Рішення

від 04.09.2018 по справі 908/672/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/38/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 Справа № 908/672/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3.4/1 від 15.03.2018;

ОСОБА_2, наказ № 15-К від 29.12.2017, генеральний директор

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/672/18

за позовом приватного підприємства «Елін-2007» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9г, ідентифікаційний код 35577263)

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273)

про стягнення суми

СУТЬ СПОРУ:

17.04.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 114-291/1 від 11.04.2018 від приватного підприємства «Елін-2007» до приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 348 298,50 грн., інфляційних втрат в сумі 96 819,17 грн. та 3% річних в сумі 21 147,65 грн. за договором поставки № 150291 від 29.10.2015.

Ухвалою суду від 26.04.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 25.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/672/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/38/18. Підготовче судове засідання призначено на 02.07.2018.

Також ухвалою від 25.05.2018 судом відмовлено у задоволенні клопотання приватного підприємства «Елін-2007» в порядку ст. 173 ГПК України.

08.06.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області позивачем, в порядку ст. 46 ГПК України, подано заяви (від 07.06.2018 вих. № 706-291/1) про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

15.06.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області відповідачем подано відзив (від 12.06.2018 № 4532), в якому останній не визнає позовні вимоги у повному обсязі, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, в порядку ст. 81 ГПК України, відповідачем подано клопотання від 15.05.2018 про витребування з ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області засвідчені належним чином копії документів або оригінали документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Бабушкінського райсуду м. Дніпро у справі № 200/8052/17 від 17.05.2017 у кримінальному провадженні № 32017041640000008 від 26.01.2017, а саме: договір поставки № 150291 від 29.10.2015 та усі документи на його виконання (накладні, рахунки, картки, тощо). Судом залишено клопотання без задоволення як необґрунтоване.

Ухвалою від 02.07.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2018.

Ухвалою суду від 01.08.2018 відкладено розгляд справи по суті на 04.09.2018.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 04.09.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні 04.09.2018 представника позивача.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 427 871,92 грн., з яких: 312 382,79 грн. основного боргу, 93 975,84 грн. інфляційних втрат та 21 513,29 грн. 3% річних. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, прооситььпозов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 04.09.2018 не прибув, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог ПП «Елін-2007» .

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 04.09.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2015 між приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (Замовник) та приватним підприємством «Елін-2007» (Постачальник) укладено договір поставки № 150291, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується у 2015 році поставити (передати у власність) замовникові товари, зазначені в специфікації (ях) - додатку(ах) до цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору. Виробник товарів: відповідно до специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації (ТУ, ГОСТ, ДСТУ, креслення та ін.) та вимогам зазначеним в цьому Договорі та специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору. Номери та індекси стандартів, технічних умов, ГОСТ, ДСТУ, креслень або іншої нормативно - технічної документації щодо якості товарів зазначаються у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

У пункті 3.1. договору сторони обумовили, що ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 883 500,00 грн. з урахуванням. ПДВ 20 % - 147 250,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Згідно із п. 3.2. договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар виключно за ціною вказаною у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Пунктами 3.4. договору передбачено, що вартість тари входить у ціну товару.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.

Згідно п. 4.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання-передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату Договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за Договором, у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.

У відповідності до п. 4.3. договору, до рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Відповідно до п. 5.2. договору, місце та умови поставки товарів: товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад замовника на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000): Україна, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2.

Згідно із п. 5.3. договору, представник Замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному у видатковій накладній, розписатись у видатковій накладній, розписатись за отримання товару у видатковій накладній та видати представнику Постачальника довіреність на отримання даної партії товару.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до замовника з моменту підписання Сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару. У разі наявності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару, право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін акту приймання - передачі товару.

Постачальник не має права поставити товар за цим договором без письмової заявки на постачання товару від Замовника (п. 5.7. договору).

Згідно п. 5.8. договору, прийом товару здійснюється замовником у відповідності до умов цього Договору, а також у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.65 «О порядке приемки продукции производственно - технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкції, № П-7 від 25.04.66 «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» , якщо умови вищезазначених Інструкцій не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству (вказані Інструкції застосовуються в частині що не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству). Прийом товару здійснюється замовником при наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної ін. документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару. Замовник проводить вхідний контроль товару згідно з вимогами ГОСТ 24297-87.

Відповідно до п. 5.9. договору, замовник має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, і по якості - на протязі гарантійного строку.

Згідно з п. 5.12. договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

У відповідності до п.п. 6.4.1. п. 6.4. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 10.1).

Пунктом 11.3. договору визначено, що всі зміни, доповнення, додатки та інші документи до Договору мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Сторонами підписано Специфікацію № 1 (додаток до договору № 150291 від 29.10.2015) на постачання Слюдопласту колекторного на загальну суму 883 500,00 грн. з ПДВ, якою визначено: код товару, найменування, марка, тип, розмір, ТУ, ГОСТ, од. вим., кількість, ціна без ПДВ, та сума без ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, 29.10.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 293 від 29.10.2015 на суму 177 298,50 грн., про що свідчить підпис начальника ВМТП ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод на видатковій накладній та підпис відповідальної особи вантажоодержувача на ТТН № Р293 від 29.10.2015.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 373 від 29.10.2015 на суму 1 77 298,50 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору кінцевий строк оплати - 09.03.2016.

11.11.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 300 від 11.11.2015 на суму 85 500,00 грн., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача та підпис відповідальної особи вантажоодержувача на товарно-транспортній накладній № Р300 від 11.11.2015.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 388 від 11.11.2015 на суму 85 500,00 грн. Строк оплати товару - 22.03.2016.

10.12.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 345 від 10.12.2015 на суму 85 500,00 грн., про що свідчить підпис начальника ВМТП відповідача та підпис відповідальної особи вантажоодержувача на товарно-транспортній накладній № Р345 від 10.12.2015

Позивач виставив відповідачу рахунок № 457 від 10.12.2015 на суму 85 500,00 грн. Кінцевий строк оплати - 20.04.2016.

Сторонами під час розгляду справи не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором, у повному обсязі здійснена не була.

Встановлено, що оплату за поставлений товар відповідач здійснив частково в сумі 35 915,71 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученнями № 16252 від 29.11.2016 Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 312 382,79 грн., 3 % річних в сумі 21 513,29 грн. та інфляції - 93 975,84 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строк у повному обсязі не виконав, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 312 382,79 грн.

Відповідач не спростував висновків суду та доводів позивача.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 312 382,79 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

При цьому, твердження відповідача про ненастання передбаченого п. 4.2. договору 90-денного строку оплати товару з причин відсутності складання та направлення постачальником замовнику акту приймання-передачі товару судом відхиляється, оскільки договором поставки №150291 від 29.10.2015 не регламентовано порядок складання актів приймання-передачі товару. А згідно з п. 5.8. договору, в цій частині застосовуються положення Інструкції № П-6 від 15.06.1965, з пункту 26 якої вбачається покладення саме на замовника (яким є відповідач у цій справі) обов'язку складання та затвердження актів приймання-передачі товару не пізніше наступного дня від дня поставки товару. Тобто, на момент звернення постачальника з позовом строк виконання замовником грошового зобов'язання настав.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних на загальну суму 21 513,29 грн. (по кожній накладній окремо) за загальний період з 10.03.2016 по 10.06.2018, а також інфляції по кожній накладній на загальну суму 93 975,84 грн. за загальний період квітень 2016 - квітень 2018.

Розрахунок 3 % річних та інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та вищезазначені приписи чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 6 418,08 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 219, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, код ЄДРПОУ 01056273) на користь Приватного підприємства «Елін-2007» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9г, код ЄДРПОУ 35577263) - 312 382 (триста дванадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 79 коп. основного боргу, 93 975 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 21 513 (двадцять одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 29 коп. 3 % річних та 6 418 (шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 08 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.09.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян