Постанова

від 11.09.2018 по справі 910/2175/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. Справа№ 910/2175/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Бойко Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.05.2018 (повне рішення складено 16.05.2018)

у справі № 910/2175/18 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-Автотранс

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла

2) Київської обласної державної адміністрації

3) Управління інфраструктури Київської обласної державної

адміністрації

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання

недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КІР-Автотранс (далі - ТОВ КІР-Автотранс , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла (далі - ТОВ АТП Стріла , відповдіача-1), Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА, відповдіача-2) та Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації (далі - Управління інфраструктури КОДА, відповідача-3) про визнання незаконним та скасування рішення конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та визнання недійсним договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що був укладений всупереч приписам ст. 629 ЦК України, ст. 44 ЗУ Про автомобільний транспорт та п.п. 54, 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що рішення конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 та наказ начальника Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 14.01.2016 № 1-од Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 року є незаконними та підлягають скасуванню, а Договір № 2015-15-49 від 22.01.2016 року - визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 910/2175/18 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 та наказ начальника Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 14.01.2016 №1-од Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 . Визнано недійсним договір № 2015-15-49 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 22.01.2016, укладений між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ АТП Стріла . Стягнуто з ТОВ АТП Стріла на користь ТОВ КІР-Автотранс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762, 00 грн. Стягнуто з Київської обласної державної адміністрації на користь ТОВ КІР-Автотранс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00 грн. Стягнуто з Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації на користь ТОВ КІР-Автотранс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762, 00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ АТП Стріла оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено з грубим порушенням вимог матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, доказуванню у даній справі підлягає незаконність підстав укладення договору № 2015-15-49 від 22.01.2016, однією з яких є рішення конкурсного комітету від 01.12.2015 стосовно визнання переможцем конкурсу по об'єкту № 32 ТОВ АТП Стріла , однак позивачем суду це рішення не надано, обставини та зміст його судом не досліджувались, що прямо порушує приписи ст. 86 ГПК України. На переконання апелянта, не маючи в якості доказу вищезгаданого рішення конкурсного комітету, господарський суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи та законності підстав існування оспорюваного договору, що стало результатом ухвалення незаконного рішення. На момент укладення спірного договору, на думку апелянта, було дотримано усіх передбачених ст. 203 ЦК України вимог, отже цей договір не суперечив жодним діючим на той час приписам чинного законодавства. Крім цього, апелянт вказував, що визнаючи незаконним та скасовуючи рішення конкурсного комітету та наказ Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, суд першої інстанції порушив положення ст. 20 ГПК України, адже справа розглянута з грубим порушенням предметної юрисдикції тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив, в якому зазначив про безпідставність на необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 11.09.2018 з'явилися представники позивача та відповідача-1, представники відповідачів 2 та 3 не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник відповдіача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, за приписами ст. 3 Закону України Про автомобільний транспорт цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про автомобільний транспорт забезпечення організації пасажирських перевезень покладається, зокрема: на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається згідно ч. 1 ст. 42 згаданого Закону між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Основні засади визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування визначено положеннями ст. 43 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідно до якої визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень на підставі ст. 44 цього Закону покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України 03.12.2008 № 1081, визначено процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Як встановлено матеріалами справи, розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації Про проведення обласного конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації № 81 від 10.04.2014 призначено проведення конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, затверджено умови його проведення та перелік об'єктів.

14.05.2014 року відбулося засідання конкурсного комітету, результати якого оформлено протоколом № 2014-1.

Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 200 від 24.06.2014 рішення конкурсного комітету від 14.05.2014 введено в дію, зобов'язано підготувати та укласти відповідні угоди для організації перевезень пасажирів з переможцями конкурсу.

21.07.2014 між Київською обласною державною адміністрацією (відповідачем-2, організатором за договором) та ТОВ КІР-Автотранс (позивачем, перевізником за договором) на підставі згаданого розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 200 від 24.06.2014 укладено Договір № 32.2014 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Договір №32.2014), за умовами п. 1.1 якого організатор надає перевізникові право на здійснення перевезень пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування Кодра - Київ АС Дачна .

Цей Договір № 32.2014 згідно п. 5.1 укладено терміном на п'ять років,й набирає чинності з дня його підписання.

