Постанова

від 19.12.2018 по справі 905/1739/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р. Справа № 905/1739/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідачаМартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Плахов О.В. Єлфімовій Ю.О. Галагур З.А. - довіреність б/н від 30.10.18 не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро (вх. 638Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 (повний текст від 14.09.2018) у справі№905/1739/17 (суддя Зекунов Е.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до відповідача проПриватного підприємства "Камерон", м. Слов'янськ Донецької області стягнення 267 693,58 грн. В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "Камерон" про стягнення 267 693,58 грн., з яких: пеня - 132 004,81 грн., штраф - 135 688,77 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018 по справі №905/1739/17 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018, справу № 905/1739/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2018 по справі №905/1739/17 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"(49602, м. Дніпро, пр. Дм.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) до Приватного підприємства "Камерон" (54100, м.Словянськ, вул..Поштова, 81, код ЄДРПОУ 24652687) про стягнення 267 693,58 грн. - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 по справі №905/1739/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи, а також таким, що не відповідає ч.5 ст. 310, ч.1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне:

- висновки суду про недоведеність позивачем факту направлення на адресу відповідача листа-заявки від 27.09.2016р. внаслідок невідповідності електронної заявки позивача ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг (відсутність електронного підпису) не відповідають встановленим судом обставинам;

- наявність недоліків у оформленні електронного документу не може бути підставою для відхилення його судом як доказу, оскільки, як встановлено судом, він був отриманий відповідачем з належної електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1. Затверджена позивачем тендерна документація надає повноваження ОСОБА_6 здійснювати зв'язок з учасником шляхом використання електронної адреси, однак не встановлює обов'язку ОСОБА_6 підписувати документи, які надсилаються із зазначеної електронної адреси, цифровим підписом, що безпідставно не було прийнято судом до уваги;

- електронна заявка позивача хоча і не підписана електронним цифровим підписом, однак була прийнята Відповідачем до виконання, оскільки, як встановлено судом, інших доказів направлення письмової заявки щодо поставки вугілля матеріали справи не містять. В той же час, відповідно до Висновків ВС у даній справі, викладених у постанові від 05.06.2018, поставка вугілля по договору мала відбуватися виключно при наявності письмової заявки залізниці яка містить відомості про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього. Тому суттєве значення має встановлення не факту належного оформлення позивачем заявки, а факт виконання відповідачем такої заявки;

- суд першої інстанції не дотримався висновку ВС щодо необхідності встановлення, на підставі якої заявки відповідач поставив вугілля та повторно прийшов до безпідставного висновку про те, що оскільки не доведений факт направлення на адресу відповідача заявки від 27.09.2016р. №НЗТ-9/375 в письмовій формі чи належно оформленій електронній формі, то письмова заявка покупця, передбачена п.5.2. договору, не направлялась. Однак, такий висновок є безпідставним, зважаючи на те, що заяву було відправлено позивачем 27.09.2016р. у формі електронного документу;

- місцевим господарським судом грубо проігноровано висновок Верховного Суду про те, що специфікація до договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечитиме умовам п.5.2. Договору у зв'язку із чим, судом безпідставно зазначено, що за відсутності заявки на поставку продукції від позивача, відповідач керувався строками поставки, встановленими у специфікації №1 до договору поставки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018. сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Шутенко І.А., Плахов О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018 у зв'язку із перебуванням судді Шутенко І.А. у відрядженні сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Плахов О.В.

Позивач в судовому засіданні 19.12.2018р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач в судове засіданні 19.12.2018р. не з'явився, причини неявки не повідомив.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Приватним товариством "Камерон" був укладений договір поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ (надалі - Договір), у відповідності до якого відповідач зобов'язався поставити вугілля згідно зі специфікацією №1. Рік виготовлення - 2016 (том 1, а.с.10-13).

Найменування, кількість Товару зазначені у специфікації № 1. Виробник Товару -ПП "Камерон"(п.1.2., 1.3. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору, кількість Товару, що підлягає закупівлі, становить 1300 тонн, яка зазначається у відповідній Специфікації №1 до цього Договору.

Фактична кількість одержаного Товару у напіввагонах, в яких він поставляється, повинна відповідати кількості, зазначеній у залізничних накладних.

Приймання Товару за кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю', затвердженої Держарбітражем із змінами та доповненнями, від 15.06.1965 № П-6 із складанням акту приймання за кількістю. Покупець здійснює переваження кожного вагону на вагонних вагах станції призначення (п.2.2., 2.3. Договору).

В розділі 3 Договору сторони визначили порядок здійснення оплати за Договором.

Оплата Товару, щодо якого постачальником виконані зобов'язання щодо поставки, здійснюються Покупцем, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами відповідних Актів прийому-передачі Товару за наявністю пакету документів, що зазначені у п.5.5 Договору.

Вартість понаднормових нестач, за якими заявлені претензії, а також вартість Товару, який не пройшов вхідний контроль, покупцем не сплачуються.

Датою оплати вважається подання покупцем до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документу на переказ коштів (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

За змістом п.5.1 Договору, товар, зазначений у Специфікації до цього Договору (Додаток 1) поставляється протягом III-IV кварталів 2016 року на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС' у редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень, і застережень, що містяться у Договорі, але не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.

В п.5.2 Договору визначено, що поставка відбувається виключно при наявності письмової заявки покупця, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

Відповідно до п.9.3 Договору, за несвоєчасну поставку вугілля постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Пунктом 12.1 Договору встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків. Також Договором передбачена цивільно-правова відповідальність за невиконання взятих сторонами зобов'язань.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

У Специфікації № 1 до договору визначені найменування товару ("вугілля кам'яне" (код ДК 021-2015 -011100-1 "Вугілля"), ДГ (13-100), показники якості (зольність, вологість), кількість тонн, ціна однієї тонни без ПДВ та сума, без ПДВ; термін поставки - III-IV кварталів 2016 року (том 1, а.с.14).

В матеріалах справи наявна копія листа Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 27.09.2016 № H3T-9/375, згідно якої останнє просило відвантажити на Регіональну філію "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016 (том 1, а.с.15).

Згідно актів приймання-передачі вугільної продукції за Договором № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. вугілля було поставлене: 23.10.2016 в кількості 126,79 тонн, 31.10.2016 в кількості 128 тонн, 03.11.2016 в кількості 61,24 тонн, 30.11.2016 в кількості 254,49 тонн, 05.12.2016 в кількості 128 тонн, 23.12.2016 в кількості 190,84 тонн, 25.12.2016 в кількості 256 тонн, 26.12.2016 в кількості 64 тонн, 27.12.2016 в кількості 64,5 тонн, 30.12.2016 в кількості 26 тонн (том 1, а.с.22-30,61).

Позивачем була заявлена претензія від 07.12.2016 за №НЗТ-9/548 з вимогою сплатити пеню - 110252,01 грн. та штраф - 136058,34 грн., нараховані згідно до п. 9.3 Договору, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару. В обґрунтування вимог про сплату штрафу та пені позивач зазначив, що листом від 27.09.2016 № H3T-9/375 залізниця надала ПП "Камерон" заявку на поставку вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016, яку ПП "Камерон" отримав 29.09.2016. У відповідності до п. 5.1. Договору ПП "Камерон" повинно поставити вугільну продукцію протягом 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці. Станом на 01.12.2016 зобов'язання з поставки вугілля повністю виконані не були. З 1300 тонн залізниці було поставлено із затримкою 684 тонни (125,45 тонн - 23.10.2016; 127,3 тонн - 31.10.2016; 03.11.2016 - 60,6 тонн; 253( тонн - 30.11.2016; 126,85 тонн - 05.12.2016). (том 1, том 1, а.с.17-18).

У відповідь на претензію, листом від 13.12.2016 №114 відповідач повідомив позивача, що електронна заявка не мала юридичної сили, а поставку було здійснено згідно специфікації до договору, в якому вказано строк поставки 3 - 4 квартал 2016 року.

З огляду на вищевикладені обставини та факт залишення відповідачем претензії без задоволення, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "Камерон" про стягнення 267 693,58 грн., з яких: пеня - 132 004,81 грн., штраф - 135 688,77 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на виконання умов договору №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 ПП "Камерон" повинен був поставити вугільну продукцію не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання заявки залізниці, однак строки поставки відповідачем були порушені. 07.12.2016 за №НЗТ-9/548 відповідачу була заявлена претензія з вимогою сплатити пеню та штраф у відповідності до пункту 9.2. Договору. Проте, листом від 13.12.2016 №114 відповідач повідомив, що заявка не мала юридичної сили, а поставку було здійснено згідно специфікації до договору, в якому вказано строк поставки 3 - 4 квартал 2016 року. Позивач зазначав, що Специфікація до Договору не може замінити собою заявку на поставку вугілля, оскільки таке суперечитиме умовам пункту 5.2. Договору, відповідно якого поставка вугілля відбувається виключно на підставі письмової заявки Позивача, яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

При розгляді вищевказаних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалось вище, п.5.2 Договору визначено, що поставка відбувається виключно при наявності письмової заявки покупця , яка містить відомість про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

На підтвердження виконання п.5.2 Договору щодо направлення письмової заявки на адресу відповідача, позивачем надано лист ПАТ "Українська залізниця" від 27.09.2016 № H3T-9/375, в якому останній просив відповідача відвантажити на Регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016.

Вищевказаний лист ПАТ "Українська залізниця" від 27.09.2016 № H3T-9/375 за своєю юридичною природою є заявкою покупця на постачання продукції, яка передбачена п.5.2. Договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач надав накладну транспортної служби "КСД Кур'єрська Служба Доставки" від 27.09.2016р. яка, за його твердженнями свідчить про направлення на адресу Приватного підприємства "Камерон" оригіналу заявки від 27.09.2016р. (листа ПАТ "Українська залізниця" від 27.09.2016 №H3T-9/375) та договору поставки від 26.09.2016р. Згідно вищевказаної накладної транспортної служби "КСД Кур'єрська Служба Доставки" направлені на адресу Приватного підприємства "Камерон" документи були отримані останнім 29.09.2016р.

Як стверджує відповідач, він 29.09.2016р. отримав лише підписаний позивачем договір поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р., а лист ПАТ "Українська залізниця" від 27.09.2016 № H3T-9/375 на адресу Приватного підприємства "Камерон" не надходив.

Як вбачається із накладної транспортної служби "КСД Кур'єрська Служба Доставки" від 27.09.2016р., в графі "адреса отримувача", після зазначення адреси ПП "Камерон" міститься примітка "договор поставки".

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи опису вкладення або інших належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили, що ПАТ "Українська залізниця" 27.09.2016р. через транспортну службу "КСД Кур'єрська Служба Доставки" направило на адресу Приватного підприємства "Камерон" лист ПАТ "Українська залізниця" від 27.09.2016 № H3T-9/375, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не направляв на адресу відповідача саме письмової заявки покупця, обов'язковість якої передбачена п.5.2. Договору.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" 27.09.2016р. направило на електронну адресу Приватного підприємства "Камерон" лист ПАТ "Українська залізниця" від 27.09.2016 №H3T-9/375 в електронній формі, в якому посилаючись на Договір від 26.09.2016 №ПР/Т-16693/НЮ просив відвантажити на Регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 1300 тонн, з яких: 400 тонн - до 05.10.2016, 400 тонн - з 05.10.2016 по 10.10.2016 та 500 тонн - з 10.10.2016 до 15.10.2016.(том 1, а.с.75).

Вищевказаний лист-заявка був відправлений з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 та отриманий Приватним підприємством "Камерон" 27.09.2016р., що визнається відповідачем.

Обґрунтовуючи правомірність направлення листа-заявки в електронному вигляді позивач зазначив, що Договір № ПР/Т-16693/НЮ було укладено згідно рішення тендерного комітету, яке передбачало електронне листування між сторонами з визначенням відповідних реквізитів.

Так, місцевим господарським судом було вірно встановлено, що укладанню зазначеного Договору поставки вугілля № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016 передувала процедура проведення публічних закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-YIII (надалі - Закон № 922). Зокрема, в преамбулі Договору зазначено, що цей договір укладений згідно з рішенням тендерного комітету регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" - протокол розгляду тендерних пропозицій від 06.09.2016 № 06091204637-2.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 електронна система закупівель - це інформаційно- телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами;

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1, ст. 22 Закону № 922 замовником закупівель розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках тендерна документація.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація повинна містити прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.

30.06.2016 на електронному торгівельному майданчику Smarttender, який працює в системі публічних закупівель Ргоzогго, регіональною філією "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" була розміщена тендерна документація щодо закупівлі вугілля кам'яного ГМ 13-25 або еквіваленту, номер закупівлі 204637.

Тендерна документація замовника (зі змінами та доповненнями) містить інформацію щодо осіб, які уповноважені замовником здійснювати зв'язок з учасником, зокрема, це ОСОБА_6, заступник начальник відділу з нормування ПЕР служби локомотивного господарства, 49038, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 108 НОМЕР_1, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також тендерна документація містить інформацію, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг

З огляду на вищевикладене судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, незважаючи на той факт, що не включено до Договору від 26.09.2016 № ПР/Т-16693/НЮ, проте міститься в тендерній документації, у зв'язку із чим може використовуватись сторонами цього договору при здійсненні між ними зв'язку, оскільки зазначений засіб зв'язку не суперечить нормам Закону України "Про публічні закупівлі".

В той же час, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що як письмовий документ, так і електронний документ повинен містити певні реквізити, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Так, Закони України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис" встановлюють основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису і регулюють відносини у сфері використання електронного цифрового підпису.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Так, відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Аналогічні вимоги до вказаної заявки, як первинного документу бухгалтерського обліку, закріплені в Законі України "Про електронний цифровий підпис", Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені цим пунктом, а саме:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, встановлено, що первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до пункту 2.4 цього Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із листа Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця від 27.09.2016 №H3T-9/375, який було направлено на електронну пошту Приватного підприємства "Камерон" (т.1 а.с.75), вищевказаний лист не містить обов'язкових реквізитів, а саме: дати і місця складання; як особистого підпису, так і електронного підпису особи, що його підписала.

Враховуючи наведене, зважаючи на той факт, що електронний лист Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця від 27.09.2016 №H3T-9/375 не містить обов'язкових реквізитів, останній не може вважатись електронним документом, у зв'язку із чим не може породжувати жодних юридичних наслідків, в тому числі і обов'язок Приватного підприємства "Камерон" здійснити поставку вугілля за договором від 26.09.2016 №ПР/Т-16693/НЮ.

Крім того, як стверджує відповідач та вбачається із матеріалів справи, на електронну пошту Приватного підприємства "Камерон" було відправлено не сканкопію листа Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця від 27.09.2016 №H3T-9/375, а лише текстовий файл, із якого не вбачається наявності особистого підпису в.о. заступника начальника регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця Черепанова І.С., а також номера та дати складання документу (т.1 а.с.75).

Як зазначає Приватне підприємство "Камерон" поставка вугілля була здійснена на підставі Специфікації № 1 до договору № ПР/Т-16693/НЮ, у зв'язку з відсутністю письмової заявки позивача, передбаченої п.5.2 Договору.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що із змісту умов укладеного між сторонами договору поставки вугілля №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. вбачається, що єдиним документом на підставі якого здійснюється поставка товару - є письмова заявка покупця, яка містить відомості про кількість товару, що підлягає до поставки, та є підтвердженням готовності до прийому товару за здійснення за нього оплати, з огляду на п.п. 5.1, 5.2. Договору.

Проте, як вже було встановлено вище, Публічне акціонерне товариство Укрзалізниця не надало жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили, як про факт направлення на адресу Приватного підприємства "Камерон" письмової заявки покупця, так і про факт направлення на адресу останнього такої заявки в електронній формі із всіма обов'язковими реквізитами, передбаченими діючим законодавством України, які б дали змогу вважати його електронним документом в розумінні положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Наведені вище обставини свідчать, що Публічне акціонерне товариство Укрзалізниця не направляло на адресу Приватного підприємства "Камерон" заявки покупця про необхідність поставки товару.

В той же час, згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами .

Однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, предметом укладеного договору поставки №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. є поставка вугілля згідно зі специфікацією №1.

За змістом п.5.1 Договору, товар, зазначений у Специфікації до цього Договору (Додаток 1) поставляється протягом III-IV кварталів 2016 року .

У Специфікації № 1 до договору № ПР/Т-16693/НЮ визначені найменування товару ("вугілля кам'яне" (код ДК 021-2015-011100-1 "Вугілля"), ДГ (13-100), показники якості (зольність, вологість), кількість тонн, ціна однієї тонни без ПДВ та сума, без ПДВ та термін поставки - III-IV кварталів 2016 року .

