Окрема думка

від 22.01.2019 по справі 910/2175/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.

22 січня 2019 року

м. Київ

у справі № 910/2175/18 (провадження № 12-281гс18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-Автотранс (далі - ТОВ КІР-Автотранс ) до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла (далі - ТОВ АТП Стріла ), Київської обласної державної адміністрації (далі - адміністрація) та Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації (далі - управління) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним за касаційною скаргою ТОВ АТП Стріла на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2018 року.

У лютому 2018 році ТОВ КІР-Автотранс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ АТП Стріла , адміністрації та управління про:

- визнання незаконними та скасування рішення конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції адміністрації, від 01 грудня 2015 року та наказу начальника управління від 14 січня 2016 року № 1-од про введення в дію зазначеного рішення;

- визнання недійсним договору від 22 січня 2016 року № 2015-15-49 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між адміністрацією та ТОВ АТП Стріла .

Господарський суд міста Києва рішенням від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2018 року, позов задовольнив повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані ТОВ КІР-Автотранс рішення та наказ вчинялися на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року та додаткової постанови цього ж суду від 30 вересня 2015 року у справі № 810/3748/14, які на день розгляду справи скасовані судом вищої інстанції. Отже, оспорювані рішення та наказ не породжують жодних правових наслідків з моменту їх ухвалення, а оскільки оспорюваний договір є похідним від них, і його дія починається до закінчення терміну дії іншого договору, укладеного між позивачем та адміністрацією на той самий маршрут, він порушує права позивача та суперечить чинному законодавству.

У жовтні 2018 року ТОВ АТП Стріла звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення адміністрації й наказу управління. Також просить відмовити у позові в частині позовних вимог про визнання договору недійсним. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.

Ухвалою від 15 листопада 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою ТОВ АТП Стріла на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

03 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 23 січня 2019 року.

10 січня 2019 року до ВеликоїПалати Верховного Суду надійшла заява ТОВ АТП Стріла , у якій останнє просило розглядати касаційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, оскільки вважало, що частина четверта статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників лише у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не може застосовуватися до справ з вимогами немайнового характеру.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2019 року у задоволенні заяви ТОВ АТП Стріла від 10 січня 2019 року про розгляд справи № 910/2175/18 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відмовила.

Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про відмову в задоволенні вказаної заяви ТОВ АТП Стріла погодитися не можемо з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ АТП Стріла про розгляд справи № 910/2175/18 (предметом позову в якій є визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору) у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вказала, що частина четверта статті 301 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може застосовуватися і до справ з вимогами немайнового характеру .

Проте, за змістом частини четвертої статті 301 цього Кодексу без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Ототожнення позовних вимог майнового характеру з вимогами немайнового характеру, тобто такими, що не підлягають вартісній оцінці, у тому числі й у контексті статті 301 Господарського процесуального кодексу України, на наше переконання, є помилковим.

По-третє, в ухвалі від 18 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, суспільний інтерес до розгляду справи, а також загальну кількість справ, що перебувають на розгляду у Великій Палаті Верховного Суду та графік призначення справ до розгляду .

Однак за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду загальної кількості справ, що перебувають на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду та графік призначення справ до розгляду (як про це зазначено в ухвалі від 18 січня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.

По-четверте, положеннями частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, зокрема коли перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи .

З огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимоги про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору, тобто вимоги немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції, як убачається з матеріалів касаційної скарги, є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов'язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, а також ураховуючи заяву ТОВ АТП Стріла щодо розгляду поданої ним касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а вказана заява ТОВ АТП Стріла від 10 січня 2018 року - задоволенню .

Судді: С. В. Бакуліна

В. Ю.Уркевич