Постанова

від 04.12.2018 по справі 908/672/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м.Дніпро Справа № 908/672/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.), ухвалене 04.09.2018р. (дата складання повного тексту рішення – 13.09.2018) у справі № 908/672/18

за позовом приватного підприємства “Елін-2007” (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9г, ідентифікаційний код 35577263)

до відповідача: приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273)

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство “Елін-2007” звернувся із позовом до приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 427 871,92 грн., з яких: 312 382,79 грн. основного боргу, 93 975,84 грн. інфляційних втрат та 21 513,29 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.09.2018року у справі № 908/672/18 позовні вимоги задоволено.

Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, код ЄДРПОУ 01056273) на користь Приватного підприємства “Елін-2007” (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9г, код ЄДРПОУ 35577263) – 312 382 (триста дванадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 79 коп. основного боргу, 93 975 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 21 513 (двадцять одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 29 коп. 3 % річних та 6 418 (шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 08 коп. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач - приватне акціонерне товариство “Запорізький електровозоремонтний завод” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 року у справі № 908/672/18 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Зокрема, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу актів приймання-передачі товарів, докази підписання сторонами таких актів, а тому, строк виконання грошового зобов'язання за договором щодо оплати товару за видатковими накладними не настав.

Апелянт вважає, що господарський суд Запорізької області, задовольняючи позов, прийшов до помилкового висновку, щодо обов'язку відповідача складати акти приймання-передачі товару. Апелянт зазначає, що обов'язок складання акту приймання-передачі товару покладається на обидві сторони за договором, так як такий акт підписується обома сторонами.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи №908/672/18 за позовом приватного підприємства “Елін-2007” до приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” з господарського суду Запорізької області до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2018 для розгляду справи №908/672/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Березкіна О.В. (доповідач), суддів: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 року прийнята до свого провадження справа № 908/672/18 за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.), ухвалене 04.09.2018р. (дата складання повного тексту рішення – 13.09.2018) у справі № 908/672/18. Розгляд призначено на 04.12.2018 рік.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач – Приватне підприємство «Елін -2007» просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ( рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення а.с.169,170, т.1), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надали, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без їх участі.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживаня чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з вищевикладених положень Господарського процесуального кодексу України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, колегія суддів вважає відповідача належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, що надає суду право розглянути справу без його участі.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони були повідомлені в належний спосіб (ухвала суду від 29.10.2018 року, поштові повідомлення а.с.169,170 т.1) у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

04.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2015 між приватним акціонерним товариством “Запорізький електровозоремонтний завод” (Замовник) та приватним підприємством “Елін-2007” (Постачальник) укладено договір поставки № 150291, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується у 2015 році поставити (передати у власність) замовникові товари, зазначені в специфікації (ях) - додатку(ах) до цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору. Виробник товарів: відповідно до специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації (ТУ, ГОСТ, ДСТУ, креслення та ін.) та вимогам зазначеним в цьому Договорі та специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору. Номери та індекси стандартів, технічних умов, ГОСТ, ДСТУ, креслень або іншої нормативно - технічної документації щодо якості товарів зазначаються у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

У пункті 3.1. договору сторони обумовили, що ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 883 500,00 грн. з урахуванням. ПДВ 20 % - 147 250,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Згідно із п. 3.2. договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар виключно за ціною вказаною у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Пунктами 3.4. договору передбачено, що вартість тари входить у ціну товару.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.

Згідно п. 4.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання-передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату Договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за Договором, у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.

У відповідності до п. 4.3. договору, до рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Відповідно до п. 5.2. договору, місце та умови поставки товарів: товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад замовника на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000): Україна, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2.

Згідно із п. 5.3. договору, представник Замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному у видатковій накладній, розписатись у видатковій накладній, розписатись за отримання товару у видатковій накладній та видати представнику Постачальника довіреність на отримання даної партії товару.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до замовника з моменту підписання Сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару. У разі наявності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару, право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін акту приймання - передачі товару.

Постачальник не має права поставити товар за цим договором без письмової заявки на постачання товару від Замовника (п. 5.7. договору).