В тендерній документації на закупівлю кам'яного вугілля зазначено, що строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт ) є III-IV квартали 2016 року .

Враховуючи наведене, зважаючи на зміст п.5.1 Договору та Специфікації №1 поставка вугілля за договором №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. повинна була бути здійснена, в будь-якому випадку, не пізніше 4 кварталу 2016 року.

Згідно актів приймання-передачі вугільної продукції за Договором № ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. вугілля було поставлене: 23.10.2016 в кількості 126,79 тонн, 31.10.2016 в кількості 128 тонн, 03.11.2016 в кількості 61,24 тонн, 30.11.2016 в кількості 254,49 тонн, 05.12.2016 в кількості 128 тонн, 23.12.2016 в кількості 190,84 тонн, 25.12.2016 в кількості 256 тонн, 26.12.2016 в кількості 64 тонн, 27.12.2016 в кількості 64,5 тонн, 30.12.2016 в кількості 26 тонн (том 1, а.с.22-30,61). Загальна кількість поставленого вугілля - 1300 тонн.

Наявні в матеріалах справи видаткові та залізничні накладні за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року були підписані представниками з обох сторін та скріплені печатками сторін з договором. Документів, що свідчать про наявність претензій з боку позивача щодо якості поставленого товару, щодо неможливості прийняття товару, чи неможливості його оплати матеріали справи не містять.

Крім того, досліджуючи первинні документи на підставі яких відвантажено вугілля, апеляційним господарським судом встановлено, що підставою для відвантаження вугілля у відповідних видаткових накладних визначено саме договір №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р., а не заявку на відвантаження вугілля.

З огляду на вищевикладене, Приватне підприємство "Камерон" належним чином виконало свої зобов'язання за договором №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. та поставило Публічному акціонерному товариству Укрзалізниця весь обсяг вугілля, передбачений договором, протягом III-IV кварталів 2016 року, що свідчить про відсутність правових підстав вважати, що постачальник порушив строк виконання зобов'язання.

При цьому, незважаючи на те, що єдиним документом на підставі якого здійснюється поставка товару є письмова заявка покупця, яка не була направлена Публічним акціонерним товариством Укрзалізниця з його вини, всупереч п.5.2. Договору, Приватне підприємство "Камерон" керувалось строками поставки товару, визначеними в Специфікації №1 та п.5.1 Договору №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р., що свідчить про добросовісність його дій стосовно виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки.

Наведені вище обставини свідчать, що поставка товару за Договором №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. була здійснена не на підставі заявки покупця, а на виконання умов вказаного Договору, положень, зазначених в Специфікації № 1 та тендерної документації.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що укладений між сторонами договір в будь-якому випадку повинен виконуватись належним чином із дотриманням принципу справедливості, добросовісності та розумності, у зв'язку із чим колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що наявність певних недоліків в діях сторін договору, не може зумовлювати подальше невиконання зобов'язання.

Також умовами договору не встановлено, що за відсутності заявки зобов'язання сторін припиняються або зупиняються та мають наслідками нездійснення поставки, у зв'язку із чим Приватне підприємство "Камерон" належним чином виконало свої зобов'язання за договором №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. та поставило відповідну продукцію.

Тобто, ненаправлення Публічним акціонерним товариством Укрзалізниця заявки про поставку товару, передбаченої п.5.2. Договору, не може бути підставою для невиконання Приватним підприємством "Камерон" взятого на себе обов'язку щодо поставки вугілля згідно умов Договору №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р.

Враховуючи наведене, зважаючи на повне та своєчасне виконання Приватним підприємством "Камерон" своїх зобов'язань за Договором поставки вугілля №ПР/Т-16693/НЮ від 26.09.2016р. та з огляду на ненадання Публічним акціонерним товариством Укрзалізниця належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення заявки покупця, передбаченої п.5.2. Договору, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для покладання штрафних санкцій на відповідача, що як наслідок зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця , викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. по справі №905/1739/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. по справі №905/1739/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 12.09.2018р. по справі №905/1739/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

О.В. Плахов

(У судовому засіданні 19.12.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 26.12.2018 року).