Ухвала

від 03.09.2018 по справі 810/4381/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2018 року м. Київ № 810/4381/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "М.М. Групп" про стягнення податкового боргу ,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось ГУ ДФС у Київській області з позовом про стягнення з ТОВ "М.М. Групп" податкової заборгованості в сумі 63625,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАСУ встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника, - ч. 6 ст. 160 КАСУ.

В порушення цих вимог, у позові не зазначено засобів зв'язку та адреси електронної пошти представника позивача, а також засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача.

Крім того, як слідує із поданого позову у якості місця перебування (проживання) представника ОСОБА_1 зазначена юридична адреса ГУ ДФС у Київській області, у зв'язку з чим, суд звертає увагу на таке:

правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, які розроблені на виконання Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів.

Статтею 3 Закону № 1382-IV розтлумачено поняття "місце перебування особи", - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої вона проживає строком менше шести місяців на рік. Факт проживання/перебування фізичної особи у певному місці повинен підтверджуватися відповідними документами. Згідно п. 4 Правил № 207 громадяни України, а також іноземці чи особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання/ перебування.

Реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні із заявою за формою згідно з додатком 8, здійснюється на визначений законом строк на підставі документів, перелічених пунктом 18 цих Правил. Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується наказом МВС, - п. 27 Правил.

На переконання суду, представником позивача ОСОБА_1 у поданій позовній заяві навмисно та свідомо зазначені недостовірні відомості щодо його місця перебування за адресою: АДРЕСА_1

Вимогами КАСУ передбачено, що під час вирішення справи суд повинен оцінювати не лише належність та допустимість доказів, але й їхню достатність та достовірність . Положення статей 75-76 передбачають, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Встановити обставину місця перебування представника позивача відповідно до наданих їм недостовірних відомостей неможливо, що є неприпустимим порушення КАСУ.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАСУ у позовній заяві зазначаються докази, якими підтверджується кожна обставина справи.

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАСУ, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 73 КАСУ визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Слід зазначити, що у абз. 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила № 270), зазначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно Правил № 270, реєстроване поштове відправлення (рекомендований лист) - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надано ксерокопію фіскального чеку від 20.08.2018 р. Оскільки законодавець вимагає у якості доказу відправлення копії позовної заяви з додатками надання доказ відправлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, доказуванню підлягає не факт відправлення певних документів відповідачу, а факт їх вручення. Фіскальний чек не дає можливості встановити вміст поштового відправлення та не має повної адреси одержувача, тому, суддя вважає, що ксерокопія фіскального чеку не є належним доказом у розумінні положень ч. 2 ст. 161 КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Відповідно до ст. 169 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст. 160 КАСУ, зокрема, із зазначенням поштового індексу позивача; адреси місця проживання та засобів зв'язку і адреси електронної пошти представника позивача, а також адреси електронної пошти відповідача; доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви із додатками з урахуванням висновків суду, викладених в ухвалі ; доказів, якими підтверджується кожна обставина справи.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАСУ, суддя

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби України (код 39393260, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) до товариства з обмеженою відповідальністю "М.М. Групп" (код 40085451, м. Обухів - 08700 Київської області, вул. Загребля, буд. 21) про стягнення податкового боргу, - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.