Разом з тим, не погоджуючись із рішенням конкурсного комітету від 14.05.2014 та розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 200 від 24.06.2014 інший учасник конкурсу - ТОВ АТП Стріла (відповідач-1) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-Автотранс , Публічного акціонерного товариства Північтранс , Комунального підприємства Київпастранс , Приватного підприємства інвалідів Надія-2000 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 у справі № 810/3748/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 09.09.2014, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

В подальшому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 у справі № 810/3748/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015, задоволено заяву ТОВ АТП Стріла про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 в адміністративній справі 810/3748/14.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 в адміністративній справі №810/3748/14 - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ АТП Стріла - задоволено.

Визнано протиправними дії Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, які полягають у недопущенні ТОВ АТП Стріла до участі у конкурсі згідно оголошення в газеті Час Київщини від 11.04.2014.

Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 14.05.2014 в частині недопущення ТОВ АТП Стріла до участі у конкурсі та визнання переможців конкурсу, а також претендентів, які посіли друге місце, на об'єктах №№ 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 121, 125.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 24.06.2014 № 200 Про введення в дію рішення Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 14.05.2014 у частині об'єктів №№ 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 121, 125.

Додатковою постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі № 810/3748/14 задоволено заяву ТОВ АТП Стріла про ухвалення додаткового судового рішення.

Зобов'язано Конкурсний комітет з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації підрахувати бали ТОВ АТП Стріла , як перевізника-претендента, у конкурсі на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації на об'єктах №№ 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 121, 125 та визначити переможців конкурсу, а також претендентів, які посіли друге місце, на об'єктах №№ 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 121, 125 шляхом перерахування кількості балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників - претендентів з урахуванням результатів ТОВ АТП Стріла .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/800/39728/15 від 08.11.2016 постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 та додаткову постанову цього ж суду від 30.09.2015, а також ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015 скасовано.

Постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТОВ АТП Стріла про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014, прийнятої у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Кір - автотранс , Публічне акціонерне товариство Північ транс , Комунальне підприємство Київпастранс , Приватне підприємство Інвалідів Надія - 2000 , Управління Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті у Київській області, Відділ Державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень - відмовлено.

Проте, як встановлено матеріалами справи, на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/3748/14 від 19.06.2015 та додаткової постанови цього ж суду від 30.09.2015, Конкурсним комітетом з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації підраховано бали ТОВ АТП Стріла , як перевізника-претендента в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації на об'єктах № 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 121, 125, результати відображено в протоколі № 2015-3/1 від 01.12.2015.

Рішенням Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 переможцем конкурсу по об'єкту №32 (маршрут Кодра - Київ АС Дачна ) визнано ТОВ АТП Стріла . Копію цього рішення позивачем долучено до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 (а. с. 47-48), що спростовує доводи апелянта про його відсутність в матеріалах справи, а також про те, що його не досліджено судом першої інстанції.

Вищезгадане рішення введено в дію наказом начальника Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 14.01.2016 №1-од Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01 грудня 2015 року , на підставі якого 22.01.2016 між Київською обласною державною адміністрацією (відповідачем-2, організатором за договором) та ТОВ АТП Стріла (відповідачем-1, перевізником за договором) укладено Договір №2015-15-49 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування Кодра - Київ АС Дачна ( далі Договір №2015-15-49), який згідно п. 6.1 набув чинності з дня його підписання сторонами і діє до 13.05.2019.

Таким чином, за матеріалами справи оскаржувані в даній справі акти вчинялися саме на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 у справі № 810/3748/14 та додаткової постанови у цій же справі від 30.09.2015, які станом на час розгляду даної справи по суті спору скасовано судом вищої інстанції, відповідно згадані судові рішення не породжують жодних правових наслідків з моменту їх ухвалення. Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2026цс15 та постанові Вищого господарського суду України від 05.07.2017 у справі № 908/3667/13.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 та наказу начальника Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 14 січня 2016 року №1-од Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01 грудня 2015 року , як таких, що прийнято на підставі судових рішень, які в подальшому скасовано судом вищої інстанції, відтак законно задовольнив позов в цій частині.

З приводу вимог позивача про визнання недійсним Договору №2015-15-49, місцевим судом враховано загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ст. 203 ЦК України).

За приписами п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (далі постанова пленуму № 11) правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України Про приватизацію державного майна , частини другої статті 20 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі , статті 12 Закону України Про іпотеку , частини другої статті 29 Закону України Про страхування , статті 78 Закону України Про банки і банківську діяльність , статті 7-1Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності тощо.

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин за змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами ст. 31 Закону України Про автомобільний транспорт відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 згаданого Закону перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Положеннями п.54 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 передбачено, що організатор повинен провести конкурс не пізніше ніж за два місяці до моменту закінчення строку дії договору (дозволу). У такому разі дія договору (дозволу), укладеного (виданого) за результатами конкурсу, починається після закінчення строку дії чинних документів на перевезення.

Організатор має право провести конкурс до моменту закінчення строку дії відповідного договору (дозволу), однак не раніше ніж за три місяці до настання такого моменту. У такому разі дія договору (дозволу), укладеного (виданого) за результатами конкурсу, починається після закінчення строку дії чинних документів на перевезення (ч. 2 п. 55 Порядку).

Таким чином, зміст Договору №2015-15-49 між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ АТП Стріла суперечить вимогам законодавства, адже його дія починається до закінчення терміну дії попереднього договору на той самий маршрут, укладеного з ТОВ КІР-Автотранс (Договору №32.2014).

Одночасно місцевим судом взято до уваги, що в період розгляду справи про скасування конкурсних документів тощо, а саме, в березні 2016 на адресу позивача надійшов лист Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації (відповідача-3) №0109-05/599 від 29.02.2016 про припинення з позивачем Договору №32.2014 за відсутністю правових підстав для його дії, що в свою чергу підтверджує той факт, що на момент укладення оскаржуваного у даній справі Договору №2015-15-49, був чинним та продовжував діяти Договір № 32.2014, адже станом на 22.01.2016 термін його дії не закінчився, сторонами цей договір достроково не розривався.

Крім цього, чинність договору №32.2014 підтверджується й рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/16691/17, яким визнано недійсним правочин Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, оформлений листом №0109-05/599 від 29.02.2016 щодо дострокового одностороннього припинення Договору №32.2014 та визнано за ТОВ КІР-Автотранс право здійснювати пасажирські перевезення на автобусному маршруті загального користування Кодра - Київ АС Дачна на підставі цього Договору, що в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує повторного доказування.

Оскільки Договір №2015-15-49 є похідним від рішення організатора конкурсу про визначення переможця, незаконність останнього свідчить про незаконність Договору №2015-15-49, як такого, що суперечить чинному законодавству, зокрема, положенням Закону України Про автомобільний транспорт , Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, адже його дія починається до закінчення терміну дії попереднього договору на той самий маршрут, що порушило права позивача та позбавило його можливості здійснювати пасажирські перевезення на маршруті загального користування Кодра - Київ АС Дачна . Відтак заявлені позивачем в цій частині вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження апелянта про те, що визнаючи незаконним та скасовуючи рішення конкурсного комітету та наказ Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, суд першої інстанції порушив положення вимоги ст. 20 ГПК України щодо предметної юрисдикції, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Так, за приписами ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

За змістом ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 в справі №377/231/16).

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду (позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі №925/378/17).

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин (позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року в справі №902/219/16).

Не вважається публічно-правовим і розглядається в порядку господарського судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - юридичною особою, в якому остання звернулася до суду за захистом не публічного, а цивільного права. В такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.

З огляду на те, що предметом даного спору є скасування рішення конкурсного комітету, на підставі якого укладено господарський договір, який порушує цивільні права позивача, спірні відносини мають господарський характер, склад учасників спірних правовідносин, які виникли між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом господарської діяльності в зв'язку із вчиненням цивільного правочину, відповідає вимогам ГПК України в новій редакції.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд України (постанова від 10.05.2016 у справі № 21-713а16), де колегії судців Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів є суб'єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та перевізником-претендентом відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, якщо оскарження результатів конкурсу поєднано з вимогами про визнання недійсними укладених договорів на виконання пасажирських перевезень або зобов'язання укласти договір саме з позивачем, спори щодо таких позовних вимог підвідомчі господарським судам.

Враховуючи встановлені місцевим судом обставини справи з приводу незаконності рішення конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 та наказу начальника Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 14 січня 2016 року №1-од Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 01 грудня 2015 року , а також положення закону щодо підвідомчості даного спору господарським судам, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимог позивача, відтак задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 910/2175/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/2175/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.09.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук