Ухвала

від 13.09.2018 по справі 2540/2475/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 вересня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2475/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна Миколи Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міжрегіональна митниця ДФС про визнання незаконними та скасування наказів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна Миколи Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів.

Одночасно зі зверненням до суду ним подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 № 276 Про ліквідацію Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби та наказу Голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна М.А. від 14.05.2018 № 26 Про затвердження персонального складу комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби та плану заходів, пов'язаних з ліквідацією Міжрегіональної митниці Державної фіскальної .

Зазначена заява обґрунтована тим, що вказані накази, на думку заявника, містять ознаки протиправності, оскільки були прийняті з очевидним порушенням встановленої законодавством процедури, що, в свою чергу, призвело до порушення конституційного права ОСОБА_1 на працю і, відповідно, є підставою для вжиття судом запобіжного заходу у вигляді зупинення дії вищезазначених індивідуальних актів.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, правова позиція по даному питанню висловлена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Однак, проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки ОСОБА_1 у заяві не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача. Посилання на ймовірні дії відповідача не підтверджені фактичними обставинами справи. Заявником не доведено той факт, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та не надано жодного доказу на доведення таких обставин та підстав.

Крім того, наявність чи відсутність протиправних дій суб'єктів владних повноважень під час винесення наказів від 10.05.2018 № 276 Про ліквідацію Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби та від 14.05.2018 № 26 Про затвердження персонального складу комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби та плану заходів, пов'язаних з ліквідацією Міжрегіональної митниці Державної фіскальної є предметом даного спору та надання їм правової оцінки буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а отже, позивачем не доведено наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 13 вересня 2018 року.

Суддя С.В. Бородавкіна