Рішення

від 12.09.2018 по справі 905/1739/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2018 Справа № 905/1739/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного підприємства "Камерон" про стягнення 267 693,58 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача - Михайлова К.В.( за довіреністю);

від відповідача - Трофименко М.С. (за ордером);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2017 Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства Камерон (далі - ПП Камерон ) про стягнення 267 693,58 грн., з яких: пеня - 132 004,81 грн., штраф - 135 688,77 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на виконання умов договору № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 ПП Камерон повинен був поставити вугільну продукцію не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці, однак строки поставки відповідачем були порушені. 07.12.2016 за №НЗТ-9/548 відповідачу була заявлена претензія з вимогою сплатити пеню та штраф у відповідності до пункту 9.2. Договору. Проте, листом від 13.12.2016 №114 відповідач повідомив, що заявка не мала юридичної сили, а поставку було здійснено згідно специфікації до договору, в якому вказано строк поставки 3 - 4 квартал 2016 року. Позивач зазначав, що Специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечитиме умовам пункту 5.2. Договору, відповідно якого поставка вугілля відбувається виключно на підставі письмової заявки Позивача, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

Відповідач 01.09.2017 надав суду відзив, в якому висловився, що позовні вимоги є необґрунтованими, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Повідомив, що лист, що надійшов на адресу відповідача 27.09.2016 не містив обов'язкових для електронного документу реквізитів, а тому не має юридичної сили. Зазначив, що про факт поставки та прийняття товару свідчать видаткові накладні, акти приймання передачі товару, залізничні накладні та товарно-транспортні накладні підписані представником Покупця. Жодних претензій по якості поставленого товару, по питанню не можливості прийняття товару чи неможливості його оплати покупець не заявляв. Таким чином, на думку відповідача, ним належним чином виконані умови договору в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Судові рішення першої та апеляційної інстанції мотивовані безпідставністю заявлених вимог щодо стягнення пені та штрафу на підставі пункту 9.3 договору поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 з огляду на встановлення судом факту не направлення на адресу відповідача належним чином оформленої заявки, на виконання пункту 5.2. Договору.

Не погодившись з рішенням і постановою, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Верховного суду від 05.06.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018, справу № 905/1739/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у господарському суді Донецької області справу передано на розгляд судді Зекунова Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2018 справу прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В. та призначено підготовче засідання на 25.07.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2018 відкладено підготовче засідання 27.08.2018.

06.08.2018 від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивачем зазначено що на виконання п. 5.2.Договору, позивачем листом від 27.09.2016 № НЗТ-9/375 направлено відповідачу заявку на поставку вугілля, разом з договором поставки, проте, як зазначає позивач, заявку помилково не було внесено до опису поштового вкладення. Крім того, в цей же день відповідачу було відправлено електронною поштою заявку та договор з електронної адреси, яка зазначена в тендерній документації. Позивач зазначає, що хоча заявка і не містила підпису та інших реквізитів, проте у зв'язку з тим, що вона відправлена з з електронної адреси, яка зазначена в тендерній документації, наявні підстави вважати зазначену заявку належною підставою для виконання умов Договору в частині поставки продукції.

10.08.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Повідомив, що лист, який надійшов на адресу відповідача 27.09.2016 не містив обов'язкових для електронного документу реквізитів, а тому не має юридичної сили. Факт поставки та прийняття товару підтверджують видаткові накладні, акти приймання передачі товару, залізничні накладні та товарно-транспортні накладні підписані представником Покупця. Претензій по якості поставленого товару, доводів про не можливість прийняття товару чи неможливості його оплати покупець не заявляв. Відповідач вважає, що він належним чином виконані умови договору поставки, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2018 підготовче провадження у справі № 905/1739/17 закрито та призначено розгляд справи по суті на 12.09.2018 року

В судовому засіданні 12.09.2018 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2018 заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

26.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Приватним товариством Камерон був укладений договір поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ (надалі - Договір), у відповідності до якого відповідач зобов'язався поставити вугілля згідно з специфікацією №1. Рік виготовлення - 2016 (том 1, а.с.10-13).

Найменування, кількість Товару зазначені у специфікації № 1. Виробник Товару -ПП Камерон (п.1.2., 1.3. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору, кількість Товару, що підлягає закупівлі, становить 1300 тонн, яка зазначається у відповідній Специфікації №1 до цього Договору.