Згідно п. 5.8. договору, прийом товару здійснюється замовником у відповідності до умов цього Договору, а також у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.65 “О порядке приемки продукции производственно - технического назначения и товаров народного потребления по количеству” та Інструкції, № П-7 від 25.04.66 “О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству”, якщо умови вищезазначених Інструкцій не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству (вказані Інструкції застосовуються в частині що не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству). Прийом товару здійснюється замовником при наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної ін. документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару. Замовник проводить вхідний контроль товару згідно з вимогами ГОСТ 24297-87.

Відповідно до п. 5.9. договору, замовник має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, і по якості – на протязі гарантійного строку.

Згідно з п. 5.12. договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

У відповідності до п.п. 6.4.1. п. 6.4. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 10.1).

Пунктом 11.3. договору визначено, що всі зміни, доповнення, додатки та інші документи до Договору мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Сторонами підписано Специфікацію № 1 (додаток до договору № 150291 від 29.10.2015) на постачання Слюдопласту колекторного на загальну суму 883 500,00 грн. з ПДВ, якою визначено: код товару, найменування, марка, тип, розмір, ТУ, ГОСТ, од. вим., кількість, ціна без ПДВ, та сума без ПДВ.

Звертаючись до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” із позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 348 298,50 грн., інфляційних втрат в сумі 96 819,17 грн. та 3% річних в сумі 21 147,65 грн. за договором поставки № 150291 від 29.10.2015, позивач – Приватне підприємство « Елін-2007», посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати поставленого товару, а тому на момент звернення постачальника з позовом строк виконання замовником грошового зобов'язання настав.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання за договором в частині оплати поставленого товару, а тому на користь позивача підлягає до стягнення – 312 382 грн. 79 коп. основного боргу, 93 975 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 21 513 грн. 29 коп. 3 % річних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

          Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, 29.10.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 293 від 29.10.2015 на суму 177 298,50 грн., про що свідчить підпис начальника ВМТП ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод” на видатковій накладній та підпис відповідальної особи вантажоодержувача на ТТН № Р293 від 29.10.2015.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 373 від 29.10.2015 на суму 1 77 298,50 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору кінцевий строк оплати - 09.03.2016.

11.11.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 300 від 11.11.2015 на суму 85 500,00 грн., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача та підпис відповідальної особи вантажоодержувача на товарно-транспортній накладній № Р300 від 11.11.2015.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 388 від 11.11.2015 на суму 85 500,00 грн. Строк оплати товару - 22.03.2016.

10.12.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 345 від 10.12.2015 на суму 85 500,00 грн., про що свідчить підпис начальника ВМТП відповідача та підпис відповідальної особи вантажоодержувача на товарно-транспортній накладній № Р345 від 10.12.2015

Позивач виставив відповідачу рахунок № 457 від 10.12.2015 на суму 85 500,00 грн. Кінцевий строк оплати - 20.04.2016.

Сторонами під час розгляду справи не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Проте, у порушення умов договору та норм діючого законодавства, відповідач не здійснив оплату товару у строк, визначений договором, у повному обсязі.

Встановлено, що оплату за поставлений товар відповідач здійснив частково в сумі 35 915,71 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученнями № 16252 від 29.11.2016 , решту суми боргу у розмірі 312 382,79 грн. відповідач не сплатив, а тому господарський суд Запорізької області дійшов обґрунтованого висновку про стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про ненастання передбаченого п. 4.2. договору 90-денного строку оплати товару з причин відсутності складання та направлення постачальником замовнику акту приймання-передачі товару з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в п. 4.2 договору сторони узгодили, що оплата товару має відбутися протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару та отримання оригіналу рахунку на оплату товару.

Оригінал рахунку Відповідач отримав разом з товаром, про що свідчить підпис відповідальної особи вантажоодержувача приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” в товарно-транспортних накладних № Р293 від 29.10.2015 p., № Р300 від 11.11.2015 p., № Р345 від 10.12.2015 р.

Факт отримання відповідачем оригіналів рахунків № 373 від 29.10.2015 р., № Р388 від 11.11.2015 ., № 457 від 10.12.2015 підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, підписання особою покупцем накладної, яка фіксує здійснення господарської операції, є підставою для набуття продавцем права вимагати оплати товару.

В позовній заяві Позивач врахував встановлений сторонами строк оплати товару, а саме, 90 банківських днів, та заявив вимоги щодо стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань, починаючи з 91 банківського дня.

Крім того, умовами договору № 150291 від 29.10.2015 р. не встановлено обов'язок складання акту приймання-передачі Позивачем.

Проте, п. 5.8 договору передбачає, приймання товару здійснюється Замовником у відповідності до умов договору, а також у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.1965 р. «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р. «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», якщо умови вищезазначених інструкцій не суперечать умовам цього договору та/або діючому законодавству).

Прийом товару здійснюється замовником при наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної (інших документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару. Замовник проводить вхідний контроль товару згідно з вимогами ГОСТ 24297-87.

Пунктом 5.9 договору сторони узгодили, замовник має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, Акту приймання-передачі товару, і по якості - на протязі гарантійного строку.

Відповідно до п. 26 Інструкції № П-6 складання акту приймання-передачі товару покладене на замовника. Такий акт складається не пізніше наступного дня від дня поставки товару.

Відповідачем товар прийнятий без зауважень щодо кількості або якості.

Відповідно, відсутність такого акту приймання-передачі жодним чином не заважала Відповідачу здійснити оплату отриманого товару протягом 90 банківських днів після отримання оригіналів рахунків, які надавалися Відповідачу разом з товаром.

Відсутність акту приймання передачі товару не завадила Відповідачу здійснити часткову оплату, а саме:           29.11.2016 р. у розмірі 35 915, 71 грн. (оплата за слюдопласт зг. дог. № 150291 від 29.10.15 р. по видатковій накладній № 293 від 29.10.2015 р.) - платіжне доручення № 16252 від 29.11.16 p.

Таким чином, оскільки договором поставки №150291 від 29.10.2015 не регламентовано порядок складання актів приймання-передачі товару, а згідно з п. 5.8. договору, в цій частині застосовуються положення Інструкції № П-6 від 15.06.1965, з пункту 26 якої вбачається покладення саме на замовника (яким є відповідач у цій справі) обов'язку складання та затвердження актів приймання-передачі товару не пізніше наступного дня від дня поставки товару, то строк виконання замовником грошового зобов'язання по оплаті товару за видатковою накладною № 293 від 29.10.2015 р. почалося з 10.03.2016 p., за видатковою накладною № 300 від 11.11.2015 р. - з 23.03.2015 p., за видатковою накладною № 345 від 10.12.2015 р. - з 21.04.2015 р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі товару це документ, який за змістом підтверджує факт передачі товару від постачальника до покупця, і тому фактично презюмується, що такий акт передається покупцю в момент передачі товару, і його підписання і повернення постачальнику залежить виключно від добросовісності покупця.

Оскільки відповідачем не оспорювався факт отримання товару в момент підписання видаткової накладної, не оспорювався факт отримання оригіналу рахунку на оплату товару, що разом із підписанням акту приймання-передачі отриманого товару є відліковою датою для обрахування 90 банківських днів для оплати, з урахуванням того, що товар за Договором прийнятий Відповідачем без зауважень щодо кількості та якості, колегія суддів вважає, що саме з цієї дати необхідно обраховувати строк виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи (підтверджується видатковими накладними № 293 від 29.10.2015p., № 300 від 11.11.2015 p., № 345 від 10.12.2015 p., товарно-транспортними накладними № Р293 від 29.10.2015 p., № Р300 від 11.11.2015 p., № Р345 від 10.12.2015 р.)

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом правильно встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання з оплати поставленого товару, то судом також обгрунтовано стягнуто на користь позивача 3% річних на загальну суму 21 513,29 грн. (по кожній накладній окремо) за загальний період з 10.03.2016 по 10.06.2018, а також інфляції по кожній накладній на загальну суму 93 975,84 грн. за загальний період квітень 2016 – квітень 2018.

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2018р. у справі № 908/672/18– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 06.12.2018року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя                                                   І.О.Вечірко