Рішення

від 29.08.2018 по справі 910/5661/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.08.2018Справа №910/5661/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Айбокс Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “ПланЕко” про звернення стягнення 328924,81 грн на предмет застави, Представники учасників процесу згідно протоколу від 29.08.2018, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство “Айбокс Банк” (далі – позивач, Банк) до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “ПланЕко” (далі – відповідач, Товариство) про звернення стягнення 328 924,81 грн на предмет застави. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору про відкриття кредитної лінії №53/2008 від 18.04.2008, у нього утворилась заборгованість в розмірі 4 201 010,00 грн із внесеними змінами та доповненнями, на виконання засобів забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за яким між позивачем та відповідачем було укладено договір застави від 07.10.2011. Враховуючи зазначене, за твердженням позивача, в останнього виникло право звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 07.10.2011. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5661/18 та призначено підготовче засідання на 07.06.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.06.2018. Підготовче засідання, призначене на 11.06.2018, не відбулося у зв'язку з направленням судді Джарти В.В. на проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 продовжено підготовче провадження у справі №910/5661/18 на 30 днів до 09.08.2018 та призначено підготовче засідання на 09.07.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 судове засідання було перепризначено на 10.07.2018 у зв'язку з викликом головуючого судді для проходження співбесіди за результатами дослідження досьє у межах кваліфікаційного оцінювання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 01.08.18. За наслідками судового засідання 01.08.2018 судом постановлена ухвала, якою закрите підготовче провадження та призначено справу №910/5661/18 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 29.08.2018. У судовому засіданні 29.08.2018 представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача у призначеному судовому засіданні, у свою чергу, проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва – ВСТАНОВИВ: 18.04.2008 між Банком та Товариством (далі – Позичальник, Заставодавець) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 53/2008 від 18.04.2008 (далі – кредитний договір). Надалі, між сторонами були внесені зміни до вказаного кредитного договору шляхом підписання договорів про внесення змін та доповнень, а саме: №1 від 30.04.2008, №2 від 01.07.2008, №3 від 23.12.2008, №4 від 18.02.2009, №5 від 10.04.2009, №6 від 17.04.2009, №7 від 20.07.2009, №8 від 31.03.2010, №9 від 16.04.2010, №10 від 29.06.2010 та №11 від 30.09.2010. Пунктом 1.1. кредитного договору (у редакції договору про внесення змін та доповнень №9) встановлено, що Банк відкриває Позичальнику мультивалютну відкличну відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в гривневому еквіваленті у сумі 2 020 000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 491 700,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується повернути Банку загальну суму заборгованості за Кредитним договором в установлені договором строки. Згідно з пунктом 1.4. кредитного договору сторони домовились, що розмір процентів, які Позичальник сплачує Банку за користування кредитом, складає 21% річних. Відповідно до приписів пункту 1.5. вищевказаного договору кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом встановлюється 11.04.2011. На виконання укладеного кредитного договору Банк надав кредит відповідачу в обумовленому розмірі. Вказані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи банківськими виписками про рух грошових коштів на рахунку відповідача. У межах судового розгляду відповідачем вказані обставини не спростовані. Відповідач протягом тривалого часу ухилявся від виконання свого обов'язку щодо повернення кредиту, внаслідок чого у Товариства перед Банком утворилась заборгованість у розмірі 643 859,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду складає 16952549,93 грн, у тому числі прострочена заборгованість по кредиту у сумі 491 700,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду складає 12946264,32 грн, прострочена заборгованість по процентам у сумі 50487,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду складає 1329302,52 грн, пеня (сплата по курсу НБУ, на день сплати) у сумі 101672,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду складає 2676983,09 грн, а також 40975,28 грн пені та заборгованості по процентам, у тому числі прострочена заборгованість комісії за моніторинг застави та за ведення кредитної справи у сумі 33058,18 грн та пені у сумі 7917,10 грн. Положеннями пункту 2.2. кредитного договору передбачено, що засоби забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов'язань, що передбачені пунктом 2.1. цього договору, оформлюються окремими договорами, що укладаються одночасно з цим договором або після його укладання. З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань. Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. На виконання вищевказаного пункту Кредитного договору між Банком та Товариством був укладений договір застави від 07.10.2011 (далі – договір застави). Згідно з пунктом 1.1. договору застави предметом застави є майно (обладнання та матеріали) відповідача, а саме: Назва обладнання та матеріалівОдиниці вимірюванняКількістьБалансова вартість, грн. без ПДВ Гарячеоцинковані огорожі мінімальна висота 2,50 м, за основними воротами (двостворчасті, загальною шириною 3м)Метр8026000 Башта висотою 50м тип TRодиниця1174943,51 Контейнер № 4111 включаючи двері, антистатичну плитку для підлоги, мідну сітку, похилий дах. Розміри (Довж = 4, Ш = 2.5)одиниця135050 Улаштування (устаткування)  контейнеру, включаючи  живлення, проводку, патрон для підводу кабелю, освітлення, перемикачі, систему заземлення разом з заземлюючою шиною поза контейнером та робочі розетки 220 Водиниця112558 Система заземленнясистема5858 Габаритне освітленняодиниця65265 Автономний промисловий кондиціонер. Моноблок HGT HiREFодиниця141526 СГЕ D400G48/44-264Bwru-PDGодиниця132724,30 ВСЬОГО:328924,81 Загальною балансовою вартістю 328  924,81 грн. Згідно приписів пункту 1.2. договору застави передбачено, що заставою за цим договором забезпечується виконання Позичальником зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №63/2008 від 18.04.2008 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між Заставодержателем (Позивач) та Заставодавцем (Відповідач), а саме: повернення суми кредиту, наданої в рамках мультивалютної відкличної відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом в гривневому еквіваленті по курсу НБУ, яка станом на дату укладання цього договору складає 4  201  010,00 грн у тому числі заборгованість за кредитом: 491700,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату укладання цього Договору складає 3920176,59 грн, заборгованість за процентами: 31365,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату укладання цього договору складає 250067,56 грн, заборгованість за комісіями: 30765,91 грн, сплати пені та штрафів (якщо такі будуть) в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором та відшкодування витрат Заставодержателя, понесених у зв'язку із невиконанням Заставодавцем умов кредитного договору, умов цього договору та звернення стягнення на предмет застави, а також відшкодування інших витрат, передбачених умовами Кредитного договору та цього Договору. Згідно з пунктом 1.3. договору застави протягом строку дії цього Договору предмет застави залишається у володінні, користуванні та розпорядженні Відповідача у відповідності до вимог цього Договору та за умови їх виконання; протягом строку дії цього Договору предмет застави повинен знаходитися за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, село Строків. Також підпунктами а пунктом 1.8. договору застави передбачено, що предмет застави належить Товариству на праві власності, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи. Банк, посилаючись на викладене вище, стверджує, що має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. З метою досудового врегулювання спору, 05.03.2018 Банк звернувся до відповідача із вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором. Оскілька вказана вимога залише Товариством без виконання, Банк звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просить суд звернути стягнення на предмет застави у рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство зауважило, що невиконання зобовязань за кредитним договром викликано фінансово-економічною ситуацією на підприємстві відповідача, оскільки останній не має можливості сплачувати наявну заборгованість за кредитним договром через перебування діяльності підприємства на с тадії спаду. При цьому, Товариство на підтвердження балансової вартості предмета застави надав до суду балансову довідку №6-10/45-38/18 від 01.06.2018. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне. З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що між Банком та Товариством склались кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). У силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частини 1, 3 статті 1049 ЦК України). Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому. Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язався сплатити Банку проценти за користування кредитом у розмірі, що зазначений в пункті 1.4 цього договору, а саме – 21% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом (пункт 6.2. кредитного договору). Крім того, положеннями пункту 5.1. кредитного договору передбачено, що Товариство зобов'язалось сплачувати Банку комісії у розмірі та у порядку, що зазначені цим договором та тарифами Банку. Комісія за моніторинг предмету застави становить 1500,00 грн та має сплачуватись щоквартально не пізніше сьомого числа першого місяця кварталу (пункт 5.4-5.5 кредитного договору). Умовами кредитного договору, зокрема пунктами 10.1-10.3 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення суми кредиту та сплати відсотків) Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частин 1,2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Нормами статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України). Як визначено статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Здійснивши перерахунок заявленою позивачем суми пені сплати кредиту та відсотків, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним. Статтею 1 Закону України “Про заставу” визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Положення вищезазначеної статті кореспондуються із нормами статті 572 ЦК України. Предметом застави можуть бути нерухоме майно – основні засоби, про що зазначено у стаття 4 ЗУ “Про заставу” та стаття  576 ЦК України. Факт порушення зобов'язання з боку позичальника шляхом ухилення від здійснення сплати грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами за користування, комісії та пені підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем. Із матеріалів справи вбачається, що у Товариства внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором утворилась сума заборгованості, яка не день розгляду справи не є погашеною, а зобов'язання за кредитним договором не є припиненим. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (стаття 19 ЗУ “Про заставу”). Відповідно до частини 1 статті 20 ЗУ “Про заставу” та частини 2 статті 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Отже, слід виходити з того, що Банк, у зв'язку із порушенням Товариством договору основного зобов'язання, має право вимагати від Заставодавця сплати заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави. У той же час, слід враховувати, що право звернути стягнення на предмет застави виникло у позивача безпосередньо на підставі договору застави, вказане право має альтернативну природу, оскільки договором передбачена можливість звернення стягнення на предмет застави у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України. Частиною 6 статті 20 ЗУ “Про заставу” визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду. На підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Так, інше передбачено Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до положень статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону. Положеннями статті 582 ЦК України визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом. Балансова вартість предмету застави станом день розгляду спору становить 328 924,81 грн та є такою, що погоджена сторонами договору. Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню за ціною 328 924,81 грн, тобто за ціною встановленою у договорі застави. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України). Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги Банку підлягають задоволенню. При цьому, суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позов Публічного акціонерного товариства “Айбокс Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “ПланЕко” про звернення стягнення 328924,81 грн на предмет застави – задовольнити повністю. 2. У рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “ПланЕко” (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А; ідентифікаційний код 32593378) перед Публічним акціонерним товариством “Айбокс Банк” (03150, місто Київ, вулиця Ділова, 9- А; ідентифікаційний код 21570492) за договором про відкриття кредитної лінії №63/2008 від 18.04.2008 в сумі 643 859,62 доларів США (шістсот сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять доларів США 62 центи), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду становить 16 952 549,93 грн (шістнадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень 93 копійок), у тому числі прострочена заборгованість по кредиту в сумі 491 700,00 доларів США (чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот доларів США 00 центів), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду становить 12 946 264,32 грн (дванадцять мільйонів дев'ятсот сорок шість тисяч двісті шістдесят чотири гривні 32 копійки), прострочена заборгованість по процентам у сумі 50 487,13 доларів США (п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят сім доларів США 13 центів) , що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду складає 1 329 302,52 грн (один мільйон триста двадцять дев'ять тисяч триста дві гривні 52 копійки), пеня у сумі 101 672,49 доларів США (сто одна тисяча шістсот сімдесят два долари США 49 центів), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату подачі позову до суду становить 2 676 983,09 грн (два мільйони шістсот сімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 09 копійок), прострочена заборгованість комісії за моніторинг застави та за ведення кредитної в розмірі 33 058,18 грн (тридцять три тисячі п'ятдесят вісім гривень 18 копійок) та пеня в розмірі 7 917,10 грн (сім тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 10 копійок) звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 07.10.2011, а саме: Назва обладнання та матеріалівОдиниці вимірюванняКількістьБалансова вартість, грн. без ПДВ Гарячеоцинковані огорожі мінімальна висота 2,50 м, за основними воротами (двостворчасті, загальною шириною 3м)Метр8026000 Башта висотою 50м тип TRодиниця1174943,51 Контейнер № 4111 включаючи двері, антистатичну плитку для підлоги, мідну сітку, похилий дах. Розміри (Довж = 4, Ш = 2.5)одиниця135050 Улаштування (устаткування)  контейнеру, включаючи  живлення, проводку, патрон для підводу кабелю, освітлення, перемикачі, систему заземлення разом з заземлюючою шиною поза контейнером та робочі розетки 220 Водиниця112558 Система заземленнясистема5858 Габаритне освітленняодиниця65265 Автономний промисловий кондиціонер. Моноблок HGT HiREFодиниця141526 СГЕ D400G48/44-264Bwru-PDGодиниця132724,30 ВСЬОГО:328924,81 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “ПланЕко” (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А; ідентифікаційний код 32593378). Встановити спосіб реалізації предмета застави - шляхом продажу на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження, передбачених Законом України “Про виконавче провадження” та з дотриманням вимог Закону України “Про заставу”, з початковою ціною реалізації 328 924,81 грн (триста двадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні 81 копійка), що є балансовою вартістю згідно договору застави. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання “ПланЕко” (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А; ідентифікаційний код 32593378) на користь Публічного акціонерного товариства “Айбокс Банк” (03150, місто Київ, вулиця Ділова, 9- А; ідентифікаційний код 21570492) судовий збір у розмірі 4933,88 грн. 4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення кладено 14.09.2018. СУДДЯ                                                                                          В.В. ДЖАРТИ