Постанова

від 11.09.2018 по справі 916/3025/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 916/3025/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛІЯ-ЛАЙН"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 (головуючий Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю. і Таран С.В.)

у справі № 916/3025/17

за позовом керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - Фонд)

до товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛІЯ-ЛАЙН" (далі - Товариство)

про стягнення 198 200,88 грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура в інтересах держави в особі Фонду звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства про стягнення 198 200,88 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна від 30.01.2017 (далі - Договір) та повернення майна за порушення Товариством умов Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством на порушення взятих на себе зобов'язань за Договором у період з лютого місяця 2017 року по жовтень 2017 року не здійснювалось внесення орендної плати за користування майном, яке є предметом Договору, внаслідок чого у Товариства виникла заборгованість перед орендодавцем - Фондом у сумі 182 752,73 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.03.2018 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване невиконанням Товариством умов Договору щодо страхування об'єкта оренди, а також оплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 182 752,73 грн., є істотним порушенням умов Договору, що є підставами для розірвання Договору та повернення майна.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо розірвання Договору, Товариство звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції частині позовних вимог щодо розірвання Договору та в скасованій частині прийняти нове рішення, яким у цій частині закрити провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 апеляційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2018 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Товариством станом на дату винесення Одеським апеляційним господарським судом ухвали від 30.05.2018 не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано вимоги частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір".

Від Прокуратури та Фонду відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 апеляційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2018 було залишено без руху, встановлено Товариству строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору в сумі 52 681,52 грн., а також доказів надсилання керівнику Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області копії апеляційної скарги з додатками з описом вкладення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснено Товариству, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 була направлена Товариству рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі, а саме: 68303, Одеська обл., м. Кілія, вул. Желєзнякова, буд. 4.

Конверт з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 та рекомендоване повідомлення, направлені на адресу Товариства, повернулися до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою пошти "организации не существует".

Супровідним листом Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2018 ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 про залишення апеляційної скарги без руху повторно направлена на адресу керівника (засновника) Товариства Бабича В.О.

Станом на 30.05.2018 рекомендований лист із повідомленням про вручення/не вручення Бабичу В.О. ухвали суду від 16.04.2018 до Одеського апеляційного господарського суду не повернувся.

Згідно з відомостями, які містяться на сайті Укрпошти, судом апеляційної інстанцій встановлено, що остання інформація щодо відстеження вказаного поштового відправлення (направленого Бабичу В.О.) є такою: "Невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини", яка датована 12.05.2018.

Разом з цим станом на 30.05.2018 недоліки, встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги Товариством, не усунуті.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2018 підлягає поверненню скаржнику.

Однак Касаційний господарський суд не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, зробленими під час залишення апеляційної скарги без руху, в частині необхідності усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору в сумі 52 681,52 грн., оскільки, як вбачається з копії апеляційної скарги, що наявна в матеріалах справи, та касаційної скарги, Товариством рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2018 оскаржувалось в апеляційному порядку лише в частині позовних вимог щодо розірвання Договору, а відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Тобто судом апеляційної інстанції було помилково визначено необхідність сплати Товариством судового збору виходячи з усіх позовних вимог, а не з тих позовних вимог, які оскаржуються в апеляційному порядку.

Таким чином, посилання Товариства в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано вимоги частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір", приймаються Касаційним господарським судом у зв'язку з викладеними в даній постанові обставинами.

Водночас Касаційний господарський суд зазначає, що іншою підставою для залишення апеляційної скарги Товариства та, в подальшому, повернення апеляційної скарги, крім необхідності доплати судового збору, була відсутність доказів надсилання керівнику Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області копії апеляційної скарги з додатками до неї.

При цьому з матеріалів справи та касаційної скарги не вбачається, що Товариством було усунуто вказаний недолік у строк, встановлений судом. Тобто такі обставини також є підставою для повернення апеляційної скарги, а тому ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 підлягає залишенню без змін з вказаних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін прийняту у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛІЯ-ЛАЙН" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 916/3025/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко