Рішення

від 06.09.2018 по справі 806/2510/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/2510/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарськ ОСОБА_4", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова комора", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" звернулось до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 27.08.2015 №199 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) реформованого КСП "Нива" та укладання договорів оренди землі з ТОВ "ВОЛОДАРСЬК ІН АГРО";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 27.08.2015 №200 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) реформованого КСП "Правда" та укладання договорів оренди землі з ТОВ "ВОЛОДАРСЬК ІН АГРО";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 16.10.2015 №235 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з правом передачі нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) в оренду та укладання договорів оренди землі з ТОВ "Зернова комора";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 04.04.2016 №95 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок - не витребуваних паїв в натурі (на місцевості) ТОВ "Зернова комора" та укладання договорів оренди;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 04.04.2016 №109 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок - не витребуваних паїв в натурі (на місцевості) ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" та укладання договорів оренди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що розпорядженням Володарсько-Волинської районної державної адміністрації "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж не витребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся" від 07.03.2014 №74 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж не витребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся" загальною площею 102,8027 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, 107,2188 га на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, 364,5898 га на території Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області. Пунктом 4 вказаного розпорядження визначено ТОВ "Агріс Полісся" укласти договори оренди землі у зв'язку з чим 20.02.2018 позивач звернувся до Хорошівської районної державної адміністрації з листом про укладення договору оренди землі, в якому товариство просило прийняти рішення про укладення та укласти з ТОВ "Агріс Полісся" договори оренди землі, за яким передати в оренду ТОВ "Агріс Полісся" земельні ділянки загальною площею 102,8426 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, 105,1027 га на території Хорошівської (колишня назва Володарсько-Волинської) селищної ради Володарсько- Волинського району Житомирської області, 362,5893 га на території Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

За твердженнями позивача, листом Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області від 29.03.2018 №379/01-30 відповідач повідомив про прийняття рішення не укладати договори оренди за клопотанням ТОВ "Агріс Полісся" від 20.02.2018. Листом від 11.05.2018 №571/01-30 Хорошівська районна державна адміністрація Житомирської області повторно надала вказану інформацію із зазначенням, що позивач не виконав зобов'язання як орендар земельної ділянки, в результаті чого земельні ділянки були передані в оренду іншим суб'єктам господарювання.

Зазначає, що за результатами адвокатського запиту представника позивача ОСОБА_1 відповідачем було надано відповідь листом від 03.04.2018 №432/01-30 в якому повідомлено, що запитувані земельні ділянки передані в оренду іншим суб'єктам господарювання. До листа додано розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області, на підставі яких відповідачем земельні ділянки передані в оренду іншим суб'єктам господарювання. Наголошує, що на момент прийняття спірних розпоряджень, попереднє розпорядження Володарсько-Волинської районної державної адміністрації "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж не витребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся" від 07.03.2014 №74 не було скасовано, а тому а відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваних розпоряджень. На думку позивача, вищевказані розпорядження є незаконними та такими, що порушують права позивача та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у справі із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче судове засідання у справі призначено на 09 липня 2018 року о 11:20.

Відповідачем в порядку частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслано на офіційну електронну поштову адресу суду відзив на позовну заяву вих. №770/01-39 від 27.06.2018 відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі. (том І, а.с. 59-62)

Щодо викладеного у прохальній частині відзиву клопотання про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду суд наголошує, що відповідачем в порушення положень статей 166, 167 КАС України клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд наголошує, що обізнаність представника суб'єкта владних повноважень із чинними нормами процесуального законодавства не має впливати на неналежне виконання стороною у справі своїх процесуальних обов'язків.

В підготовче судове засідання призначене на 09 липня 2018 року о 11:20 прибули представник позивача та представник відповідача. Представники третіх осіб в підготовче судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Представником відповідача в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення із позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області про залишення позовної заяви без розгляду. (том І, а.с. 78-81)

Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 липня 2018 року о 12:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 09.07.2018.

02 серпня 2018 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відпустці до 24 серпня 2018 року. (том І, а.с. 103)

В судове засідання призначене на 07 серпня 2018 року о 10:00 прибув представник позивача. Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 27 серпня 2018 року о 12:00 у зв'язку із клопотанням представника Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області про відкладення розгляду справи, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 07.08.2018.

23 серпня 2018 року представником третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарськ ОСОБА_4" подано до відділу документального забезпечення суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. (том І, а.с. 162)

23 серпня 2018 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника на стаціонарному лікуванні у медичному закладі до 30.08.2018. (том І, а.с. 163)

В судове засідання призначене на 27 серпня 2018 року о 12:00 прибув представник позивача. Представники третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова комора", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 зобов'язано представника позивача в наступне судове засідання надати оригінал технічної документації, явку представника відповідача в наступне судове засідання визнано обов'язковою, в судовому засіданні оголошено перерву до 06 вересня 2018 року о 10:40, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 27.08.2018.

06 вересня 2018 року перед початком судового засідання на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю " Зернова комора" про відкладення розгляду справи. (том ІІ, а.с. 42)

В судове засідання призначене на 06 вересня 2018 року о 10:40 прибули представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарськ ОСОБА_4".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №770/01-39 від 27.06.2018 (том І, а.с. 59-62) .

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарськ ОСОБА_4" в судовому засіданні підтримав позицію представника Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області та просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Зазначав, що ТОВ "Володарськ ОСОБА_4" набуло право користування земельними ділянками у встановленому законом порядку, а задоволення позову порушить права та законні інтереси ТОВ "Володарськ ОСОБА_4" як законного орендаря та користувача. Правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву в порядку статті 165 КАС України не скористався.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю " Зернова комора" в судове засідання не з'явилась, перед початком судового засідання надіслала на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Ухвала про відкриття провадження у справі, примірник позовної заяви з додатками та судові повістки у встановленому законом порядку неодноразово направлялися на адресу місцезнаходження ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (вул. Лесі Українки,10, с. Дворище, Хорошівський район, Житомирська область, 12140), водночас, вказана поштова кореспонденція повернулася до відділу документального забезпечення суду із відміткою: "повертається за закінченням встановленого строку зберігання".

Крім того, з метою здійснення судом усіх заходів щодо повідомлення учасника справи про дату, час та місце проведення судового розгляду, 29 серпня 2018 року 15:52 секретарем судового засідання по телефону, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, представника ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" ОСОБА_5 було повідомлено про те, що розгляд справи №806/2510/18 відбудеться 06 вересня 2018 року о 10:40, що зафіксовано у телеграмі від 29.08.2018. (том ІІ, а.с. 39)

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до ч.6 ст.7, ч.11 ст.126 КАС України, представник ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" (далі - ТОВ "Агріс Полісся", позивач), код ЄДРПОУ 38580846, як юридична особа зареєстроване 08.10.2013, номер запису: 1 285 102 0000 000922. Види діяльності: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; код КВЕД 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; код КВЕД 01.49 Розведення інших тварин; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Встановлено та не заперечується сторонами, що розпорядженням Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 30.12.2013 №509 надано дозвіл ТОВ "Агріс Полісся" на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в кількості 149 невитребуваних земельних ділянок (паїв) та складання договорів оренди землі строком на 10 років, загальною площею 368,8003 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Краївщинської сільської ради, до моменту права власності на землю власниками або їх спадкоємцями земельних ділянок (паїв). (том І, а.с. 15)

Розпорядженням Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 30.12.2013 №510 надано дозвіл ТОВ "Агріс Полісся" на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в кількості 61 невитребуваних земельних ділянок (паїв) та складання договорів оренди землі строком на 10 років, загальною площею 103,1575 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зубринської сільської ради, до моменту права власності на землю власниками або їх спадкоємцями земельних ділянок (паїв). (том І, а.с. 16)

Розпорядженням Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 30.12.2013 №511 надано дозвіл ТОВ "Агріс Полісся" на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в кількості 53 невитребуваних земельних ділянок (паїв) та складання договорів оренди землі строком на 10 років, загальною площею 103,3212 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарсько-Волинської селищної ради, до моменту права власності на землю власниками або їх спадкоємцями земельних ділянок (паїв). (том І, а.с. 15)

На підставі вказаних розпоряджень ТОВ "Агріс Полісся" було замовлено розробку технічної документації.

Розпорядженням Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 07.03.2014 №74 (далі - Розпорядження №74) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся".

Так, згідно з п.1 розпорядження №74 Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся" загальною площею 102,8027 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Відповідно до п.2 розпорядження №74 Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся" загальною площею 107,2188 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Пунктом 3 розпорядження №74 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) ТОВ "Агріс Полісся" загальною площею 364,5898 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Положеннями пункту четвертого розпорядження №74 ТОВ "Агріс Полісся" зобов'язано укласти договори оренди землі в кількості 61 (шістдесят одного).

Згідно з п.5 розпорядження №74 ТОВ "Агріс Полісся" зобов'язано замовити в проектній організації проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. (том І, а.с. 18)

Постановою Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" від 04.02.2016 № 984-VIII, відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, та рекомендації Українського інституту національної пам'яті, перейменовано окремі населені пункти та райони, зокрема, селище міського типу Володарськ-Волинський Володарсько-Волинського району на селище міського типу Хорошів.

ТОВ "Агріс Полісся" листом вих. №1016-06 від 31.10.2016 на ім'я голови Хорошівської районної адміністрації звернулось до відповідача із проханням укласти договори оренди земельних ділянок невитребуваних паїв) загальною площею 102,8027 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області на виконання Розпорядження №74. (том І, а.с. 69)

Відповідач листом вих. №1762/01-30 від 16.11.2016 повідомив ТОВ "Агріс Полісся", що 09 листопада 2016 року комісією по розгляду звернень підприємств, організацій і громадян щодо надання в користування земельних ділянок на території району було розглянуто звернення ТОВ "Агріс Полісся". Відповідно до Розпорядження №74 товариством не було укладено договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) та не зареєстровано їх у відповідності до норм чинного законодавства, а тому будь-які цивільно-правові відносини товариством та райдержадміністрацією відсутні. Крім того, повідомлено, що вказані у зверненні невитребувані земельні частки (паї) на підставі договорів оренди землі передані у користування. (том І, а.с. 68)

ТОВ "Агріс Полісся" листом вих. №1016-07 від 31.10.2016 на ім'я голови Хорошівської районної адміністрації звернулось до відповідача із проханням укласти договори оренди земельних ділянок невитребуваних паїв) загальною площею 107,2188 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області на виконання Розпорядження №74. (том І, а.с. 71)

Відповідач листом вих. №1763/01-30 від 16.11.2016 повідомив ТОВ "Агріс Полісся", що 09 листопада 2016 року комісією по розгляду звернень підприємств, організацій і громадян щодо надання в користування земельних ділянок на території району було розглянуто звернення ТОВ "Агріс Полісся". Відповідно до Розпорядження №74 товариством не було укладено договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) та не зареєстровано їх у відповідності до норм чинного законодавства, а тому будь-які цивільно-правові відносини товариством та райдержадміністрацією відсутні. Крім того, повідомлено, що вказані у зверненні невитребувані земельні частки (паї) на підставі договорів оренди землі передані у користування. (том І, а.с. 70)

Як встановлено зі змісту наявної у матеріалах справи копії протоколу засідань комісії по розгляду звернень підприємств, установ, організацій і громадян щодо надання в користування земельних ділянок на території району від 09.11.2016 №5, комісією були розглянуті звернення ТОВ "Агріс Полісся" за вих. №1016-07 від 31.10.2016 та вих. №1017-07 від 31.10.2016. У зв'язку з тим, що на підставі розпорядження №74 ТОВ "Агріс Полісся" так і не уклало договори оренди із райдержадміністрацією, та враховуючи, що на даний час на вказані товариством земельні ділянки вже укладено договори оренди, надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Агріс Полісся" не є можливим. За результатами голосування членами комісії одноголосно вирішено рекомендувати голові райдержадміністрації не надавати ТОВ "Агріс Полісся" в оренду невитребувані земельні частки (паї), що знаходяться на території Зубринської сільської ради та Володарсько-Волинської селищної ради Хорошівського району Житомирської області. (том І, а.с. 65-67)

ТОВ "Агріс Полісся" листом вих. №18 від 20.02.2018 на ім'я голови Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області просило прийняти рішення про укладення та укласти з ТОВ "Агріс Полісся" договір оренди землі, за яким передати в оренду позивачу земельні ділянки: загальною площею 102,8426 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області; 105,1027 га на території Хорошівської (колишньої Володарсько-Волинської) селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області; 362,5893 га на території Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області. Про дату, час та місце укладення договору оренди повідомити письмово. (том І, а.с. 19-20)

До листа вих. №18 від 20.02.2018 позивачем також було долучено проект договору оренди землі від 14.02.2018 із додатками до нього. (том І, а.с. 21-26)

Представником позивача, адвокатом ОСОБА_1 на ім'я голови Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області в порядку статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI здійснено адвокатський запит від 19.03.2018 №03/1 щодо надання інформації, в чиєму користуванні (оренді) перебувають земельні ділянки, визначені Розпорядженням №74, а також надання належним чином завірених копій розпорядження (розпоряджень) договору (договорів) оренди землі та інших документів, які підтверджують передачу земельних ділянок, вказаних у розпорядженні №74 іншим суб'єктам господарювання. (том І, а.с. 30-31)

Відповідач листом вих. №397/01-30 від 29.03.2018 на ім'я директора ТОВ "Агріс Полісся" повідомив, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку. ТОВ "Агріс Полісся" вказані вимоги Земельного кодексу України та розпорядження №74 не виконало, в результаті чого земельні ділянки були передані в оренду іншим суб'єктам господарювання. Повідомлено, що 15 березня 2018 року комісією по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян щодо надання в користування земельних ділянок на території району було прийнято рішення, яким рекомендовано голові Хорошівської райдержадміністрації не укладати договори оренди за клопотанням ТОВ "Агріс Полісся" №18 від 20.02.2018 про укладення договорів оренди на території Хорошівського району Житомирської області площами 102,8426 га, 105,1027 га, 362,5893 га для використання за цільовим призначенням до моменту отримання їх власниками правовстановлюючих документів. Також повідомлено, що відповідно до рішення Хорошівської селищної ради восьмої сесії VIII скликання від 07.09.2017, орендна плата за невитребувані земельні ділянки (паї) становить 10%-12% від нормативної грошової оцінки або середньої вартості паю. (том І, а.с. 27-28)

За результатами розгляду адвокатського запиту від 19.03.2018 Хорошівська районна державна адміністрація Житомирської області листом від 03.04.2018 вих. №432/01-30 повідомила адвокату ОСОБА_1, що оскільки ТОВ "Агріс Полісся" не виконало вимоги Земельного кодексу України та розпорядження №74, в результаті чого земельні ділянки були передані і оренду іншим суб'єктам господарювання.

Щодо надання копій договорів оренди зазначено, що по переданих в оренду земельним ділянкам Хорошівською районною державною адміністрацією Житомирської області було укладено 407 договорів на 3 793 арк., за виготовлення копій яких необхідно зробити передплату відповідно до статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". (том І, а.с. 32 та зворот)

Зокрема, на виконання адвокатського запиту відповідачем було надано копії:

- розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 27.08.2015 №199, яким затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) реформованого КСП "Нива" в оренду ТОВ "ВОЛОДАРСЬК ІН АГРО" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 88,8788 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, до моменту оформлення права на землю власниками або спадкоємцями землі. Зобов'язано ТОВ "ВОЛОДАРСЬК ІН АГРО" укласти з районною державною адміністрацією, строком на 10 років, 56 договорів оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (том І, а.с. 33 та зворот);

- розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 27.08.2015 №200, яким затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) реформованого КСП "Правда" в оренду ТОВ "ВОЛОДАРСЬК ІН АГРО" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 208,1100 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, до моменту оформлення права на землю власниками або спадкоємцями землі. Зобов'язано ТОВ "ВОЛОДАРСЬК ІН АГРО" укласти з районною державною адміністрацією, строком на 10 років, 100 договорів оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (том І, а.с. 34 та зворот);

- розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 16.10.2015 №253, яким затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з правом передачі нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ "Зернова комора" загальною площею 145,3015 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області. Зобов'язано ТОВ "Зернова комора" укласти з районною державною адміністрацією, строком на 10 років, договори оренди земельних ділянок загальною площею 145,3015 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із земель реформованого СВК "Кутузівське", на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, до моменту оформлення права на землю власниками або спадкоємцями землі. (том І, а.с. 35 та зворот);

- розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 04.04.2016 №95, яким затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з правом передачі нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ "Зернова комора" загальною площею 74,7653 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області. Зобов'язано ТОВ "Зернова комора" укласти з районною державною адміністрацією, строком на 10 років, договори оренди земельних ділянок загальною площею 74,7653 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із земель реформованого СВК "Кутузівське", на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, до моменту оформлення права на землю власниками або спадкоємцями землі. (том І, а.с. 36 та зворот);

- розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 15.04.2016 №109, яким затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з правом передачі нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" загальною площею 356,2750 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області. Зобов'язано ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" укласти з районною державною адміністрацією, строком на 7 років, договори оренди землі в кількості 143, загальною площею 356,2750 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, до моменту оформлення права на землю власниками або спадкоємцями землі. (том І, а.с. 37 та зворот).

16 травня 2018 року позивач звернувся із заявою на ім'я голови Житомирської обласної державної адміністрації із заявою щодо незаконної передачі районною державною адміністрацією земельних ділянок в оренду, в якому просило скасувати спірні розпорядження. (том І, а.с. 38-40)

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, що відповідач не мав права виносити спірні розпорядження за наявності чинного розпорядження №74, наголошуючи, що оскаржувані розпорядження порушують права позивача як законного землекористувача, ТОВ "Агріс Полісся" звернулось із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 13 Основного Закону проголошено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із статтею 118 Основного Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 №586-XIV (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних розпоряджень, далі - Закон №586-XIV).

Статтею 2 Закону №586-XIV визначено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Положеннями статті 6 Закону №586-XIV встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Пунктом сьомим частини першої статті 13 Закону №586-XIV закріплено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно з п.7, п.11 ст.21 Закону №586-XIV місцева державна адміністрація, зокрема: розпоряджається землями державної власності відповідно до закону, погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.4 ст.28 Закону №586-XIV для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації, зокрема, мають право: давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань.

Положеннями статті 43 Закону №586-XIV встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень, далі - Земельний кодекс України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до частини другої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Положеннями частини третьої статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Частиною першою статті 23 Земельного кодексу України визначено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Положеннями частини другої статті 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

Так, статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України.

Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно з ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Положеннями частини десятої статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 №899-IV (в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень, далі - Закон №899-IV).

Положеннями статті 5 Закону №899-IV врегульовано, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Згідно з статтею 8 Закону №899-IV документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 11 Закону №899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Положеннями статті 13 Закону №899-IV встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Як встановлено із матеріалів справи, позивачем у встановленому законом порядку було розроблено технічну документацію із землеустрою, яка була попередньо погоджена та розпорядженням №74 вказана технічна документація була затверджена відповідачем.

Спірними розпорядженнями відповідач затвердив технічну документацію із землеустрою щодо бажаних ТОВ "Агріс Полісся" земельних ділянок іншим суб'єктам господарювання, які у подальшому реалізували свої права як землекористувачі у встановленому законом порядку.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти ОСОБА_1).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Суд звертає увагу відповідача, що Розпорядження №74 не містить чіткого юридичного визначення щодо чіткого порядку та граничних термінів його виконання в частині зобов'язання укласти договори оренди землі в кількості 61 (шістдесят одного).

Крім того, оскаржувані розпорядження також не містять зазначень чи застережень щодо скасування чи втрати чинності Розпорядження №74 у зв'язку із прийняттям спірних розпоряджень та/або фактичною передачею земельних ділянок у користування іншим суб'єктам господарювання.

Суд наголошує, що вказані дії відповідача як в якості суб'єкта владних повноважень, так і в якості розпорядника земельних ділянок і орендодавця в межах цивільно-правових відносин не сприяє реалізації принципу правової визначеності та дотримання чіткої уніфікованої юридичної процедури.

Зокрема, позивачем було за власні кошти замовлено розробку технічної документації та за результатами прийняття розпорядження №74 у ТОВ "Агріс Полісся" виникли очікувані сподівання на набуття статусу землекористувача бажаних земельних ділянок. Водночас, відповідач спірними розпорядженнями створює аналогічні очікувані сподівання на набуття статусу землекористувача вказаних земельних ділянок у інших суб'єктів господарювання, що є порушенням принципу правової визначеності.

Водночас, щодо наявності порушеного права позивача внаслідок прийняття спірних розпоряджень, суд зазначає наступне.

Так, положеннями пункту четвертого розпорядження №74 ТОВ "Агріс Полісся" зобов'язано укласти договори оренди землі в кількості 61 (шістдесят одного).

Положеннями частини десятої статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення Розпорядження №74) визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV (в редакції, чинній на момент винесення Розпорядження №74, далі - Закон №161-XIV) закріплено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з статтею 6 Закону №161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 17 Закону №161-XIV передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Положеннями статті 27 Закону №161-XIV закріплено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників врегульовано Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV (в редакції, чинній на момент винесення Розпорядження №74, далі - Цивільний кодекс України).

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями частини другої статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною першою статті 407 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Статтею 410 Цивільного кодексу України передбачено, що землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями статті 125 Земельного кодексу України врегульовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд звертає увагу, що розпорядженням №74 було виключно затверджено технічну документацію із землеустрою та зобов'язано ТОВ "Агріс Полісся" укласти договори оренди на виконання вказаного розпорядження.

Крім того, у відповідності до частини десятої статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення Розпорядження №74), для передачі земельної ділянки у користування відповідачем не було прийнято саме рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, а виключно здійснено затвердження такого проекту землеустрою.

Враховуючи зміст Розпорядження №74, обов'язковою умовою для набуття позивачем права користування на бажані земельні ділянки було укладення ТОВ "Агріс Полісся" договорів оренди земельної ділянки із врахуванням вимог статті 125 Земельного кодексу України.

Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що ТОВ "Агріс Полісся" не було укладено договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) та не зареєстровано їх у відповідності до норм чинного законодавства, а тому будь-які цивільно-правові відносини товариством та райдержадміністрацією відсутні.

Крім того, слід зазначити, що у спірних правовідносинах відповідач виступає не лише як суб'єкт владних повноважень, але й як землерозпорядник та орендодавець, а тому наділений дискреційними повноваженнями в частині надання земельних ділянок у користування, зокрема, в частині надання усім бажаючим суб'єктам господарювання можливості отримати земельну ділянку у користування.

Так, ані розпорядження №74, ані інші норми чинного законодавства не покладають на відповідача імперативного обов'язку щодо утримання чи обмежень у реалізації своїх повноважень в частині надання земельних ділянок у користування в якості землерозпорядника.

Оскільки внаслідок розпорядження №74 позивач статусу землекористувача на бажані земельні ділянки не набув, то на ТОВ "Агріс Полісся" також не поширюються гарантії щодо захисту прав землекористувача, передбачених Земельним кодексом України та Законом №161-XIV.

Суд враховує факт невиконання позивачем протягом розумного строку обов'язку щодо укладення договорів оренди згідно Розпорядження №74 та правові засади диспозитивності розпоряджання власними правами і свободи договору, закріплених Цивільним кодексом України. Не реалізація позивачем свого обов'язку виконання усіх положень розпорядження №74 до моменту прийняття спірних розпоряджень не може ставитися у вину відповідача та бути правовою підставою для скасування таких розпоряджень.

Суд також погоджується із доводами відповідача в частині необхідності забезпечення передачі земельних ділянок у користування саме тим землекористувачам, які самостійно в цьому зацікавлені та демонструють активну участь і бажання здійснювати тривале, ефективне землекористування за цільовим призначенням.

Крім того, враховуючи наявність прав та законних інтересів третіх осіб у даній справі, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа "Мельник проти України", заява №72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13)

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти ОСОБА_1", заява №31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями статті 27 Закону №161-XIV закріплено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Суд наголошує, що ТОВ "Агріс Полісся" права користування на підставі розпорядження №74 не набуло. Водночас, скасування спірних розпоряджень призведе до порушення прав та законних інтересів третіх осіб як законних землекористувачів.

Враховуючи вищевикладене, скасування спірних розпоряджень також не відповідає дотримання принципу справедливого балансу та втручання держави та, зокрема, судової влади у право користування третіх осіб у вказаній справі.

Крім того, суд також звертає увагу, що спірним розпорядженням №199 від 27.08.2015 ТОВ "Володарськ ОСОБА_4" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельних ділянок загальною площею 88,8788 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, в той час як розпорядженням №74 ТОВ "Агріс Полісся" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельних ділянок загальною площею 102,8027 га на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, а тому доводи позивача щодо порушення його прав та законних інтересів спірним розпорядженням №199 від 27.08.2015 також є неналежними.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею п'ятою КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Суд наголошує, що внаслідок розпорядження №74 ТОВ "Агріс Полісся" прав та обов'язків, вказаних позивачем у позовній заяві, не набуло. Крім того, ані розпорядження №74, ані інші норми чинного законодавства не покладають на відповідача імперативного обов'язку щодо утримання чи обмежень у реалізації своїх повноважень в частині надання земельних ділянок у користування в якості землерозпорядника та орендодавця.

Зважаючи на відсутність заявленого позивачем порушеного права внаслідок винесення спірних розпоряджень, зважаючи, що обраний позивачем спосіб його захисту порушує права та законні інтереси інших землекористувачів та беручи до уваги відсутність неправомірних дій Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області в частині винесення спірних розпоряджень, позовні вимоги ТОВ "Агріс Полісся" є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку що Хорошівська (Володарсько-Волинська) районна державна адміністрація Житомирської області при винесенні спірних розпоряджень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено, а позивачем не спростовано відповідність спірних розпоряджень ч.2 ст.19 Конституції України та вимогам ч.2 ст.2 КАС України та відсутність порушеного права внаслідок їх прийняття, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" (вул. Житня, 17, смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область, 12101. Адреса в ЄДРПОУ: вул. Заводська, буд. 24, с. Рижани, Хорошівський район, Житомирська область, 12122. ЄДРПОУ 38580846) до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Героїв України, 6, смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область, 12101. ЄДРПОУ 04053631), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарськ ОСОБА_4" (вул. Карла Маркса, 1, с. Солодирі, Хорошівський район, Житомирська область, 12141. ЄДРПОУ 39623272), Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" (вул. Лесі Українки, 10, с. Дворище, Хорошівський район, Житомирська область, 12140. ЄДРПОУ 39504897), Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Баварія Агро" (вул. Лесі Українки, 10, с. Дворище, Хорошівський район, Житомирська область, 12140. ЄДРПОУ 40397551) про визнання протиправними та скасування розпоряджень - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене: 12 вересня 2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова