Постанова

від 18.01.2010 по справі 42/426

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 р. № 42/426

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Кота О.В.

суддів Шевчук С.Р. (доповідач)

Демидової А.М.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.20 09р.

у справі № 42/426 господарського суду м іста Києва

за позовом Закритого акціонерного т овариства "Укргаз-Енерго"

до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 21046024,11 грн.

В судовому засі данні взяли участь представн ики:

- позивача: Бойк о Д.М. дов. №4Д-08 від 29.12.2009р.

- відповідача: Переп елиця А.В. дов. №юр-733/д від 31.12.2009р .

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" зв ернулось до господарського с уду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акці онерного товариства "Укрнафт а" 13680000 грн. основного боргу, 27360 гр н. штрафу, 1032184,11 грн. 3% річних та 630648 0 грн. інфляційних збитків.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 14.08.2009р. (судд я Паламар П.І.) позов задоволен о частково.

Стягнуто з відповідача на к ористь позивача 13680000 грн. безпі дставно набутих коштів, 6306480 гр н. збитків внаслідок інфляці ї, 1032184,11 грн. 3% річних, 25500 грн. держа вного мита та 315 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

В решті позовних вимог відм овлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 22.10.2009р. (головуючий Андрі єнко В.В., судді Буравльов С.І. т а Вербицька О.В.) вказане рішен ня суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийняти ми судовими рішеннями відпов ідач звернувся до Вищого гос подарського суду України з к асаційною скаргою, в якій, пос илаючись на неправильне заст осування норм матеріального та процесуального права, про сить їх скасувати та прийнят и нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні поз ову.

У відзиві на касаційну скар гу позивач повністю заперечу є підстави скасування рішенн я та постанови і просить суд к асаційної інстанції оскаржу вані судові акти залишити бе з змін, а касаційну скаргу - б ез задоволення.

Перевіривши доводи касаці йної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обст авин, проаналізувавши правил ьність застосування господа рським судом норм матеріальн ого та процесуального права, колегія суддів Вищого госпо дарського суду України вважа є, що касаційна скарга підляг ає задоволенню виходячи з на ступного.

Попередніми судовими інст анціями встановлено, що 27 лист опада 2006 р. між закритим акціон ерним товариством "Укргаз-Ен ерго", відкритим акціонерним товариством "Укрнафта” та за критим акціонерним товарист вом "Українська фондова бірж а” було укладено договір куп івлі-продажу нафти № А99/17-Н, згі дно умов якого ВАТ "Укрнафта” (продавець) зобов' язується передати на умовах EXW - НГВУ "О хтирканафтогаз" у власність ЗАТ "Укргаз-Енерго” (покупець ) 6000 тонн нафти загальною варті стю 13680000 грн., а останній - прийн яти і оплатити товар протяго м трьох діб до початку декади на умовах 100 % попередньої опла ти. При цьому, 690000 грн. попереднь ого внеску сплачується ЗАТ "У країнська фондова біржа”.

Згідно з графіком поставки (Додаток № 1 до Договору) відпо відач мав здійснити поставку нафти позивачу в третій дека ді грудня 2006 року.

У відповідності до п. 9.1 Догов ору визначено, що договір діє до 31 грудня 2006р., а в частині вза єморозрахунків - до повного їх закінчення.

На виконання умов Договору позивачем платіжним доручен ням №35 від 20.12.2006 р. перераховано відповідачу 13680000 грн. (100 % вартос ті), з яких 690000 грн. становить спл ачений ЗАТ „Українська фондо ва біржа” попередній внесок.

В свою чергу, відповідач взя тих на себе зобов' язань не в иконав, товар не поставив.

Задовольняючи позовні вим оги, суд першої інстанції вих одив з того, що станом на 01 січн я 2007 року договір купівлі-прод ажу нафти № А99/17-Н припинив свою дію у зв'язку із закінченням т ерміну дії договору, визначе ного п. 9.1, але відповідач поруш ив свої зобов'язання, не поста вив товар і не повернув кошти . Таким чином, підстава одержа ння відповідачем оплати за н епереданий товар відпала і в силу вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України останній має повернути позив ачеві безпідставно одержані кошти.

Суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення місце вого господарського суду, ал е при цьому змінив мотивувал ьну частину рішення щодо нор мативного обґрунтування. Так , апеляційний господарський суд вказав на те, що невиконан ня відповідачем зобов' язан ня в частині передачі позива чу товару, а також закінчення строку дії Договору, в силу ч. 2 ст. 693 ЦК України має наслідко м повернення позивачу грошов их коштів, що були сплачені ни м в якості попередньої оплат и за товар.

При цьому, суди попередніх і нстанцій визнали обставини, на яких ґрунтувалися позовні вимоги про стягнення трьох п роцентів річних та втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, встановленими та т акими, що відповідають полож енням статті 625 ЦК України.

Втім, суд касаційної інстан ції не може погодитись з таки м висновком, оскільки відпов ідно до статей 4-47 ГПК України р ішення з господарського спор у має прийматись у цілковиті й відповідності з нормами ма теріального та процесуально го права та фактичними обста винами справи, з достовірніс тю встановленими судом.

Так, відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу Укра їни особа, яка набула майно аб о зберегла його у себе за раху нок іншої особи (потерпілого ) без достатньої правової під стави (безпідставно набуте м айно), зобов'язана повернути п отерпілому це майно. Особа зо бов'язана повернути майно і т оді, коли підстава, на якій вон о було набуте, згодом відпала . Зазначене положення застос овуються також, серед іншого , до вимог про повернення вико наного однією із сторін у зоб ов'язанні.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з тим, що висновки мі сцевого господарського суду щодо застосування до спірни х правовідносин наслідки, пе редбачені ст. 1212 ЦК України, в з в' язку з закінченням дії ст року договору, є помилковими , з огляду на наступне.

Стаття 598 ЦК України вс тановлює, що зобов'язання при пиняється на підставах, вста новлених договором або закон ом.

Підстави припинення зобов 'язання передбачені ст.ст. 599-609 ЦК України. При ць ому, закон не передбачає, що зо бов'язання припиняється закі нченням строку дії договору (угоди).

Статті 203-205 ГК Україн и також визначають підста ви припинення господарськог о зобов'язання, але і цей закон не передбачає можливості пр ипинення зобов'язання закінч енням строку договору. Тобто норми закону не передбачают ь припинення зобов'язання за кінченням строку дії договор у.

Зміст Договору купівлі-про дажу нафти № А99/17-Н від 27.11.2006 р. так ож не містить положення, що зо бов'язання за ним припиняють ся закінченням строку дії до говору. Навпаки, згідно п. 9.1 цьо го Договору сторони визначил и, що в частині взаєморозраху нків договір діє до їх повног о закінчення. Місцевим госпо дарським судом не враховано, що внаслідок перерахування покупцем суми попередньої оп лати за нафту, у нього виникло право вимагати від відповід ача здійснити поставку товар у, а у відповідача - відповід ний обов' язок поставити тов ар. Такі зобов' язання можут ь бути припинені з підстав, ви значених договором або закон ом.

Також, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо існування у відповідача зобов' язання повернути поз ивачу суму попередньої оплат и на підставі вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України, з огляду на наступне .

Так, згідно ч. 2 статті 693 ЦК Укр аїни якщо продавець, який оде ржав суму попередньої оплати товару, не передав товар у вст ановлений строк, покупець ма є право вимагати передання о плаченого товару або поверне ння суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією но рмою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за свої м змістом правом покупця на о дносторонню відмову від зобо в' язання, внаслідок якої пр ипиняється зобов' язання пр одавця перед покупцем по пос тавці товару і виникає нове г рошове зобов' язання.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивіл ьного кодексу України, якщо с трок (термін) виконання боржн иком обов'язку не встановлен ий або визначений моментом п ред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його вико нання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов 'язок у семиденний строк від д ня пред'явлення вимоги, якщо о бов'язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

З наявних матеріалів справ и вбачається, що ВАТ „Укрнафт а” не отримувало від ЗАТ „Укр газ-Енерго” будь-яких листів з повідомленням про те, що пок упець відмовляється від прий няття нафти за Договором та у зв' язку з цим вимагає від ВА Т „Укрнафта” повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що умовами До говору не встановлено строк повернення покупцю внесених в якості передоплати грошов их коштів, то відповідач зобо в' язаний виконати таке грош ове зобов' язання в семиденн ий строк від дня пред'явлення вимоги. Оскільки така вимога до цього часу позивачем не пр ед'явлена, строк виконання зо бов'язання з повернення відп овідачем суми попередньої оп лати за Договором не настав.

З огляду на встановлені обс тавини справи, приписи чинно го законодавства України, ко легія суддів вважає, що позив ачем (покупцем) на момент пред 'явлення позову не доведене п орушення відповідачем (прода вцем) права покупця на отрима ння суми попередньої оплати.

Відсутність у відповідача грошових зобов'язань, в свою ч ергу, виключає і притягнення його до відповідальності за невиконання ним грошового з обов' язання відповідно до ч астини другої ст. 625 ЦК України .

Викладене свідчить про те, щ о приймаючи оскаржувані судо ві рішення господарські суди надали невірну юридичну оці нку обставинам справи, поруш или і неправильно застосувал и норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК Ук раїни підставою для скасуван ня рішення місцевого господа рського суду та постанови ап еляційного господарського с уду є порушення або неправил ьне застосування норм матері ального чи процесуального пр ава, а в силу п. 2 ст. 1119 ГПК Україн и Вищий господарський суд Ук раїни за результатами розгля ду касаційної скарги має пра во скасувати рішення суду пе ршої інстанції та постанову апеляційної інстанції повні стю і прийняти нове рішення.

За таких обставин, враховую чи надання господарськими су дами в рішенні та постанові н еналежної юридичної оцінки о бставинам справи, а також доп ущені судами порушення і неп равильне застосування норм м атеріального права, постанов а Київського апеляційного го сподарського суду від 22.10.2009 р. т а рішення господарського суд у м. Києва від 14.08.2009 р. підлягають скасуванню, з прийняттям нов ого рішення про відмову в поз ові.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відк ритого акціонерного товарис тва "Укрнафта” задовольнити.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 22.10.2009 р. та рішення господа рського суду м. Києва від 14.08.2009 р . у справі № 42/426 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Головуючий Кот О.В.

С у д д я Ш евчук С.Р.

С у д д я Демидова А.М.