Постанова

від 11.09.2018 по справі 695/1036/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1263/18Головуючий по 1 інстанції - Таратін В.О. Категорія: 27 Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року (ухвалене 29 травня 2018 року в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Таратіна В.О., повний текст якого виготовлено 01 червня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Алькор Інвест , публічного акціонерного товариства Вектор Банк , відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про недійсність договору уступки права вимоги та незаконну перереєстрацію нерухомого майна - житлового будинку.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд, -

в с т а н о в и в :

06 квітня 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ТОВ ФК Алькор Інвест , ПАТ Вектор Банк , ВАТ Райффайзен Банк Аваль про недійсність договору уступки права вимоги та незаконну перереєстрацію нерухомого майна - житлового будинку.

В обгрунтування позовних вимог позивачі вказували, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2010 року розірвано кредитні договори № 010/02-2/388/01-06 від 14 липня 2006 року, № 010/02-2/388/02-06 від 07 грудня 2006 року, № 014/02-2/540-07 від 25 квітня 2007 року, № 014/02-2/502-08 від 18 квітня 2008 року, укладені між ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль та за цими угодами стягнуто на користь кредитора суму 535 288,64 грн. боргу, а також 1 700 грн. судового збору і 252 грн. витрат на ІТЗ. На виконання даного судового рішення на підставі виконавчого листа за № 2-133 від 15 січня 2010 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно 537 240,64 грн.

31 січня 2017 року на адресу ОСОБА_4 надійшов лист-повідомлення про те, що ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест 27 грудня 2016 року придбало у ПАТ Вектор Банк частину права вимоги боргу, який він мав перед ВАТ Райффайзен Банк Аваль . Така частина права вимоги його боргу складає 232 991,44 грн.

На думку ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест його право вимоги розповсюджується в тому числі на заставне майно - єдиний житловий будинок сім'ї ОСОБА_4, що знаходиться за адресою вул. Лісова, 39 с. Деньги, Золотоніський р-н, Черкаська обл. 10 березня 2017 року ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест здійснило перереєстрацію вказаного житлового будинку на себе.

Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки механізм заміни кредитора в зобов'язанні встановлений у п. 8.6 іпотечного договору № 8514 від 14 червня 2006 року. При переході прав заміни кредитора була порушена процедура такої заміни, тому вважає, що на підставі ч. 2 ст. 517 ЦК України, він має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Крім того, позивачі наполягали на тому, що придбавати право вимоги новий кредитор міг лише в тому об'ємі (обсязі) і на тих умовах, які існують на момент, коли відбувається заміна сторони у зобов'язанні.

Новий кредитор мав право придбати право вимоги на все зобов'язання в сумі 537 240,64 грн., а не на частину права вимоги, яка складає 43 % від загального боргу в сумі 232 991,44 грн.

Тому, на підставі вищевикладеного, позивачі просили визнати недійсним договір уступки права вимоги та як наслідок, визнати незаконну перереєстрацію нерухомого майна - житлового будинку.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що, 13 липня 2006 року ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест набуло право вимоги заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 010/02-2/388-06, що укладена між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_3 разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до неї.

27 грудня 2016 року між ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест та ПАТ Вектор Банк було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест набуло статусу іпотекодержателя, за іпотечним договором від 14 липня 2006 року, укладеного приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. за реєстровим № 8514, укладеного між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль , ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4.

Підстава заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво, тому ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест правомірно набуто статус нового кредитора та статус нового іпотекодержатель з дотриманням умов договорів та норм чинного законодавства.

Іпотечний договір містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержатель, на підставі якого іпотекодержатель має право набути право власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 ЗУ Про іпотеку . Тому, здійснення перереєстрації будинку, який був предметом іпотеки на ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест є правомірним та відповідає вимогам ЗУ Про іпотеку та іпотечному договору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_3 оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що відповідачами проігноровано формальні процедури з укладання та виконання договору відступлення права вимоги, а саме банк-кредитор повинен був у 5-ти денний термін повідомити боржника про відступлення права вимоги. Інформаційне ж повідомлення надійшло від нового кредитора і лише через місяць, тобто з порушенням строку, зазначеного в договорі.

Крім того, вважає, що боргове зобов'язання новий кредитор міг лише в тому об'ємі, що встановлено угодою й визнано судом, тобто в розмірі 537 240,64 грн.

ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест придбало у ПАТ Вектор Банк частину права вимоги, що складає 43 % від загальної суми боргу, що є неправомірним на думку особи, що подає апеляційну скаргу.

Також, нотаріусом було здійснено незаконну перереєстрацію нерухомості за відсутньої оцінки вартості майна, що призвело до безпідставного вилучення частини нерухомості позивачів в результаті неспівмірної переоцінки суми боргу по зрівнянню з дійсною вартістю предмету іпотеки.

З урахуванням вищевказаних доводів, ОСОБА_3 просила скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги повністю задовольнити.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль були укладені кредитні договори № 010/02-2/388/01-06 від 14 липня 2006 року, 010/02-2/388/02-06 від 07 грудня 2006 року, № 014/02-2/540-07 від 25 квітня 2007 року, № 014/02-2/502-08 від 18 квітня 2008 року.

В забезпечення виконання вимог кредитних договорів, 14 липня 2006 року між АПП банк Аваль та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено іпотечний договір.

Згідно умов договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме будинок, що знаходиться за адресою: вул. Лісова, 39 с. Деньги, Золотоніський р-н, Черкаська обл.

Згідно рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2010 року кредитні договори укладені, між ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль розірвані. Вказаним рішенням також стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість в розмірі 535 288,64 грн., 1 700 грн. судового збору і 252 грн. витрат на ІТЗ.

На виконання даного рішення, відділом ДВС Золотоніського МУЮ 04 березня 2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 45) про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 537 240,64 грн.

13 липня 2006 року ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест набуло право вимоги заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 010/02-2/388-06, що укладена між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_3 разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до неї.

27 грудня 2016 року між ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест та ПАТ Вектор Банк було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест набуло статусу іпотекодержателя за іпотечним договором від 14 липня 2006 року, укладеного приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. за реєстровим № 8514, укладеного між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль , ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 вказала, що відповідачами проігноровано формальні процедури з укладання та виконання договору відступлення права вимоги. Позивачів не було попереджено про зміну кредитора у зобов'язанні, тому вважають, що така зміна є незаконною.

Такі доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво.

Правовим наслідком відступлення права вимоги (п.1.ч.1 ст. 512 ЦК України) є заміна кредитора у зобов'язанні в порядку сингулярного правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Така ж норма міститься і в ст. 24 ЗУ Про іпотеку , відповідно до якої відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

За таких обставин, враховуючи зміст та правову природу договору відступлення права вимоги та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладених між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест , останній є правомірним правонаступником ПАТ Вектор Банк та має право користуватися усіма матеріальними та процесуальними правами правонаступника відповідно до чинного законодавства та у розмірі оформленої частини права вимоги, що складає 43 % від загальної суми боргу в сумі 232 991,44 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначила, що нотаріусом було здійснено незаконну перереєстрацію нерухомості за відсутньої оцінки вартості майна, що призвело до безпідставного вилучення частини нерухомості позивачів в результаті неспівмірної переоцінки суми боргу по зрівнянню з дійсною вартістю предмету іпотеки. Крім того, ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест не мало права звертати стягнення на предмет іпотеки без оцінки ринкової вартості майна і дана обставина є протизаконною, що дає підстави визнати перереєстрацію майна також незаконною.

Вказані доводи апеляційної скарги також не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 3 ст. 33 ЗУ Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержатель.

Абз. 3 ст. 36 ЗУ Про іпотеку передбачає, що договір про задоволення вимог іпотекодержатель або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може передбачати в тому числі й передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ст. 37 ЗУ Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпеченою іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

При зверненні стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 ЗУ Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження або в іпотечному договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, іпотечний договір, а саме п. 5.5.1 містить застереження про задоволення вимог іпотекодержатель, на підставі якого іпотекодержатель має право набути право власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 ЗУ Про іпотеку .

Тому, ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест користуючись передбаченим договором правом здійснила реєстрацію права власності житлового будинку за адресою вул. Лісова, 39 с. Деньги, Золотоніський р-н, Черкаська обл. у відповідності до вимог договору та норм чинного законодавства та являється законним власником даного будинку.

Згідно абз. 3 ст. 37 ЗУ Про іпотеку передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказувала на ту обставину, що вартість предмета іпотеки значно занижена і при перереєстрації права власності на ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест була відсутня оцінка майна, що є порушенням процедури перереєстрації.

Однак, такі доводи особи, що подає апеляційну скаргу не можуть бути визнані судом як обгрунтовані, оскільки відповідно до п. 1.3 іпотечного договору сторони самі в добровільному порядку визначили заставну вартість предмета іпотеки в сумі 201 500 грн.

Крім того, як вбачається з заяви від 26 серпня 2016 року (а.с. 164) надіслану ОСОБА_4 на адресу первісного кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль вбачається, що будинок перебуває в занедбаному стані, більше 9-ти років там ніхто не проживає, а тому ОСОБА_4 просив реалізувати будинок за 80 000 грн., а іншу частину заборгованості списати.

Тому, районним судом правильно встановлено, що вартість житлового будинку станом на 2011 рік не може бути визначальною для іпотекодержатель при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Також, правильним є висновок суду й про те, що позивачі підтвердили отримання листів вимог від ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест про погашення боргу та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Дані, що маються в матеріалах справи, а саме рекомендовані повідомлення про вручення таких вимог (а.с. 89, 92) підтверджують дані обставини. Проте, позивачі не довели суду тієї обставини, що вони зверталися до ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест із запереченнями проти зміни кредитора чи просили розстрочити виконання зобов'язання.

Таким чином ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест як іпотекодержатель за іпотечним договором з урахуванням не виконання зобов'язань позивачами мав право звернути стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог, чим і скористався з дотриманням всієї процедури у відповідності до вимог закону.

Щодо стосується вимоги позивачів про визнання незаконною та скасування державної реєстрації будинку № 39 по вул. Лісовій в с. Деньги Золотоніського району Черкаської області, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягає право власності.

Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно впливає на можливість особи його реалізовувати.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказували, що приватним нотаріусом Левицькою Е.А. здійснена незаконно і безпідставно перереєстрація права власності на вищевказаний будинок з позивачів на ТОВ ФК Альков Інвест , однак не зазначили приватного нотаріуса Левицьку Е.А. відповідачем у справі.

За змістом частини другої статті 50 ЦПК України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції до участі у справі в якості співвідповідача не залучено приватного нотаріуса Левицьку Е.А., прав та обов'язків якої стосуються позовні вимоги.

Колегія суддів зазначає, що на стадії апеляційного перегляду справи в Апеляційного суду відсутня можливість залучити до участі у справі вказану особу, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених статтею 367 ЦПК України.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановленим цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами; особливості предмета спору; ціни позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина 3 статті 12 ЦПК України та частина 1 статті 81 ЦПК України зазначають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням всіх вищевстановлених обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що позивачами не доведено обґрунтованість своїх доводів, приведених в позовній заяві, доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду, тому підстав для зміни чи скасування висновку суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Алькорінвест , публічного акціонерного товариства Вектор Банк , відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про недійсність договору уступки права вимоги та незаконну перереєстрацію нерухомого майна - житлового будинку залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2018 року.