Справа №766/14097/17
н/п 1-кс/766/12166/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2018 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , про арешт майна,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, належне на праві приватної власності співмешканці підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , а саме:
- Земельна ділянка для індивідуального садівництва (кадастровий номер: 4810400000:10:004:0021) площею 0.098 га за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки: 1) зареєстрована 05.02.2016;
- Земельна ділянка для індивідуального садівництва (кадастровий номер: 4810400000:10:002:0032) площею 0.098 га за (розмір частки: 1) зареєстрована 12.08.2016;
- Домоволодіння, загальною площею 120,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з усіма складовими частинами об`єкта нерухомого майна.
- Відповідно до облікової картки ОСОБА_6 є власником автомобіля Volkswagen Tiguan, 2014 р.в., сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , номер: НОМЕР_2 , який придбаний 19.07.2017.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення арешту майна.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017230000000368 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 257, 263 ч. 1, 289 ч. 3, 345 ч.1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи злочинний план в частині формування організованої озброєної групи банди, залучив до її складу своїх знайомих ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якими протягом тривалого часу підтримував товариські стосунки та запропонував останнім прийняти участь у вчиненні розбійного нападу.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 усвідомлюючи протиправність даної пропозиції, бажаючи отримати власну матеріальну вигоду від заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і надали свою добровільну згоду на участь у банді.
Отримавши від ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 згоду на спільну злочинну діяльність у складі організованої групи банди, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з їх відома та згоди, розробив загальні правила поведінки, спрямовані на беззаперечне виконання його наказів та створення тісних стосунків між учасниками вчинення злочину, які базувались на бажанні кожного з них отримати кримінальний прибуток для задоволення власних потреб у грошових коштах, характеризувалися високою дисципліною та підпорядкованістю.
В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як керівники вказаної групи, продовжуючи реалізовувати умисел, спрямований на вчинення злочину озброєною бандою, розробили та довели усім учасникам банди план вчинення розбійного нападу.
Згідно розробленого плану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснювали загальне керівництво діяльністю банди, забезпечували взаємозв`язок між діями усіх її учасників, здійснювали функцію щодо планування злочину, вивчали об`єкт посягання, збирали та аналізували інформацію щодо майбутнього об`єкту нападу, підшукували та зберігали зброю, речі, предмети необхідні для вчинення злочину та надавали грошові кошти необхідні для їх придбання, приймали заходи до забезпечення банди масками «балаклавами», рукавичками, формою співробітників поліції підрозділів спеціального призначення, берцями армійського зразка, бронежилетами, для унеможливлення ідентифікації учасників групи, забезпечував автотранспортом, який був у його розпорядженні а також вогнепальною зброєю, планував приймати безпосередню активну участь у вчиненні нападу.
ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_10 відповідно до відведених їм функцій, перед вчиненням злочину розбійного нападу, з метою подолання опору потерпілих, озброївшись автоматом «Калашнікова» та набоями до неї, повинні були приймати активну участь у розбійному нападі, збирати ювелірні прикраси з вітрин магазина безпосередньо під час розбійного нападу, здійснювати фізичне та психологічне подолання опору потерпілих.
У цей же час ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 узгоджуючи деталі плану майбутнього розбійного нападу на ювелірний магазин «Аурум», розташований на першій черзі ТРЦ «Фабрика» за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18 для досягнення спільної злочинної мети та з метою подолання можливого опору зі сторони потерпілих та працівників охорони, вирішили використовувати при вчиненні розбійного нападу вогнепальну зброю, а також шоломи та бронежилети для власного захисту.
Для швидкого пересування на місце вчинення злочину та безперешкодної втечі від працівників поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 викоритовували автомобіль марки Range Rover.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 14.05.2018 близько 20:49, умисно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, кожний з яких виконував свою роль, одягнені у військовий одяг, у бронежилетах, касках та масках, здійснили озброєний напад на ювелірний магазин «Аурум», розташований на першій черзі ТРЦ «Фабрика» за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18, під час якого із погрозою застосування насильства, шляхом демонстрації та наведенні на працівників ювелірного магазину предметів ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , схожих на автомати «Калашнікова», заволоділи ювелірними виробами, після чого залишили місце вчинення злочину на автомобілі марки «Range Rover», в результаті чого заподіяли власнику вказаного магазину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
14.05.2018 відомості внесено до ЄРДР за №12018230000000201 за ч. 4 ст. 187 КК України.
15.05.2018 успосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 257, 263 ч. 1, 289 ч. 3, 345 ч. 1 КК України.
23.09.2017 о 18.45 п`ятеро невстановлених осіб одягнених у формений одяг чорного кольору, у бронежилетах, касках та балаклавах, з предметами, схожими на автомати Калашникова, та молотками, здійснили напад на продавців двох ювелірних магазинів «Леді N» та продавців ювелірного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_9 », розташованих у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого, погрожуючи застосуванням предметів, схожих на автомати Калашникова, заволоділи ювелірними виробами (золотими та срібними ланцюжками, браслетами, перснями та сережками), чим спричинили власникам даних магазинів матеріальні збитки у великих розмірах.
24.09.2017 відомості внесено до ЄРДР за №12017230000000430 за ч. 4 ст. 187 КК України.
18.08.2017 о 15.40 до ЧЧ Каховського ВП надійшло повідомлення про те, що 18.08.2017 близько 15.35 троє невідомих осіб, одягнених у чорний одяг та бронежилети, приховуючи свої обличчя масками, шляхом вільного доступу проникли у відділ «Мир золота» магазину « ІНФОРМАЦІЯ_11 » розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де вчинили напад на працівників вказаного магазину, поєднаний із погрозою застосування предметів ззовні схожих на автомати, під час якого заволоділи ювелірними виробами на загальну суму 3 437 600 гривень, чим спричинили матеріальну збитки в особливо великих розмірах.
18.08.2017 відомості внесено до ЄРДР №12017230000000368 за ч. 4 ст. 187 КК України.
24.05.2018 матеріали вказаних кримінальних правопорушень об`єднані під загальним номером №12017230000000368.
Згідно розсекречених протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №14/7-3577 від 04.06.2018, №14/7-3578 від 04.06.2018 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період проведення НС(Р)Д з 01.02.2018 по 08.02.2018 кожного дня спостерігаємий у різну пору доби приїздив до будинку АДРЕСА_1 , що свідчить про його постійне місце проживання за вказаною адресою та безпоседеньо відносини з власницею будинку та його співмешканкою ОСОБА_6 . Також під час проведення НС(Р)Д було зафіксовано, що 08.02.2018 в черговий раз ОСОБА_5 вийшов з місця свого проживання, відчинив гараж та сів за кермо автомобіля VolksWagen Tiguan, сірого кольору, 2014 р.в., д\н НОМЕР_1 , який належить його співмешканці ОСОБА_6 . Ще одне користування ОСОБА_5 вказаним автомобілем було зафіксовано 16.02.2018, коли останній також вийшов з місця проживання. Поряд з цим було зафіксовано, що з будинку за вказаною адресою 14.02.2018 виходила ОСОБА_6 з дівчинкою 5-7 років та сіли до автомобіля ОСОБА_5 . Toyota, д\н НОМЕР_3 .
На підставі вище викладено вбачається, що фактично користується будинком за адресою: АДРЕСА_1 , автомобілем VolksWagen Tiguan, сірого кольору, 2014 р.в., д\н НОМЕР_1 ОСОБА_5 та не виключено, що з метою приховати право власності на вказане майно, оформив право власності на нього та інші земельні ділянки на свою співмешканку ОСОБА_6 .
Так, згідно відомостей Державного реєстру на нерухоме майно на праві приватної власності ОСОБА_6 , співмешканці підозрюваного ОСОБА_5 , належить
-Земельна ділянка для індивідуального садівництва (кадастровий номер: 4810400000:10:004:0021) площею 0.098 га за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки: 1) зареєстрована 05.02.2016;
-Земельна ділянка для індивідуального садівництва (кадастровий номер: 4810400000:10:002:0032) площею 0.098 га за (розмір частки: 1) зареєстрована 12.08.2016;
-Домоволодіння, загальною площею 120,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з усіма складовими частинами об`єкта нерухомого майна.
Відповідно до облікової картки ОСОБА_6 є власником автомобіля Volkswagen Tiguan, 2014 р.в., сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , номер: НОМЕР_2 , придбаний 19.07.2017.
Виходячи з результатів проведення НС(Р)Д встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 фактично користувався вище вказаним транспортним засобом, міг на ньому здійснювати зустрічі з іншими підозрюваними, та використовувати житлове приміщення та земельні ділянки як місце збору з іншими членами банди, для обговорювання спільних дій, направлених на вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, вказане рухоме і нерухоме майно підпадає під п. 2 ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме як використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
01.06.2018 старшим слідчим СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 винесено постанову щодо визнання та долучення вище вказаного рухомого та нерухомого майна до матеріалів справи у якості речових доказів.
Таким чином, у разі незастосування арешту вище вказаного майна, воно може бути відчужене власником, а саме ОСОБА_6 в інтересах свого співмешканця, підозрюваного ОСОБА_5 , тому слідчий вважає необхідним порушити перед слідчим суддею питання про накладення арешту на майно.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання.
Власник майна в судове засідання не викликалася на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши слідчого, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддеювстановлено,що клопотанняпро арештмайна ОСОБА_6 подане слідчим з метою збереження речових доказів.
Разом з тим, у постанові про визнання вказаного майна речовими доказами не зазначені мотиви її прийняття, а саме у зв`язку з чим слідчий дійшов висновку, що майно ОСОБА_6 зберегло на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а на погляд слідчого судді, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, як доказ за кримінальним провадженням використаний бути не може, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суддя
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , про арешт майна - відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.
СуддяОСОБА_1
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2018 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 76374191 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні