 2008 року в рахунок укладення в майбутньому договору оренди землі площею 10,98 га отримав 30 000 грн., про що було складено розписку.

Крім того, на прохання позивача йому орендна плата була сплачена за весь час оренди земельної ділянки за 49 років в сумі 80 000 грн., про що 21 листопада 2011 року складено розписку.

-2-

До того ж, з 2007 року дружині позивача ОСОБА_5 він щорічно сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, площею 11,1967 га, без укладення договору оренди землі. Після її смерті, 16 січня 2012 року за користування земельною ділянкою позивачу було сплачено 48 000 грн., про що складено розписку.

02 квітня 2012 року позивачу за обидві земельні ділянки було сплачено 60 000 грн.

У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що не отримував орендну плату від відповідача та не укладав з ним договори оренди землі.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, у зв'язку з недоведеністю фактів порушення прав позивача та підстав розірвання договорів оренди.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки оспорювані ним договори оренди землі він не підписував та орендну плату не отримував, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про припинення дії двох договорів оренди землі: площею 10,98 га за кадастровим №4823685300:06:000:0060 терміном на 49 років зареєстрованого в ДЗК в Казанківському районі за №482360004000192 та площею 11,1967 га за кадастровим №4823685300:06:000:0060 терміном на 49 років зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 281678448236 в спосіб їх розірвання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на аналогічні із змістом відзиву на позов обставини та необґрунтованість доводів скарги, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та його представник з неповажних причин не з'явилися в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

-3-

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, враховуючи системний аналіз зазначених положень законодавства та врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, підлягають застосуванню також положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК за №007054, виданого Скобелівською сільською радою Казанківського району 26 березня 2001 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 267, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,98 га на території Скобелівської сільської ради.

21 листопада 2011 року між сторонами укладено договір оренди землі строком на 49 років. Цей договір оренди землі 21 листопада 2011 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Казанківському районі, про що у державному реєстрі земель внесено запис за №482360004000192.

За умовами договору ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки передав її в оренду, а ФГ Крістєв зобов'язалось щорічно протягом 49 років до 15.08;15.11 сплачувати оренду плату в розмірі 2 947 грн. за рік (п.п. 9, 11 договору оренди).

Крім того, відповідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №817650, виданого Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області від 16 січня 2012 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №482360001000391, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,1967 га, кадастровий номер 4823685300:06:000:0060 на території Скобелівської сільської ради, за межами населеного пункту.

03 лютого 2014 року між сторонами укладено договір оренди землі строком на 49 років. Цей договір оренди землі 05 лютого 2014 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За умовами договору ОСОБА_3, як власник земельної ділянки, передав її в оренду, а ФГ Крістєв зобов'язалось щорічно протягом 49 років до 30 грудня сплачувати оренду плату в розмірі 5 689 грн. за рік (п.п. 9, 11 договору оренди).

Звертаючись з позовом, позивач наполягаючи на розірванні договорів оренди з відповідачем через істотне порушення ним умов договору, посилався на систематичне невиконання відповідачем його умов щодо сплати орендної плати з 2014 року та не підписання ним договорів оренди.

Не підписання позивачем договорів оренди землі не є підставою для їх розірвання відповідно до положень ст. 32 Закону України Про оренду землі , пункту д статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України. Тому висновок суду про те, що не підписання позивачем договорів оренди не могли бути підставою для розірвання оспорюваних договорів оренди землі є правильним.

-4-

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що орендну плату за 2014 - 2017 роки відповідач не сплачував і в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та беззаперечні докази про отримання позивачем коштів у рахунок орендної оплати за цей період.

Доводи відповідача щодо отримання позивачем орендної плати за договором оренди від 21 листопада 2011 року наперед в сумі 30 тис. грн., 80 тис. грн. та 30 тис. грн. згідно розписок від 21 листопада 2008 року, 21 листопада 2011 року та 02 квітня 2012 року відповідно, та за договором оренди землі від 03 лютого 2014 року - в сумі 48 тис. грн. та 30 тис. грн. згідно розписок від 16 січня та 02 квітня 2012 року, що не визнав позивач, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу та не є беззаперечними.

Відповідно до положень ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як встановлено, зазначені документи складені до укладення договорів оренди землі, і в розписках, як і в договорах оренди землі відсутні будь-які умови щодо виконання орендарем обов'язків зі сплати орендної плати.

При цьому, розписка від 02 квітня 2012 року про отримання ОСОБА_3 60 тис. грн. в 2007 році за паї, площею 22, 1767 га, за довгострокову оренду 49 років, цього висновку не спростовує.

До того ж, самі по собі відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3 в період 01 січня 2012 року по 30 вересня 2017 року щодо виплаченої орендної плати ФГ Крісєв не свідчать про отримання орендної плати орендодавцем.

За такого, зобов'язання зі сплати орендної плати не можна вважати виконаними, оскільки виплата орендної плати наперед суперечить умовам укладених договорів оренди землі, яким встановлено строк виплати орендної плати щорічно до 15 серпня; 15 листопада (договір оренди від 21 листопада 2011 року), до 30 грудня (договір оренди 03 лютого 2014 року).

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази про отримання орендодавцем орендної плати за спірний період в момент досягнення сторонами в належній письмовій формі згоди щодо всіх істотних умов договору та набрання ним чинності, що, в свою чергу, пов'язане з його державною реєстрацією.

Інших належних та допустимих доказів, що б підтверджували сплату орендної плати орендарем, відповідач суду не надав, хоча це згідно ст. 81 ЦПК України, є його обов'язком.

За таких обставин, враховуючи, що систематична несплата орендної плати відповідачем з урахуванням положень ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст.651 ЦК України, є істотним порушенням умов договору оренди, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність порушення прав позивача та відсутність підстав для розірвання договору оренди.

Встановлене, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3

Ухвалюючи нове рішення колегія виходить з того, що в ході судового розгляду доведено належними доказами факт істотного порушення орендарем умов договорів оренди, передбаченого ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України Про оренду землі , а за таких обставин договори оренди землі підлягають розірванню достроково.

Згідно з приписами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з ФГ Крістєв на користь ОСОБА_3 3 200 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору до суду першої та апеляційної інстанцій.

-5-

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану в його інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Фермерського господарства Крістєв задовольнити.

Достроково розірвати договір оренди землі, площею 10, 98 га, що розташована на території Скобелівської сільської ради, укладений 21 листопада 2011 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством Крістєв (код ЄДРПОУ:35741951), який зареєстрований у відділі Держкомзему у Казанківському районі Миколаївської області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 листопада 2011 року за № 482360004000192.

Достроково розірвати договір оренди землі, кадастровий номер 4823685300:06:000:0060, площею 11,1967 га, укладений 03 лютого 2014 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством Крістєв (код ЄДРПОУ:35741951), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису: 4564161 від 05 лютого 2014 року.

Стягнути з Фермерського господарства Крістєв (код ЄДРПОУ:35741951) на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадку та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Л.М. Прокопчук

ОСОБА_7

Повний текст постанови складено 07 вересня 2018 року.