Фактична кількість одержаного Товару у напіввагонах, в яких він поставляється, повинна відповідати кількості, зазначеній у залізничних накладних.

Приймання Товару за кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю', затвердженої Держарбітражем із змінами та доповненнями, від 15.06.1965 № П-6 із складанням акту приймання за кількістю. Покупець здійснює переваження кожного вагону на вагонних вагах станції призначення (п.2.2., 2.3. Договору).

В розділі 3 Договору сторони визначили порядок здійснення оплати за Договором.

Оплата Товару, щодо якого постачальником виконані зобов'язання щодо поставки, здійснюються Покупцем, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами відповідних Актів прийому-передачі Товару за наявністю пакету документів, що зазначені у п.5.5 Договору.

Вартість понаднормових нестач, за якими заявлені претензії, а також вартість Товару, який не пройшов вхідний контроль, покупцем не сплачуються.

Датою оплати вважається подання покупцем до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документу на переказ коштів (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

За змістом п.5.1 Договору, товар, зазначений у Специфікації до цього Договору (Додаток 1) поставляється протягом III-IV кварталів 2016 року на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС' у редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень, і застережень, що містяться у Договорі, але не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.

В п.5.2 Договору визначено, що поставка відбувається виключно при наявності письмової заявки покупця, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

Відповідно до п.9.3 Договору, за несвоєчасну поставку вугілля постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Пунктом 12.1 Договору встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків. Також Договором передбачена цивільно-правова відповідальність за невиконання взятих сторонами зобов'язань.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

У Специфікації № 1 до договору визначені найменування товару ( вугілля кам'яне (код ДК 021-2015 -011100-1 Вугілля ), ДГ (13-100), показники якості (зольність, вологість), кількість тонн, ціна однієї тонни без ПДВ та сума, без ПДВ; термін поставки - III-IV кварталів 2016 року (том 1, а.с.14).

В матеріалах справи наявна копія листа Публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 27.09.2016 № H3T-9/375, в якому викладено прохання відвантажити на Регіональну філію Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016, яку ПП Камерон отримав 27.09.2016 у вигляді електронного документу на поштову скриньку підприємства (том 1, а.с.15).

Згідно актів приймання-передачі вугільної продукції за Договором № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. вугілля було поставлене: 23.10.2016 в кількості 126,79 тонн, 31.10.2016 в кількості 128 тонн, 03.11.2016 в кількості 61,24 тонн, 30.11.2016 в кількості 254,49 тонн, 05.12.2016 в кількості 128 тонн, 23.12.2016 в кількості 190,84 тонн, 25.12.2016 в кількості 256 тонн, 26.12.2016 в кількості 64 тонн, 27.12.2016 в кількості 64,5 тонн, 30.12.2016 в кількості 26 тонн (том 1, а.с.22-30,61).

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року були підписані представниками з обох сторін та проставлені печатки сторін (том 1, а.с.65-74).

Також залізничні накладні щодо направлення вантажу за договором за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року підписані представниками з обох сторін та містять відбитки печатки сторін (том 1, а.с.146-163).

Зазначені документи свідчать про факт поставки відповідачем та прийняття товару позивачем.

Документів, що свідчать про наявність претензій з боку позивача щодо якості поставленого товару, щодо неможливості прийняття товару, чи неможливості його оплати матеріали справи не містять.

07.12.2016 за №НЗТ-9/548 позивачем була заявлена претензія з вимогою сплатити пеню - 110252,01 грн. та штраф - 136058,34 грн., нараховані згідно до п. 9.3 Договору, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару. В обґрунтування вимог про сплату штрафу та пені позивач зазначив, що листом від 27.09.2016 № H3T-9/375 залізниця надала ПП Камерон заявку на поставку вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016, яку ПП Камерон отримав 29.09.2016. У відповідності до п. 5.1. Договору ПП Камерон повинно поставити вугільну продукцію протягом 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці. Станом на 01.12.2016 зобов'язання з поставки вугілля повністю виконані не були. З 1300 тонн залізниці було поставлено із затримкою 684 тонни (125,45 тонн - 23.10.2016; 127,3 тонн - 31.10.2016; 03.11.2016 - 60,6 тонн; 253( тонн - 30.11.2016; 126,85 тонн - 05.12.2016). (том 1, том 1, а.с.17-18).

Претензія отримана відповідачем 20.12.2016, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с.19).

У відповідь на претензію, листом від 13.12.2016 №114 відповідач повідомив позивача, що електронна заявка не мала юридичної сили, а поставку було здійснено згідно специфікації до договору, в якому вказано строк поставки 3 - 4 квартал 2016 року.

Оскільки вказана претензія була розглянута відповідачем та залишена без задоволення, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Судові рішення першої та апеляційної інстанції мотивовані безпідставністю заявлених вимог щодо стягнення пені та штрафу на підставі пункту 9.3 договору поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 з огляду на встановлення судом факту не направлення на адресу відповідача належним чином оформленої заявки, на виконання пункту 5.2. Договору.

Не погодившись з рішенням і постановою, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 12.12..2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №905/1739/17 скасувати.

Справу №905/1739/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Оцінюючи аргументи учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій Верховний Суд зазначив, що під час розгляду справи суди не надали належної правової оцінки твердженням позивача про те, що: 1) поставка товару здійснювалась до вручення претензії про сплату пені та штрафу від 07.12.2016, яка була отримана відповідачем 20.12.2016 ; 2) Специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечитиме умовам пункту 5.2. Договору, відповідно якого поставка вугілля відбувається виключно на підставі письмової заявки Позивача, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього; 3) договір було укладено згідно рішення тендерного комітету, яке передбачало електронне листування між сторонами з визначенням відповідних реквізитів. Ці твердження позивача, та докази, подані в обґрунтування цих тверджень, не оцінювалося судами попередніх інстанцій та не були враховані під час винесення спірних рішення та постанови. З урахуванням вказаних норм законодавства судам попередніх інстанцій необхідно було надати належну правову оцінку умовам укладеного між сторонами договору поставки вугілля.

У відповідності до частини 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, Договір поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким підпадають під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України). Аналогічні положення щодо поняття договору поставки містяться в ч. 1 ст.265 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності зі ст.526 Цивільного Кодексу України і ст.193 Господарського Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено у статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач на підтвердження виконання п.5.2 договору щодо направлення заявки на адресу відповідача, посилається на лист ПАТ Українська залізниця від 27.09.2016 № H3T-9/375, в якому останній просив відповідача відвантажити на Регіональну філію Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016.(том 1, а.с.15).

Проте, на накладній "КСД Кур'єрська Служба Доставки" від 27.09.16р., яка, за твердженням позивача свідчить про направлення відповідачу копії договору від 26.09.16р. та оригіналу заявки від 27.09.16р., в графі "адреса отримувача", після зазначення адреси ПП "Камерон" міститься примітка в дужках "договор поставки".

Позивачем суду надана копія накладної "КСД Кур'єрська Служба Доставки" від 27.09.16р., згідно з якою 29.09.2017 відповідачу було вручено документи (том 1, а.с.16).

При цьому, суду не наданий опис вкладення, в підтвердження змісту направлених документів відповідачу 27.09.2017 кур'єрською доставкою.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що через "КСД Кур'єрська Служба Доставки" ПП Камерон отримало від позивача проект договору поставки, проте лист від 27.09.2016 № H3T-9/375 за цією поштовою кореспонденцією він не отримував.

В матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу відповідача листа від 27.09.2016 № H3T-9/375 в письмовій формі, як то передбачено в п.5.2. Договору.

Крім того, позивач зазначив, що 27.09.2016 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу відповідача направлений лист, в якому позивач посилаючись на Договір від 26.09.2016 №ПР/Т-16693/НЮ просив відвантажити на Регіональну філію Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016.(том 1, а.с.75).

Судом встановлено, що лист-заявка був направлений відповідачу в електронному вигляді 27.09.2016 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач не заперечує факт отримання 27.092016 від позивача електронного листа, який містив певну інформацію, проте не містив обов'язкових реквізитів для електронних документів: електронного підпису підприємства, найменування підприємства, від імені якого складений документ, назву документа, дату і місце складання, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обґрунтовуючи правомірність направлення листа-заявки в електронному вигляді позивач зазначив, що Договір № ПР/Т-16693/НЮ було укладено згідно рішення тендерного комітету, яке передбачало електронне листування між сторонами з визначенням відповідних реквізитів.

Досліджуючи доводи позивача в цій частині судом встановлено наступне.

26.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Приватним товариством Камерон був укладений договір поставки вугілля № 1ІР/Т-16693/НЮ, у відповідності до якого відповідач зобов'язався поставити залізниці 1300 тон вугілля марки ДГ (13-100) граничної зольності 10,0(+/-2,0%), граничної вологості 14,0(+/-3%), а залізниця зобов'язалася оплатити поставлену вугільну продукцію.

Укладанню зазначеного Договору передувала процедура проведення публічних закупівель відповідно до Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922- YIII (надалі - Закон № 922), який набрав чинності з 01.08.2016 для усіх замовників, зокрема, для юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) та їх об'єднань, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо у статутному капіталі державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Зокрема, в преамбулі Договору зазначено, що цей договір укладений згідно з рішенням тендерного комітету регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця - протокол розгляду тендерних пропозицій від 06.09.2016 № 06091204637-2.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 електронна система закупівель - це інформаційно- телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами;

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1, ст. 22 Закону № 922 замовником закупівель розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках тендерна документація.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація повинна містити прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.

30.06.2016 на електронному торгівельному майданчику Smarttender, який працює в системі публічних закупівель Ргоzогго, регіональною філією Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця була розміщена тендерна документація щодо закупівлі вугілля кам/яного ГМ 13-25 або еквіваленту, номер закупівлі 204637.

Тендерна документація замовника (зі змінами та доповненнями) містить інформацію щодо осіб, які уповноважені замовником здійснювати зв'язок з учасником, зокрема, це ОСОБА_3, заступник начальник відділу з нормування ПЕР служби локомотивного господарства, 49038, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 108 (056) 793-01-22, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не внесена до Договору від 26.09.2016 № ПР/Т-16693/НЮ, проте міститься в тендерній документації, може використовуватись сторонами цього договору при здійсненні між ним зв'язку, оскільки зазначений засіб зв'язку не суперечить нормам Закону України Про публічні закупівлі .

У розділі тендерної документації Результати торгів та укладання договору про закупівлю міститься інструкція щодо істотних умов договору, які обов'язково включаються в тест договору. Відповідно до інструкцій, наданий в тендерній документації, істотними умовами договору про закупівлю послуг є: предмет договору, кількість та якість товару, порядок здійснення оплати, ціна товару та сума договору, термін та місце поставки, права та обов'язки сторін, форс-мажор, зміна умов договору, відповідальність сторін, інші умови договору, забезпечення виконання умов договору, строк дії договору, зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначення засобів зв'язку не входить до істотних умов договору, тому зазначені умови з боку Позивача не були включені до договору № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016.

Ухвалою суду від 25.10.2017 суд залучив в порядку ст. 30 ГПК України (редакції, чинній до 15.12.2017) посадову особу (працівника) позивача - заступника начальника відділу з нормування паливно-енергетичних ресурсів структурного підрозділу "Служба локомотивного господарства" регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця ОСОБА_4.

У судовому засіданні 14.11.2017 посадова особа позивача - ОСОБА_4 надала письмові пояснення, з яких вбачається, що згідно п.5.2 Договору, нею було підготовлено лист-заявку на поставку вугілля, яку було підписано та зареєстровано засобами СКЕДО 27.09.2016 №НЗТ- 9/375. Проект заявки було направлено на електронну адресу на узгодження з контрагентом 26.09.2016. Після підписання документа скановану копію документа з номером та датою було направлено електронною поштою. Оригінал заявки разом із оригіналом договору (екземпляр контрагента) було відправлено ПП Камерон КСД 29.09.2016 (том 1, а.с.170).

Проте, як вже було зазначено судом, позивач не надав суду належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача листа-заявки від 27.09.2016 № H3T-9/375 в письмовій формі, як то передбачено в п.5.2. Договору.

05.09.2018 представник відповідача подав заяву про долучення до матеріалів справи скріншоти з електронної пошти anna_dialog@mail.ru, на адресу якої надійшов лист з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1. (т.2 , а.с.55-59).

У відповідності зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628).

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України із змінами, внесеними згідно із Законом №5284-V1 від 18.09.2012р., використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій Закони України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003р. №851-1V та "Про електронний цифровий підпис" від 22.05.2003р. № 852-1V встановлюють основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису і регулюють відносини у сфері використання електронного цифрового підпису.

Статтею 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Так, відповідно до статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст.7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Аналогічні вимоги до вказаної заявки, як первинного документу бухгалтерського обліку, закріплені в Законі України "Про електронний цифровий підпис", Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Так, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені цим пунктом, а саме:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, встановлено, що первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до пункту 2.4 цього Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У судовому засіданні встановлено, 27.09.2016 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу ПП Камерон надійшов лист з файлом WORD, в якому позивач посилаючись на Договір від 26.09.2016 №ПР/Т-16693/НЮ просив відвантажити на Регіональну філію Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016 (том 1, а.с.75). З змісту листа вбачається, що автором цього листа є в.о. заступника начальника Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця .

Позивач вважає, що оскільки Відповідач заперечує проти отримання заявки від 27.09.2016 № НЗТ-9/375 на поставку вугілля, яка була відправлена засобами кур'єрського зв'язку, то єдиною заявкою для поставки вугілля, є заявка, яка була направлена позивачем 27.09.2016 засобами електронного зв'язку з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримана відповідачем 27.09.2016.

Проте, цей електронний лист не містить обов'язкових реквізитів для електронних документів, а саме: електронного підпису підприємства; дати і місця складання; особистого чи електронного підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведені приписи законодавства та виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що спосіб надання заявки в електронному вигляді не суперечить умовам Договору від 26.09.2016 № ПР/Т-16693/НЮ та нормам Закону України Про публічні закупівлі .

В той же час, електронний лист який 27.09.2016 надійшов на електронну адресу відповідача з електронної адреси позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, не є відповідним електронним документом, оскільки не відповідає вимогам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , копію листа позивача від 27.09.2016р.№ H3T-9/375, як доказ направлення відповідачу заявки на поставку продукції, не можна вважати належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст.ст.76, 77, 79 ГПК України.

Надаючи належну правову оцінку твердженням позивача про те, що: 1) поставка товару здійснювалась до вручення претензії про сплату пені та штрафу від 07.12.2016, яка була отримана відповідачем 20.12.2016 та що 2) специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечитиме умовам пункту 5.2. Договору, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що на виконання умов договору № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 ПП "Камерон" мав поставити вугільну продукцію не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці, однак строки поставки відповідачем були порушені.

07.12.2016 за №НЗТ-9/548 відповідачу була заявлена претензія з вимогою сплатити пеню та штраф у відповідності до пункту 9.2. Договору, яка отримана відповідачем 20.12.2016

Листом від 13.12.2016 №114 відповідач повідомив, що заявка не мала юридичної сили, а поставку було здійснено згідно специфікації до договору, в якому вказано строк поставки 3 - 4 квартал 2016 року.

Позивач вважає, що Специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечить умовам пункту 5.2. Договору, відповідно якого поставка вугілля відбувається виключно на підставі письмової заявки Позивача, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

У судовому засіданні встановлено, що у Специфікації № 1 до договору № ПР/Т-16693/НЮ визначені найменування товару ( вугілля кам'яне (код ДК 021-2015 -011100-1 Вугілля ), ДГ (13-100), показники якості (зольність, вологість), кількість тонн, ціна однієї тонни без ПДВ та сума, без ПДВ та термін поставки - III-IV кварталів 2016 року (том 1, а.с.14).

Оскільки суд дійшов висновку, що копію листа позивача від 27.09.2016р.№ H3T-9/375, як доказ направлення відповідачу заявки на поставку продукції, не можна вважати належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст.ст.76, 77, 79 ГПК України, а позивачем не доведено факту направлення на адресу відповідача листа-заявки від 27.09.2016 № H3T-9/375 в письмовій формі чи належно оформленій електронній формі, то суд вважає, що позивач не направляв ПП "Камерон" письмової заявки покупця - передбаченої п.5.2 Договору, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

З письмових пояснень представника відповідача, пояснень наданих у судовому засіданні та зі змісту листа від 13.12.2016 №114 вбачається, що у зв'язку з відсутністю письмової заявки позивача передбаченої п.5.2 Договору, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього, ПП "Камерон" здійснював поставку вугілля позивачу в період визначений у Специфікації № 1 до договору № ПР/Т-16693/НЮ, оскільки не отримував інших вимог від покупця.

Згідно актів приймання-передачі вугільної продукції за Договором № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. вугілля було поставлене: 23.10.2016 в кількості 126,79 тонн, 31.10.2016 в кількості 128 тонн, 03.11.2016 в кількості 61,24 тонн, 30.11.2016 в кількості 254,49 тонн, 05.12.2016 в кількості 128 тонн, 23.12.2016 в кількості 190,84 тонн, 25.12.2016 в кількості 256 тонн, 26.12.2016 в кількості 64 тонн, 27.12.2016 в кількості 64,5 тонн, 30.12.2016 в кількості 26 тонн (том 1, а.с.22-30,61). Загальна кількість поставленого вугілля - 1300 тонн.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року були підписані представниками з обох сторін та проставлені печатки сторін (том 1, а.с.65-74).

Також залізничні накладні щодо направлення вантажу за договором за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року підписані представниками з обох сторін та містять відбитки печатки сторін (том 1, а.с.146-163). Зазначені документи свідчать про факт поставки відповідачем та прийняття товару позивачем.

Документів, що свідчать про наявність претензій з боку позивача щодо якості поставленого товару, щодо неможливості прийняття товару, чи неможливості його оплати матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що 07.12.2016 позивач направив відповідачу претензію про сплату пені та штрафу за договором поставки вугілля. Претензія була отримана представником відповідача 20.12..2017, про що свідчить проставлений підпис на рекомендованому повідомленні, та не заперечується відповідачем (том 1, а.с.17-19).

З матеріалів справи вбачається, що остаточна поставка була здійснена 30.12.2016 за актом приймання-передачі (том 1, а.с.61).

Як встановлено судом та не спростовується сторонами, позивач в повному обсязі розрахувався з відповідачем по вказаному договору, жодних претензій з боку позивача щодо якості поставленого товару, не можливості прийняття товару чи неможливості його оплати матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що Специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, передбачену пунктом 5.2. Договору.

Проте, у відповідності до ст.526 Цивільного Кодексу України та ст.193 Господарського Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності заявки на поставку продукції від позивача, відповідач керувався строками поставки встановленими у Специфікації № 1 до договору № ПР/Т-16693/НЮ, а саме протягом ІІІ-IV кварталів 2016 року.

З огляду на вищенаведене, суд вважає безпідставним та небгрунтованим нарахування пені та штрафу на підставі до п.9.3 договору, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено належне виконання умов п.5.2 договору, а строк поставки, визначений п.5.1 договору та Специфікації, відповідачем порушений не був.

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

Сутність розглянутого спору у справі №905/1739/17 полягає у доведенні ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" факту порушення Приватним підприємством "Камерон" умов договору поставки № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 та правомірності нарахування позивачем пені та штрафу за таке порушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 ПП "Камерон" повинен був поставити вугільну продукцію не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці, однак строки поставки відповідачем були порушені.

З вищенаведених підстав, суд дійшов до висновку, що копію листа позивача від 27.09.2016 № H3T-9/375, як доказ направлення відповідачу заявки на поставку продукції, не можна вважати належним доказом, а позивачем не доведено факту направлення на адресу відповідача листа-заявки від 27.09.2016 № H3T-9/375 в письмовій формі чи належно оформленій електронній формі, отже нарахування пені та штрафу на підставі до п.9.3 договору є безпідставним, оскільки строк поставки, визначений п.5.1 договору та Специфікації, відповідачем порушений не був.

Таким чином, відсутність та недоведеність цих елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до Приватного підприємства "Камерон" про стягнення 267693,58 грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд відмовляє у задоволенні позову ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до Приватного підприємства "Камерон" про стягнення 267693,58 грн.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги у справі №905/1739/17 у сумі 18069 грн. залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вуо. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"(49602, м.Дніпро, пр..Дм.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) до Приватного підприємства "Камерон" (54100, м.Словянськ, вул..Поштова, 81, код ЄДРПОУ 24652687) про стягнення 267 693,58 грн. - - відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги у розмірі 18069 грн. залишити за Регіональною філію "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237).

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 12 вересня 2018 року.

Повний текст рішення буде складено та підписано 14 вересня 2018 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов