Постанова

від 13.11.2018 по справі 916/3025/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3025/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

від Прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 031420 від 19.01.2015;

від Фонду державного майна України - ОСОБА_2, довіреність № 7 від 15.01.2018;

Інші представники учасників процесу в судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018

суддя - Літвінов С.В.

час та місце ухвалення: 11:26:23 год., м. Одеса

повний текст рішення складено 15.03.2018

у справі № 916/3025/17

за позовом Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство Морський торговельний порт Усть-Дунайськ

про стягнення 198 200, 88 грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн (далі - ТОВ Кілія-Лайн ) про:

- стягнення з ТОВ Кілія-Лайн до Державного бюджету України заборгованості за оренду державного майна у сумі 182 752, 73 грн. та пеню у сумі 15 448, 15 грн.;

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ Кілія-Лайн ;

- зобов'язання ТОВ Кілія-Лайн повернути Державному підприємству Морський торговельний порт Усть-Дунайськ за актом приймання-передавання, укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, державне нерухоме майно, а саме: майданчику із залізобетонним покриттям (інвентарний номер 842, реєстровий номер 01125206.1.ГКЖПЛИ026), загальною площею 5 929, 00 кв.м., за адресою: Одеська область, м.Кілія, вул. Железнякова, буд.4.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 позов Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до відповідача ТОВ Кілія-Лайн про стягнення 198200,88грн, розірвання договору оренди та повернення майна задоволено у повному обсязі.

Розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн .

Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн до Державного бюджету України заборгованість за оренду державного майна у сумі 182 752,73 грн. та пеню у сумі 15 448,15 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія -Лайн на користь Прокуратури Одеської області судовий збір у розмірі 36 883, 01 грн.

Рішення мотивоване тим, що зобов'язання ТОВ Кілія-Лайн за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.01.2017 виконані не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 182 752,73 грн., що є підставою для розірвання вищезазначеного договору оренди та повернення майна.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, ТОВ Кілія-Лайн звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 у справі №916/3025/17 частково та закрити провадження у справі стосовно розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ Кілія-Лайн та частково зменшити суму стягнення судового збору в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ Кілія-Лайн .

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

ТОВ Кілія-Лайн вважає, що рішення прийняте без всебічного належного розгляду матеріалів справи,доказів що їх обґрунтовують.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ Кілія-Лайн зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що орендар ТОВ Кілія-Лайн звертався до орендодавця з заявою за вих. №11 від 29.11.2017 про розірвання зазначеного договору оренди з 01.12.2017 та направляв акти повернення майна у кількості 3 примірників, що підтверджується описом вкладення від 30.11.2017 та фіскальним чеком Укрпошти про прийняття до відправлення/вручення адресату цінного листа №6500905525101.

ТОВ Кілія-Лайн зазначає, що 01.12.2017 відповідно до умов п. 10.9 договору повернув орендоване майно на підставі акту приймання-передачі від 01.12.2017.

У зв'язку з чим, ТОВ Кілія-Лайн вважає, що судове рішення в частині розірвання договору від 30.01.2017, який було укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ Кілія-Лайн є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки в цій частині відсутній предмет спору.

09.10.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ Кілія-Лайн на рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2018.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 поновлено ТОВ Кілія-Лайн пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 у справі № 916/3025/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Кілія-Лайн на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 у справі № 916/3025/17; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 призначено справу №916/3025/17 за апеляційною скаргою ТОВ Кілія-Лайн на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2017 до розгляду на 13.11.2018 о 14:00 год.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

07.11.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 у справі №916/3025/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Кілія-Лайн без задоволення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області зазначає, що посилання апелянта на те, що об'єкт оренди державного нерухомого майна було повернуто на підставі акту приймання-передачі від 01.12.2017 не відповідає дійсності. Оскільки акт прийому-передачі (повернення) державного нерухомого майна підписаний орендодавцем - регіональним відділенням та балансоутримувачем - портом 04.04.2018.

Щодо посилання відповідача на те, що станом на дату подання позову був відсутній предмет спору щодо вимог розірвати договір та повернути державне майно не відповідає дійсності та не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та не відповідає умовам договору оренди державного нерухомого майна від 30.01.2017.

13.11.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, остання просить залишити без змін рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 у справі №916/3025/17 та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Кілія-Лайн .

З доводами апеляційної скарги Ізмаїльська місцева прокуратура не погоджується, оскільки факт направлення ТОВ Кілія-Лайн листа про розірвання договоре не свідчить про те, що договір розірвано у день отримання Орендодавцем зазначеного листа і у цей же день повернуто орендоване майно. Орендодавець не надав згоду на розірвання зазначеного договору у встановленому законом порядку.

У судове засідання 13.11.2018 з'явились представники прокуратури та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ Кілія-Лайн (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов п. 1.1-1.2 вищевказаного договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: майданчик із залізобетонним покриттям, загальною площею 5 929,00 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4, що обліковується на балансі ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ , вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ ОФ ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА станом на 31 липня 2016 та становить 2 154 000,00 грн. Майно передається в оренду з метою реалізації інвестиційного проекту по зерноперевалці (інше використання нерухомого майна).

На виконання вказаного договору за актом приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ від 30.01.2017 відповідачу ТОВ Кілія-Лайн передано вищевказане нерухоме майно.

Умовами пункту 3.1. вищевказаного договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плази за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (надалі - методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2016 р.) - 26 925,00 грн.

Відповідно до п.3.2 вищевказаного договору вбачається, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 5.3 вищевказаного договору передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ТОВ Кілія-Лайн , в порушення прийнятих зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у період часу з лютого місяця 2017 року по жовтень 2017 не здійснювалось внесення орендної плати за користування майном, яке є предметом названого договору оренди, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області у сумі 182752,73 грн.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з несплатою орендної плати нарахована пеня за період з 12.02.2017 по 13.11.2017 у сумі 15 448,15 грн.

Пунктом 5.8 договору оренди передбачено обов'язок Орендаря протягом 15 днів, з моменту укладення договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору оренди на суму не менше, ніж на його вартість за висновком про вартість на користь Балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати Орендодавцю та Балансоутримувачу копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь термін оренди ОСОБА_3 було застрахованим. Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди.

Пунктом 9.4 зазначеного договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не здійснив страхування Об'єкту оренди відповідно до п. 5.8 та не застрахував Об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору (п. в ).

Крім того, зазначеним пунктом договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд або несвоєчасно сплачує орендну плату (п. г ).

Пунктом 10.9 вищевказаного договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Відповідно до положень п. 10.10 договору оренди, майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акту прийманні-передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення орендованого майна покладається на Орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, шо на дату прийняття оскаржуваного судового рішення відповідачем ТОВ Кілія-Лайн не було повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області орендоване майно за договором оренди нерухомого майна, а саме: а саме: майданчик із залізобетонним покриттям, загальною площею 5 929,00 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4.

Колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про та зазначає наступне .

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 ЦК України).

Згідно ч.1 статті 759 ЦУ України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу положень частини 1 статті 283 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Приписами статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до положень статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким, чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом апеляційної інстанції під час судового розгляду справи в апеляційній інстанції було встановлено, що відповідачем ТОВ Кілія-Лайн не сплачувалася орендна плата по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду Державного майна України в Одеської області в сумі 182752,73грн., яку суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 9.4 зазначеного договору оренди нерухомого майна передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не здійснив страхування Об'єкту оренди відповідно до п. 5.8 та не застрахував Об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору (п. в ).

Також, відповідно до умов вищевказаного договору судом апеляційної інстанції встановлено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд або несвоєчасно сплачує орендну плату (п. г ).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ Кілія-Лайн .

Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що орендар ТОВ Кілія-Лайн звертався до орендодавця з заявою за вих. №11 від 29.11.2017 про розірвання зазначеного договору оренди з 01.12.2017, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки ТОВ Кілія-Лайн під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористалося своїм правом на подання відповідного відзиву на позов з обґрунтуванням своїх правових підстав, а отже відповідач не був зацікавлений у вирішенні справи.

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Отже, колегією суддів апеляційної інстанції не приймається в якості доказів по справі доданий до апеляційної скарги ТОВ Кілія-Лайн акт прийому-передачі (повернення) майна до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.01.2017 від 01.12.2017, оскільки відповідно до приписів статей 76, 77 ГПК України зазначений акт є неналежним доказом, з огляду на наступне.

Так, зазначений акт прийому-передачі (повернення) майна до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.01.2017 від 01.12.2017 був підписаний лише відповідачем ТОВ Кілія-Лайн , який є орендарем та ОСОБА_4 підприємством Морський торговельний порт Усть-Дунайськ , яке є балансоутримувачем.

Проте, вищевказаний акт не був підписаний орендодавцем, а саме: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, що є порушенням пункту 10.10. договору оренди, яким встановлено, що майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передування. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендодавця не Орендаря в данному випадку.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції зазначений акт не досліджувався та апелянт не обґрунтовує підстав, чому вказаний акт не було надано до суду першої інстанції під час розгляду справи, що є порушенням ст.ст.74, 76, 77 ГПК України, оскільки відповідно до приписів статті 74 ГПК України тягар доказування власної правової позиції покладається на заявника. В даному випадку на відповідача ТОВ Кілія-Лайн .

Приписами статей 76, 77 ГПК України встановлюється належність та допустимість доказів у господарському процесі, а саме: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2018 по справі № 916/3025/17 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. в частини четвертої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на ТОВ Кілія-Лайн , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281- 283

Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 у справі № 916/3025/17 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Кілія-Лайн .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 15.11.2018.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко