Ухвала

від 18.01.2019 по справі 910/2175/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

1 8 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2175/18

Провадження № 12-281гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кібенко O.Р. ,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла (далі - ТОВ АТП Стріла ) про розгляд у судовому засіданні касаційної скарги цього товариства

на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2018 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2018 року у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КІР-Автотранс (далі - ТОВ КІР-Автотранс )

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла (далі - ТОВ АТП Стріла ),

2. Київської обласної державної адміністрації (далі - адміністрація),

3. Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації (далі - управління),

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2018 року ТОВ АТП Стріла звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення адміністрації конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції адміністрації, від 01 грудня 2015 року, та наказу начальника управління від 14 січня 2016 року № 1-од про введення в дію цього рішення. Також просило відмовити у позові в частині позову про визнання недійсним договору від 22 січня 2016 року № 2015-15-49 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між Київською ОДА та ТОВ АТП Стріла .

Ухвалою від 15 листопада 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою ТОВ АТП Стріла на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

03 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 23 січня 2019 року.

10 січня 2019 року до суду надійшла заява ТОВ АТП Стріла , у якій останнє просить розглядати касаційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, оскільки вважає, що частина четверта статті 301 ГПК України передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників лише у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не може застосовуватися до справ з вимогами немайнового характеру.

ВеликаПалата Верховного Суду відхиляє цей аргумент скаржника з огляду на наступне.

Частина четверта статті 301 ГПК України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може застосовуватися і до справ з вимогами немайнового характеру. При вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, суспільний інтерес до розгляду справи, а також загальну кількість справ, що перебувають на розгляду у Великій Палаті Верховного Суду та графік призначення справ до розгляду.

У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104-105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує пропорційного розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, співмірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.

КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).

Враховуючи немайновий характер вимог, що є предметом позову у цій справі, фактичні обставини справи, її категорію та рівень складності, а також з огляду на закінчення строку дії оспорюваного договору у травні 2019 року , ВеликаПалата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням її учасників . Адже відповідно до графіку розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду призначення такого засідання є можливим лише на червень 2019 року. Призначення справи для розгляду у судовому засіданні призведе до суттєвого перевищення строку розгляду касаційної скарги, передбаченого статтею 306 ГПК України (60 днів з дати постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі).

ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що призначення справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення її учасників відповідатиме принципам ефективного правосуддя.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Axen v. Germany , § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

З матеріалів справи № 910/2175/18, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, вбачається, що суди першої й апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю у судовому засіданні апеляційної інстанції, тобто відбувся публічний розгляд справи.

Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи № 910/2175/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

Керуючись статтями 233-235, 300-301 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла від 10 січня 2019 року про розгляд справи № 910/2175/18 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відмовити.

2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Р. Кібенко

Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко

С.В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В.В. Британчук Л. І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська О.М. Ситнік

В.С. Князєв О.С. Ткачук

Л.М. Лобойко В.Ю. Уркевич

О.Г. Яновська