Ухвала

від 12.09.2018 по справі 908/1843/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/101/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.09.2018 Справа № 908/1843/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача (заявника): ОСОБА_1, адвокат, ордер серії ЗП № 63338 від 04.09.2018

Розглянувши в судовому засіданні заяву від 04.09.2018 товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1843/17

за позовом публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 31-А)

про стягнення 214 107,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018. до господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1843/17

Ухвалою від 05.09.2018 заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 12.09.2018.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 12.09.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні 12.09.2018 представника відповідача (заявника).

Відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України, уповноваженому представнику оголошені права та обов'язки.

Відводів складу суду не заявлено.

В обґрунтування вимог щодо розстрочки виконання рішення господарського суду по справі № 908/843/17 заявник посилається на те, що ТОВ Енергоресурс знаходиться у досить тяжкому фінансовому становищі через велику кількість непогашених боргових зобов'язань контрагентів товариства, за рахунок яких можливе погашення заборгованості перед ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , а вжиття органом державної виконавчої служби, до якого звернувся стягувач заходів примусового виконання рішення суду унеможливить здійснення господарської діяльності боржника, а як наслідок погашення заборгованості перед стягувачем, загальна сума якої становить 206 634,27 грн. та складається з: 100 050,00 грн. - пеня, 100 050,00 грн. - штраф), 3 001,50 грн. - судовий збір та 3 532,77 грн. - судовий збір в апеляційній інстанції. Просить суд, в порядку ст. 331 ГПК України, розстрочити виконання рішення суду рівними частками на рік - до 31 серпня 2019 року.

ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні 12.09.2018 не скористалось, про причини неявки суд не повідомило.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

З огляду на викладене, наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Зважаючи на обмежений статтею 331 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, та приймаючи до уваги, що про час та місце слухання заяви по даній справі учасники судового процесу були повідомлені належним чином, заява розглядається за відсутності представника ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» , за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали заяви, проаналізувавши матеріали та обставини справи № 908/1843/17, суд дійшов висновку, що заява ТОВ Енергоресурс про розстрочення виконання рішення, суд врахував наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 у справі № 908/1843/17 позовні вимоги ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Енергоресурс» на користь ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» пеню по Договору № 2014/Д/ТО/1427 від 15.08.2014 за період з 07.09.2016 по 26.10.2016 у розмірі 100 050,00 грн., 1 500,75 грн. суми судового збору. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018 рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 у справі №908/1843/17 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення з ТОВ «Енергоресурс» штрафу за договором №2014/д/ТО/1427 від 15.08.2014 в сумі 100 050,00грн. та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення таких позовних вимог, у зв'язку з чим викладено п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд.31-А, ідентифікаційний код 30926459) на користь Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 00191000) пеню в сумі 100 050,00 грн. та штраф в сумі 100 050,00 грн. за договором на капітальний ремонт № 2014/д/ТО/1427 від 15.08.2014, судовий збір в сумі 3 001,50грн.» .

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2017, вказаною постановою, у справі № 908/1843/17 залишено без змін.

Також, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018 стягнуто з ТОВ «Енергоресурс» на користь ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 532,77грн.

21.02.2018 господарським судом Запорізької області на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018 видані накази.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2018 залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 908/1843/17.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру» , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, боржник посилається на обставини, які вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати судовий наказ через скрутне фінансове становище та неможливість виконання судового рішення без поетапного погашення заборгованості.

Заявник вказує, що ТОВ Енергоресурс .жодним чином не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Однак, станом на теперішній час, сума грошових коштів, що підлягає стягненню є досить значною для боржника, стягнення якої без її розстрочення може призвести до фактичного припинення господарської діяльності ТОВ Енергоресурс .

Крім того, зазначає, що ТОВ Енергоресурс і так знаходиться у досить тяжкому фінансовому становищі через велику кількість непогашених боргових зобов'язань контрагентів товариства, за рахунок яких можливе погашення заборгованості перед ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , а вжиття органом державної виконавчої служби, до якого звернувся стягувач. заходів примусового виконання рішення суду унеможливить здійснення господарської діяльності боржника, а як наслідок погашення заборгованості перед стягувачем.

На підтвердження тяжкого фінансового становища до заяви надано, зокрема, довідку ПАТ МЕТАБАНК від 27.08.2018 про те, що залишок на поточному рахунку ТОВ Енергоресурс № 26001287601 складає 0.00 грн.; довідку АТ КБ ПРИВАТБАНК від 27.08.2018 про те, що станом на 26.08.2018 залишок на рахунку ТОВ Енергоресурс № 26007055708342 становить 377,18 грн.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Чинне законодавство України не визначає переліку об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне або фінансове становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що відповідач не ухиляється від виконання своїх обов'язків з погашення заборгованості,

Також судом враховано, що розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка дозволяє не допустити банкрутства юридичних осіб, надає можливість працювати суб'єкту господарювання та здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.

Проаналізувавши матеріали справи, суд констатує існування об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Судом надано оцінку на предмет реальної можливості виконання судового рішення при наданні розстрочки, враховано, що розстрочка виконання рішення суду не призведе до істотного порушення прав позивача на отримання коштів і тим самим, захисту майнового права та його інтересу, а навпаки забезпечить реальну систему виконання судового рішення, яка буде ефективною у даному випадку.

За таких обставин, суд частково задовольняє заяву ТОВ Енергоресурс та надає розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 у справі № 908/1843/17 (з урахуванням часткового скасування Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018) в частині стягнення пені в сумі 100 050,00 грн. та штрафу в сумі 100 050,00 грн. строком на один рік наступним чином: до 30.09.2018 - 16 675 грн.; 31.10.2018 - 16 675 грн.; 30.11.2018 - 16 675 грн.; 31.12.2018 - 16 675 грн.; 31.01.2019 - 16 675 грн.; 28.02.2019 - 16 675 грн.; 31.03.2019 - 16 675 грн.; 30.04.2019 - 16 675 грн.; 31.05.2019 - 16 675 грн.; 30.06.2019 - 16 675 грн.; 31.07.2019 - 16 675 грн.; 31.08.2019 - 16 675 грн. В частині розстрочення судового збору в сумі 3 001,50 грн. та 3 532,77 грн. заяву залишити без задоволення, оскільки відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, який розглядав справу може розстрочити саме виконання рішення, а судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 у справі № 908/1843/17 (з урахуванням часткового скасування Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018) задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 у справі № 908/1843/17 (з урахуванням часткового скасування Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2018) в частині стягнення пені в сумі 100 050,00 грн. та штрафу в сумі 100 050,00 грн. строком на один рік наступним чином: до 30.09.2018 - 16 675 грн.; 31.10.2018 - 16 675 грн.; 30.11.2018 - 16 675 грн.; 31.12.2018 - 16 675 грн.; 31.01.2019 - 16 675 грн.; 28.02.2019 - 16 675 грн.; 31.03.2019 - 16 675 грн.; 30.04.2019 - 16 675 грн.; 31.05.2019 - 16 675 грн.; 30.06.2019 - 16 675 грн.; 31.07.2019 - 16 675 грн.; 31.08.2019 - 16 675 грн.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Суддя Т.А. Азізбекян